Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРИВОЖНЕ В╤ДЛУННЯ ╤ЧН╤
...слово “збер╕галися” тут явно нев╕дпов╕дне. Адже тримали ╖х здеб╕льшого п╕д...


ПРАГНЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТ╤
там, де вбивають в╕ру у справедливий суд, рано чи п╕зно приходить суд Л╕нча.


ЕРОСТАМ╤Н ╤ ПЕРСПЕКТИВИ УКРА╥НСЬКО╥ ЗАЛ╤ЗНИЦ╤
Мо', пора вибиратися з то╖ багнюки, доки ще зовс╕м не п╕зно? Вибиратися та вказати нашим щурам ╖х...


ЯК "КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ" ЦЬКУ╢ ГЕРО╥В ╤ ДИСКРЕДИТУ╢ УКРА╥НСЬКУ ПРЕСУ
18 вересня у виданн╕ Детектор Мед╕а було опубл╕коване ╕нтерв'ю пан╕ Олени Холоденко з в╕домими...


УКРА╥НА ПОКАЗУ╢ США, ЩО НЕ ХОЧЕ ЗАХИЩАТИ СВОЮ ТЕРИТОР╤Ю
"У Ки╓в╕ мають швидко визначитися з╕ стратег╕╓ю в Азовському мор╕"




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 17.12.2004
ПІДКУПИТИ НАРОД НЕМОЖЛИВО!
Євген Савенко

24 листопада, невдовзі після другого туру голосування, до мене зателефонували кореспонденти з нижнєкамської місцевої телерадіокомпанії "Ефір". Запитали, за кого я голосував.
Я пояснив, що для участі у виборах Президента України треба бути, по-перше, громадянином України і мати український паспорт, а по-друге, мати чималу калитку грошей, бо найближча до нас виборча дільниця знаходиться у Москві (від нас близько 1000 км, і 600 рублів найдешевший квиток у один бік) і їздити туди треба було як мінімум тричі: 1-й - щоб подати заяву про включення до списків (до 23 жовтня), 2-й - на перший тур голосування (31 жовтня), і 3-й - на другий тур (21 листопада). Одним словом, "було зроблено все, щоб голосувати громадянам України в Росії було зручно...". Звичайно, мало змогу проголосувати в Росії лише обмежене коло українців, які проживають недалеко від чотирьох влаштованих дільниць (Москва, Петербург, Тюмень та Ростов). Я громадянин Росії і участі у виборах не брав.
Мене спитали, за кого б я хотів проголосувати, коли б міг? Я відповів, що за Ющенка, і аж ніяк не за Януковича. Кореспонденти були відверто здивовані, адже так висловитися в Росії відважуються далеко не всі. Зацікавившись, вони приїхали до мене прямо на роботу в лікарню (я працюю лікарем).
Під час інтерв'ю я пояснив свої погляди на ситуацію, яка може скластися, коли Україну на найвищому рівні буде репрезентувати людина, що має кримінальне минуле. Здивування кореспондентки, молоденької дівчини, було ще більшим, адже факти про минуле пана Януковича в російських ЗМІ ретельно замовчуються. Лише одного разу, коли кореспондентка з Києва торкнулася цієї теми, диктор її перебив на півслові і сказав: "Мы знаем, о чём пойдет речь..." Це я бачив на власні очі. Це не є передвиборний "чорний піар", коли кандидати викопують один про одного казна-що, це давно відомі у світі факти. Я про це чув ще два роки тому. Що б там не говорилось, людина може бути з прекрасними організаторськими і керівними здібностями, серед кримінальних "авторитетів" їх немало, але ж у Президенти таку людину висувати просто не можна. У всьому світі не можна, а в Україні виходить - будь ласка! Дуже дивує позиція Путіна, Лукашенка, Алієва з цього приводу, адже вони про минуле Януковича знають прекрасно, їм же потім доведеться спілкуватися.
В Росії всі виборча кампанія подається дуже заангажовано. Янукович - однозначно гарний, Ющенко - однозначно поганий. Янукович стриманий, ввічливий, вишукано одягнутий, говорить мало, але по-діловому, обіцяє багато (на те, що кандидат у Президенти України говорить виключно російської мовою взагалі ніхто не звертає уваги).
Ющенка показують виключно крупними планами, спухлого і пом'ятого, звичайно, це не додає йому симпатиків (особливо серед жіночої половини), але я лікар за фахом, людські хвороби - це моя робота, від них, як ви знаєте, ніхто ще не застрахований, нічого страшного в цьому нема, причиною хвороби є надмірна нервова напруга. Наприклад, відомий і всіма шанований артист російського кіно Олександр Абдулов теж страждає такою хворобою, вона тимчасова і жити не дуже заважає. Інша річ, що дивитися на все треба об'єктивно. Головне не у зовнішньому вигляді людини, а у його намаганнях, але саме голосу Ющенка, його звернень до народу не було показано ще жодного разу.
Кореспонденти чули, що люди в Україні, які стали на бік Ющенка, цілком підкуплені на гроші Америки. Я з цього приводу думаю, що ніхто не заважав і Росії підкупити тих самих людей, щоб вони стали на бік Януковича. Чим відрізняються гроші, які, як звісно, навіть запаху не мають? Підкупити стільки народу просто неможливо. Справа тут далеко не в грошах!
У житті є набагато важливіші цінності, аніж гроші. За них люди і йдуть на площі. І взагалі, допоки проблеми і справи України будуть вирішуватися кимось ще, окрім українців?! Вони і самі прекрасно можуть розібратися у своїй власній державі. Головне - не треба заважати.Потім мене запитали, чому взагалі Україна так розкололася на дві протилежні частини?
Я нагадав, що у 1932 - 1933 роках було винищено саме на східних землях України близько 10 мільйонів етнічних українців, а на спустошені землі оселювалися вихідці з російських земель (і навіть багато татар), які і донині не вважають ті краї українськими і принципово вживають там лише російську мову. У цьому і полягає основна проблема: населення України має різні етнічні корені.
Моє інтерв'ю було показане по місцевому телебаченню тричі за півтори доби. Я думав, що не покажуть взагалі або половину виріжуть, - ні, показали все.
Почалися телефонні дзвінки від громадян міста, знайомих і незнайомих, просто на вулиці до мене підходили люди, зверталися у коридорах колеги по роботі і мої пацієнти. Одні щиро дякували за відвертість, інші лаяли і обіцяли більше не подавати руки, дехто перестерігав від ФСБ і пропонував стерегтися. Зараз навіть дружина чекає, яка мені буде розплата. Кажучи відверто, чекаю і сам. Але я не боюсь. Моїх предків за українську свідомість поляки палили на багаттях, татари тягли на аркані аж до Чорного моря... Якщо треба постраждати за Україну - я готовий. Заодно і побачимо, чи є в Росії демократія, чи її нема.
Євген Савенко,
голова Нижнєкамського Українського товариства "Вербиченька".
Республіка Татарстан, Російська Федерація.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2733

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков