Версiя для друку Обговорити в форумi

1 (14) серпня – Медовий Спас, або Маковія. Його святкуємо у перший день Успенського посту. «Спас» - коротка форма від слів «спасіння» та «Спаситель» (так називаємо Ісуса Христа). Колись у ці дні починали забирати з вуликів мед. Тому його і називають Медовий Спас. Але цим значення свята не обмежується.

Основна церковна назва – Положення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього. Його історія сягає корінням IX століття, коли частини Хреста Господнього переносилися з імператорського палацу до Собору Святої Софії у Константинополі. Два тижні реліквію носили містом, аби вберегти мешканців від хвороб та злих духів; частинами Хреста освячували воду. Тепер Чесні Древа зберігаються у Римі, Пізі, Флоренції та Парижі у Соборі Паризької Богоматері.

Сучасна церковна традиція свята- під час Богослужіння у храмі виносять Хрест Господній, аби віряни вклонилися і припали до нього. Вважається, що цієї миті Небо і Сам Господь наближаються до людей.

Цього дня також вшановуємо пам'ять мучеників Макавеїв – сімох братів та їхньої матері Соломії. Про події розповідає Старий Завіт. Вони трапилися приблизно у 166 році до Різдва Христового. Брати і їхня мати твердо сповідували віру в Єдиного Бога, тому відмовилися виконати вимогу чужинців-язичників поклонитися ідолам, за що їх жорстоко стратили.

Сім’я Макавеїв – приклад незрівняної стійкості і віри в Єдиного Господа, відтак, приклад і для християн.

Українські літописи свідчать, що саме на Маковія князь Володимир Великий охрестив киян. Тоді в гирлі річки Почайни охрестилися його 12 синів, а джерело, де їх хрестили, назвали Хрещенським.

З Маковія розпочинається Успенський піст, який триває до свята Успення Пресвятої Богородиці – 15 (28) серпня і прирівнюється до Великого посту. У його часі потрібно читати особливо багато молитов до Діви Марії, регулярно відвідувати Богослужіння, сповідатися та причащатися.

Щодо їжі, то намагатися не вживати м'яса, риби, яєць, молока. Але це не стосується дітей, вагітних жінок, хворих людей, яким потрібне калорійне харчування. До такого «списку» входять шахтарі (вони важко працюють під землею і потребують відновлення сил), воїни…

Колись на свято Маковія у церквах святили мед і голівки маку. Тепер, з відомих причин, мак у нас не вирощують. Та, головне, не обряд освячення, а беззастережна віра і щира молитва.

Утім, дотепер зберіглася добра традиція – у свято Медового Спаса пасічники пригощають знайомих, друзів, сусідів, дітей, які проходять повз пасіку, свіжим медом і просять їх подякувати насамперед Богу та божим комахам – бджолам за солодкий частунок.

У народі кажуть:

-На Маковія осінь віє.

-У цей день холодні вітри – буде холодна осінь.

УСЬОГО ПРИПАС

6 серпня – свято Преображення Господнього.

У народі його називають Другий або Яблучний Спас. Зустрічається і така назва – Багатий Спас, бо він усього припас: фруктів, овочів, зерна, грибів…

У язичницькі часи цієї пори наші пращури святкували настання осені. До дня святкування слов’янам  заборонялося їсти яблука, готувати з них будь-які страви, відвари. Вважалося, що лише з настанням більш холодних днів плоди дозріли для збору і споживання.

Існувало повір’я, що в світі мертвих ростуть дивовижні яблуні із золотими та срібними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і скуштував соковитий плід до зазначеного часу, то йому випадало сорок днів строгого посту для спокути своєї провини. Адже цим вчинком він обділив яблуками померлих. Дехто і тепер дотримується такої традиції, особливо матері, у яких померли діти. Але Церква говорить, що це – марновірство.

Яблучний Спас – це й день поминання спочилих у Бозі. Отож відвідували кладовища. Щоб «запобігти» потраплянню душ небіжчиків і всякого зла у будинок, до церкви разом з фруктами, насамперед яблуками, що є подякую Богу за дари, знову, як і на Маковія, несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім того, з останніх колосків, що залишилися на полі після жнив, сплітали Спасову бороду, а також вінки для освячення.

Обрядовими стравами у свято Другого Спаса вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот. Пекли хліб з борошна нового врожаю.

АРХІДИЯКОН УБОГИХ

10 серпня – свято мученика Лаврентія, якого стратили за Христову віру у 258 році. В історії Церкви його називають Архідияконом убогих. Адже він багато опікувався нужденними, сиротами, недужими, які вже не могли заробляти собі на прожиття власною працею

За давньою доброю українською традицією, до цього дня багаті землевласники, які винаймали на сезон жниварів (женців), мали частково (принаймні, на четвертину) розрахуватися з ними за роботу. Розраховувалися здебільшого снопами, або зерном і соломою окремо, інколи грішми. Остаточний розрахунок здійснювали у свято Семена (1 вересня), яке знаменує початок нового церковного року, або восени після обмолоту зерна. І тільки тоді домовлялися про подальшу співпрацю.

Народні прикмети:

-Якщо у цей день у річках та озерах вода не рябить, тиха – осінь припізниться; вода неспокійна – на осінь з вітрами.

-Падає дощ – наступного року вродить жито.

Після першої декади серпня знахарі розпочинали осінній збір лікарських трав і корінців.

ЖИТО СІЙ!

13 серпня (за старим стилем – 26 серпня) – свято Максима, ісповідника.

Колись вважали, що цього дня добре сіяти озиме жито, бо гарно вродить. А якщо дозрів мак, тоді вже негайно сій жито! (насамперед ідеться про південні регіони України). Отож мовлять: «Один хліб зібрав, а інший засівай!».

Осіння сівба не мала такої урочистої обрядовості, як весняна. Але селяни таки брали зі собою білу скатертину, яку розстеляли посеред поля і обідали на ній нехитрими стравами. Щоб земля добре родила, невеличкі паляниці, які пекли виключно з житнього борошна, закопували у чотирьох кутках поля. Робив це, як правило, господар. Також кропив землю свяченою водою, Звісно, будь-яку працю починали з молитви.

Народні прикмети:

-На Максима «важкі» роси – добре для дозрівання городини.

-Після посіву випав дощ – добре для зерна.

-Цього дня літає багато павутиння – на раннє бабине літо. Воно буде доволі теплим.

-Літає багато нічних комах – на суху погоду.

СЛИВКА-НАЛИВКА

У першій половині серпня настає так званий «сливовий сезон». Господарям додалося приємних клопотів: приготувати на зиму варення, джеми, компоти зі слив, засушити плоди (з них смачний і корисний узвар); а ще готувати вина, настоянки, наливки – не так для веселощів, як на ліки. Кращі плоди запасали для спасівського кошика.

Селяни ретельно спостерігали: чи добре і впору налилися сливи, належно дозріли, бо тоді осінь буде щедрою на іншу садовину.

Сливи, виявляється, добрі прогностики. Народні прикмети:

-Якщо багато гнилих слив, то осінь буде мокрою.

-Багато сухих (спечених на сонці) слив – на теплу осінь, але з поганим урожаєм садовини.

-Рано дозріли сливи, падають на землю – на ранню зиму.

-Багато вродило слив – мало вродить картоплі. (І навпаки).

-На сливах пізно жовтіє листя – зима не буде квапитися в гості.

-Листя зі слив опадає рано – чекай ранньої зими.

Тарас ЛЕХМАН

У народі кажуть…

ХЛІБОСОЛ

- Якщо липень жне, то серпень молотить.

- Серпень – місяць-хлібосол.

- Тільки у серпні печуть перший хліб.

- Серпень – щедрий розпорядник.

- У серпні меншає тепла і смутиться дітвора.

- Серпень іде до осені.

- Молочні тумани швидко опускаються – на суху погоду; надовго завмерли, або піднімаються вверх – на дощ.

- Стерня тріщить під ногами – буде сухо.

- Серпень – літа кінець, третьої пори вінець.

- У серпні молочні ріки течуть у комори.

- Серпень – місяць саду і його плодів.

- Вже у серпні багато довгих ялинових шишок – на холодну зиму.

- Серпень підбиває підсумки літу.

- Рано дозріла картопля – рано зима прийде.

- У серпні ще косять отаву. Якщо трава не вигоріла, то осінь буде помірною.

- Ранній відліт птахів – на скору зиму.

- Пташка відлітає, бо холод (зиму) відчуває.

- Перші птахи відлітають масово і великими зграями – осінь буде ранньою і холодною.

- Серпень голодним не буває, а холодним зрідка.

- Комори облаштовуй до серпня.

- Ластівки сідають «вервичками» на проводах – скоро відлетять.

- Серпневі ночі тихі і зоряні – добра погода протримається довго.

- Якщо у серпні занадяться грози, то вересень буде мокрим.

- Серпневі грози не роблять шкоди для городини, яка дозріває.

- У водоймах стрімко спала вода – суха погода протримається довго; на рибалку марно йти.

- Риба добре клює після дощу, а перед дощем стає ледачою.

- Якщо риба зранку погано ловиться – вдень буде спека.

- У серпні мухи кусаються, бо відчувають смерть.

- Тне, як серпнева муха!..

- Серпень з короваєм горя не знає!..

- Серпень вітає хлібом і сіллю!..

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2024 > Тема "Душі криниця"