Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...


ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
- Я щаслива людина, - говорить письменник Серг╕й Мартинюк, якому 10 липня нин╕шнього року...


ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
Виставка присвячена геро╖чн╕й оборон╕ столиц╕ Укра╖ни в╕д московських окупант╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2004 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 03.12.2004
"Ми тут, бо нам не байдуже наше майбутнє..."
Катерина ОСАДЦА, студентка Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Цей репортаж із столичного Майдану Незалежності, до якого зараз прикута увага всієї України і всього світу, надіслала електронною поштою до редакції наша землячка Катерина Осадца (вона тепер - київська студентка). Початок його - у минулому номері "Кримської світлиці", і, як телефоном повідомила Катя, настрій, дух, оптимізм і віра в свою правоту і в остаточну перемогу усіх присутніх на Майдані абсолютно не розвіялися, не пригасли, тому авторці навіть через тиждень нічого ні доповнювати, ні поправляти. Отже, Катя Осадца продовжує розповідь про те, що ж привело людей з усіх куточків нашої Вітчизни (і не лише нашої) на центральну площу України.

- Ми стурбовані тим, що буде з Україною. Якщо зараз народ не переможе, він не переможе ніколи, і наші діти, наші внуки будуть жити в бандитській державі. Ми хочемо зміни цієї влади, ми сподіваємось на демократію в Україні.
- Швеція разом з вами! Шведський народ та соціал-демократична партія Швеції вас підтримує. Ми хочемо, щоб Україна мала Президента, обраного народом.
- Ми їдемо з Івано-Франківська і стоїмо тут, бо віримо в правду і бажаємо кращого майбутнього для себе і своїх дітей.
- Я держу флаг Азербайджана. Азербайджанский народ сейчас солидарен с украинским, мы поддерживаем одного кандидата. В Азербайджане такой процесс прошёл, там назначили Президента, а не выбрали. Мы не позволим, чтобы в Украине назначали Президента. Мы поддерживаем демократию, и нас радует, что украинский народ с колен встал на ноги. Народ не волнуется, народ радуется. Он победил. Народ - это свет, а нечестные политики боятся народа, как тараканы боятся света.
- Не можна сидіти вдома, не всидиш, коли влада неправдива. Це великий гріх. Який там зараз непорядок, ой-ой-ой!..
- Люди, которые хотят, чтобы за них решали, сидят дома. Те, кто не хочет, приходят сюда.
- Влада у нас несправедлива. Що ще можна сказати, коли ганьбиться Україна?
- Ми хочемо чесних виборів, чесного Президента, чесної влади для себе і для наших дітей. Тільки ненормальна людина може хотіти злочинної влади.
- Ми представляємо українське народне вільне стрілецтво. Ситуація в Україні напружена, влада програла, але прагне відігратися за будь-яку ціну, посіяти провокації серед нас, але маса народу єдина, зорганізована, і вона не ведеться ні на які провокації. Я пишаюся сьогодні нашим народом.
- Мы отстаиваем свою свободу, свободу своего выбора. Какая разница: Ющенко или Янукович? Главное, чтобы не было фальсификации. Такая позиция Партии Зелёных. Если окажется, что Президент действительно Янукович, мы ничего не станем предпринимать - это выбор народа. И Партия Зелёных вместе с людьми в оранжевом будет стоять до последнего здесь на Крещатике. Холодно? А кто сказал, что мы мёрзнем? Да вы посмотрите: тысячи людей вокруг, как можно мёрзнуть? Девушка, да вы останьтесь здесь на ночь, попробуйте за ночь пройти весь городок, пообщаться с людьми. А тут уже и день, уже и солнышко появилось. Тут не холодно, тут классно!
До речі, всупереч поширеній думці, що на Майдані Незалежності зібралася лише "пьянь и рвань" (не будемо тикати пальцем в посадовця, який дозволив собі таку не досить вмотивовану заяву), хочеться сказати, що народ тут набагато тверезіший, ніж в деяких інших місцях, де збираються прихильники інших політичних сил. Коли я проводила опитування на Майдані, на мою адресу не було сказано жодного грубого слова. Мені жодного разу не дихнули в обличчя перегаром. Коли я опитувала людей іншої політичної орієнтації, такі факти, на превеликий жаль, мали місце. Що не кажіть, а завжди приємно спілкуватися з культурними, високоосвіченими та інтелігентними людьми. Тож, напевне, це аксіома: люди завжди підтримують того, хто на них у чомусь схожий...
Тим, хто бере участь у мітингах на підтримку Ющенка, часто кажуть: "Чого ви прете проти влади? Ви йдете туди за сто гривень, які кидає Америка. Всіх грошей все одно не заробите, а наш президент потім все одно всіх пересаджає". Не вірте у цю маячню стосовно американського фінансування мітингів і наметових містечок! Ніхто не платить людям на майдані. За гроші не купиш сяяння очей, за гроші не купиш щирості, відвертості та прихильності. За гроші натовп чисельністю не в одну сотню тисяч не буде, наче єдиний організм, ловити кожне слово з трибуни, думати, переживати і відчувати пульс демократії та волі. За гроші люди не будуть привітно усміхатися одне одному; спокійно, не штовхаючись, стояти і переміщуватися Майданом. За гроші тобі не поступляться місцем лише тому, що ти жінка, і не запропонують допомогти пройти крізь натовп, якщо тобі раптом буде потрібно швидко опинитися на протилежному кінці площі. І, нарешті, за гроші совість та гідність у людських поглядах не з'являються.
Ми, студенти Києво-Могилянської академії, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших навчальних закладів часто чуємо у телефонних трубках стривожені і зболені голоси наших батьків, друзів та близьких, що мешкають в інших областях. Люди думають, що мітингуючі вчинили тут різанину, революцію (варіанти: громадянську війну, державний переворот тощо), що Ющенко (Янукович) тільки те й роблять, що підбурюють народ до порушення територіальної цілісності України. З повною відповідальністю за свої слова заявляємо: це не так! Біда мешканців периферійних областей у тому, що їх змушують сприймати інформацію через призму ЗМІ, що висвітлюють лише те, що вигідне невеликій купці бандитів при владі. "Конкрєтниє" відчувають, що приходить нова влада, що не вийде більше безкарно сидіти на шиї в народу. Так, саме в народу, в нації, яка не буде мовчки зносити кривду і утиски, якій набридло бути бидлом і "козлами". Влада розуміє, що годинник відраховує її останні години, і, конаючи у агонії, намагається врятувати своє нікчемне існування. Для цього вона залякує нас, розділяє, убиває в наших серцях віру в завтрашній день. Ще давні римляни знали принцип "поділяй і владарюй". Не дайте нас роз'єднати! Кровопролиття потрібне не народові. Кровопролиття та неспокою хоче жменька нечесних кормчих нашої держави. Ті, хто підтримують Ющенка, і ті хто підтримують Януковича, прагнуть одного, стоять на вулицях заради однієї спільної мети (це не помилка автора - все вірно!). Послухайте, що кажуть люди з-під ЦВК, де зібралися симпатики Януковича, і з Майдану Незалежності, де вже не одну добу перебувають прихильники Ющенка.
- Досить несподівано на мітингу прибічників Януковича бачити людей з оранжевими стрічками...
- Мы сюда просто пришли на них посмотреть. Они такие же нормальные люди, как и мы. Мы хотим одного, и с такими людьми можно мирно решить любую проблему. Но каждый имеет право на свои убеждения. Народ выходит на улицы и высказывает, что он думает. Это и есть демократия. Часто говорят о гражданской войне, но я надеюсь, что этого не случится. Лично у меня нет никакого желания лезть на баррикады, бросаться с кулаками на своих братьев, независимо от того, откуда они приехали - из Донецка или со Львова, даже если они поддерживают другого кандидата.
А ось думка людини, що хоче бачити у президентському кріслі Віктора Януковича:
- Мы, в принципе, боимся одного: чтобы не было революции, не было войны. Вот чего мы не хотим. Тут (в районі площі ім. Лесі Українки - Авт.) никто никого не трогает, хоть с какой ты ленточкой, и так же мы стояли на Площади Независимости, и всё нормально было, и мы нормально, спокойно общались. И так же и они ни войны не хотят, ни ничего такого. Но не все так относятся, когда говоришь о своих убеждениях. Везде есть нормальные люди и есть скоты.
Ці вислови не придумали студенти на перерві між парами. Це говорили живі, реально існуючі люди. Це записано на аудіокасету, підтверджено документально. Люди не називають своїх імен, ховають свої обличчя, косо дивляться на репортерів, але нарешті вільно висловлюють свою думку. Війни і розбрату не хоче ніхто, всі прагнуть миру і спокою у державі, яку не роздирають внутрішні протиріччя. І всі хочуть, щоб цією державою була Україна, в якій живуть Українці. Ні, про фашизм чи націоналізм не йдеться ні в якому разі! Українець - це не вузьке поняття на позначення етнічної спільноти, це позначення людини, що мешкає на території України, любить її і пишається нею. На Майдані і біля ЦВК стоять не східняки і западенці, не москалі і бандерівці, не татари і слов'яни. На вулиці вийшли УКРАЇНЦІ, що хочуть чесної влади і сильної, багатої, процвітаючої країни. Невже цього не хочете ВИ, той, хто зараз це читає? Політики можуть до судоми в пальцях дерти один одному чуби, але народ не повинен від цього страждати. Саме тому 21 листопада люди зробили свій вибір на користь гідного Президента.
У Києві діє молодіжна екстремістська організація "Пора". Зі словом "екстреміст" хороших асоціацій не виникає, напевно, ні в кого, проте її представники висловлюють досить тверезі міркування, які аж ніяк не сприяють загостренню ситуації:
- Якщо при перерахунку голосів виявиться, що дійсно переміг Янукович, і вибори були чесними, ми тільки за. Але те, що у деяких східних областях проголосувало по 104% виборців на дільницях, вже налаштовує на певні думки.
Хочеться звернутися до представників деяких засобів масової інформації, що подають події останніх днів не зовсім правдиво, свідомо перебільшуючи їх гостроту та трагізм. Шановні "об'єктивні"! Чого ви лякаєте народ? Та хіба ж так поширюються заклики до революції? Хіба жінки просять солдат не стріляти у дітей, у братів, у власний народ, коли хочуть громадянської війни? Так висловлюють прагнення до демократії, до правди, до справедливості, яку для себе шукає кожна людина при здоровому глузді, незалежно від того, яку політичну силу вона підтримує.
Проте, незважаючи на велику кількість міркувань, спільних для прихильників обох кандидатів, є у їхніх прагненнях і дещо відмінне. Ось що відповів, наприклад, прихильник проголошеного Центрвиборчкомом за результатами виборів Президента, на прохання прокоментувати ситуацію, що складається в Україні:
- А чего комментировать? Мы приехали из Донецка в поддержку нашего Президента Виктора Януковича. Это наш земляк, мы за свой счёт приехали в свой выходной день сюда, чтобы поддержать его. С его приходом на пост Президента осуществятся наши самые наилучшие, самые радужные мечты. Поконкретнее? Поконкретнее я объяснюсь. Будет процветать угольная промышленность, металлургия и машиностроение.
И, может, мы сможем немножко меньше спонсировать ваши западные области. (Дивна, на мій погляд, логіка, особливо враховуючи, що опитування проводилось для кримського видання, і на цьому окремо акцентувалася увага. - Авт.).
Звичайно, у кожній групі є радикали і є провокатори, хоча нам, свідомій частині студентства, дуже сумно про це говорити. До речі, про провокації. Ходили чутки, ніби татари в Криму голосують за Ющенка тому, що вони хочуть створити свою незалежну державу, а цей політик підтримує подібні сепаратистські настрої. Сьогодні на Майдані я запитала у представника Курултаю, чому кримськотатарський народ підтримав Ющенка і чому вони на мітингу. Ось яку відповідь я отримала:
- Мы, крымские татары, поддерживаем Ющенко, потому что он достойный и честный человек, это наш человек и наш Президент. (Опитування відбувалося до того, як було проголошено офіційні результати виборів. - Авт.). Мы все, 350 тысяч крым-ских татар, за него. Нам нужна честность, нам нужна порядочность. Лично я хочу, чтобы моя дочка жила в хорошем государ-стве, чтобы Украина процветала, была настоящей Украиной. Мы никогда не говорили, что Крым будет отдельно от Украины. Мы, крымские татары, за целостную Украину.
Як бачите, татари не прагнуть дестабілізувати ситуацію в Україні і тим більше не прагнуть роздирати на шматки без того знекровлену і знесилену десятиліттям злочинної влади Батьківщину. І татари, і вірмени, і німці, і українці, і всі інші народи, що проживають на території України, сьогодні почуваються єдиним народом, бо мають спільну мету, спільні прагнення і спільні переконання.
Леонід Данилович Кучма у своїй книзі "Україна - не Росія" висловив таку думку: "Вам, росіяни, пощастило, тому що ви маєте державу і маєте націю. А нам не пощастило: держава в нас є, а нації немає". Давайте з цим не погодимось! Давайте ніколи не забувати, що ми - нація, що ми - єдиний народ, що поки ми разом, нас ніхто не здолає і не посміє сплюндрувати нашу волю і наш вибір. Оскільки душа студента-філолога, тобто автора, вимагає свята навіть у таку нелегку для держави годину, хочеться завершити статтю рядками однієї відомої кримської поезії:
Українці мої! Пробудіться! Не будьте байдужі:

Ваша доля таки ж бо у ваших
у дужих руках!
Хай же сповняться гордістю
Ваші застояні душі,
Доки жар українства
Іще не потух, Не зачах!..
Земляки мої кримські!
Та ж випряміть плечі і спини!
З-поміж інших в Криму
Хай і ваші бринять голоси!
Ми ж бо з вами таки
Живемо на землі України!
Ми ж бо ще українці!
Українці на вічні часи!

Тим часом...

"Демонстранты - это в основном студенты, безработные и всевозможные неудачники. Для них то, что происходит, - большой карнавал, веселая тусовка. Молодежи на этих митингах прикольно. Никаких политических дискуссий я в толпе не слышал. Никто из участников акций не обсуждает, что же за идеи отстаивает Ющенко, которого они поддерживают.
А нормальные люди, у которых есть работа или бизнес, продолжают заниматься своими делами".
Впрочем, демонстрантами пока удается вполне эффективно управлять. "С 6 часов утра на улицах начались разминки, скандирование лозунгов. Всем этим заправляют хорошо подготовленные люди с мегафонами: десятники, сотники и так далее. Вот они и выкрикивают политические лозунги, которые подхватывает толпа. Но я не думаю, что митингующие задумываются над либеральной риторикой, которая звучит из громкоговорителей".
Информагентство "Новый регион - Крым" - г-та "Крымская правда" от 27 ноября 2004 г.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2004 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2680

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков