Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВИВЕЗЕН╤ В РОС╤Ю УКРА╥НСЬК╤ В’ЯЗН╤ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА БАТЬК╤ВЩИНУ
Рос╕яни пропонували колишн╕м укра╖нським в’язням рос╕йськ╕ паспорти й аг╕тували воювати...


╤СТОР╤Я БОЙОВОГО СОКОЛА
В ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я книги А. Харука «Бойовий...


ПОГОДА НА МОКРИНИ
Наш╕ традиц╕╖


МИТЦ╤ ВОЮЮТЬ МИСТЕЦТВОМ
В╕дображення спадко╓мност╕ геро╖чних традиц╕й укра╖нського народу в живопису Марини Соченко…


ХРЕСТИТЕЛЬ
15 липня – День Хрещення Укра╖ни-Рус╕ й вшанування пам'ят╕ Святого р╕вноапостольного князя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 21.06.2024
ЗЕЛЕНИЙ РАЙ

На 50-тий день п╕сля Великодня – свято З╕слання Святого Духа, П’ятидесятниц╕; а наступного дня – свято Пресвято╖ Тр╕йц╕. ╥х в народ╕ об’╓днали в ╓диний цикл ╕ називають Тр╕йцею, Зеленими святами. У Карпатах кажуть: «Зелен╕ свята – в горах рай», бо вся рослинн╕сть буя╓, набува╓ свого найактивн╕шого розвитку. Отож, прийшов час Зеленого ра.

Зелен╕ свята – давн╓ народне, а п╕зн╕ше християнське свято, яке пов’язане з «накликанням» врожаю. Т╕льки з прийняттям християнства Тр╕йцю прилаштували до Зелених свят, а саме до Свято╖ Нед╕л╕. Тиждень перед Тр╕йцею називали зеленим, клечальним, русальним.

У три останн╕ дн╕ цього тижня, за народними в╕руваннями, прокидаються мерц╕, виходять з р╕к та озер русалки. За фенолог╕чними спостереженнями, зацв╕та╓ жито, у якому також начебто ховаються русалки, але польов╕. Щоб умилостивити ╖х, уберегтись в╕д злих сил, мати добрий врожай, люди кв╕тчали осел╕ з╕ллям та г╕ллям, встеляли дол╕вки а╖ром, ставили букети запашних кв╕т╕в. Робили це у суботу. Але перед тим у четвер юнки плели для русалок в╕нки з чебрецю, незабудок, волошок, ромашок. Для цього рано-вранц╕ йшли на поле, леваду, у л╕с. В╕нки мали бути з╕ щойно з╕браних рослин. Пот╕м д╕вчата одягали ╖х на голови, йшли до р╕чок та озер ╕ пускали по водойм╕ – подарунок русалкам.

У нед╕лю, святково зодягнен╕, з тро╖цькими букетами миряни збиралися у церкв╕. П╕сля Богослуж╕ння ц╕ букети освячував священик ╕ ╖х потр╕бно було збер╕гати протягом року, до наступно╖ Тр╕йц╕. А вже у друг╕й половин╕ дня починалися молод╕жн╕ розваги з хороводами, п╕снями, ╕грами, сцен╕чними д╕йствами. Не залишалися осторонь ╕ старш╕…

У нед╕лю д╕вчата ворожили про довгов╕чн╕сть наречених, р╕дних. «Священод╕╖» в╕дбувалися при розвиванн╕ в╕нк╕в, як╕ плели у суботу. Як в╕нок не з╕в’яв – р╕дн╕ будуть довго жити, н╕хто в с╕м’╖ цього року не помре, а п╕сля Тр╕йц╕ ╕ шлюб можливий.

 

У ДЕНЬ Л╤ТНЬОГО ЮДИ…

19 червня – свято Юди, брата Господнього. На такому означенн╕ завжди наголошують церковн╕ календар╕, щоб не сплутати праведного достойника з╕ зрадником Юдою ╤скар╕отом. А от сам день щодо погоди може бути «зрадливим».

Народн╕ прикмети:

-Якщо у день л╕тнього Юди перем╕нна («зрадлива») погода, то такою може бути до к╕нця л╕та.

-Не заготовив с╕на до Юди, тод╕ не запасешся й отавою. (╤деться про невдалий р╕к на траву).

-Похолодання на Юди об╕ця╓ спекотний липень.

-Якщо на Юди тепло, тод╕ у липн╕ буде пом╕рна температура.

-Юда краде тепло у липня.

-Гостри серп ╕ косу, якщо на Юди колос налився. (Тепер казати – готуй комбайни до виходу в поле).

-В╕тер довго в╕╓ з одного боку, але раптово зм╕нив напрямок – скоро задощить.

-Галки зграйками л╕тають – на дощ.

-Вуж╕ ╕ гадюки виповзають з хащ╕в на в╕дкрите м╕сце ╕ вигр╕ваються – буде дощ.

-З╕рки оточен╕ навкруги б╕лими ╕ червоними колами – до хорошо╖ погоди; темними – до дощу.

-Горобц╕ гучно цв╕р╕нькають – дощ накликають.

-Сорока скрегоче – дощу хоче.

-Перед дощем ╜едз╕ (бомки) несамовито жалять кор╕в ╕ коней, як╕ пасуться на луз╕.

 

ПЕРЕДДЕНЬ НАЙКОРОТШО╥ НОЧ╤

21 червня – вшанову╓мо пам'ять святого Юл╕ана Тарс╕йського, який загинув мученицькою смертю за Христову в╕ру 288 року у м╕ст╕ Ант╕ох╕╖.

Народн╕ прикмети:

- У цей день наста╓ пора л╕тн╕х гроз.

- Зв╕дки в╕тер ду╓ – зв╕дти ╕ погода. З п╕вдня в╕╓ – старого гр╕╓; зах╕дний воду несе; сх╕дний овець пасе (буде сухо); п╕вн╕чний в╕тер – до холодно╖ погоди.

- Юл╕ан╕в день – переддень найкоротшо╖ у роц╕ ноч╕.

- Горлиц╕ не вмовкають – на суху погоду; мовчать – перед дощем.

- Рано з’явилися перш╕ рижики – на мокру ос╕нь.

- При ясн╕й погод╕ в╕ддален╕ предмети невиразн╕, н╕би в марев╕ – на дощ.

- Вуг╕лля у вогнищ╕ тл╕╓ яскраво – до негоди.

- К╕нь невдоволено фирка╓, бо дощ в╕дчува╓.

- П╕вень вечорами сп╕ва╓ до зм╕ни погоди.

- Якщо реп’ях розпрямлю╓ гачки кошика – оч╕куй дощу.

- Роса краплинами на шибках з’явилася уранц╕ – на добру погоду.

 

ОСОБЛИВА Н╤Ч

24 червня – Р╕здво ╤вана Хрестителя, Предтеч╕. Але це ще й багатоаспектне народне свято ╤вана Купала, якому переду╓ Купальська н╕ч.

У давн╕х в╕руваннях укра╖нц╕в вона – особлива. Природа розкрива╓ небачен╕ та╓мниц╕: в╕дчиняються небо ╕ земля, сонце гра╓, птахи ╕ тварини розмовляють людською мовою, дерева ╕ кущ╕ можуть гуляти, де ╖м заманеться, вода у криницях перетворю╓ться на вино, а закопан╕ скарби виходять на поверхню. Д╕вчата ворожать, пускають на воду в╕нки. В н╕ч на ╤вана Купала цв╕те папороть – чар╕вна кв╕тка. Хто ╖╖ знайде, з╕рве ╕ зможе попри вс╕ перешкоди нечистих сил (адже вони пильно стережуть ╖╖), донести додому, той розум╕тиме мову тварин ╕ птах╕в, нав╕ть шеп╕т рослин, бачитиме кр╕зь землю й воду.

Ц╕╓╖ ноч╕ в╕дьми зл╕таються на Лису гору, де влаштовують св╕й шабаш. З╕рвана там тирлич-трава ма╓ особлив╕ приворотн╕ властивост╕.

Розгулюють у л╕с╕, п╕дбираються ближче до людських жител упир╕, чорти, т╕ ж в╕дьми. Тому напередодн╕ ╤вана Купала господин╕ ретельно обс╕вали дом╕вку маком-в╕дуном (самос╕вом), обтикували полином ╕ обкурювали тор╕шн╕м купальським з╕ллям. За поясом або в кишен╕ носили часник ╕ полин, як╕ в╕длякують усю нечисту силу.

У Купальську н╕ч знахарки збирали ц╕люще з╕лля. Адже ц╕╓╖ пори воно набува╓ найб╕льшо╖ ц╕лющо╖ сили. Л╕карськ╕ рослини (найц╕нн╕ший купальський скарб!) збирали, виголошуючи тихцем особлив╕ замовляння. Робили це до моменту, поки на них не впаде перший пром╕нь сонця. Перед сходом сонця люди качалися по рос╕, бо, за в╕руваннями, вона ма╓ маг╕чну силу, да╓ користь здоров’ю (а це – справд╕ так!).

Усю н╕ч, «очищаючись», молодь перестрибувала через купальське багаття.

Купальська н╕ч – це свято кохання, прояву щирих почутт╕в. Саме ц╕╓╖ ноч╕ парубки ╕ д╕вчата шукали соб╕ пару…

 

СВЯТИЙ ПЕТРО ТАКОЖ ПОСТИВ...

П╕сля першо╖ седмиц╕ П’ятидесятниц╕ розпочина╓ться Петр╕в п╕ст, який завершу╓ться у свято Петра ╕ Павла (29 червня, за оновленим церковним календарем). Тому тривал╕сть цього посту щороку зм╕ню╓ться залежно в╕д свята Воскрес╕ння Христового. У ранньохристиянськ╕ часи в╕н називався постом П’ятидесятниц╕.

Встановлення Петрового посту (у народ╕ його називають Петр╕вкою) в╕дноситься до перших час╕в християнства. В╕н особливо утвердився, коли у Константинопол╕ ╕ Рим╕ святим р╕вноапостольним Костянтином Великим були споруджен╕ храми на честь Святих первоверховних апостол╕в Петра ╕ Павла.

Церква заклика╓ нас до цього посту за прикладом святих апостол╕в, як╕, прийнявши Духа Святого в день П’ятидесятниц╕, в пост╕ й молитв╕ готувалися до пропов╕д╕ ╢вангел╕я.

Петр╕в п╕ст  ма╓ обер╕гати нас в╕д марно╖ безпечност╕, в яку дуже легко впасти через довготривалий дозв╕л не обмежуватися у ╖ж╕. (Це ╕ здоров’ю шкодить). В╕н необх╕дний для того, щоб наш╕ серця очистились, стали здатними до прийняття благодатних дар╕в Духа Святого.

П╕сля Петр╕вки для селян наставав новий етап у с╕льськогосподарських роботах – починалися жнива.

У народ╕ кажуть:

-Святий Петро також постив, ╕ ми постимо.

-У Петр╕вку гостри серп ╕ коси.

-Починай жнива (починай жати) т╕льки п╕сля Петр╕вки.

-У Петр╕вку парить (в╕д важко╖ прац╕ у пол╕), але дощ не шкварить (нема прохолоди).

-Були дощ╕ у Петр╕вку, то ╕ жнива вони можуть замочити.

-Суха Петр╕вка – благодатн╕ жнива.

-У Петр╕вку постив, а п╕сля Петр╕вки н╕коли ╖сти.

-Свят╕ Петро ╕ Павло благословляють людей на жнива.

-Петро хл╕б косить, а Павло снопи носить.

 

ЯРИЛО СОНЦЕ ЗАПАЛИВ…

Увесь травень ╕ червень наш╕ предки-язичники вшановували Ярила – бога весняно-л╕тнього сонця ╕ розвитку природи, небесного ключника, визволителя роси й дощу, божества д╕тородно╖ сили й пл╕дност╕. В╕н був хл╕боробом, навчив людей вирощувати яру пшеницю, яре жито.

У християнськ╕ часи його образ перебрав на себе Святий Юр╕й.

Саме в пер╕од панування (володарювання) Ярила сонце набува╓ найб╕льшо╖ активност╕, сяга╓ апогею 22 червня, у день л╕тнього сонцестояння. Це вже оп╕сля наше Небесне Св╕тило поступово йде на спад, день вкорочу╓ться.

…Ярило ╖здить на б╕лому кон╕, вбраний у б╕лий одяг, на голов╕ у нього в╕нок з польових та л╕сових рослин, а також з хл╕бних злак╕в. У прав╕й руц╕ – жмут житн╕х колоск╕в, у л╕в╕й – людська голова. Його супроводжують в╕рн╕ пси-вовки.

Чому Ярило ключник (воротар)? Бо навесн╕ в╕дчиня╓ небо небесним ключем ╕ випуска╓ тепло, дощ та росу на землю.

В╕н водночас вмираюче ╕ воскресаюче божество. Як природа на зиму завмира╓, а навесн╕ ожива╓, так само Ярило згаса╓ з зимовим сонцем ╕ набира╓ сили з весняно-л╕тн╕м. Святкування похорону Ярила в╕дзначали 30 червня.

У народ╕ кажуть:

-Ярило сонце запалив, Ярило сонце й погасив.

П╕сля панування Ярила ще будуть спекотн╕ липень ╕, принаймн╕, перша половина серпня. Але сонце вже згаса╓…

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26143

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков