"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2024 > Тема "Українці мої..."
#42 за 18.10.2024
«НА ПОСАД╤ ГЕТЬМАНА КУЛЬТУРИ Я Д╤ЯВ БИ РАДИКАЛЬНО»
У новому про╓кт╕ Укр╕нформу «Нац╕я Непереможних» укра╖нський музикант-мульти╕нструментал╕ст, вокал╕ст, композитор, л╕дер гурту «Вопл╕ В╕доплясова» Олег Скрипка розпов╕в про те, як його зм╕нила в╕йна, про свою творчу депрес╕ю, боротьбу з рос╕йською мовою в укра╖нському ╕нформац╕йному простор╕, якою бачить Укра╖ну ╕ що потр╕бно зробити, аби позбутися радянщини ╕ рос╕йсько╖ експанс╕╖ в культур╕ й музиц╕. Розпов╕в фронтмен «ВВ» ╕ про св╕й особистий внесок у наближення перемоги Укра╖ни.
- Олеже, яким для вас було 24 лютого 2022-го року?
- Дома з╕ сво╓ю родиною, ми спали. Для нас це була неспод╕ванка – оц╕ вс╕ вибухи, це все страх╕ття. Хоча мо╖ д╕ти вчаться в модн╕й новопечерськ╕й школ╕, з яко╖ вже були пови╖жджали дв╕ третини д╕тей ╕з класу…
- Ви в╕дчували, що щось буде недобре? Багато було ╕нформац╕╖?
- ╤нформац╕╖ було багато. Я не знаю, я такий закорен╕лий оптим╕ст, думаю: та н╕, все буде добре.
- То ваш оптим╕зм вас обманув?
- Ну, в принцип╕, краще бути оптим╕стом... ╤ ми з╕бралися з родиною одразу на раду, кажу: можна ви╖хати, я можу вас вивезти, пот╕м повернусь назад. Я так розум╕ю, що б╕льш╕сть так ╕ вчинили. А родина, вс╕ д╕ти, дружина, моя мама, вс╕ сказали: н╕, ми лиша╓мося, ми н╕куди не по╖демо. Ми будемо дивитися, як под╕╖ розвиваються. Ми, незважаючи на вс╕ ц╕ жахлив╕ под╕╖, лишилися оптим╕стами вс╕ в родин╕, от так-от. У нас як би в родин╕ закорен╕лий спадковий оптим╕зм.
- Але страх, Олеже, оцей страх – для нас було щось таке...
- У мене ╓ ще таке поб╕чне хоб╕, паралельн╕ заняття: я займаюся медитац╕ями. В мене ╓ курси медитац╕╖ власн╕, якраз у цей час я викладав медитац╕╖ онлайн, там учн╕ були ╕ т.п. Якраз за день до того в мене була медитац╕я «Робота з╕ страхами». Я сам спочатку почав медитувати, сво╖й родин╕ це показав, пот╕м почав людям допомагати. Коли ти сам заспоко╖шся, приймеш цю ситуац╕ю... Питання в тому, щоб прийняти. От, наприклад, укра╖нц╕, як╕ лишилися в Укра╖н╕, вони прийняли цю ситуац╕ю.
- Так.
- А укра╖нц╕, як╕ ви╖хали, вони не прийняли цю ситуац╕ю. ╤ от зараз ми бачимо р╕зницю.
- Як ви дума╓те, кому легше?
- Нам легше... Передчуваю ваше запитання: чи ми ╖здимо до побратим╕в туди на передок виступати? Так. ╤ це ще було до повномасштабки, з 2014-го року, ми з «ВВ» ╖здили туди до побратим╕в. ╤ тоб╕ полегшення приходить реально.
Тому що з 2014-го року в мене б╕льша депрес╕я була, ан╕ж 2022-го року, скажемо так. Реально депресивно, я дуже мало писав, мен╕ важко давався оцей весь шоу-б╕знес ╕ т.п. А до в╕йськових ╖хали – ╕ мене попускало. Тому що небезпека ╕ цей жах, який в╕дбува╓ться, ╕ в╕дбувався ще з 2014-го року, просто мало хто це усв╕домлював. ╤ ти сп╕лку╓шся з людьми, як╕ власне сво╖м життям в╕дпов╕дають за твою безпеку ╕ за тв╕й спок╕й, за твою можлив╕сть щось робити, розвиватися, творити ╕ т.п. Ц╕ знайомства ти ма╓ш, наводиш ц╕ зв’язочки, мости наводиш – ╕ тоб╕ легше… У нас у кожного укра╖нця на сьогодн╕ ╓ обов’язок – що ми можемо зробити для нашо╖ кра╖ни. Що ти максимально ефективно можеш зробити з тво╓╖ позиц╕╖, з тво╖х ум╕нь?
╤ роль наших артист╕в… Слухайте, ще в козацькому в╕йську було: ╕де в╕йсько ╕ з ним ╕дуть музиканти. ╤ наша найкраща музика старовинна – вона була написана саме для в╕йськових д╕й. Вс╕ козацьк╕ п╕сн╕ ╕ ╖х слова дос╕ п╕дн╕мають наших вояк╕в, п╕дн╕мають силу духу, вони дос╕ працюють з 18-го стол╕ття, ц╕ п╕сн╕. ╤ коли ти в╕дчува╓ш сво╖ причетн╕сть ╕ внесок, тод╕ тоб╕ ста╓ легше.
- Це такий певний ф╕дбек в╕дбува╓ться.
- Так.
- А як Олега Скрипку зм╕нила в╕йна, зокрема повномасштабна?
- Я ╕ мо╖ соратники, ми себе почували б╕лими воронами в цьому св╕т╕. Тому що з 2014-го року ╕де в╕йна, а тут – т╕л╕-т╕л╕-трал╕-вал╕, дискотеки рос╕йськ╕, репчик рос╕йський ╕ т.п. Або псевдоукра╖нськ╕ виконавц╕, рос╕йськомовн╕ ллють воду на млинчик рос╕йський. Хоча так, ще до 2014-го року це все в╕дчувалося, як нас не пускали в Крим, як нас не пускали в Донецьк ╕ Луганськ, як не можна було з укра╖нською п╕снею туди за╖хати. Воно просто в╕дчувалося, до чого все йде. Я таких ╕нтерв’ю ще до 2014-го року ст╕льки зробив, я кажу: люди, ви очман╕ли, що ви робите, буде в╕йна, я це казав, просто обережно.
- А коли прийшла в╕йна безпосередньо, умовно кажучи, в Ки╖в...
- Нас, культурних патр╕от╕в, було небагато, але вони були. ╤ це й «Рок С╕ч», ╕ «Кра╖на мр╕й» – ус╕ так╕ об’╓днання, фестивал╕. А тут – т╕л╕-т╕л╕-трал╕-вал╕, дискотечки, все дуже красиво в╕дбувалося. ╤ в певний момент ти дума╓ш, що ти просто шизофреник, та й сусп╕льство так каже, тож ╕ ти врешт╕-решт почина╓ш так думати. ╤ на сьогодн╕ я зрозум╕в, що, виявля╓ться, под╕бн╕ «шизофреники» – моя сп╕льнота, ми провидц╕ просто, ми реально в╕дчували, що станеться. Це не те, що ми так╕ мудр╕, просто у нас в╕дпов╕дним чином налаштован╕ в╕брац╕╖, скажемо так. Ми приймали ц╕ в╕брац╕╖, що буде так-то ╕ так-то.
Зараз нам з╕ сп╕льнотою ще важче стало. Тому що тод╕ нас можна було ╕дентиф╕кувати по укра╖нськ╕й мов╕, по патр╕отизму – ╕ зрозум╕ло, хто на чи╓му боц╕. А зараз усе те в╕йсько, що лило воду на млинчик рос╕йський, вони вс╕ патр╕оти, ╕ хто ╓ хто – дуже-дуже важко роз╕братися.
Пот╕м на мене почалися ╕нформац╕йн╕ атаки з боку кремля, як╕ п╕дтримуються нашими ╕д╕отами ╕нформац╕йними, стало тяжко. ╤ загалом св╕т ╕нформац╕йний дуже зм╕нився, оц╕ вс╕ рухи в стил╕ «байрактарщина», ран╕ше було шароварщина, зараз – байрактарщина.
- З чого власне ви в╕дчува╓те, що ви комусь незручний, якщо ви говорите про ц╕ атаки ╤ПСОшн╕, правильно я розум╕ю, чи ╓ ще ╕нш╕?
- Тому що в╕йна трива╓, а ╕нструменти ╕нформац╕йн╕, культурн╕ не вдосконалюються. Тобто якщо фронти ми розум╕╓мо – де фронти в╕йськов╕ проходять, а от де культурн╕, ╕нформац╕йн╕ фронти – у нас усе розмазано. ╤ скаж╕мо, ц╕╓╖ роботи, ╕нформац╕йно╖ й культурно╖, мало проведено в Укра╖н╕. Мало що зм╕нилося.
- Добре, що мало би бути проведено?
- ╤ зараз, якщо ми той пунктик побороли, що культура мусить бути укра╖нськомовна, нарешт╕ це стало зрозум╕ло.
- Але ми квоти п╕дняли, Олеже.
- Квоти п╕дняли. Це дуже добре.
- Прибрали всю рос╕йщину.
- Це дуже добре, але ми мусимо розум╕ти, як╕ стандарти, яка як╕сть культурного продукту мусить бути. Тому що ран╕ше було дуже просто. Канали, як╕ знаходилися п╕д впливом, ╕нформац╕йн╕ канали п╕д впливом кремля, вони запускали рашку ╕ запускали укра╖нський шлак. Оце таке правило. Ви хочете Укра╖ну? Ось вам Укра╖на отако╖ якост╕, а у нас тут ╓ як╕сть така. Зараз рашку прибрали ╕ укра╖нським шлаком це все заповню╓ться.
- Тобто давайте, секундочку: укра╖нський шлак, це ви ма╓те на уваз╕...
- Це низько╖ якост╕ культурний продукт.
- Який зараз ╓?
- Який був, ╓ ╕ н╕куди не д╕ва╓ться. ╤ в цьому ╓ проблема.
- Що з цим робити?
- Це треба усв╕домити, що в╕дбува╓ться. Треба мати сво╖ засоби масово╖ ╕нформац╕╖, укра╖нськ╕, треба мати свою культурну програму, свою ╕нформац╕йну пол╕тику. Цього н╕чого нема╓, от у тому то й справа.
- А можливо, певну якусь трансформац╕ю повинен пройти укра╖нський шоу-б╕знес, для того, щоби пот╕м переродитися ╕ вималювалася з цього як╕сна укра╖нська музика?
- Для прикладу: от у нас вода йде в крани ╕ ми п’╓мо, варимо там юшку, ╕нше. Якщо ми ф╕льтри не поставимо, то що буде з родиною, яка буде пити цю воду? Людина не може вижити, якщо вона не живиться здоровою ╖жею, в тому числ╕ культурною. Тод╕ кл╕тини оновлюються ╕ ти н╕би розвива╓шся, й у тебе з’являються ╕де╖, енерг╕я ╕ т.п. Якщо сусп╕льство годувати шлаком, воно вмира╓.
- Олеже, те, що ви для Укра╖ни, як св╕домий укра╖нець, як громадянин, як патр╕от, як в╕домий музикант, робите для перемоги, це важливо?
- Для перемоги ми перетворили всю Укра╖ну в такий великий волонтерський центр. Вс╕ укра╖нц╕, як╕ мислять позитивно, таких дуже багато, – вони волонтери. ╤ безумовно, у нас ╓ культурне волонтерство. ╤ на початку повномасштабки ми ╕ блокпости будували з мо╖ми д╕тьми, у нас там на район╕. Ми будували, ми ж не знали, як глибоко ворог зайде. Весь Ки╖в був, це т╕льки т╕, хто не був у Ки╓в╕ в цей час, вони не бачили цього, – весь Ки╖в був у блокпостах. ╤ ми будували ц╕ блокпости ╕ прямо в мене на район╕ була тероборона, я одразу з ними познайомився. Ми ╖м консервац╕ю принесли, вони кажуть: н╕, нам консервац╕я не треба, з╕грайте концерт.
- Вони думають: о, Боже, Олег Скрипка прийшов будувати блокпости ╕ консервац╕ю прин╕с.
- А що порожн╕й Ки╖в: н╕кого не було, треба було захищати м╕сто. ╤ ми з╕грали концерт, це перший концерт. А другий концерт я вже для азовц╕в з╕грав, вони там у школ╕ базувалися в Ки╓в╕, пот╕м п╕сля цього вони одразу в╕дправилися в Мар╕уполь.
- Благод╕йн╕ концерти зараз, наск╕льки часто ви ╖х робите? Як узагал╕ комун╕ку╓те з в╕йськовими, як це в╕дбува╓ться? Вони до вас звертаються: Олеже, треба з╕брати кошти, ╕ ви: окей? Як в╕дбуваються ваш╕ благод╕йн╕ концерти, як почина╓ться вся ця ╕стор╕я?
- Або знайом╕ дзвонять, наприклад, хтось служить десь у частин╕. От ми при╖жджа╓мо, гра╓мо. Або низку концерт╕в з╕грали з культурним десантом. Це такий п╕дрозд╕л ЗСУ, вони орган╕зован╕, у них там м╕н╕мальна апаратура ╓. Вони в╕йськов╕, все знають: як, куди, що в машин╕ ╓, п╕д’╖жджа╓мо ╕ виступа╓мо. Або так╕ под╕╖, як зараз в╕дбулося в Буч╕. Це волонтери бучанськ╕, вони запропонували з╕грати той концерт. Буча – таке м╕сто, нин╕ дуже в╕доме для вс╕╓╖ Укра╖ни. А в мене просто там хата мо╖х батьк╕в, батько похований в Буч╕, я Бучу дуже добре знаю. ╤ такий концерт, в╕н то по квитках, але там з╕брали кошти на РЕБ.
Люди постраждали в╕д в╕йни, ти ╖м да╓ш над╕ю, силу, або ти надиха╓ш вояк╕в, а це мусить бути мистецький акт. А мистецький акт щоб в╕дбувся, треба у це все вкластися. ╤ ми тому погоджу╓мося, кооперу╓мося з людьми, як╕ д╕йсно розум╕ють, що треба класну зробити под╕ю.
Тод╕ там сп╕лку╓шся з вояками. Вони кажуть: о, а ви тод╕ при╖жджали ще позаминулого року, ми пам’ята╓мо. Це було дуже круто. Я пам’ятаю, це або 2014-й, або 2015-й р╕к був, т╕льки початок в╕йни, ╕ ми по╖хали, це була 93-тя чи 95-та бригада, – ╕ нам зробили концерт. Ми з апаратурою при╖хали, ╕ пам’ятаю тод╕ наше в╕йсько, розгублене в╕йсько, наш╕ вояки – хлопц╕ молод╕ так╕. ╤ ми з╕грали концерт, пот╕м мен╕ командир передзвонив, каже: у нас була статистика дезертирства дуже висока, а коли ви виступили, у нас просто воно з╕йшло на нуль.
- П╕дняли дух.
- П╕дняли дух. Треба розум╕ти, це зараз ми вс╕ так╕ патр╕оти ╕ зна╓мо, що там – пуйло, а тут – як би ми рай св╕й розбудову╓мо, буду╓мо. А тод╕ було не ясно для багатьох людей: що, куди, як там, ус╕ ц╕ янукович╕, оц╕ вс╕ д╕ла… ╤ просто слова, прост╕ акорди, прост╕ рими – ╕ ти ма╓ш гарний результат.
- Ви бачили наших в╕йськових у 2014-му роц╕ й ви зараз виступа╓те знову перед в╕йськовими – як╕ ви бачите зм╕ни? Як╕ в╕йськов╕ зараз, як╕ це хлопц╕?
- Це дуже гарне питання. Тому що ще на початку в╕йни ╖здив до в╕йськових, я ж пам’ятаю оц╕ калаш╕ ╕ржав╕, оце все, там як╕сь газ╕ки-шмаз╕ки, танки як╕сь старовинн╕. А зараз р╕вень ╕нший. Ми бачимо, що вже й хлопц╕ сильн╕ й ек╕п╕рован╕. Ясно, що не все ╕деально, але ти бачиш обладнання, це яке ми можемо побачити, а там же вони не все показують. Ми зараз реально ма╓мо одну з найкращих арм╕й св╕ту, це однозначно, це вс╕ визнають. Тому що вона й оснащена, люди мають такий досв╕д. А як╕сть людей! ╤стор╕я ж показу╓, що укра╖нц╕ завжди були дуже крут╕ вояки, завжди. ╤ нав╕ть наш╕ козаки були найманцями ╕ в ╓вропейських арм╕ях, скр╕зь. ╤ зараз це прокинулося.
- Укра╖нц╕ стали найвпливов╕шим народом у св╕т╕ – ваш╕ слова, з ваших спостережень, ви соб╕ так визначили. Але як╕ все ж таки трансформац╕╖ пройшло укра╖нське сусп╕льство ╕ чого ще не вистача╓, що нам треба ще зробити, щоби ми стали, знову ж таки, сильн╕шими ╕ кращими?
- Ми як би виходимо з образу жертви в образ переможця. ╤ нам треба зробити, щоби Укра╖на, укра╖нський ╕м╕дж або укра╖нський контент – це було синон╕мом як╕сного.
Справа в тому, що в Укра╖н╕ треба побудувати естетичне сусп╕льство, вишукане сусп╕льство, реальну богему треба вибудувати, от ╕ все. Я колись був на «Голос╕ кра╖ни» тренером, там був у мене теж фронт, це боротьба за укра╖нську мову.
- Була тод╕, так. Це який р╕к був, Олеже?
- Я не пам’ятаю, нульов╕-десят╕ роки. Це боротьба була така, що нам запихали цю рос╕йську, розказували, що нема попиту на укра╖нську, ну це все ясно. Воно ж н╕чого не пом╕нялося в принцип╕ там, по-╕накшому т╕льки в╕дбува╓ться, але в принцип╕ воно те ж саме. А в мене була домовлен╕сть, що у мене рос╕йськомовного контенту точно не буде.
- Ви ╖х добили цим?
- Вони мене добили, вони мене пот╕м не взяли наступного разу на цей про╓кт.
- Незручний Скрипка.
- Дуже незручний, так. А мо╖ п╕доп╕чн╕ пот╕м пишуть п╕сн╕ ╕ мен╕ скидають. Кажу: п╕сн╕ ген╕альн╕, але не пиш╕ть рос╕йською мовою, це мертва мова, це буде як латина. От я вам кажу, що вона буде як латина – нема╓, ноу ф’юче. Якщо д╕ти, маленьк╕ д╕ти, вони розмовляють на сьогодн╕ рос╕йською мовою, це кияни, укра╖нц╕, – вони не дають майбутнього сво╖м д╕тям.
- Коли ви зрозум╕ли, що оцей «братн╕й народ» – це реальний м╕ф, коли до вас прийшло це розум╕ння?
- Я щось не пам’ятаю, щоб у мене було якесь там осяння, просв╕тлення. Просто ми ж, напевно, все ж таки поступово до цього йшли, ця Помаранчева революц╕я. Я там ╕з Тарасом Компан╕ченком сп╕лкувався. Просв╕тник-кобзар, Тарас показав приклад, ми тод╕ зб╕рку нав╕ть випустили. ╤ я почав п╕сля цього копати й усв╕домив, ран╕ше лиш здогадки були, а тут я усв╕домив, що Рос╕я просто фейкова кра╖на. Знову ж таки, я – як естет на мистецькому р╕вн╕, мене возили в село рос╕йське ╕ в село укра╖нське...
- Село рос╕йське – це материнська л╕н╕я, а село батьк╕вське...
- Це Курщина, це все одно колишн╕ укра╖нськ╕ земл╕, але вони вже там п╕д Рос╕╓ю 100 рок╕в. ╤ ти просто в╕брац╕╓ю в╕дчува╓ш: люди, побут ╕ все ╕нше… Щось д╕д розказував, як там у сел╕ було рос╕йському, а як в укра╖нському сел╕. Ти бачиш: Боже, така дика р╕зниця, просто дика, ╕стотна р╕зниця… Й це ще в дитинств╕. Я ж у Рос╕╖ прожив ст╕льки, мене на кан╕кули привозили в Укра╖ну. Й у мене л╕тн╕ кан╕кули проходили в Укра╖н╕. Я тод╕ й не думав, що в Укра╖н╕ ╓ ще й зима. Завжди л╕то, фрукти там, дитяч╕ вс╕ляк╕ розваги. А пот╕м забирали на п╕вн╕ч у Рос╕ю, у школу: там матерщина, поножовщина, холод ╕ така розруха, оц╕ ру╖ни там. ╤ в мене такий контраст, для мене це вже з дитинства було прямо на генетичному р╕вн╕. Там ру╖на, а тут процв╕тання. Ну отак, так сталося. Я п╕дсв╕домо напевне вир╕шив пере╖хати в Укра╖ну, тут жити, бо батьки мр╕яли також. ╤ спочатку я пере╖хав, а пот╕м ╕ батьк╕в перев╕з в Укра╖ну.
- Це ск╕льки вам було рок╕в, коли ви вже пере╖хали в Укра╖ну ╕ почали тут жити?
- Студентом. Я зак╕нчив КП╤, Пол╕техн╕чний ун╕верситет, але по зак╕нченню я пере╖хав у Франц╕ю. Й у Франц╕╖ в мене ще б╕льше закр╕пилася любов до Укра╖ни, якось так.
- У Франц╕╖ закр╕пилася любов до Укра╖ни?
- Так, у Франц╕╖. Це ж я пор╕внював Франц╕ю, Укра╖ну. Я зрозум╕в ╕стотно, що Укра╖на – дуже крута кра╖на, але вона не ма╓ статусност╕ тако╖, як Франц╕я. ╤ оця статусн╕сть, ми за не╖ зараз боремося, це зараз в╕дбува╓ться. Тобто ми зараз статусу набули, але нам треба ще таку проявлену як╕сть мати. ╤ от коли ми будемо мати проявлену як╕сть, ну, грубо кажучи, як наш там дрон «Паляниця».
- Олеже, якщо би ваш син вам сказав: я не хочу вчитися, старший ваш син, а я йду захищати Укра╖ну, як би ви в╕дреагували?
- В╕н доросла людина, це буде його виб╕р. Ну це так, я д╕тям взагал╕ не нав’язую свою думку з самого малечку, тобто з 10 рок╕в вони приймають р╕шення. Це буде його р╕шення напевно.
- Що чекати в╕д Олега Скрипки зараз, найближчим часом, що у вас у планах?
- Ми вже два роки посп╕ль представили укра╖нцям «Кра╖ну мр╕й» (м╕жнародний фестиваль етн╕чно╖ музики, започаткований у 2004 роц╕, - ред.). У минулому роц╕ зимова «Кра╖на мр╕й» в╕дбулася. Зараз ╕де п╕дготовка зимово╖ «Кра╖ни мр╕й» р╕здвяно╖.
- Де вона буде в╕дбуватися?
- У «Мистецькому Арсенал╕» в Ки╓в╕ буде зимова «Кра╖на мр╕й». Робимо св╕тське барокове свято, тобто Р╕здво в стил╕ бароко, ╓вробачення там точно не буде, друз╕, тому не чекайте. А от костюми бароко можна вдягнути, лютн╕, кобзи, ╕ там буде реконструкц╕я старосв╕тського Сокиринського вертепу 17-го стол╕ття, ми вже його к╕лька раз╕в робили. ╤ знову робимо, це з╕рковий вертеп, тобто ми запрошу╓мо у вертеп в╕домих людей, вони грають у ньому, але сценар╕й – 18-го стол╕ття. ╤ безумовно, будемо до вояк╕в ╖здити. ╤ зараз готую свою рок-медитац╕ю, тож ус╕х, хто не може подолати депрес╕ю, страхи й т.п., запрошую на рок-медитац╕ю.
- А як це буде виглядати?
- Це музиканти з г╕тарами, з барабанами, медиту╓мо, там ц╕ пахощ╕, мо╖ авторськ╕ медитац╕╖, сп╕ви, танц╕, отак.
- Останн╕ п’ять питань – це бл╕ц. На ск╕льки рок╕в себе почува╓те?
- Та як ╕ будь-яка людина, там рок╕в на 30-35 – це вс╕ так. Ти так у дзеркало дивишся: о, Боже! То ти почува╓ш себе, поки н╕чого не болить, то нормально.
- Якби були м╕н╕стром культури, то зробили б...
- Я не м╕г би бути м╕н╕стром культури, ╓дине – я погодився би бути гетьманом культури, ветераном культури.
- Добре, окей. Якби були гетьманом культури, то зробили б...
- Я зробив би так радикально, щоби просто… Я би таку чистку орган╕зував! Тому я був би «кривавий» гетьман культури.
- А що чистили би?
- Культуру би чистив. Просто я би вичистив, повишкр╕бав би все ╕ вся, майже н╕чого б не залишилося з того, що зараз. Та й вже знають, що я – як би радикал у цьому розум╕нн╕. Просто у нас усе перевернуте, у нас високе внизу, а низьке на гор╕, треба просто повернути. Так, оце все «т╕л╕-т╕л╕», воно може бути, але хай вони сидять у сво╖х п╕двор╕ттях, у якихось там наливайках ╕ там грають свою цю музику, яка то╖ наливайки й достойна. От ╕ все.
- Що основне про╜авили укра╖нц╕ за роки незалежност╕? Коротко, основне.
- Ледь не про╜авили свою незалежн╕сть ╕ сво╓ життя. Тому що укра╖нц╕ реально про╜авили оцю небезпеку, високу небезпеку. ╤мун╕тет був дуже слабкий, тому ми в стад╕╖ в╕йни, тому що дуже низький ╕мун╕тет щодо збереження нац╕╖. От зараз, це як орган╕зм: коли в╕н дуже хворий, то або людина моб╕л╕зу╓ться ╕ видужу╓, або людина зника╓. Ми ж бачимо, що ╓ люди, як╕ долають ╕ так╕ нав╕ть хвороби серйозн╕, як рак... От у нас зараз рак, от реально ми на меж╕, нам треба вижити.
- А чи в╕рите ви в те, що Укра╖на стане «Кра╖ною мр╕╖»?
- «Кра╖ною мр╕╖»? Та в╕рю, звичайно, я ж для цього вс╕ зусилля й докладаю. Принаймн╕, т╕ спалахи в╕дчуття, коли ти на як╕йсь под╕╖, але коли там якесь творче сп╕лкування, естетичне, як на мо╖х фестивалях… Або можна пор╕вняти з територ╕╓ю Помаранчево╖ революц╕╖. Помаранчева революц╕я – ото реально «Кра╖на мр╕╖», там ус╕ люди – в╕д щирого серця, там ус╕ разом, от таке було в╕дчуття. ╤ це реально, воно працювало. А це агресивне сусп╕льство, в якому ми живемо, воно нам нав’язу╓ стандарти, виявля╓ться, як╕ нам непритаманн╕. А ми можемо реал╕зувати кращий сценар╕й. Тим паче в мо╓му оточенн╕ дуже багато таких людей, однодумц╕в, як╕ д╕ють, в╕дчувають це, я думаю, просто це треба поширювати.
- ╤ останн╓. Перемога Укра╖ни для вас – це... ?
- Перемога Укра╖ни для мене – це 95% укра╖нц╕в розмовляють укра╖нською мовою в побут╕, ну т╕, як╕ мають паспорти реально. Це й дуже як╕сний контент, щоб мен╕, от я просто в╕дкриваю там як╕сь пабл╕ки, щоб мен╕ всяку «муть» не п╕дтягували. Щоб я включив рад╕о – й його не хот╕лося переключати. Щоб я прийшов у будь-який заклад, ╕ там щоб грала музика, яку не хот╕лося б попросити, щоб ╖╖ виключили…
А загалом – це повернення наших територ╕й, це щоб максимально швидко ми перемогли ╕ щоб наш╕ вояки повернулися жив╕-здоров╕. Щоб наш╕ вояки не те, що адаптувалися в наше сусп╕льство, а щоб наш╕ вояки отримали так╕ посади в наш╕й кра╖н╕, щоб вони могли дом╕нувати, скаж╕мо, культурно, естетично, пол╕тично. Дом╕нували т╕, хто пройшов фронт. От так взяти: хто фронт пройшов, той може бути депутатом.
╤ ще, щоби також серед депутат╕в, можновладц╕в було б╕льше ж╕нок, щоби ж╕нки могли дуже сильно впливати на наше сусп╕льство, це нам важливо, нам треба збалансувати сусп╕льство. Мен╕ зда╓ться, що от ж╕нки можуть бути менш╕ корупц╕онери, ан╕ж чолов╕ки, так.
- Так ви в╕дчува╓те?
- Так, от вони можуть бути менш прагматичн╕, ан╕ж, як це назвати, прагнення на себе натягувати ковдру. Вони можуть бути б╕льше за ╕дею, мен╕ зда╓ться, щоб збалансувати. Наприклад, прем’╓р-м╕н╕стр ж╕нка – це було б прекрасно.
- Отака непереможна Укра╖на у ваших очах, в очах Олега Скрипки!
Тетяна Кулик
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2024 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26452
|