Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ГОЛОВНИМИ МАЮТЬ БУТИ ЛЮДИ»: У ЗСУ ПОЯСНИЛИ МЕТУ ХОДИ Г╤ДНОСТ╤ НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ БЕЗ В╤ЙСЬКОВО╥ ТЕХН╤КИ
В заходах з нагоди 28-╖ р╕чниц╕ Дня незалежност╕ Укра╖ни будуть брати участь в╕йськовослужбовц╕...


КРИМСЬКА ╢ПАРХ╤Я ПЦУ ОСКАРЖИЛА Р╤ШЕННЯ «СУДУ» ОКУПАНТ╤В, ЯКЕ ПОЗБАВИЛО В╤РЯН ПРИМ╤ЩЕННЯ
Коп╕ю ухвали "суду" про прийняття скарги в╕д ╕мен╕ Кримсько╖ ╓парх╕╖ ПЦУ “Кримськ╕й...


ХЕРСОНСЬКИЙ СУД АРЕШТУВАВ СУДНО, П╤ДОЗРЮВАНЕ У ПОСТАВКАХ ПАЛИВА В ОКУПОВАНИЙ КРИМ
Про це кореспонденту Укр╕нформу пов╕домили у пресслужб╕ Херсонського апеляц╕йного суду.


У МОСКВ╤ ОШТРАФУВАЛИ ЩЕ Ш╤СТЬОХ КРИМСЬКИХ ТАТАР ЗА П╤КЕТ Б╤ЛЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Про це в Facebook пов╕домля╓ "Кримська сол╕дарн╕сть".


СЕРБСЬКОМУ АКТОРУ, ЯКИЙ НЕЗАКОННО В╤ДВ╤ДУВАВ КРИМ, ЗАБОРОНИЛИ В’╥ЗД ДО УКРА╥НИ
Як зазнача╓ться, оф╕ц╕йно йому можуть оголосити про цю заборону, коли в╕н спробу╓ при╖хати в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 17.12.2004
УКРАЇНСЬКА БІБЛІОТЕКА В ПАРИЖІ
Юля ЖАДАН, студентка докторантури Паризького інституту політичних студій.

Париж недарма називають центром світової культури.
У французькій столиці багато національних громад, серед них - і українська. У самому центрі Парижа, в кварталі Сен-Жермен, де зустрічаються паризькі інтелектуали та зародився екзістенціалізм, стоїть будівля української греко-католицької церкви Святого Володимира. Поряд - маленький затишний парк імені Тараса Шевченка, в якому 1978 року було зведено пам'ятник Кобзарю.
Центром українського життя в Парижі є і українська бібліотека ім. Симона Петлюри. Заснована за ініціативи Голови Директорії УНР, який з 1924 року жив у Франції в екзилі, вона у невеличкому будинку на півночі Парижа сусідить з українським православним братством. Бібліотека стала культурним заповітом Симона Петлюри, який мріяв про створення установи, яка б представила європейцям українські політичні прагнення, українську культуру. Статут бібліотеки був поданий на реєстрацію в червні 1926 року, після вбивства Голови Директорії більшовицьким агентом.
На просвітницькій місії бібліотеки наголошував і її перший голова. У офіційній промові з нагоди відкриття В'ячеслав Прокопович казав, що бібліотека "має за свою мету допомоги студіям української культури у Франції. Вона має стати в допомозі й прислузі кожному українцеві, який почуває потребу в рідному слові, який хоче поглибити чи поновити свої знання про рідний край. Вона йде назустріч кожному чужинцеві, який зацікавлений нашою землею, захоче ознайомитися з нею, її народом, його минулим і сучасним...".
Працівники бібліотеки звернулися по допомогу до всіх "українських культурно-просвітницьких організацій, наукових інституцій всього громадянства українського". "Ми приймемо все з подякою, якого б змісту не була книжка, але тільки щоб вона була українською. Ми будемо вдячні і за буквар, і за науковий твір, і за журнал чи оповідання, чи поезії".
І зі всього світу почали надходити книжки, газети, журнали, архівні документи.
У 1930 році у фондах бібліотеки було вже близько 20 тисяч книжок. Першою зареєстрували "Конституцію Української Держави", складену у 1710 році гетьманом Пилипом Орликом. Пізніше при бібліотеці було створено товариство українських студій, був відкритий музей Симона Петлюри, в якому зібрали експонати паризького періоду його життя: меблі, власні речі, рукописи, фотографії, архівні документи.
Однак бурхлива діяльність бібліотеки була перервана.
У 1940 році німці опечатали приміщення і наступного року вивезли фонди до Німеччини, де в той час створювалася бібліотека Східної Європи. Пізніше матеріали евакуювали до Польщі, де їх і знайшла радянська влада. На цьому етапі слід бібліотеки загубився.
І тільки в 1990-х роках дослідниця Гарвардського університету, доктор Патрісія Кеннеді Грімштед виявила між архівами НКВД документи з печаткою Паризької української бібліотеки. На жаль, переговори про повернення фондів до Парижа, які розпочалися зразу ж після одержання цієї інформації дирекцією бібліотеки, на сьогоднішній день успіхом не увінчалися.
Бібліотека відновила свою діяльність у 1946 році. Однак лише через дванадцять років, по закінченню юридичної "бійки" з німецьким урядом, вона змогла придбати нове приміщення і знову взятися за формування фондів. Як і першого разу, на заклик відгукнулися численні представники української діаспори в усьому світі.
Сьогоднішня діяльність бібліотеки, яка приймає близько тисячі читачів на рік, не обмежується видачею книг. Вона бере активну участь у заходах, присвячених Україні, займається організацією виставок та семінарів, відображає українське культурне життя у Франції, допомагає французам українського походження в пошуках українських родичів.
Для всіх українців за кордоном бібліотека - крихітний острівець батьківщини. Як тепло стає на серці, коли чуєш рідну мову і відчуваєш щиру підтримку. Директор бібліотеки пані Ярослава Йосипишин і всі працівники завжди лагідно вітають відвідувачів і допомагають у будь-якому проханні. Побажаємо ж їм сил і наснаги у збереженні й розвитку української культури за тисячі кілометрів від рідної землі.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2738

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков