Версiя для друку Обговорити в форумi

29 серпня – День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

 Цього дня в Києві, на Михайлівській площі відкрилася фотовиставка «Дні пам’яті героїв Іловайської битви 2014».

 Представлено світлини Макса Левіна, Олександра Глядєлова і Маркіяна Лисейка.

 У 2014 році фотокореспонденти були приписані на волонтерських засадах до батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас». Вони здійснювали свої фоторепортажі під час Іловайської битви з 10 серпня до самого «зеленого» коридору смерті 29 серпня 2014 року включно, через який їм пощастило прорватися і вижити, та донести до нас фотофакти про російсько-українську війну. На виставці експонується лише частина історичних світлин – 62 фото. Повна збірка світлин від фотокореспондентів має значно більшу кількість фотофактів про битву за Іловайськ.

 24 серпня російські війська вторглися в Україну, оточивши українські підрозділи біля Іловайська.

 Українцям було надано «зелений» коридор для відходу від Іловайська. Але росіяни всупереч обіцянкам відкрили вогонь. Нашим бійцям вдалося прориватися з боєм.

 За даними Генеральної прокуратури, українські втрати в Іловайській битві становили: 366 убитих (за даними Національного військово-історичного музею, загинуло 368 бійців), 425 поранених різного ступеня тяжкості, близько 300 потрапили в полон.

 На світлинах виставки зафіксовано різні миттєвості Іловайської битви. Одні герої світлин загинули, інші лікуються після поранень, треті продовжують захищати Україну від російської агресії.

 Ось на одній із світлин 5-а батарея 2-го дивізіону 26-ї артилерійської бригади. Це артилеристи-снайпери, котрі здатні влучити точно в ціль на відстані 20 кілометрів, не зачепивши прилеглі будинки, за умови точних координат. Так звані «ДНР» і «ЛНР» оголосили полювання на цю батарею з метою знищення або захоплення.

 Зрозуміло, що 40-тонні артустановки не можна залишати без прикриття і близько підпускати до них ворога. Але їх залишили на відстані 2-3 кілометрів від ворога біля Савур-Могили. Наші артилеристи вели вогонь без прикриття, під мінометним обстрілом ворога. Залишили позиції самостійно. Вночі під час прориву, була знищена одна артустановка з екіпажем.

 Ще на одному фото боєць батальйону «Донбас» Андрій Шевчук (позивний «Орест») приніс їжу з кухні військових для місцевої жительки, яка переховувалась в підвалі Іловайської школи.

 Українські журналісти згадують, що місцеві жителі кілька разів запитували їх, чи скоро приїдуть у місто «каратєлі-націоналісти», які вбиватимуть усіх, хто розмовляє російською мовою. Вони не могли повірити, що солдати, з якими вони ділять притулок і які діляться з ними їжею, і є ті самі «каратєлі».

 Наскільки сильною була російська пропаганда ще до «ЛНР/ДНР». А нашої контрпропаганди майже не було. Майже не було українського патріотичного виховання. От і маємо війну.

 «Орест» зник безвісти під час прориву з Іловайського котла. Згодом, завдяки експертизі ДНК, було встановлено, що він загинув. Андрій Шевчук був єдиним сином. У Києві в нього лишилися дружина і 8-річна донька.

 Офіційні висновки щодо історичного статусу Іловайської битви ще не встановлено.

 Неофіційний висновок: Іловайська битва у серпні 2014 року, як серія запеклих боїв російсько-української війни в районі міста Іловайськ Донецької області, зупинила вторгнення російської армії і завершилася героїчним і водночас трагічним проривом української групи військ з російського оточення 29-30 серпня 2014 року.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2024 > Тема "Душі криниця"