Версiя для друку Обговорити в форумi

Християни візантійського обряду День Усіх святих святкують в першу неділю після П’ятидесятниці, тобто у восьму неділю після Великодня. (Цьогоріч – 15 червня).

Це день пам’яті всіх шанованих Церквою святих, як канонізованих, так і тих, хто залишився невідомим за життя. Зрештою, навіть кожна помісна церква має свої святих як давно, так і недавно канонізованих чи беатифікованих.

Спочатку свято відзначалося 13 травня – на згадку про освячення Папою Римським Боніфацієм IV язичницького храму (який вже став християнською святинею) Пантеону в 609 або в 610 році. Однак у VIII столітті Папа Римський Григорій ІІІ 1 листопада освятив одну з капел Святого собору Петра на честь Усіх святих і змінив дату свята. Сто років по тому Папа Римський Григорій IV присвоїв 1 листопада статус спільного для всієї Католицької Церкви Дня Всіх святих. Його ще називають Вселенським поминальним днем.

Визнала це і Візантія. Отож,у Східній Церкві є два тиких поминальних дні – восьма неділя після Великодня і 1 листопада.

Вважається, що дата 1 листопада могла бути обрана не випадково. В цей час кельти відзначали свято Самайн, яке, крім усього іншого, приурочене з шануванням померлих. Першими почали його відзначати англійські та ірландські християни, а потім цю дату вирішив перейняти і Рим.

Язичницькі традиції Самайнв знайшли своє відображення у святі Гелловін, яке відзначають напередодні. Так, вшановувати померлих потрібно, але не з «дикими розвагами», маскарадами, безглуздими жартами. Краще відвідати церкву, де правиться заупокійна Служба Божа, помолитися на могилах.

В Україні Неділя Всіх святих має й народну традицію. У цей день віряни вітають один одного з іменинами. Бо так воно і є, що у Неділю Всіх святих ми всі іменинники. Головне – зберігати духовність у серці, дотримуватися принципів християнської моралі.

Крім того, на 9-ту неділю після Великодня ми ще й відзначаємо День Всіх святих українського народу.

ПЕТРІВ ПІСТ

Петрівка (інші назви – Петрів піст, Апостольський піст) – один із чотирьох багатоденних постів церковного року християн візантійського обряду. Розпочинається у понеділок через тиждень після П’ятидесятниці і завершується 28 червня у переддень свята Петра і Павла. Отож, залежно від рухомого свята Великодня, його тривалість може бути довшою або коротшою. Цього року він розпочинається 16 червня.

Традиція дотримуватися Петрового посту відома з перших віків християнства. Вона набула особливого розповсюдження у зв’язку з будівництвом храмів на честь Першоверховних апостолів Петра і Павла. Освячення такого храму у Константинополі відбулося 29 червня. Відтак – встановлено свято на честь цих достойників Церкви.

Петрівка не вважається суворим постом. Церква звернула увагу на те, що цієї пори селянам доводиться важко фізично працювати, тож потрібно відновлювати сили належним харчуванням. Тому у Петрівку дозволяється вживати їжу рослинного походження з олією (крім понеділка, середи і п’ятниці), а в суботу та неділю ще й рибу.

Під час Петрового посту не справляли весіль, не проводили гучних розваг. Це ще й час духовного очищення.

Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна, а в південних регіонах України вже починали жнивувати. За працею господарів мали спостерігати самі апостоли, перевіряти, чи належно допомагають вдовам, старим самотнім людям, дітям-сиротам...

У народі кажуть:

-Хто в Петрівку сіна не косить, той у собак взимку їсти просить.

-У Петрівку бджоли працюють на панів, а в Спасівку працюють на себе.

-Тепер не Петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима – сказав та й нема.

-Поганому поросяті і в Петрівку холодно.

-Петрівка спекотна – зима холодна.

БІДА З САДОМ

19 червня – день вшанування Юди Тадея, родича Ісуса Христа, одного з дванадцяти апостолів. Його перу належить Соборне послання, яке міститься у книзі Дії Святих Апостолів. Юду Тадея не слід плутати зі зрадником Юдою.

Як завжди, пильний селянин уважно стежив за погодою, міркував про те, чи доведеться ощадити харчові ресурси, прагнув завбачити, яким буде майбутній врожай.

Народні прикмети:

-Якщо у цей день дощ з градом – буде біда з садом.

-Не жди добра від граду на Юди, бо буде лихо городині і хлібним посівам.

-Якщо у цей день зозуля не кує – бути стихії.

Вважалося, що від грози з градом помічною є вербова галузка, освячена у Квітну неділю. Під час стихії її клали за поріг хати.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2025 > Тема "Душі криниця"