Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4571)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4260)
Українці мої... (1711)
Резонанс (2321)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1867)
Крим - наш дім (1394)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (457)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (269)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКЩО ДОВГО ЖИВЕШ ╤ ЛЮБИШ
Ф╕льми занурюють в╕дв╕дувач╕в виставки в р╕зн╕ вим╕ри часу, культурну географ╕ю, ╕стор╕ю та...


НЕ КОСИТИ, А ЗАБИРАТИ З ЛУК╤В...
Наш╕ традиц╕╖


МАРТА КОСАЧ ВИКРИВА╢ ЗЛОЧИНЦ╤В В УКРА╥Н╤ ТА ЗА КОРДОНОМ
Вже вийшло дв╕ книги про пригоди Марти Косач. Третя в рукопис╕…


РИБАЛКА ╤ С╤ВАЧ
Наш╕ традиц╕╖


╤ВАНОВЕ Р╤ЗДВО
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2025 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2025
КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤ КРИМСЬКОГО ХУДОЖНИКА

В Музе╖ укра╖нського сучасного мистецтва в Ки╓в╕ експону╓ться виставка живопису Петра Столяренка, присвячена 100-р╕ччю з дня народження художника. В╕н не дожив с╕м рок╕в до свого 100-л╕тнього юв╕лею.

 Петро Кузьмич Столяренко народився 13 липня 1925 року в селищ╕ Капкани в Криму. Навчався в майстерн╕ Костянтина Бога╓вського в художн╕й студ╕╖ при Феодос╕йськ╕й картинн╕й галере╖ ╕м. ╤.К. Айвазовського. Згодом зд╕бний хлопець був зарахований до С╕мферопольського училища ╕м. М.С. Самокиша.

 Г╕дно оц╕нив природне обдарування юнака художник ╕ педагог Микола Барсамов. Саме у сп╕лкуванн╕ з ним розвивався талант Петра.

 На початку 1950-х рок╕в художник Столяренко створив перш╕ сюжетн╕ картини, брав участь у республ╕канських, всесоюзних, а також численних закордонних виставках. У 1953 роц╕ вступив до Сп╕лки художник╕в. У 1963 роц╕ в Ки╓в╕ в╕дбулася перша персональна виставка Петра Столяренка. У 1972 йому присво╓но звання заслуженого художника Укра╖нсько╖ РСР, а в 1985 – народного художника УРСР.

 Нин╕ твори Столяренка збер╕гаються в музеях Укра╖ни, численних в╕тчизняних ╕ заруб╕жних приватних зб╕рках. Адже ╕м’я художника ╓ знаковим в ╕стор╕╖ укра╖нського мистецтва, кримсько╖ школи живопису – живопису, наповненого пов╕трям ╕ св╕тлом, що виклика╓ емоц╕йний в╕дгук.

 Свого часу, щоб утримувати родину художнику довелося працювати в рибальському промисл╕. Внасл╕док його мистецький доробок поповнився етюдами та картинами судноремонтно╖, портово╖ та рибальсько╖ тематики.

 З пере╖здом до Ялти в 1969 роц╕ творч╕сть митця наповню╓ться сонячними сюжетами поселень. Cтоляренко любив зображувати мальовнич╕ давн╕ куточки Бахчисараю, Старого Криму, Гурзуфу.

 У 1990-╕ роки художнику Петру Столяренку вдалося попрацювати в Париж╕, а зв╕дти подорожувати ╢вропою, де художник набрався вражень, ознайомлюючись з раритетами музейних колекц╕й. Водночас художник активно виставля╓ться – на аукц╕онах його картини блискавично розкуповують. 1998 року Столяренко поверта╓ться додому.

 Пейзаж╕, портрети, натюрморти, сюжетн╕ картини, написан╕ Петром Стлоляренком, дивують сво╖м емоц╕йним виплеском, багатством тонального бачення. Схильн╕сть до експерименту в по╓днанн╕ з р╕зноман╕тними фаховими прийомами, вм╕ння передати враження кр╕зь призму свого бачення вплинули на формування естетики ц╕лого покол╕ння кримських живописц╕в.

 У фондах Музею укра╖нського сучасного мистецтва збер╕гаються понад п╕всотн╕ роб╕т Петра Столяренка. Тако╖ ц╕л╕сно╖ зб╕рки б╕льше н╕де нема╓.

 Анатол╕й Зборовський

На св╕тлин╕: Петро Столяренко. Старий Бахчисарай. 1978 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2025 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27102

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков