Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4575)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4261)
Українці мої... (1711)
Резонанс (2324)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1868)
Крим - наш дім (1399)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (458)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (270)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХРИСТИЯНКА ╤ РЕФОРМАТОР
Наш╕ традиц╕╖


ЯКЩО ДОВГО ЖИВЕШ ╤ ЛЮБИШ
Ф╕льми занурюють в╕дв╕дувач╕в виставки в р╕зн╕ вим╕ри часу, культурну географ╕ю, ╕стор╕ю та...


КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤ КРИМСЬКОГО ХУДОЖНИКА
Виставка живопису Петра Столяренка присвячена 100-р╕ччю з дня народження художника…


НЕ КОСИТИ, А ЗАБИРАТИ З ЛУК╤В...
Наш╕ традиц╕╖


МАРТА КОСАЧ ВИКРИВА╢ ЗЛОЧИНЦ╤В В УКРА╥Н╤ ТА ЗА КОРДОНОМ
Вже вийшло дв╕ книги про пригоди Марти Косач. Третя в рукопис╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2024
ХРЕСТ ╤ НАД╤Я МАР╤УПОЛЬСЬКИХ ГРЕК╤В

27 вересня у Нац╕ональному запов╕днику «Ки╓во-Печерська лавра» до Дня м╕ста Мар╕уполя в╕дкрилася банерна виставка «Хрест ╕ над╕я: священна спадщина грек╕в Мар╕уполя».

 Виставка присвячена траг╕чним стор╕нкам Мар╕уполя в╕д депортац╕╖ кор╕нних народ╕в Криму у Приазов’я у ХV╤╤╤ до насильницького “асвабажден╕я» у ХХ╤ стор╕чч╕.

 Перш╕ згадки про проживання грек╕в у Криму датуються V╤ стол╕ттям до нашо╖ ери. У в╕зант╕йський пер╕од у Криму поступово почала складатися й набула характерних рис етноконфес╕йна сп╕льнота, що п╕зн╕ше стала в╕дома як мар╕упольськ╕ греки.

 У Криму саме греки поширювали православ’я. Також завдяки грекам на п╕вденному берез╕ Криму з’явилося багато середземноморських культур: виноград, гранат, ╕нжир, маслина, розмарин тощо.

 П╕сля османського завоювання п╕вденного узбережжя Криму 1475 року греки зазнали поступово╖ тюркизац╕╖. Вони або прийняли ╕слам, влившись з часом у кримськотатарський етнос, або продовжували жити ╕зольованими християнськими громадами.

 Рос╕йська ╕мпер╕я намагалася послабити Кримське ханство та встановити свою владу на теренах П╕вн╕чного Причорномор’я та Приазов’я. До ц╕╓╖ боротьби Рос╕я вир╕шила втягнути християнське населення Криму.

 У 1878 роц╕ грек╕в та ╕нших християн Криму за наказом Катерини ╤╤ переселили ╕з Криму в приазовський край. П╕д час переселення багато людей загинуло. Але на азовських степах виникли нов╕ поселення, як╕ отримали назви кримських населених пункт╕в, де ран╕ше жили греки.

 Ще ╕з ХV╤ стол╕ття на землях Приазов’я нер╕дко з’являлись запорозьк╕ козаки. У документах 1740-х рок╕в зустр╕чаються згадки про поселення Кальм╕ус. Саме це селище запорозьких козак╕в стало ╕сторичним попередником м╕ста Мар╕уполя.

 Розбудова Мар╕уполя в╕дбувалася поступово й неквапливо. Наприк╕нц╕ Х╤Х стол╕ття впорядкован╕ вулиц╕ Мар╕уполя вже милували око виразними арх╕тектурно ц╕нними цегляними буд╕влями.

 З приходом рос╕йсько╖ навали в 2022 роц╕ фасади старовинних буд╕вель, як╕ протягом багатьох рок╕в прикрашали ╕сторичний центр Мар╕уполя, були пон╕вечен╕ внасл╕док обстр╕л╕в ╕ бомбардувань, деяк╕ з них - знищен╕ повн╕стю.

 В╕ра була надважливою складовою у житт╕ християнських громад, насильно переселених з Криму, опорою в подоланн╕ тих понев╕рянь, що зустр╕ли вигнанц╕ на нов╕й земл╕. Церковн╕ рел╕кв╕╖, вивезен╕ переселенцями з Криму, користувались особливою шаною, дбайливо збер╕гались в церквах Мар╕уполя та були об’╓ктом поклон╕ння для багатьох в╕рян.

 У 1930-т╕ роки церкви Мар╕уполя були зруйнован╕, частину священних рел╕кв╕й було втрачено, частину — передано до м╕ського музею.

 П╕д час захоплення м╕ста рос╕йськими загарбниками у 2022 роц╕ було практично знищено фондову колекц╕ю Мар╕упольського кра╓знавчого музею, до якого входили ╕ церковн╕ рел╕кв╕╖ християн-переселенц╕в. На щастя, один ╕з найц╕нн╕ших експонат╕в — Плащаниця ХV╤╤╤ стол╕ття перебував на той час на реставрац╕╖ в Ки╓в╕ та вц╕л╕в в╕д полум’я й пограбування.

 Виставка м╕стить характеристику сучасних мар╕упольських храм╕в Православно╖ церкви Укра╖ни та нац╕онального в╕дродження грек╕в Укра╖ни, що розпочалося наприк╕нц╕ 1980-х рок╕в.

 Мар╕уполь — ╓дине м╕сто Укра╖ни, яке було взяте в к╕льце нищ╕вно╖ блокади. П╕вм╕льйонне населення виживало п╕д вогнем обстр╕л╕в. М╕сто зазнало б╕льше руйнувань ╕ втрат, н╕ж за вс╕ роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.

 2257 багатоквартирних будинк╕в знищено або пошкоджено. 38894 приватн╕ будинки знищен╕ або пошкоджен╕. Р╕зн╕ види пошкоджень мають 85 культурно-спортивних заклад╕в, 15 л╕карень, 63 школи, 79 дитсадк╕в. 90% буд╕вель з житт╓во важливою для м╕ста ╕нфраструктурою пошкоджено. 50% багатоквартирних будинк╕в знищено. Загинуло 22000 мирних жител╕в.

 П╕сля 86 д╕б ст╕йкого опору ворогу оборона Мар╕уполя була припинена, а укра╖нськ╕ захисники потрапили в полон.

 Мар╕упольц╕ втратили все — м╕сто, житло, р╕дних, але в них не вбили над╕ю на справедлив╕сть, повернення м╕ста, в╕дродження Мар╕уполя та Укра╖ни.

 П╕сля пережитого пекла в╕йни мар╕упольц╕ прагнуть одного — в╕дновлення справедливост╕. На не╖ оч╕кують сотн╕ тисяч мар╕упольц╕в.

 Домогтися цього покликаний про╓кт “Mariupol Justice”. В його межах команда мера Мар╕уполя Вадима Бойченка працю╓ над встановленням справедливост╕ на м╕жнародному та державному р╕внях для мар╕упольц╕в.

 Мета — домогтися в╕дшкодування в╕д Рос╕╖ за знищений Мар╕уполь та виплату компенсац╕й жителям за вс╕ втрати.

 Найголовн╕ше — щоб кра╖на-агресор була справедливо покарана за ско╓н╕ во╓нн╕ злочини.

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26432

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков