"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
#26 за 28.06.2024
ЯК КОМАНДУВАЧ УПА Л╤КУВАВСЯ В САНАТОР╤ЯХ ОДЕСИ
30 червня в╕дзнача╓ться 117 р╕чниця в╕д дня народження командувача Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ (УПА) Романа Шухевича (Тараса Чупринки). А в Одес╕ можна в╕дзначити 75 р╕чницю останнього в╕дв╕дування ╕ л╕кування легендарним ватажком повстанц╕в Одеського санатор╕ю «Лермонтовський».
П╕сля того, як Червона арм╕я розпочала наступ на земл╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни, в березн╕ 1944 року в донесеннях чек╕ст╕в вперше з’явилося його ╕м’я. В╕дтод╕ Роман Шухевич став об'╓ктом полювання радянських спецслужб. ╤ чим довше повстанц╕ чинили оп╕р влад╕ СРСР, тим активн╕ше розшукували п╕дп╕льного командувача б╕льшовицьк╕ нишпорки.
Роки п╕дп╕льно╖ боротьби серйозно п╕д╕рвали здоров'я командувача УПА. Пост╕йне перебування в замкненому сирому середовищ╕ та╓мних схрон╕в –«кри╖вок» – привело до загострення ревматизму ╕ проблем ╕з серцем ╕ легенями. Вперше Роман Шухевич вимушений був зд╕йснити в╕зит до л╕каря в 1946 роц╕ через бол╕ в кол╕нному суглоб╕, який розпухав. На початку наступного року у генерала-п╕дп╕льника з'явилася пухлина навколо кол╕на, ╕ повстанц╕, порадившись, вир╕шили, що командиру потр╕бно п╕ти до л╕каря. Вибрали л╕каря з м╕ста Ходор╕в, розташованого на п╕вденному сход╕ Льв╕всько╖ област╕.
Рано вранц╕ командир, одягнувшись у ватник, у стар╕й шапц╕, з п╕столетом ╕ гранатою в кишен╕, на самот╕ вирушив з л╕су на обстеження. Ходор╕вський л╕кар д╕агностував у генерала складну форму ревмато╖дного артриту. Складн╕сть була ╕ в тому, що медик прописав хворому спок╕й, д╕╓тичне харчування ╕ пост╕йний догляд. Забезпечити все це в пох╕дних умовах було практично неможливо.
Через к╕лька м╕сяц╕в, у травн╕ 1947-го, Шухевичу вдалося трохи поправити здоров'я, коли в╕н вибрався з╕ схрону в л╕совий таб╕р УПА. ╤ все ж уже в червн╕ п╕д виглядом «бухгалтера» в╕н потрапив на прийом до льв╕вського л╕каря Матв╕я Лотовича, який виявив у п╕дп╕льника не т╕льки ревматизм суглоб╕в, а й хвороби шлунку, а також ослаблення серцевого м'яза.
Нова зустр╕ч з Лотовичем в╕дбулася в лютому наступного року – «бухгалтер» скаржився на бол╕ в серц╕, а л╕кар, в╕дзначивши певний прогрес в л╕куванн╕ ревматизму, констатував, що ╕з серцем проблеми тривають. Повстанський командарм отримав рекомендац╕╖ з л╕кування, а також список препарат╕в. З цього моменту Шухевич, п╕длаштовуючись до вимог льв╕вського медика, попрощався з п╕дземними схронами. Л╕то в╕н намагався проводити в л╕совому табор╕ з╕ сво╓ю арм╕╓ю, а взимку жив на консп╕ративних квартирах.
Л╕кування не давало бажаних результат╕в. Нав╕ть б╕льше, Шухевича стали мучити част╕ головн╕ бол╕, викликан╕ високим тиском. Про стан командувача УПА на той час стало в╕домо й сп╕вроб╕тникам МДБ, як╕ почали вести ретельний нагляд майже за вс╕ма медичними закладами рег╕ону. Окр╕м того, приблизно до чотирьох десятк╕в льв╕вських аптек приставили п╕дглядач╕в, як╕ повинн╕ були пов╕домляти про вс╕х п╕дозр╕лих покупц╕в.
Повстанц╕, у свою чергу, почали купувати л╕ки для Шухевича винятково через в╕дданих нац╕онал╕стичн╕й ╕де╖ л╕кар╕в або студент╕в-медик╕в. З часом оточенню п╕дп╕льного командувача стало зрозум╕ло, що л╕кувати командира УПА треба в стац╕онар╕, ╕накше в╕н довго не протягне. На нарад╕ було вир╕шено вивезти Шухевича за меж╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни, щоб далеко в╕д реал╕й партизансько╖ боротьби генерал зм╕г кардинально поправити здоров'я. М╕сцем л╕кування обрали Одесу, яка славилася квал╕ф╕кованими медиками та курортами.
Першою на розв╕дку до моря вирушила Галина Д╕дик, зв'язкова УПА ╕ дов╕рена особа Шухевича, яка д╕яла п╕д псевдон╕мом «Анна». Пут╕вку на п╕вденний курорт ╖й роздобув голова арт╕л╕ «Червоний пром╕нь» ╤ван Парубчак, який сп╕впрацював з п╕дп╕ллям ╕ оформив документи на Галину Д╕дик через Льв╕вську облл╕спромсп╕лку.
«Анна» ви╖хала до Одеси за фальшивим паспортом на ╕м'я Соф╕╖ Ксьонжик. У санатор╕╖ ╕мен╕ Карла Маркса, що на Куяльнику, вона провела м╕сяць. Л╕кувалася вона як сердечниця, хоч була абсолютно здоровою. Вже пот╕м згадувала, що прийнят╕ тод╕ л╕ки через багато рок╕в негативно позначилися на ╖╖ самопочутт╕. «Одночасно побачила, що на Сх╕дн╕й Укра╖н╕ люди – як люди. Що це не т╕ типи, до яких ми звикли тут – енкаведисти, – пише у сво╖х спогадах зв'язкова. – А головне те, що коли вони д╕зналися, що я з Галичини, стали до мене дуже добре ставитися».
Навесн╕ 1948-го серцева хвороба Шухевича загострилася, в╕н вже не м╕г повноц╕нно працювати. Тод╕ Д╕дик, використовуючи напрацьован╕ зв'язки, д╕стала два направлення на л╕кування в одеський Лермонтовський санатор╕й. Оформили ╖х за п╕дробними документами, виданими двом «вчителям» – Ганн╕ Хом'як ╕ Ярославу Польовому.
На л╕кування «вчител╕» полет╕ли л╕таком з ╤вано-Франк╕вська. Прибувши на м╕сце, п╕дп╕льники пройшли обстеження в пол╕кл╕н╕ц╕ санатор╕ю, а пот╕м, за рекомендац╕╓ю л╕кар╕в, купили за гот╕вку пут╕вки, як╕ коштували по 10 тис. крб. кожна. Наступн╕ п╕втора м╕сяц╕ пара перебувала п╕д наглядом кард╕олог╕в ╕ нав╕ть скористалася послугами дантиста.
У пер╕од л╕кування Шухевич ╕ Д╕дик в╕льно гуляли по м╕сту, в╕дв╕дували музе╖, оперний театр, фотографувалися. П╕дп╕льники наст╕льки осм╕л╕ли, що зробили «Польовому» кард╕ограму у в╕йськовому госп╕тал╕. «Я п╕шла туди попроситися. Але мен╕ сказали, що вони н╕кому не роблять. Однак коли почули, що ми – галичани, що я при╖хала з хворою людиною з╕ Львова, дуже добре поставилися ╕ зробили кард╕ограму», – згадувала Галина Д╕дик.
Зв'язкова, розпов╕даючи про т╕ под╕╖, згадувала, що генералу було нелегко психолог╕чно – «серед людей в╕н уже давно не був, звик ╕ншими командувати, тут довелося мен╕ командувати ним». Кр╕м того, пригн╕чувало пост╕йне оч╕кування непри╓мностей – кожен вих╕д в м╕сто м╕г стати останн╕м. Тому, наприклад, поки Шухевич був на процедурах, вона чекала його п╕д дверима каб╕нету з п╕столетом у кишен╕. Сам же командарм нав╕ть у так╕ моменти не розлучався з ампулою отрути. Одеськ╕ «кан╕кули» минули досить швидко. Назад пара ╖хала за новим маршрутом: спочатку л╕таком до Черн╕вц╕в, зв╕дти – по╖здом до Кишинева ╕ лише пот╕м зал╕зницею – до Львова.
Л╕кування на мор╕ благотворно позначилася на стан╕ Шухевича – протягом друго╖ половини л╕та ╕ восени 1948-го в╕н не мав проблем з╕ здоров'ям. Але вже взимку хвороби повернулися. Командувач УПА знову став ходити до перев╕рених льв╕вських л╕кар╕в, але пол╕пшень в його стан╕ не наставало. Тому в перший м╕сяць л╕та 1949 року в╕н зважився знову по╖хати на л╕кування до моря. У компан╕╖ з╕ зв’язковою Галиною Д╕дик з тими самими п╕дробними документами Шухевич прибув до Одеси.
Спочатку п╕дп╕льники поселилися на квартир╕ навпроти санатор╕ю «Аркад╕я», але незабаром за рекомендац╕╓ю л╕кар╕в пере╖хали в село Крижан╕вку, де зупинилися в будинку бригадира м╕сцевого рибного колгоспу Матв╕я Жумат╕на. Л╕кувався командарм у тих самих л╕кар╕в, що ╕ ран╕ше.
П╕д час другого в╕зиту на п╕вдень з Шухевичем стався непри╓мний випадок – купаючись у мор╕, в╕н загубив медальйон ╕з зображенням Богородиц╕, який йому в дитинств╕ подарувала мати. Як згаду╓ зв’язкова, п╕сля безусп╕шних пошук╕в генерал сказав: «Це означа╓, що незабаром я загину».
До Львова пара повернулася через Ки╖в. Як ╕ минулого разу, до настання холод╕в скарг на погане самопочуття соратники в╕д Шухевича не чули. Однак п╕зньо╖ осен╕ настала нова криза – нав╕ть невелик╕ переходи в 10-15 км давалися Шухевичу важко. Незважаючи на пост╕йне л╕кування, д╕╓ти, уколи та ╕нш╕ процедури, ситуац╕я не зм╕нювалася.
Взимку 1950 Шухевич намагався активно працювати. По╖здки до Одеси переконали його, що повстанський рух можна в╕дродити ╕ на сход╕ Укра╖ни. Генерал працював над планами перенесення п╕дп╕льних баз на сх╕д, буд╕вництва нових кри╖вок, розробляв ╕нструкц╕╖ для роботи з молоддю, з населенням Сх╕дно╖ Укра╖ни. А зв'язков╕ УПА об'╖здили майже вс╕ обласн╕ центри Укра╖ни, орган╕зовуючи консп╕ративн╕ квартири. Цей процес об╕рвався 5 березня 1950-го, коли в ход╕ спецоперац╕╖ МДБ Роман Шухевич загинув.
Лише п╕сля його смерт╕ радянськ╕ спецслужби д╕зналися про те, що коли вони шукали «бандита» Шухевича в Галичин╕, той л╕кувався в санатор╕ях Одеси. Сл╕дч╕ МДБ, розбираючись у тому, як командарм УПА примудрявся ви╖жджати «на моря», констатували в рапорт╕, що «м╕сцевими (одеськими) органами м╕л╕ц╕╖ вони (Шухевич ╕ Д╕дик) були тимчасово прописан╕ зг╕дно з наданими п╕дробленими документами». Причому в паспорт Шухевича була вкле╓на така сама фотограф╕я, яка була у зб╕рц╕ № 1 МДБ СРСР, що м╕стила ор╕╓нтування на розшукуваних по всьому Союзу державних злочинц╕в. Влада задн╕м числом покарала кер╕вництво Одесько╖ м╕л╕ц╕╖ «за втрату пильност╕».
До реч╕, сл╕д нагадати, що в╕дв╕дини Одеси Романом Шухевичем в╕дбувались одночасно з под╕ями, як╕ описувалися в рос╕йському сер╕ал╕ «Л╕кв╕дац╕я», де Одеським карним розшуком керував п╕дполковник Гоцман, а в╕йськовим округом – маршал Жуков. Також хочу нагадати, що з 1999 по 2011 роки в Одес╕ був провулок Романа Шухевича, але за час╕в президентства Януковича, коли м╕ським Головою був О. Костус╓в, цю назву було скасовано. В 2022 роц╕, до 115 р╕чниц╕ ки╖вськ╕ скульптори виготовили мемор╕альну дошку на честь перебування ╕ л╕кування Романа Шухевича в санатор╕╖ «Лермонтовський», але службовц╕ медичного управл╕ння М╕н╕стерства оборони Укра╖ни не дали дозв╕л на ╖╖ встановлення на територ╕╖ санатор╕ю. В серпн╕ 2022 року в╕йськовослужбовц╕ 80-╖ окремо╖ десантно-штурмово╖ бригад започаткували зб╕р п╕дпис╕в за присво╓ння бригад╕ почесного ╕мен╕ генерал-хорунжого Романа Шухевича, але 22 листопада 2023 року Президент Укра╖ни В. Зеленський присво╖в бригад╕ почесне найменування «Галицька». Можливо, одеситам треба проявити ╕н╕ц╕ативу щодо присво╓ння санатор╕ю М╕н╕стерства оборони Укра╖ни ╕мен╕ Романа Шухевича зам╕сть сучасно╖ назви рос╕йського поета-╕мперця Лермонтова?
Наприк╕нц╕ 1922 року на замовлення ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та за п╕дтримки «Ветеранс Хаб Одеса» створено документальний ф╕льм з циклу «Укра╖нський П╕вдень» п╕д назвою «Спецоперац╕я УПА: Шухевич в Одес╕». Про цей ф╕льм написав на стор╕нках «Чорноморських новин» 5-7 с╕чня 2023 року одеський журнал╕ст Роман Кракал╕я.
Василь Вельможко,
член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни
Одеса
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26159
|