Версiя для друку Обговорити в форумi

 Нещодавно в Києві вийшла друком збірка творів Василя Стуса «Нема кайданів, щоб твій дух здушити».

 Правозахисник і філософ Мирослав Маринович у передмові до книги зазначає: «Задум видавництва «Дух і Літера» видати у форматі «захалявної книжечки» спершу Шевченкового «Кобзаря», а тепер і збірочку віршів Василя Стуса – в саму «десятку». Нам ніколи не забути неймовірне враження, коли на Майдані Сергій Нігоян читав Тарасове «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…» Шевченко почувався на Майдані як удома – почувається він так само і в окопах нинішньої війни. Так само вдома почувається і Стусова душа поміж блокпостами його рідної Донеччини – серед тих, хто готовий повторити його власні слова:

 «Як добре те, що смерти не боюсь я,

 І не питаю, чи тяжкий мій хрест».

 Це правильно, що ця «захалявна» Василева збірочка призначена передусім для наших воїнів-захисників».

 Книга також містить роздуми поета про становище в СРСР, його листи до сина, матеріали, які свідчать про мученицьку дисидентську долю Василя Стуса. Також опубліковано спогади сина поета Дмитра Стуса.

 У світі була ейфорія, що з падінням комуністичного режиму Росія стане демократичною державою. Зараз світ переконався, що справа не в пануванні Комуністичної партії. Василь Стус зрозумів це давно. Він писав: «Залізна дисципліна татаро-монголів запліднила російський дух, додавши йому агресивності й пірамідальності будови». Саме ця спадщина орди, в природі якої домінує прагнення до завоювань, проявилася в агресії Москви проти України.

 Напередодні другого арешту Василь Стус стверджував, що єдиним гарантом миру в усьому світі буде деколонізація СРСР. Якби народи, загарбані Росією, здобули державну незалежність, то Москва втратила б свою силу і перестала бути загрозою для світу. Але Захід найбільше боявся розпаду СРСР і тепер отримав загрозу третьої світової війни.

 Василь Стус звертав увагу на підстави України бути прикладом для вільного розвитку інших народів СРСР: «Відкидаючи всілякі спекуляції радянських властей на наші вимоги, ми заявляємо: воля України дасть можливість звільнитися й російському народові, й іншим народам, що поневолені сучасним режимом. Вільна Україна гарантує всі права народів, що населяють Україну: росіянам і полякам, євреям і татарам, румунам і угорцям. Ми надто добре пізнали, що таке підневільне колоніальне існування, тому заявляємо, що людям, які заселяють нашу Батьківщину, ми надамо якнайширші політичні, економічні й соціальні права. Всі права національних меншин і різних релігійних асоціацій будуть додержані беззастережно».

 А ось ще пророчі слова поета Василя Стуса: «Вільна Україна могла б стати надійним захистом і Заходові від комуністичної експансії, оздоровила б усередині політичну обстановку в країнах, що є західними сусідами України, допомогла б усім народам, що перебувають у складі СРСР, домогтися гідного національного існування. Деколонізація СРСР – ось єдиний гарант миру в усьому світі. Волю Україні! Волю народам, що перебувають у ярмі комуністичної імперії!»

 Зараз Україна захищає Західну Європу і передусім країни колишнього соціалістичного табору від російської експансії, яка є споконвічною агресією Москви, незалежно від того, якими гаслами вона маскується.

 Василь Стус розумів приреченість Гельсінського руху, оскільки той не набув такої масовості, як спротив комуністичному режиму в Польщі. Проте поет сподівався: «Можливо, наступне оновлення влади в СРСР змінить шанси на краще». Це написано в 1982 році. А вже через три роки генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов, який згодом оголосив політику перебудови і звільнив політв’язнів. Але Василь Стус до цих змін не дожив. Він загинув у комуністичному концтаборі. За офіційною версією, причиною смерті стала зупинка серця. Однак дисидент Василь Овсієнко висловив думку, що поет загинув унаслідок удару по голові карцерними нарами, зумисне підлаштованого наглядачами.

 Посмертно Василя Стуса відзначили Державною премією ім. Тараса Шевченка і званням Героя України.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2024 > Тема "Душі криниця"