Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент Володимир Зеленський підписав закон про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією.

Як передає Укрінформ, це вказано у картці закону на сайті Верховної Ради. Картка законопроекту - Законотворчість (rada.gov.ua).

У розділі "Дати і стан проходження" зазначено, що Президент підписав документ 24 серпня. Закон повернуто до Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, уряд у січні 2023 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №8371 щодо заборони в Україні релігійних організацій, згідно з яким може бути припинена діяльність УПЦ МП.

Верховна Рада 19 жовтня 2023 року ухвалила в першому читанні цей законопроєкт.

23 липня народні депутати заблокували трибуну Верховної Ради через відмову розглядати законопроєкт про заборону УПЦ МП, таким чином зірвавши пленарне засідання.

Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій 17 серпня заявила, що підтримує законодавчу ініціативу щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.

20 серпня Верховна Рада ухвалила Закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією на території України. Законодавча ініціатива №8371 була ухвалена 265 голосами народних депутатів.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО РАТИФІКАЦІЮ РИМСЬКОГО СТАТУТУ

Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Як передає Укрінформ, це вказано у картці закону на сайті Верховної Ради України.

У розділі "Дати і стан проходження" зазначено, що Президент підписав документ 24 серпня. Закон повернутий до Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Законодавчу ініціативу №0285 підтримав 281 народний депутат.

Метою закону є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту.

Україна заявляє, що прохання МКС про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи).

Водночас Україна заявляє, що прохання МКС про співробітництво та будь-які документи, що до нього додаються, мають надсилатися українською мовою або супроводжуватися перекладом на українську мову.

Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом 7 років, якщо йтиме мова про українських громадян.

Україна планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis (згідно з якою під злочином агресії розуміється планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН).

Римський статут набере чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.

Після набрання чинності закону та Римського статуту держава набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС, висувати свого кандидата на посаду судді, затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.

Очікується, що ухвалення закону забезпечить необхідний рівень імплементації положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (злочин геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечить запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення злочинів.

Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут, серед інших, Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан.

Росія, як і США, підписала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2024 > Тема "Резонанс"