Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТ╤ ПРО РОС╤ЙСЬКО-УКРА╥НСЬКУ В╤ЙНУ
У прим╕щенн╕ Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ експону╓ться виставка...


СКОРБОТНИЙ ШЛЯХ БАХМУТУ
У Велик╕й дзв╕ниц╕ Нац╕онального запов╕дника «Ки╓во-Печерська лавра» експону╓ться...


РФ НАМАГАЛАСЯ ЗАБЛОКУВАТИ КОНФЕРЕНЦ╤Ю В МОНРЕАЛ╤ ЩОДО ФОРМУЛИ МИРУ
Рос╕я розгляда╓ цю тему як велику небезпеку для себе через свою безкарн╕сть…


МЗС КАНАДИ: МИ ПЕРЕКОНАН╤, ЩО М╤СЦЕ УКРА╥НИ - В НАТО
Канада п╕дтриму╓ запрошення Укра╖ни до П╕вн╕чноатлантичного альянсу й надання ╖й з часом...


ISW ПРО САМ╤Т БР╤КС: РОС╤Я НЕ ЗМОГЛА ЗАРУЧИТИСЯ М╤ЖНАРОДНОЮ П╤ДТРИМКОЮ
У декларац╕╖ зазначено, що вс╕ п╕дписанти повинн╕ д╕яти в╕дпов╕дно до принцип╕в Статуту ООН -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2024
ПРОТИСТОЯННЯ ДВОХ ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤Й

В Музе╖ ╕стор╕╖ м╕ста Ки╓ва представлено мультимед╕йний виставковий проект «На сторож╕ Свято╖ Соф╕╖». В╕н демонстру╓ сучасну рос╕йсько-укра╖нську в╕йну як насл╕док багатов╕кового протистояння двох цив╕л╕зац╕й з ╖хн╕ми абсолютно протилежними ц╕нностями.

 Виставка склада╓ться з трьох тематичних простор╕в – «Укра╖нська цив╕л╕зац╕я», «Рос╕йська цив╕л╕зац╕я» та «Оборона Ки╓ва». Перший демонстру╓ тягл╕сть ╕ поступ укра╖нсько╖ цив╕л╕зац╕╖ в╕д Княжо╖ доби до сьогодення. За Ки╖всько╖ Рус╕ Укра╖на, прийнявши християнство, зробила св╕й цив╕л╕зац╕йний виб╕р – ╕нтеграц╕ю до родини ╓вропейських держав. Цей вектор утвердився за час╕в Галицько-Волинського княз╕вства у Х╤╤╤-Х╤V стол╕тт╕. В╕д Великого княз╕вства Литовського, яке включило укра╖нськ╕ земл╕ в середин╕ Х╤V стол╕ття, Укра╖на успадкувала ╓вропейську традиц╕ю м╕сцевого самоврядування – Магдебурзьке право. А в╕д Укра╖нсько╖ козацько╖ держави, збудовано╖ на принципах особисто╖ свободи та виборност╕ влади, наша Батьк╕вщина отримала в спадок традиц╕╖ народовладдя. Часи Укра╖нсько╖ революц╕╖1917-1921 рок╕в принесли ╕дею соборност╕ та сучасн╕ демократичн╕ засади державного устрою. А часи Друго╖ св╕тово╖ в╕йни продовжили традиц╕╖ нац╕онально-визвольно╖ боротьби ╕ масового нац╕онально-патр╕отичного руху. Сучасна Укра╖на народилася п╕д час Революц╕╖ на гран╕т╕, утвердилась як в╕льна демократична держава п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖ та Революц╕╖ г╕дност╕ ╕ вже 10 рок╕в бореться за свою незалежн╕сть в╕д Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Другий блок виставки показу╓, що рос╕йсько-радянська цив╕л╕зац╕я бере св╕й початок в╕д час╕в Золото╖ Орди. Трет╕й прост╕р показу╓ долю р╕зних м╕ст, що потерп╕ли в╕д во╓нних злочин╕в рос╕йських окупант╕в. Про╓кт викрива╓ злочини московських загарбник╕в у р╕зних сферах життя укра╖нського сусп╕льства.

 Окупанти руйнують кра╓знавч╕ музе╖. Наприклад, на Сумщин╕ значних руйнувань зазнав Охтирський м╕ський кра╓знавчий музей, який нараховував майже 10 тисяч експонат╕в. Луганський обласний кра╓знавчий музей, що м╕стив понад 180 тисяч пам’яток археолог╕╖, етнограф╕╖ та мистецтва, мусив т╕кати дв╕ч╕. П╕сля окупац╕╖ Луганська у 2014 роц╕ музей було перем╕щено до Староб╕льська. У 2022 роц╕ музейники змогли частково сховати експонати, але вивезти ╖х через швидку окупац╕ю не змогли. Зараз музей працю╓ у Львов╕.

 Зруйновано внасл╕док артобстр╕лу та пограбовано Тростянецький районний кра╓знавчий музей. Не п╕дляга╓ в╕дновленню буд╕вля кра╓знавчого музею у Куп’янську. Значно пошкоджено 100-р╕чну буд╕влю кра╓знавчого музею Гуляйполя.

 Станом на початок 2024 року втрати п╕дпри╓мств та промисловост╕ становили щонайменше 13,1 м╕льярда долар╕в. Понад 10 м╕льярд╕в долар╕в складають втрати аграрного сектору. Втрати енергетичного сектору станом на початок 2024 року становили 9 м╕льярд╕в долар╕в.

 За два роки повномасштабного вторгнення Рос╕я пошкодила, зруйнувала або пограбувала близько 530 храм╕в р╕зних конфес╕й в Укра╖н╕. Чимало рел╕г╕йних споруд рос╕яни використовували як в╕йськов╕ бази або для прикриття вогневих позиц╕й.

 3 вересня 2022 року рос╕йською артилер╕╓ю пошкоджено Свято-Успенський собор Харкова, збудований у ХV╤╤╤ стол╕тт╕. А 9 березня ракета влучила у стор╕чну Харк╕вську хоральну синагогу.

 У сел╕ Лукаш╕вка на Черн╕г╕вщин╕ зруйновано 240-р╕чну Вознесенську церкву – в н╕й п╕д час окупац╕╖ рос╕йськ╕ в╕йськовики збер╕гали бо╓припаси.

 В╕д ракетного обстр╕лу ╕сторичного центру Одеси в липн╕ 2023 року потерп╕в Спасо-Преображенський кафедральний собор. Серед зруйнованих рел╕г╕йних споруд – Свято-Успенська Святог╕рська лавра та Богородицький скит на Донеччин╕.

 Найб╕льше храм╕в знищено в Донецьк╕й (понад 100), Ки╖вськ╕й (близько 80), Луганськ╕й та Харк╕вськ╕й (понад 60 у кожн╕й) областях. Майже чверть пошкоджених окупантами храм╕в уже неможливо використовувати.

 В Укра╖н╕ внасл╕док в╕йни пошкоджено кожну сьому школу, 400 заклад╕в осв╕ти зруйнован╕ повн╕стю, 3,5 тисяч╕ зазнали тих чи ╕нших руйнувань.

 Рос╕йськ╕ солдати викрадали комп’ютери та ноутбуки, телев╕зори та ╕нтерактивн╕ дошки, залишаючи по соб╕ спален╕ та розграбован╕ класи.

 У Донецьк╕й област╕ постраждало близько 800 заклад╕в осв╕ти, у Харк╕вськ╕й - понад 600, у Херсонськ╕й та Дн╕пропетровськ╕й – понад 300, у Запор╕зьк╕й, Луганськ╕й та Ки╖вськ╕й - - понад 200.

 Вчител╕ та викладач╕, учн╕вство та батьки гинули внасл╕док бойових д╕й та окупац╕╖, тисяч╕ вимушен╕ зм╕нити м╕сце проживання або ви╖хати за кордон.

 Серед виклик╕в в╕йни - нестаб╕льн╕ умови та вимушен╕ перерви, перех╕д на дистанц╕йну або зм╕шану форму навчання, пов╕трян╕ тривоги та в╕дключення електроенерг╕╖.

 Але укра╖нц╕ щодня долають насл╕дки руйнувань. На Ки╖вщин╕ частково або повн╕стю в╕дновлено майже 200 заклад╕в осв╕ти, Харк╕в облаштував навчальн╕ класи в метро, Запор╕жжя буду╓ п╕дземн╕ школи. М╕сцева влада облаштову╓ велик╕ укриття, що дозволять в╕дновити очну осв╕ту.

 П╕д час в╕йни постраждали понад 1000 об’╓кт╕в культурно╖ спадщини, зазнали руйнувань понад 1300 театр╕в, ф╕лармон╕й, музе╖в, галерей, б╕бл╕отек, клуб╕в, культурних центр╕в ╕ будинк╕в творчост╕.

 Рос╕я розграбувала б╕льше 40 музе╖в ╕ приватних зб╕рок, зокрема, художн╕й музей ╕мен╕ Ку╖ндж╕ у Мар╕упол╕ та Херсонський художн╕й музей, з якого вивезли 80% фонд╕в. ╤з Херсонського обласного кра╓знавчого музею рос╕йськ╕ чиновники в╕дправили до Криму понад 28000 артефакт╕в. Серед вкраденого – стародавн╕ монети, грецьк╕ скульптури, ск╕фськ╕ прикраси, коштовна зброя.

 В Одес╕ за одну атаку в липн╕ 2023 року пошкоджено 29 пам’яток культурно╖ спадщини, серед яких Будинок учених ╕ Одеський нац╕ональний художн╕й музей.

 Знищено Музей укра╖нських старожитностей Василя Тарновського в Черн╕гов╕ та Нац╕ональний музей Григор╕я Сковороди на Харк╕вщин╕. В Мар╕упол╕ на подв╕р’╖ храму Святителя Петра Могили було спалено колекц╕ю укра╖нських книг.

 Зруйновано ав╕аударом буд╕влю Донецького драматичного театру, у п╕двал╕ якого переховувалися д╕ти з батьками. Рос╕йською ракетою був знищений Черг╕г╕вський драматичний театр.

 Про╓кт «На сторож╕ Свято╖ Соф╕╖» реал╕зували Музей ╕стор╕╖ м╕ста Ки╓ва, Нац╕ональний музей ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ за участю Центру досл╕джень во╓нно╖ ╕стор╕╖ Збройних Сил Укра╖ни, редакц╕╖ газети «Веч╕рн╕й Ки╖в», УН╤АН та Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ профес╕йних фотограф╕в.

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26420

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков