Версiя для друку Обговорити в форумi

1 жовтня – церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Для українців воно і державне, адже вшановємо наших захисників-воїнів. Крім того, у народі його вважають головним святом осені, якщо не календарної, то, принаймні, фенологічної. Бо «Покрова землю листом покриває, а то й снігом посипає».

Основою для встановлення свята послужило релігійне оповідання, згідно з яким у 910 році у Візантії юродивому Андрію та його учню Єпіфанію явилась Небесна Цариця – Пресвята Богородиця. Вона стояла у повітрі під центральним куполом у супроводі ангелів та святих і в молитві огортала присутніх у храмі своїм омофором, або покровом – широким і довгим полотнищем, яке покриває плече і єатрибутом архієрейської відзнаки. Явилася Діва Марія для підтвердження своєї обіцянки допомогти візантійцям у боротьбі за християнську віру у протистоянні з іновірцями, загарбниками сарацинами. Так і сталося! Візантійці перемогли ворога...

Покров Пресвятої Богородиці для християн – це Її заступництво за нас на Землі і Небі. Це заступництво проявляється будь-де і будь-коли, але тільки через глибоку віру і щиру молитву.

Уже в Київській Русі, після прийняття християнства, свято Покрови стало важливою господарською віхою. Закінчення польових робіт давало привід відзначити цей день святковим застіллям. Після Покрови справляли весілля. Селяни їхли у жовтні на ярмарки продавати новий врожай, купувати собі обнови (взуття, одяг...). Це також додавало святкового настрою.

У народі кажуть:

-Прийде Покрова – покриє дівчині голову шлюбним вінцем.

-Яка погода на Покрову  такою буде зима.

-Якщо до цього дня листя з вишень не спаде – на теплу зиму; не втримається – на холодну.

-Тільки до Покрови дають молоко корови.

ПОКВАПСЯ ДО БОГОСЛОВА

26 вересня – день вшанування Святого апостола і євангелиста Івана Богослова, який у народі називають Осіннім Іваном.

Господарі вважали, що до цього дня потрібно переорати поля і засіяти озимину. Бо, «якщо не посієш до Богослова, то не будеш вартий доброго слова». Але на Богослова ще не хвалися посівом, а будеш влітку хвалитися врожаєм.

Народні прикмети та приказки:

-Лист в цей день падає з берези – на теплу осінь; падає з осини – на холодну.

-На посіяну озимин випав дрібний дощ – потіха для господаря і благодать для зернових.

-Тепла погода на Богослова – у жовтні холод не стане дошкуляти.

-Краще сіяти у мокру землю, аніж у суху.

-Дочекайся дощу до Богослова, тоді і сій.

-Богослов має благословити землю дощем, лише тоді озимий посів виявиться вдалим.

-Забаришся з посівом -  залишишся без хліба.

-Сієш вчасно – збираєш густо.

У багатьох селянських родинах зберігався звичай (очевидно, що він сягає ще прадавніх язичницьких часів): перед весняною чи осінньою сівбою тричі кланяються землі, цілують її і просять плодоріддя. Земля в українців уособлюється з живою істотою.

ХАРИТОНОВИЙ СЕЗОН

28 вересня – свято мученика Харитона. Він прославився стійкістю і непохитністю у вірі, ревно відстоював учення Ісуса Христа, заснував три лаври у Святій Землі (Палестині). Був страчений ворогами християнства у IV столітті.

За фенологічними спостереженнями, цієї пори може настати так званий «Харитоновий сезон», який характеризується дошкульними вітрами, раннім масовим опаданням листя і холодними проливними дощами.

Народні прикмети:

-Харитон зриває листя – на ранню зиму.

-Якщо Харитон задощить, тоді надовго.

-Харитон приніс тепло – зима прийде нескоро.

-На Харитона ще багато мух і комарів -  буде відносно тепла погода.

-Борсуки вирили глибокі нори – на холодну зиму (так само про підземні лабіринти кротів і високі кротовини).

У народі кажуть...

ЦИГАНКА ОСІНЬ

Осінь схожа на циганку. Одягається барвисто, а жовте листя – золоті дукати. Вона може поворожити й на прийдешню зиму, але плати не візьме...

-Суха осінь – суха зима.

-Мокра осінь – зима з відлигами.

-Мінлива осінь – мінлива зима.

-Осінь примхлива – зима несподівана (непередбачувана).

-Осінні тумани – зимові відлиги.

-Чим раніше вдарять осінні морози і будуь тривалими – тим холоднішою буде зима.

-Погода у вересні може вказувати на погоду у грудні; у жовтні – в січні; у листопаді – в лютому.

-Клопочися восени, щоби мати взимку.

-Полетіли журавлі – похолодання по собі залишили.

-Ранній відліт птахів – на ранню зиму.

-Восени заєць міняє шубу з сірої на білу – перед снігопадами.

-Білка носить у гніздо багато моху, старанно утеплює його – на зиму з міцними морозами.

-Вдарили перші морози, але листя на деревах і кущах ще чіпко тримається – зима забариться.

-Перші осінні морози вдарили вже на голі дерева – чекай приходу зими.

-Восени гримить – ще добряче задощить.

-Не бійся першого снігу, бо справжні снігопади прийдуть аже через сорок днів після нього.

-Осінь – багряна, а зима – хурделиця біла.

За добрим звичаєм, дбайливий господар, не чекаючи зими, вже восени майстрував для птахів годівнички, з-поміж іншого, запасався насінням дикорослих рослин, яке взимку охоче їдять пернаті.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 27.09.2024 > Тема "Душі криниця"