Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 10.12.2004 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 10.12.2004
УКРАЇНСЬКА ТРАДИЦІЯ: ПРОТИСТОЯТИ ЗЛУ КРАСОЮ
Лідія Степко, власкор "КС".

Минулого тижня в севастопольському Українському культурно-інформаційному центрі відкрилася виставка української вишивки "Українкою я народилася", на якій представлено більше 70 експонатів. Серед них: сучасний стилізований одяг з вкрапленням українського орнаменту, а також вироби різних часів минулого століття з елементами української вишивки. Надала їх голова севастопольського Союзу українок Богдана Процак (на фото). До того ж, чимало представлених експонатів виготовлені нею самою.

- Пані Богдано, коли ви почали вишивати?
- Мені важко згадати, коли це сталося вперше, здається, в ранньому дитинстві, коли я навчилася тримати голку в руках. Призвичаїтися до шиття на моїй рідній Тернопільщині було дуже просто. Вишивані одяг, рушники, постільна білизна тощо були звичайними у кожній родині.
А вміти вишивати того часу вважалося, ну, скажімо так, ознакою шляхетності. Та серед виставлених сьогодні виробів, окрім моїх, є й роботи відомих майстринь Наталії Андріяшко з Києва, Любові Даркін з Івано-Франківська та Ольги Чистякової з Севастополя. Я була у захопленні від їх стилізованого сучасного одягу з вишуканим вкрапленням українського орнаменту і придбала кілька виробів для власного вжитку. 

- Як давно Ви почали збирати цю колекцію?
- Десь років з десять тому.
Я зрозуміла, що це потрібно не лише з метою показу, а й щоби запобігти просто знищенню унікальних витворів народного мистецтва. Коли одного разу я, гостюючи у родичів, побачила, як господиня почала витирати вимитий посуд рушником, вишитим ще у довоєнні роки, то швидко вихопила його з рук і ось він зараз серед експонатів.

- Одяг, представлений на виставці, окрім ваших власних речей, як буває використаний?
- Ну, наприклад, щороку пластуни проводять свято Івана Купала, не у кожного з них дома віднайдеться вишиванка. Є серед експонатів і ті, у які були одягнені члени севастопольської організації Пласт, представляючи нашу країну на Всесвітньому з'їзді скаутів у Чилі. Інколи до мене звертаються вчителі, беручи вироби для проведення заходів, або використовуючи їх як наочні посібники на уроках народознавства.
Що ж до мого власного одягу, то мені завжди хотілося в будь-якому своєму вбранні мати елементи українськості. На мій погляд, це не лише додає вишуканості , але й діє як оберіг. Я відчуваю себе впевненою і щасливою, і саме цієї впевненості мені, здається, надають оті вишиті хрестики. Адже в українському національному одязі відображено його магічну сутність. Вважалося, що він є не лише укриттям від холоду чи дощу, але й від зурочення. Існує думка, що вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування та занепаду. Це давня українська традиція: протистояти злу  красою.
Виставка пані Богдани Процак триватиме протягом місяця. Планується, що її відвідають учні та студенти навчальних закладів міста.
Думається, що таке нагадування нам, українцям, про наше коріння є дуже вчасним. Бо саме сьогодні ми є свідками, як народжується в муках наша свобода. Хоч добробут нації й залежить від багатьох чинників, але найголовнішим з них є все-таки свобода й незалежність.
І, звичайно ж, нам потрібні мудрі провідники, котрих саме сьогодні ми обираємо. Але як пізнати людину, якій ми довіримо нашу державу, коли не кожен знає, на що він здатен сам. Може, для нас усіх прийшов час для випробувань: чи здатні вижити, не втративши людську гідність, не ставши на коліна перед іноземцями? Чи не зречемось прадідівських звичаїв? Які ми, сьогоднішні українці?
Таким слушним нагадуванням нам, сьогоднішнім, про наше коріння стала виставка  Богдани Процак "Українкою я народилася", автор якої є просто зразком українства у Севастополі.

м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 10.12.2004 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2701

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков