Версiя для друку Обговорити в форумi

Він є співавтором Декларації про Державний суверенітет України (1990 р.) й автором Акту проголошення незалежності України (1991 р.)…

Левко Григорович Лук`яненко належить до видатних постатей українського дисидентського руху й українського політикуму. З його іменем пов`язаний і наш Прибузький край...

Він народився 24 серпня 1928 року у селі Хрипівка Городянського району на Чернігівщині. Дитиною пережив страхіття Голодомору 1932-1933 років. Сім`ю врятував від голодної смерті батько, який закопав мішок картоплі при самій стежці. Енкаведисти шукали і вилучали харчі селян де завгодно, але ніхто не міг здагадатися, що вони закопані на «відкритому місці». Це вже згодом Левко Лук`яненко стане активним дослідником процесів геноциду проти українського народу, питанням Голодомору присвятить не одну наукову й публіцистичну працю.

Наприкінці 1944 року 15-річного юнака безпідставно забрали до радянської армії (на фронт). Потім служив в Австрії, на Кавказі.

У 1953-1958 роках навчався на юридичному факультеті Московського університету, після закінчення якого був скерований штатним пропагандистом у Радехівський район Львівської області. Не раз бував у Червонограді, на Сокальщині. Тоді у Прибузькому краї ще панував дух національного патріотизму, дух УПА. Насамперед вінвивчав політичні та духовні настрої населення, яке прагнуло свободи, добре знав про утиски місцевого населення (насамперед селян-колгоспнииків) з боку нової влади.

Згодом Левко Лук`яненко оселяється на Прикарпатті, працює в адвокатурі. З однодумцями бере участь у створенні Української селянсько-робітничої партії. Мета – досягнення незалежності України конституційним шляхом. Дехто з дослідників його біографії стверджує, що тоді до нього прийшло усвідомлення: радянську владу потрібно змінювати, «ламати»... Але, мабуть, таке усвідомлення (нехай навіть дитяче) прийшло до Левка Лук`яненка раніше, коли він бачив жахіття Голодомору.

У 1961 році КДБ арештовує членів партії і Левка Лук`яненка засуджують до страти. Після 70-денного перебування у камері смертників вирок замінено 15 роками ув`язнення.

Восени 1976 року (відразу після звільнення) він знову активно включається в політичне життя і стає одним із засновників Української Гельсінської Групи, бере участь у самвидаві. Наприкінці 1977 року – знову арешт. Вирок – 10 років «за гратами» і 5 років заслання.

З березня 1988 року очолює Гельсінську Групу, яка згодом перетворюється в Українську Гельсінську Спілку, а з квітня 1990 року – в Українську Республіканську Партію.

Обирався народним депутатом I, II, IV, V скликань Верховної Ради України. Свого часу брав участь у президентських виборах, на яких посів «почесне» третє місце. Але воно засвідчило про неабиякий високий рейтинг політика. Він є співавтором Декларації про Державний суверенітет України (1990 р.) й автором Акту проголошення незалежності України (1991 р.), численних законопроектів. Відомий рядом гострих публіцистичних статей, книг.

У травні 1992 року склав повноваження депутата, оскільки був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України у Канаді. Але вже у листопаді 1993 року через незгоду з політикою Уряду України подав у відставку і повернувся на Батьківщину. Не полишав активної політичної діяльності. Усе його життя було сповнене політикою заради щасливого майбутнього України.

Левко Лук`яненко – Герой України (2005 р.), відзначений державними нагородами, почесний доктор багатьох найпрестижніших університетів Європи, США, Канади. Зрештою, його друковані праці вартують того, навіть без захисту докторської дисертації.

2017 року група депутатів Верховної Ради України порушила питання про присудження нашому Герою Нобелівської премії Миру. Вже й надіслали всі необхідні документи у Нобелівський комітет. Та, на жаль, нобеліатом він так і не став. Нобелівську премію посмертно не присуджують...

Помер Левко Лук`яненко 7 липня 2018 року, за півтора місяця до свого 90-ліття. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Знаменно (повторимось), що народився він 24 серпня. Адже саме цього дня, але вже у 1991 році, було проголошено Незалежність України, за яку наш Герой невтомно боровся і написав Акт важливої для нас історичної події.

Тарас ЛЕХМАН,

журналіст

м. Червоноград

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Українці мої..."