"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Душі криниця"
#41 за 11.10.2024
ЧУМАКИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДОДОМУ
13 жовтня – свято мученика Карпа ╕ його побратим╕в, як╕ загинули за Христову в╕ру 250 року.
Карпа у народ╕ називають Ос╕нн╕м Мокр╕╓м. Вважали (бо ретельно спостер╕гали), що в╕н здатний створювати у погод╕ р╕зк╕ перем╕ни: в╕д сухо╖ до тривало╖ мокро╖. Кажуть: «Якщо на Карпа розпочався дощ, то в╕н буде падати м╕н╕мум тиждень». Зрештою, середина осен╕ здеб╕льшого характеризу╓ться проливними дощами (╕нколи з мокрим сн╕гом),роскислими дорогами, як╕ перетворюються на суц╕льну багнюку.
Колись свято Карпа мало ц╕каву особлив╕сть. До цього дня укра╖нську чумаки (а чумакували вони з XV до середини XIX стол╕ття) намагалися повернутися з Криму додому. У Крим возили хл╕б (зерно), овоч╕, рем╕снич╕ вироби.., а зв╕дти рибу, с╕ль, ╕нколи рис, родзинки, нав╕ть варт╕сн╕ ткан╕ килими кримських татар ╕ турк╕в. Р╕ч у т╕м, що чумаки ревно берегли сво╖х вол╕в, дбали про них ╕ не хот╕ли, щоб вони тягли важк╕ вози заболоченими дорогами. Тому на торги вирушали вл╕тку за ст╕йко╖ сухо╖ погоди. Якщо торг був вдалим, все об╕йшлося без прикрих пригод – напад╕в граб╕жник╕в, захворювань людей ╕ тварин, смерт╕ чумака, якого мали поховати за вс╕ма християнськими обрядами, шукаючи найближчу церкву з╕ священиком, то поверталися вони й ран╕ше.
╤ таке. Враховуючи рел╕г╕йн╕ традиц╕╖ укра╖нського народу, чумакам вельми корт╕ло повернутися додому до свята Покрови, ╕кона яко╖ ╓ оберегом козацтва. Адже здеб╕льшого саме колишн╕ во╖ни-козаки та ╖хн╕ нащадки поповнювали ряди чумак╕в.
В╤ДСТАВ ДЕНЬ В╤Д НОЧ╤
15 жовтня вшановують священика-мученика Лук╕яна, ревного спов╕дника Христово╖ в╕ри, якого стратили 312 року у часи правл╕ння жорстокого ╕мператора Д╕оклет╕ана.
У народ╕ кажуть:
-На Лук╕яна в╕дстав день в╕д ноч╕, бо зачепився валянком за пень.
-Лук╕ян котить сонце вниз (день ста╓ пом╕тно коротшим).
-Якщо у н╕ч на Лук╕яна яскрав╕ зор╕ – бути морозу; тьмян╕ – дощу або потепл╕нню.
-Зор╕ на неб╕ син╕ – бути сн╕гу.
У цей день збирають останн╕ гриби сиро╖жки (зв╕сно, якщо ще не випав перший сн╕г), бо дал╕ вони стають гнилими, «пон╕веченими».
Лук╕яна чомусь вважають покровителем й оп╕куном курей. У його свято чистили курники, с╕дала,але н╕ п╕вник╕в, н╕ курей не рубали, не ╖ли курятину. Були певн╕, якщо порушити табу, тод╕ кури переведуться, не будуть нестися, квочка не приведе курчат...
Ут╕м, не в╕рте такому! Смачно╖ Вам курочки!
У народ╕ кажуть...
ВСЕ ЗОЛОТО З╤БРАВ...
-Жовтень гордий тим, що золота багато ма╓.
-Вересень золотить, а жовтень все золото збира╓.
-У травн╕ зелено, а у жовтн╕ жовто.
-Що травень озеленить, те жовтень озолотить.
-Був багатий врожай зерна ╕ борошно з нього як╕сне – на холодну зиму.
-Хл╕бород – перед суворою зимою.
-У жовтн╕ новий хл╕б на стол╕ ╕ чорна р╕лля (переоране поле).
-У жовтн╕ гр╕м, а багато листя вже опало – зима буде без сн╕гу.
-Якщо задощить п╕сля об╕ду – ненадовго: вранц╕ – можливо на весь день.
-Якщо у жовтн╕ листя з берези ╕ дуба опада╓ нечисто – на сувору зиму.
-Багато жолуд╕в – зима люта.
-Сильн╕ п╕вн╕чно-сх╕дн╕ в╕три у жовтн╕ – на дощ або сн╕г (сн╕г з дожем).
-З╕рки яскрав╕ – на хорошу погоду; тьмян╕ – на дощ, мокрий сн╕г.
-Хмари пливуть низько – настане сира холодна погода, можлив╕ сн╕г з дощем.
-З ноч╕ випав туман, клубочиться у низинах – погода не зм╕ниться, буде малохмарною.
-Вранц╕ ╕н╕й на земл╕, на листях – до сонячно╖ днини.
-Птахи настовбурчуються, ховаються у крони дерев – до негоди.
-Гуси полет╕ли швидко – чекай на сн╕г.
-Дим в╕д багаття стелиться низько землею – на опади.
-Коли у жовтн╕ ще л╕тають комар ╕ тнуть – дал╕ будуь тепла ос╕нь ╕ пом╕рна зима.
-Зб╕глися хмаринки докупи – буде дощ.
-П╕сля першого жовтневого сн╕гу гриби ще не пропадуть.
-Без туману ╕ дощ╕в у л╕с за грибами не потикайся.
-Теплий жовтень довго теплом не пот╕шить.
-Допоки з каштан╕в листя не опаде – зима не прийде.
СТОЖАРИ
Восени бувають ноч╕, коли небо вщент вкрите з╕рками, в╕дтак ста╓ св╕тлим-св╕тлим. Т╕ зор╕ називають Стожарами. З ними пов’язано к╕лька легенд.
Зокрема, Стожари – це душ╕ д╕вчат, як╕ померли молодими, а за життя не знайшли соб╕ пари. Отож вони з неба закликають парубк╕в при╓днатися до них.
╤нша легенда стверджу╓, що Стожари – це безневинн╕ душ╕ д╕тей, як╕ загинули наглою смертю, коли на Укра╖ну нападали вороги-супостати, плюндруючи нашу землю, спалюючи м╕ста ╕ села. (Як тут не провести аналог╕ю ╕з сучасн╕стю?!.).
Зрештою, у багатьох народ╕в св╕ту ╓ сво╖ верс╕╖ щодо походження само╖ назви Стожари чи, радше, цього яскравого астроном╕чного видовища. Але, насправд╕, Стожари – масове зоряне скпучення в суз╕р’╖ Тельця, яке добре видно неозбро╓ним оком (зв╕сно, за сприятливо╖ погоди), а не все небо, вкрите з╕рками.
Народн╕ прикмети:
-На неб╕ багато з╕р ╕ вони не миготять, а яскраво св╕тять – буде суха погода.
-Багато з╕р – ще буде багато гриб╕в.
-Зор╕ тьмян╕ – на дощ.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26431
|