Версiя для друку Обговорити в форумi

24 червня – Різдво Івана Хрестителя (Предтечі).

За астрономічним календарем, завершення піку літнього сонцестояння. Минула найкоротша ніч у році (22 червня), день, хоч ще непомітно, але таки меншає. Щоправда, сонце входить у фазу своєї найбільшої активності. Попереду липень – найспекотніший місяць року.

Саме цієї пори наші пращури-язичники відзначали день Купала, проводжали літнє сонце. Словосполучення «Івана Купала» виникло згодом, уже після прийняття і поширення християнства на теренах Київської Русі. І як би там церква не протистояла народним звичаям та традиціям, прадавнім обрядам, населення таки дотримувалося їх, особливо молодь.

У Купальську ніч насамперед перестрибували через багаття, дівчата пускали за течією річки щойно сплетені з живої рослинності вінки і загадували бажання на майбутнє подружнє життя, шукали цвіту папороті і скарбів, скочували з гори на долину підпалене колесо від воза (символ того, що сонце спадає, іде на зиму), топили у водоймі солом’яне опудало Марени (Мари), попелом з купальського вогнища посипали грядки, щоб добре родили, співали купальських пісень, водили хороводи... Це були ігри та забави молоді, коли парубки і дівчата відкривали один одному свої найпотаємнішіі водночас найщиріші почуття. У цьому не слід вбачати щось вульгарне. Дотримання пристойності, цнотливості було умовою молодіжних забав. За їх порушення могли привселюдно осоромити.

А вранці йшли до церкви, щоб урочисто відзначити свято Різдва Івана Хрестителя.

Взагалі, ніч на Купала вважалася такою, що поєднує дві, здавалося б непоєднувані, несумісні стихії – вогню і води. Але вони обидві  життєдайні для всього сущого, приносять плодоріддя землі. Не випадково у Купальську ніч знахарі збирали лікарські трави.

Народні прикмети:

-Світла ніч на Івана Купала – буде світлий день.

-Купальська ніч дощова – іди за грибами.

-Багато зав’язків ліщинових горіхів – на ранню осінь.

У ПОШУКАХ ДЖЕРЕЛА

Ніч на 22 червня (найкоротшу у році) вважали оптимальною для пошуку джерела під майбутню криницю – чи то власну, чи то громадську.

Для цього звечора клали на землю вверх дном сковорідку. Якщо на ранок (але ніч мала бути сухою) назбиралося багато вологи (роси), то тут можна копати криницю. Ставили макітру, у яку насипали пшеничне зерно. На ранок зерно стало вологим – копай, ні – шукай іншого місця.

Використовували і такий засіб: тонку вербову галузку прив’язували попереком до нитки і тримали її низько над землею. Якщо вербова галузка повертається туди-сюди, крутиться, отже під поверхнею землі є вода. Замість вербової галузки міг бути золотий перстень на нитці. Його брали з жіночої руки. Як правило, таким пошуком займалися досвідчені копачі криниць. Наприклад, у Карпатах джерела води шукали мольфари.

Добра підказка, якщо на суходолі росте багато верб і вони не сохнуть.

Посилалися і на свідчення старожилів: мовляв, ось тут чи там колись було джерело, криниця, але з часом вони замулилися, обміліли. Копати криницю слід поряд з вказаним місцем.

Відкриті джерела води люди пильно оберігали, регулярно чистили їх, обкладали камінням. Такі джерела часто зустрічаємо у святих місцях, біля монастирів – Почаїв, Унів, Крехів, Зарваниця...

У народі кажуть...

ЯГОДИ ЧЕРВОНІ...

-Як у червні поллє, так і картопля вродить

-Яке сіно – така й отава.

-Червень – місяць червоних ягід.

-Туман над рікою довго не спадає – на рибалку краще не йти.

-У червні погано вродила малина – серпень буде посушливим.

-Веселка сяє і людей веселить – не буде дощу.

-Красне сонце – на погоду; тьмяний місяць – на негоду.

-Сови вночі літають і голосно гугукають – дощу не буде. (Вони полюють на мишей та інших гризунів, а ті, як правило, перед дощем глибоко ховаються у нірках).

-Гедзі тнуть (кусаються) перед дощем.

-Де на полі маки та волошки – там буде хліба трошки.

-У літню спеку духмяно пахнуть трави або скошене сіно – перед дощем.

-Жаба  квакає – на дощ чекає.

-З великої хмари випав малий дощ, то невдовзі буде гроза.

-У червні багато білих метеликів – взимку багато лапатих сніжинок.

-Влітку ліс багатий грибами, вулики – медом, а поля – хлібом...

-Похмурий ранок, а схід сонця червоний – на дощ.

Увечері чи вночі блискало і гриміло, але не випало ні краплинки дощу, тоді дощ випаде вдень.

-Квіти зірочника не розкрилися вранці – перед дощем.

-Не видно метеликів – очікуй негоди.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2025 > Тема "Душі криниця"