Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 17.12.2004
"МИ ВАС ЛЮБИМО..." А ВИ НАС?
Тамара СОЛОВЕЙ.

"Нас багато і нас не подолати!" - ці слова "помаранчевого" гімну полюбилися і кримській молоді, здавалося б, вихованій на місцевих ідеалах і уподобаннях. І почути їх можна не лише на мітингах - якось стала свідком акції, влаштованої молодими людьми, що крокували вулицями Сімферополя з кримськими та українськими прапорами й оранжевими стрічками на них. "Крим український!", "Слава Україні!" - скандували юнаки й дівчата, - "Нас багато..."
Але багато було й інших, котрі сичали у відповідь образливі слова. І тоді один з "оранжевих" юнаків почав вигукувати: "Ми вас любимо!" І перехожі вже не знали, як на це реагувати, та дехто швиденько оговтувався: "Придурки!"
Те, що прихильників владного кандидата в президенти вирізняє неабияка агресивність, не лише мій особистий висновок. Вони схильні до найбрутальнішої лайки за найменшої підозри, що хтось не поділяє їхні погляди. Звідки ця лють? Чому жорстоко б'ють (пригадаймо події в центрі Сімферополя), палять офіси штабів та намети інакомислячих? Адже нам і надалі залишатися колегами, сусідами, ділити спільну долю нашої держави! І чому прибічники Віктора Ющенка, навіть коли їх збираються сотні тисяч, поводяться толерантно, а гості Майдану Незалежності в один голос розповідають про панування там християнських ідеалів: доброти, любові, взаємодопомоги, терпимості?
Чи не означає це, що для української нації (а про її формування заявляють сьогодні повсюдно) притаманні саме такі риси, незалежно від того, до яких етнічних груп належать ці громадяни? І чи не завдяки цьому нині заговорили про нас з повагою у всьому світі?
Аналогічну атмосферу можна відчути і на мітингах опозиції в Сімферополі. В найкритичніші дні люди стояли на площі Леніна з 1-ї години дня до 12-ї ночі, зігріті мрією про життя "в сім'ї вольній, новій", куди раді були запросити кожного, коли на те його ласка.
Але, як показує дійсність, народ і насправді схильний обирати таких вождів, на яких заслуговує. І устремлінням та надіям значної частини українців відповідають зовсім не "помаранчеві" ідеали. Йдеться, як правило, про громадян російськомовних. Для таких значно зручніше, щоб майбутній президент розмовляв українською з не меншою натугою, ніж вони самі. Приємно їм спостерігати і російськомовне оточення Віктора Федоровича. Тут складає виняток чи не один лише Тарас Чорновіл (недарма ж кажуть, що, створивши генія, природі притаманно "відпочивати" на його дітях).
Приваблює російськомовних виборців і близькість Віктора Януковича до урядових кіл Росії. Ще б пак, сам президент РФ запрошував його на день народження! Та, на жаль, люди, які комфортно почувалися за радянських часів, не враховують нових життєвих реалій - сьогодні Росія має свої окремі державні інтереси, і будь-яке братання з Україною будуватиметься, в першу чергу, на усвідомленні власної вигоди, а не на емоційному підґрунті. Цього і не приховують політики різного рівня, що побували останнім часом гостями радіопрограми "Голос Росії". Одні заявляють відверто: нам Україна не потрібна, ми згодні забрати лише Крим і Донбас. Інші ж, навпаки, зазначають, що вугільна промисловість морально застаріла, шахти Донбасу недосконалі і занедбані. Значно привабливішим є газопровід, що розташований на "непрестижній" з точки зору донеччан, західній частині України.
Ось так у відповідь на заяви українських сепаратистів кроять і перекроюють подумки нашу державу північні сусіди. Та й чи можливе інше ставлення до тих, хто не поважає себе сам? Бо ні в які часи не шанували тих, що йшли, піднявши руки, під білими прапорами, навіть якщо при них були багаті трофеї. Ні, зрадникам та перебіжчикам ціна завжди була невисокою. А щодо надр споконвік української землі, які експлуатуються сьогодні носіями сепаратистських настроїв, то це не придане, котрим можна скористатися, виходячи "заміж" в чужі землі.
До речі, представники цього регіону, що висловили найщирішу підтримку Віктору Федоровичу, своїми сепаратистськими намірами поставили під удар і його особисто, бо кожен має нести відповідальність за тих, кого "приручив", а народ підтримує тих лідерів, котрі віддзеркалюють його світогляд. Тож є підстави замислитися, про яку дружбу з Росією йдеться? На чию вона буде користь?
Втім, один з прихильників Віктора Андрійовича у своєму виступі на мітингу небезпідставно зазначив: передвиборна програма і реальне життя - речі різні. І гасла щодо російської мови як офіційної будуть покладені під товсте сукно й Віктором Януковичем у разі його перемоги, як лягла туди відповідна пропозиція депутатів Верховної Ради Криму, внесена на її розгляд ще одразу після депутатських виборів. Бо такі речі не вирішуються ні одноосібно, ні навіть коаліційно, є, зрештою, Конституція України.
Але від цього ніхто особливо не постраждав, оскільки російська мова в Україні, там, де на неї підвищений попит, не знає утиску. Значно шкідливішим є використання передвиборних технологій, що спрямовані на роздмухування у людей агресивних настроїв. Бо за якою б ознакою і з якою метою не розпалювалася така ворожнеча, цьому не може бути виправдання.
Тож повчімося у російськомовного хлопчини, що приніс до нас в Крим "помаранчеве" гасло "Ми вас любимо!". Адже вибори минають, а ми мусимо залишатися людьми.

Тим часом...
Б'ють і палять...

Дивною громадянам, котрі розважливо ставляться до передвиборних пристрастей, видається акція кримських керівників Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Вони виділили понад десять великих військових наметів, у кожному з яких по 10 ліжок, простирадла, буржуйки, надають харчові пайки, привезли польову кухню, біотуалети прибічникам кандидата у Президенти України В. Януковича.
А мешканці камуфляжного містечка центральну площу Сімферополя перетворили на воєнізований табір, де його начальник Володимир Черкашин, який іменує себе отаманом Кримського козачого союзу й гарантом стабільності на часто вируючій площі, безнастанно обзиває навіть інтелігентну "Просвіту" "реакційно-націоналістичною організацією", виявляє зневагу до сусідів - мешканців кількох агітаційних помаранчевих наметів, яких, замість того, щоб охороняти від проявів агресивності деяких екзальтованих біло-блакитних, козачки під російськими прапорами потіснили на узбіччя замітингованої площі.
Днями тут гурт обперезаних тією-таки символікою нетверезих молодиків жорстоко побив і скалічив заступника голови дільничної виборчої комісії № 2 Ігоря Івашова. "Ідейні борці" ногами виштовхали збитого з ніг юнака, який від ударів утратив свідомість, на проїжджу частину центрального проспекту Сімферополя. Буквально з-під коліс потоку машин врятував жертву товариш, викликав авто швидкої допомоги. Постраждалий не пов`язує напад із своєю роботою в дільничній виборчій комісії й з тим, що є прибічником В. Ющенка, адже символіки на ньому не було. "Це люди, які на площі виступають за Януковича, а, отримавши якусь платню, увечері "відзначають немарно прожитий день" і шукають пригод", - заявив Ігор Івашов у лікарні й звернувся у міліцію. По факту нападу порушено кримінальну справу.
Прикро вразило багатьох й спалення на одіозній площі агітаційних матеріалів й одного помаранчевого намету та розтерзання ще двох у кінці зустрічі збуджених прибічників
В. Януковича зі своїм кандидатом. У штабі В. Ющенка відповідальність за погром оранжевого містечка покладають на керівництво Криму. Твердять: влада не зуміла забезпечити порядок на площі під час візиту В. Януковича, що й призвело до нападу на прибічників В. Ющенка. Переконані: керівники автономії не підписали угоду про чесні вибори, щоб не відповідати за подібні провокаційні дії. Подію міліція задокументувала, синці й забиття помаранчевих оглянула, одного підозрюваного у підпалі намету затримала. У таборі біло-блакитних та владних кабінетах інцидент списали на емоції. Співробітники МНС цю "політичну" пожежу, звісно, не фіксували. Палили ж не їхні намети.
Віктор ХОМЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2728

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков