Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4508)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4203)
Українці мої... (1691)
Резонанс (2215)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1857)
Крим - наш дім (1213)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (409)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (239)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДВА КРИЛА
Серед видань


МИСТЕЦЬКА ПЕР╤ОДИКА НЕОБХ╤ДНА ╤ В ПАПЕРОВОМУ ВАР╤АНТ╤
Мистецтво — це в╕йна за св╕тогляд, за культуру…


ДОПОМОЖЕ В УСЬОМУ!
Наш╕ традиц╕╖


В╤Н ПЕРШИМ СПОВ╤СТИВ ПРО КИ╥В...
Наш╕ традиц╕╖


«БЕЗП╤ЛОТНИК НАД ╤МПЕР╤╢Ю»
«Третя св╕това в╕йна» та ╕нш╕ сер╕╖ одеського художника…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 01.11.2024
ЗМ╤╢БОРЦ╤

1 листопада – свято Кузьми ╕ Дем`яна, брат╕в-л╕кар╕в з Мало╖ Аз╕╖, безср╕бник╕в, бо вони н╕коли не брали плати за сво╖ послуги зц╕лення. Допомагали не т╕льки людям, а й л╕кували тварин. Були страчен╕ 284 року за доносом заздр╕сного л╕каря-язичника.

Медики ╕ знахар╕ вважають ╖х сво╖ми покровителями. Ковал╕ – сво╖ми, адже, як опов╕да╓ легенда, вони першими розкрили та╓мниц╕ вогню ╕ зал╕за, опанували ковальським ремеслом, а знання передали людям. Називають ╖х ╕ зм╕╓борцями. Бо ще за одн╕╓ю давньою легендою, брати викували зал╕зного плуга, яким переорали страшного велитенського зм╕я, що пожирав людей, особливо вродливих д╕вчат. Як насл╕док боротьби, на земл╕ залишилися Зм╕╓в╕ вали. Ця легенда стосу╓ться, зокрема, Древнього Ки╓ва.

У народ╕ кажуть:

-На Кузьми ╕ Дем'яна може встановитися дорога санна, а тод╕ вже буде зима рання.

-П╕сля Кузьми ╕ Дем'яна зима ста╓ п╕дступною.

-Якщо цього дня дме сильний в╕тер, то зима буде багата на сн╕г.

-Якщо цього дня погода мрячна, дороги перетворилися на багнове м╕сиво – до початку грудняст╕йких мороз╕в не буде.

-Бува╓, що Кузьма вдень сн╕гом сипле, а його брат ввечер╕ морозом ку╓.

 

ЧОРНОКНИЖНИК

Дату 31 жовтня у народному календар╕ укра╖нц╕в чомусь називають Днем ворона, а самого птаха величають Чорнокнижником. (Зустр╕ча╓мо таке у р╕зних етнограф╕чних джерелах).

За давн╕ми в╕руваннями, ворон – в╕дьомський птах, супроводжу╓ нечисту силу в ус╕х ╖╖ мандрах. Його поява в╕щу╓ лихо. Водночас, це ╕ мудрий птах, який може передбачати людин╕ майбутн╓.

Справд╕, перед початком зими ворони перебираються ближче до людських поселень, насамперед м╕ст, де на см╕тниках для харчових в╕дход╕в знаходять поживу. Селяни недолюблюють ╖х за те, що крадуть курчат, качат... Але н╕ т╕льки маленьке потомство домашньо╖ птиц╕. Вони здатн╕ заглядати у чуж╕ гн╕зда (здеб╕льшого др╕бних пташок) ╕ красти пташенят, заз╕хають на зайчат, д╕точок б╕лочки. Гр╕хи гр╕хами. Та все ж ворони – сан╕тари, по╖дають т╕ла мертвих тварин ╕ запоб╕гають розповсюдженню ╕нфекц╕й. А у самих ворон╕в довол╕ ст╕йкий ╕мун╕тет.

У народ╕ кажуть:

-Ворон ворону ока не виклю╓.

-Ворон – птах лихий.

-Ворон ╕ к╕стку витягне та буде гризти.

-Навпростець т╕льки ворон л╕та╓.

-╤ ворон хвалить сво╖х воронят.

-Ворон кряче – на нещастя, а ворона – на дощ.

-Ворон сво╖м голосом до об╕да гостя в╕щу╓.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26486

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков