Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3410)
З потоку життя (6643)
Душі криниця (3590)
Українці мої... (1476)
Резонанс (1530)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1699)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ярослав Грицак, ╕сторик, професор Льв╕вського католицького ун╕верситету: УКРА╥НСЬКА НАЦ╤Я В╤ДБУЛАСЯ. НАЙКРАЩИЙ ДОКАЗ – КРАХ «РОС╤ЙСЬКО╥ ВЕСНИ»
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ не так багато людей, чи╖ думки так важать для сусп╕льства ╕, саме завдяки...


ДИВЕРС╤Я
Под╕╖ останнього тижня вихлюпнули на наш╕ голови надто багато матер╕алу для серйозних роздум╕в,...


РОЗДОР╤ЖЖЯ "КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤": ЧИ ПОТР╤БНЕ ОКУПОВАНОМУ П╤ВОСТРОВУ УКРА╥НСЬКЕ ВИДАННЯ?
Ки╖вське видання «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вигляда╓ як прив╕т ╕з 70-х рок╕в минулого стол╕ття


ГАЗЕТУ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗНИЩУ╢ НЕ ОКУПАНТ, А Р╤ДНЕ М╤Н╤СТЕРСТВО
Якщо зайти на ╖хн╕й сайт, можна переконатися, що газета робиться профес╕йно, як╕сно, краще...


ГОВОР╤ТЬ ╤З КРИМОМ!
П╕сля публ╕кац╕╖ результат╕в скандального опитування ВЦ╤ОМ, проведеного в Криму з приводу умов...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2004
"Ми тут, бо нам не байдуже наше майбутнє..."
Катя ОСАДЦА.

Цей репортаж надіслала електронною поштою до редакції Катя Осадца - пам'ятаєте цю талановиту школярку з Роздольненського району, переможницю усіх можливих творчих конкурсів, які проводила "Кримська світлиця"?
Так от, Катя - а вона тепер студентка Київського університету - набирала цей матеріал на комп'ютері, який виграла з допомогою нашої газети у мовно-комп'ютерному турнірі. Можемо тільки позаздрити їй, очевидиці знаменних для нашої Батьківщини подій, і пожалкувати, що не встигаємо подати цей репортаж повністю - так мало залишилося газетної площі. Тож виглядайте наступний номер - продовження  буде!

НАРЕШТІ після багатьох днів і ночей хвилювань, страху, неспокою і тривоги Україна зробила осмислений вибір, що визначатиме обличчя та політику нашої країни  у найближчі п'ять років як мінімум. Не знайшлося, напевно, у державі людини, якій була б абсолютно байдужою доля Батьківщини. Не було людей, які були б байдужі до тих подій, що кілька місяців тримали у напруженні не лише Україну, але (не побоюся цих слів!) і світову спільноту. Центральна виборча комісія нарешті оголосила результати виборів. Як дотепно зазначив Ківалов, вітаючи українців з цією воістину знаменною подією, нашого нового президента звати Віктор. Офіційні результати запротокольованого ЦВК волевиявлення  ви вже знаєте, так само, як і те, що вже п'ятий день поспіль на Майдані Незалежності в Києві збираються люди, які хочуть відстояти свій незалежний вибір, які хочуть бачити чесного Президента, що буде розвивати співробітництво з усіма країнами світу, а не чіплятиметься за якусь одну, навіть якщо вона буде мати величезне значення для України. Українці об'єдналися: старі й малі, багаті й бідні, Схід, Захід, Південь - всі регіони, представники всіх груп населення, всіх конфесій вийшли на площі, щоб сказати рішуче "Ні!" фальсифікації виборів.
Майдан Незалежності майорить прапорами. Тут яскраві жовтогарячі прапори прихильників кандидата від опозиції, від яких ніби аж теплішає на майдані (колір-бо дуже сонячний!). Тут прапори блоку Юлії Тимошенко "Батьківщина", чорно-червоні стяги вільного стрілецтва, прапори Партії Зелених - білі з зеленими надписами та жовтавими українськими соняшниками... Всіх не перелічити. Сяють, сплітаються у веселку барви на національних прапорах. Пліч-о-пліч з українцями на майдані стоять представники Азербайджану, Білорусії, Франції, Італії, Великобританії, далекої Канади і (не повірите!) навіть Південно-Африканської Республіки! Великою і дуже приємною несподіванкою стала зустріч з представниками Курултаю кримськотатарського народу. Неможливо передати відчуття, коли з тобою вітаються різні люди різними мовами, але з однаковою теплотою в очах. Руслана Лижичко у промові 24 листопада сказала: "Я можу роздягтися тут на майдані, але завдяки вашому теплу і згуртованості мені не буде холодно". Думаю, до цих слів міг би приєднатися кожен з восьмисот тисяч, що були тоді на площі, у наметовому містечку, на прилеглих вулицях. Біснується вітер, сипле в обличчя сніг, холод пробирає до кісток, але люди стоять на майдані, ночують в наметах, не втрачають оптимізму та життєрадісності і ніби аж випромінюють позитивну енергію. "Та що це за погода, ми ж не в Антарктиці. Ну трошки сніжок падає, ну вітер, а взагалі нормально!"
- Погода нікому ще не заважала відстоювати свої ідеали...
-  Ми тут стоїмо, тому що нам не байдуже майбутнє нашої країни...

м. Київ.
(Далі буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2652

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков