Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОДЯКУ╢МО БОГОВ╤, ЩО КУЛЯ ВЛУЧИЛА ТРАМПОВ╤ У ВУХО, А НЕ ТУДИ, КУДИ Ц╤ЛИВ СТР╤ЛЕЦЬ…
Ц╕ сантиметри визначали долю людства. Бо критична дестаб╕л╕зац╕я кра╖ни-л╕дера зах╕дного св╕ту...


ЩО НАМ ╤З КРЕМЛ╤ВСЬКИХ ХОРОВОД╤В НАВКОЛО ТРАМПА?
Розбира╓мо реакц╕ю роспропу на президентськ╕ вибори у США…


РОС╤ЙСЬКИЙ УДАР ПО «ОХМАТДИТУ»: ТЕРОР П╤Д АКОМПАНЕМЕНТ БРЕХН╤
Укра╖на ма╓ неспростовн╕ докази того, що удар по дитяч╕й л╕карн╕ «Охматдит» –...


КИСЛИЦЯ ПРЕДСТАВИВ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ФОТОДОКАЗИ РОС╤ЙСЬКОГО ОБСТР╤ЛУ ОХМАТДИТУ
Рос╕я намага╓ться ф╕зично знищити укра╖нських д╕тей, яких не може викрасти й...


«ВЕЛИКА ВОДА»
Документальний ф╕льм “Велика вода” знято до р╕чниц╕ вибуху на Каховськ╕й ГЕС…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 21.06.2024
САМ╤Т МИРУ У ШВЕЙЦАР╤╥: ОЧЕВИДНЕ ТА НЕСПОД╤ВАНЕ

Що можна сказати 18 червня про Глобальний сам╕т миру, який в╕дбувся 15–16 червня у Швейцар╕╖, де загалом були представлен╕ 92 кра╖ни та 8 м╕жнародних орган╕зац╕й? Переважна б╕льш╕сть з них п╕дтримала сп╕льне комюн╕ке, в якому конкретно йдеться лише про три суто гуман╕тарн╕ проблеми, як╕ виникли унасл╕док зухвало╖ агрес╕╖ нео╕мперсько╖ Рос╕╖ проти суверенно╖ Укра╖ни. Чому б ╖х не п╕дтримати? Але не пройшло й доби, як дехто з «кра╖н-п╕дписант╕в» почали зникати з╕ списку. ╤рак, Йордан╕я, Руанда... Так, ╖х не багато, але повед╕нка кер╕вництва цих кра╖н багато про що говорить. Це вже не кажучи про тих, хто взагал╕ до Швейцар╕╖ не при╖хав. Про ╖хн╕ мотиви уже написано вдосталь. ╤ нам хот╕лося б п╕дкреслити ╕нше: Сучасний св╕т остаточно д╕литься на тих, хто прагне жити зг╕дно сп╕льно узгоджених правил ╕ принцип╕в морал╕, ╕ тих, для кого все це реч╕ другорядн╕. Але так ╕ будемо жити. Ще довго. Питання в тому, хто, кому ╕ як╕ диктуватиме нехай тимчасов╕, але правила цього сп╕вжиття.

У Ц╤ЛОМУ САМ╤Т ПРОЙШОВ УСП╤ШНО

Вт╕м, давайте концентруватися на позитив╕.

Голова правл╕ння Центру прикладних пол╕тичних досл╕джень «Пента» Володимир Фесенко в коментар╕ Укр╕нформу головним результатом Глобального сам╕ту миру назива╓ те, що в╕н започаткував той мирний процес, який ╜рунту╓ться на Статут╕ ООН, поваз╕ до м╕жнародного права, ╕ в╕дпов╕да╓ позиц╕╖ та ╕нтересам Укра╖ни.

“Якби не було Глобального сам╕ту миру, Рос╕я ╕ Китай просували б той формат мирного процесу, який навряд в╕дпов╕дав би нашим ╕нтересам. ╤ агресивна реакц╕я РФ на цей сам╕т св╕дчить про те, що сам факт його проведення руйну╓ рос╕йську стратег╕ю примусу Укра╖ни до «миру» на сво╖х умовах, до односторонн╕х поступок, фактично до кап╕туляц╕╖. Якщо Москва так агресивно-╕стерично реагу╓ на Глобальний сам╕т миру, значить в╕н викону╓ свою головну задачу”, - вважа╓ пол╕толог.

Другий вагомий результат – демонстрац╕я значною частиною м╕жнародно╖ сп╕льноти п╕дтримки позиц╕╖ Укра╖ни (Формули миру Президента Зеленського) щодо завершення в╕йни, яку розв’язала РФ проти нашо╖ кра╖ни.

“Хтось п╕дтриму╓ нашу Формулу миру повн╕стю, хтось частково. Важливий сам факт тако╖ п╕дтримки, та ╖╖ публ╕чно╖ й оф╕ц╕йно╖ демонстрац╕╖, про що св╕дчить ╕ п╕дсумковий документ сам╕ту”, - додав пан Фесенко.

Сп╕взасновник Нац╕онально╖ платформи ст╕йкост╕ та згуртованост╕ Олег Саакян каже, що Укра╖на за допомогою Сам╕ту миру зд╕йснила ефективний дипломатичний контрнаступ. Головний п╕дсумок позитивний.

“В умовах, як╕ нараз╕ склалися, нам вс╕м був потр╕бен сценар╕й дипломатично╖ перемоги, п╕дтриманий св╕том. Такий результат ми отримали. ╢ розум╕ння, до чого потр╕бно примушувати агресора ╕ в якому напрямку потр╕бно працювати, щоб створити механ╕зми примусу”, - розпов╕да╓ в╕н.

Якщо розлог╕ше, то Сам╕т миру, за його словами, мав сво╖ плюси та м╕нуси.

“Почну з м╕нус╕в. По-перше, стало очевидно, що на цьому етап╕ в╕йни ╕золяц╕я Рос╕╖ неможлива. На Сам╕т╕ не було кра╖н БР╤КС, за винятком Бразил╕╖ у рол╕ спостер╕гача. Також не було низки кра╖н Африки та Аз╕╖. ╤нд╕я при╖хала, але комюн╕ке не п╕дписала. Тож говорити про ╕золяц╕ю РФ не варто”, - зазначив пан Саакян.

По-друге, попри жорстк╕ заяви щодо Рос╕╖ та дуже критичну оц╕нку останн╕х заяв Пут╕на, було багато розмов про необх╕дн╕сть майбутн╕х перемовин з агресором: “А це св╕дчить, що св╕т все ще не готовий до во╓нно╖ поразки Рос╕╖ й, в╕дпов╕дно, не готовий до во╓нно╖ перемоги Укра╖ни”.

По-трет╓, цей сам╕т показав, що св╕т дос╕ не готовий визнати ╕мпотентн╕сть сучасного м╕жнародного права.

“Л╕дерам кра╖н страшно ╕ боляче розписатися у краху наявного св╕топорядку. ╤ поки не видно вол╕ та бажання працювати над новими правилами”, - додав пол╕толог.

Щодо позитив╕в Сам╕ту миру ╕ наших здобутк╕в, то вони, каже Олег Саакян, були колосальними.

По-перше, Укра╖н╕ вдалося марг╕нал╕зувати п╕дробки п╕д «формулу миру», насамперед китайсько-бразильську. Тобто ╕нш╕ пропозиц╕╖ не наберуть ╕ половини тих кра╖н, як╕ п╕дписалися п╕д комюн╕ке.

По-друге, вперше з 2014 року ми перехопили ╕н╕ц╕ативу у перемовинах щодо миру. Зараз слово «мир» ╕ «дипломат╕я» почина╓ грати на боц╕ Укра╖ни. Бо ран╕ше ц╕ слова асоц╕ювалися з поступками агресору ╕ ледве не п╕дписанням кап╕туляц╕╖.

“На Сам╕т╕ миру у Швейцар╕╖ вдалося заф╕ксувати, що мир може бути лише на умовах Статуту ООН”, - акценту╓ експерт.

По-трет╓, стало очевидно, що Пут╕ну не вдасться роз╕грати карту «глобально╖ б╕льшост╕» ╕ того, що в╕н начебто бореться за багатополюсний св╕т проти «диктату США».

“У Швейцар╕╖ ми довели, що глобальна б╕льш╕сть точно не з Рос╕╓ю”, - стверджу╓ наш сп╕врозмовник.

По-четверте, Укра╖на зробила заявку на в╕дх╕д в╕д тегерансько-потсдамсько╖ модел╕ облаштування св╕ту, коли за столом сидять обран╕ й вир╕шують, за якими правилами житиме людство у майбутньому.

“Ми запропонували ╕нклюзивну модель долучення вс╕х кра╖н до створення нового св╕топорядку ╕ тепер завдання ось ц╕ умовн╕ «штанц╕ на вир╕ст» ткати дал╕, щоб у потр╕бний час повернутися до ново╖ д╕╓во╖ системи м╕жнародного права, - наголошу╓ пан Саакян. - Таким чином, Сам╕т миру був усп╕шним. Це була хороша заявка на дипломатичну перемогу, але повною м╕рою його насл╕дки ми зможемо побачити у майбутньому”.

На ще один важливий п╕дсумок сам╕ту звертають увагу пол╕толог Олег Постернак та професор, викладач м╕жнародного б╕знесу в Ун╕верситет╕ П╕вн╕чно╖ Карол╕ни (понад 20 рок╕в прожива╓ у США й пост╕йно мон╕торить реакц╕ю зах╕дн╕ мед╕а) Василь Тарас.

Олег Постернак: “Громадська думка в середовищ╕ зах╕дних кра╖н сутт╓во прос╕ла у висв╕тленн╕ укра╖нсько╖ теми останн╕м часом. ╤нтерес до в╕йни дещо впав. Однак цей сам╕т фактично пров╕в мед╕йну реставрац╕ю укра╖нсько╖ теми в очах ╓вропейц╕в та американц╕в ╕ значно розширив укра╖нську проблематику в Африц╕, Латинськ╕й Америц╕ та Аз╕╖. Присутн╕сть делегац╕╖ то╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни автоматично п╕двищив ╕нтерес нац╕ональних мед╕а, адже вони сл╕дкували за заявами оч╕льника чи високого представника сво╓╖ кра╖ни й поширювали текст заяви. А це створило потужний ╕нформац╕йний шлейф в╕д укра╖нсько╖ позиц╕╖ й зм╕цнило наш наратив у масов╕й св╕домост╕ громадян ключових для Укра╖ни кра╖н-партнер╕в”.

Василь Тарас, проанал╕зувавши зах╕дну пресу, каже, що в новинах йшлося/йдеться багато про Сам╕т миру, який загалом, подають як щось значуще. Так, згадують, що деяк╕ кра╖ни не п╕дписали комюн╕ке, але натякають, що як╕сь, як от Сауд╕вська Арав╕я, не п╕дписала, щоб виглядати нейтральною ╕ мати можлив╕сть приймати другий такий сам╕т, вже з делегац╕╓ю з РФ. Президента Зеленського подають мало не як орган╕затора, називають сильним л╕дером, який з╕брав таку “небачену велику зустр╕ч”. Висловлюють спод╕вання, що це прокладе дорогу до миру.

“Водночас, зазначають, що хоч це ╕ гранд╕озна под╕я, але все ж у Швейцар╕╖ висловилися лише про атом, ╖жу, полонених. Н╕яких заяв про, власне, в╕йну. Хоча знову ж, зазначають, що метою було показати п╕дтримку Укра╖н╕ ╕ ╓дн╕сть св╕ту. ╤ пишуть, що це вдалося. Особливо прим╕тно, що дуже багато було ролик╕в ╕ цитат р╕зних л╕дер╕в, як╕ казали, що це не в╕йна Укра╖ни проти Рос╕╖, а в╕йна в╕льного св╕ту проти тотал╕таризму. Вперше чув в так╕й к╕лькост╕ тези, що мова не про допомогу Укра╖н╕, а про захист зах╕дного св╕ту.

Особисто я був дуже скептичним до цього Сам╕ту. Не чекав в╕д нього чогось особливого, але помилився, ╕ був при╓мно здивований, наск╕льки в╕н потужно ╕ позитивно привернув увагу до Укра╖ни. Це важливо”, - розпов╕да╓ пан Тарас.

ОЦ╤НКА СП╤ЛЬНОГО КОМЮН╤КЕ: УКРА╥НА ДОСЯГЛА БАЖАНОГО? ТАК, АЛЕ НЕ ВСЬОГО

Ф╕нал╕зац╕╓ю сам╕ту у Швейцар╕╖ стало сп╕льне комюн╕ке. Документ недовгий, дв╕ стор╕нки, але у ньому врахован╕ якраз т╕ позиц╕╖ та формулювання, на яких наполягала Укра╖на.

Перший пункт — ядерна безпека, тобто безпека ядерно╖ енерг╕╖ та ядерних установок на територ╕╖ Укра╖ни: “Укра╖нськ╕ атомн╕ електростанц╕╖ та установки, зокрема Запор╕зька атомна електростанц╕я, повинн╕ працювати безпечно та захищено п╕д повним суверенним контролем Укра╖ни та в╕дпов╕дно до принцип╕в МАГАТЕ та п╕д ╖╖ наглядом”.

Тим часом використання ядерно╖ збро╖ в контекст╕ в╕йни в Укра╖н╕ комюн╕ке визнача╓ як неприпустиме явище.

Другий пункт стосу╓ться продовольчо╖ безпеки, яка у жодному випадку не може використовуватись як зброя, а укра╖нська с╕льськогосподарська продукц╕я ма╓ безпечно та в╕льно постачатися зац╕кавленим трет╕м кра╖нам. В╕дпов╕дно надзвичайно важливим ╓ в╕льне та безпечне судноплавство, а також доступ до порт╕в на Чорному й Азовському морях.

“Напади на торговельн╕ судна в портах ╕ на всьому маршрут╕, а також на цив╕льн╕ порти та цив╕льну портову ╕нфраструктуру ╓ неприйнятними”, – акценту╓ться у документ╕.

╤ нарешт╕ трет╕й пункт, який ╓ одним з найважлив╕ших для укра╖нц╕в, — ус╕ в╕йськовополонен╕ мають бути зв╕льнен╕ шляхом повного обм╕ну. А також ус╕ депортован╕ та незаконно перем╕щен╕ укра╖нськ╕ д╕ти та вс╕ незаконно утримуван╕ цив╕льн╕ мають бути повернут╕ в Укра╖ну.

Кра╖ни та орган╕зац╕╖, як╕ п╕дтримали сп╕льне комюн╕ке, переконан╕, щоб досягти миру, необх╕дний д╕алог та залучення ус╕х стор╕н. Над цим вони й планують працювати у майбутньому.

“Статут Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й, включно з принципами поваги до територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету вс╕х держав, може й буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого та ст╕йкого миру в Укра╖н╕”, – п╕дсумову╓ комюн╕ке принципово важливе.

П╕д цим документом спершу п╕дписалися 80 кра╖н-учасниць ╕ 4 м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, а саме Рада ╢вропи, ╢вропейська ком╕с╕я, ╢вропейська рада ╕ ╢вропейський парламент.

Але згодом ╤рак, Йордан╕я та ще й Руанда в╕дкликали сво╖ п╕дписи, долучившись до “пулу” тих, хто комюн╕ке не п╕дтримав, а саме: Сауд╕вська Арав╕я, Та╖ланд, ╤нд╕я, Мексика, ПАР, Об'╓днан╕ Арабськ╕ Ем╕рати та дек╕лька ╕нших кра╖н. Окр╕м того, до списку п╕дтримки не ув╕йшли й Бразил╕я ╕ Ватикан, як╕ пояснили, що “в╕дв╕дували Сам╕т миру у рол╕ спостер╕гач╕в”.

“Комюн╕ке, не дивлячись на вистражданий процес узгодження й зменшення к╕лькост╕ п╕дписант╕в - зберегло згадку Формули миру, посилання на обидв╕ важлив╕ нам резолюц╕╖ ООН та ч╕тку оц╕нку РФ як агресора, а нас як жертви агрес╕╖, а отже, Укра╖на досягла бажаного”, - так оц╕ню╓ комюн╕ке Олег Саакян.

Проте в╕н зверта╓ увагу на потенц╕йно небезпечний прецедент, пов’язаний з д╕ями ╤раку Йордан╕╖ та Руанди: “Укра╖на, залишаючи в╕дкрит╕ “двер╕” до п╕дписання комюн╕ке, залишила ц╕ “двер╕” в╕дкритими й для потенц╕йного виходу. ╤ тепер може бути змагання, коли РФ та Китай продовжать тиск на низку кра╖н з тим, щоби вони в╕дкликали сво╖ п╕дписи. ╤ це небезпечно”.

Володимир Фесенко каже, що п╕дсумковий документ сам╕ту ма╓ компром╕сний характер: “Тому в ньому сформульован╕ зм╕стовн╕ пропозиц╕╖ лише з трьох пункт╕в Формули миру Президента Зеленського. Але це не означа╓ в╕дмову в╕д ╕нших пункт╕в Формули миру, яка залиша╓ться нашою стратег╕чною позиц╕╓ю щодо справедливого завершення в╕йни, ╕ буде реал╕зовуватись в р╕зний спос╕б, незалежно в╕д того, як буде розвиватись в майбутньому процес мирних переговор╕в”.

Однак ╕ навколо компром╕сних формулювань п╕дсумкового документа Глобального сам╕ту миру розгорнулася активна боротьба нав╕ть м╕ж учасниками сам╕ту. Та попри це, Укра╖н╕ вдалося усе ж закр╕пити в текст╕ цього документу принципово важлив╕ для нас позиц╕╖.

“Те, що деяк╕ учасники сам╕ту (особливо партнери Рос╕╖ та Китаю по БР╤КС) не п╕дписали цей документ, не ма╓ принципового значення. Зм╕ст п╕дсумкового документа Глобального сам╕ту миру це теж поле боротьби за те, як ма╓ дал╕ розвиватися мирний процес”, - п╕дкреслив пан Фесенко.

ПОСТУПОВА КРИСТАЛ╤ЗАЦ╤Я МАЙБУТНЬОГО ПОД╤ЛУ СВ╤ТУ

А тепер про те, з чого ми починали.

Багато анал╕тик╕в – укра╖нських ╕ зах╕дних – напередодн╕ Сам╕ту висловлювали думку, що п╕сля його завершення у св╕т╕ б╕льш окреслено проявляться контури ново╖ конф╕гурац╕╖, под╕бно╖ до то╖, яка ╕снувала за час╕в Холодно╖ в╕йни. Зв╕сно, з деякими важливими нюансами (тобто не факт, що це буде саме Холодна в╕йна 2.0, можливо, щось ╕нше – якась «нап╕вхолодна», «ледве тепла» в╕йна, – ред.).

Вт╕м, що майже точно у ц╕й нов╕й конф╕гурац╕╖ залишиться незм╕нним — це два ворогуючих м╕ж собою блоки: Зах╕дний (в╕льний, демократичний, на чол╕ з╕ США) ╕ Сх╕дний (агресивний, тотал╕тарний, провайдером якого колись був СРСР, а тепер — Китай). А посередин╕ м╕ж цими “гегемонами” розм╕ститься група кра╖н, як╕ удаватимуть, що «не визначилися», тобто займатимуть позиц╕ю “╕ нашим, ╕ вашим”. Така група кра╖н, як╕ об’╓дналися в «Рух непри╓днання» (також «Кра╖ни, що не при╓дналися» або «Непри╓днан╕ кра╖ни») ╕снувала й за час╕в Холодно╖ в╕йни: ╤нд╕я, ╢гипет, ╤ндонез╕я, Гана, колишня Югослав╕я... збер╕гали нейтрал╕тет, не при╓днувалися до будь-яких во╓нних союз╕в (блок╕в/табор╕в) великих держав, але пер╕одично сп╕впрацювали з ними.

Хто ж тепер входить у цю групу?

В основному, це кра╖ни Глобального П╕вдня. Значна частина з них в╕дмовилася ╖хати у Швейцар╕ю, а т╕, що по╖хали (не враховуючи Аргентину) — не п╕дписали п╕дсумкову заяву (╖х перел╕к ми уже наводили вище). Яскравий приклад — Сауд╕вська Арав╕я. Ця кра╖на явно не ста╓ на б╕к Укра╖ни, але симпатизу╓, збер╕гаючи претенз╕╖ на «нейтральн╕сть». Насл╕дний принц Мохаммед б╕н Салман, з яким напередодн╕ сам╕ту зустр╕чався Володимир Зеленський, у Швейцар╕ю не прибув, але в╕дправив туди спостер╕гача — главу МЗС Файсала б╕н Фархана б╕н Абдуллу. Водночас саудити тримають канали в╕дкрит╕ й з Москвою — у грудн╕ минулого року СА приймала у себе Пут╕на.

Ц╕кавимося в наших експерт╕в, що вони про все це думають.

Ф╕лософ Олекс╕й Панич ц╕лком погоджу╓ться з вище сказаним. Ба б╕льше, в╕н нав╕ть под╕лився вельми промовистою мапою (див. нижче), де вид╕лено кра╖ни та континенти, як╕ п╕дписали п╕дсумкову декларац╕ю Сам╕ту миру.

“Показова ця мапа не тим, що це, з поодинокими винятками, the West vs. the Rest, а тим, що на н╕й ч╕тко позначено кра╖ни, яким виг╕дно ╕ як╕ б╕льш-менш готов╕ обстоювати св╕товий правопорядок. Решта - опортун╕сти, ц╕лком готов╕, принаймн╕ станом на зараз, жити в геопол╕тичних джунглях ╕ миритися з правом сильного”, - каже в╕н.

╤ншими словами, це чудова ╕люстрац╕я того сп╕в╕снування “пост╕сторичного св╕ту” з “╕сторичним св╕том”, про яке Френс╕с Фукуяма прозорливо писав ще у 1992 роц╕. ╢дина поправка — це сп╕в╕снування триватиме значно довше, н╕ж йому тод╕ здавалося.

Пол╕тичний експерт ╢вген Сав╕сько вважа╓, що “розд╕л кра╖н на блоки вже розпочався, однак ще не оформився остаточно”.

Под╕бним чином висловився пол╕толог ╤гор Рейтерович: “Безумовно, ╓ певна претенз╕я з боку Китаю на те, щоб цей под╕л розпочати. Але за великим рахунком св╕т ще не готовий до цього. Саме той св╕т, на який ор╕╓нту╓ться Китай. Насамперед йдеться про Глобальний П╕вдень, а в╕н — неоднор╕дний, роз’╓днаний, р╕зний. ╤ сам╕т у Швейцар╕╖ певною м╕рою це продемонстрував”.

На його думку, деяк╕ контури нових конф╕гурац╕й уже видн╕ються, проте майбутн╕й под╕л св╕ту триватиме ще довго.

“Знаю, що багато мо╖х колег говорить про формування «в╕с╕ зла», але я вважаю, що нав╕ть ц╕╓╖ «в╕с╕» на сьогодн╕ не ╕сну╓. Тому що там нема╓ однозначного л╕дера. Китай ма╓ претенз╕ю на таке л╕дерство, це правда, але в╕н це л╕дерство не демонстру╓. ╤ тому в цьому контекст╕, скор╕ш за все, Китай д╕ятиме поки що по-╕ншому. Але, зв╕сно, певн╕ натяки на цей под╕л ми побачимо ╕ дал╕. ╤ ключовим фактором для визначеност╕ тут буде, мабуть, ╕стор╕я з завершенням рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни”, - вважа╓ пан Рейтерович.

Прост╕ше кажучи, п╕дсумок ц╕╓╖ в╕йни може або остаточно св╕т под╕лити, або навпаки ц╕ процеси зупинити, повернувши св╕т до стану, в якому в╕н перебував до 2014 року.

Натом╕сть Володимир Фесенко заклика╓ не спрощувати ситуац╕ю: “Адже ╕ Сх╕д не ╓ виключно тотал╕тарним. ╤ Глобальний П╕вдень ╓ неоднор╕дним. Показовим ╓ приклад ╤нд╕╖, яка ╓ демократичною кра╖ною, але ╓ членом БР╤КС ╕ ма╓ активн╕ торг╕вельн╕ в╕дносини з Рос╕╓ю. Не п╕дписали комюн╕ке кра╖ни БР╤КС, а також кра╖ни, як╕ мають партнерськ╕ стосунки з Рос╕╓ю та Кита╓м”.

А це — Олег Саакян: “На перший погляд, нин╕шн╕й св╕тоустр╕й нагаду╓ модель час╕в Холодно╖ в╕йни. Але нагаду╓ лише зовн╕шньо ╕ не б╕льше. Я б сказав, що скор╕ше ми бачимо не триполярну систему (або “двохполовиннополярну” — Зах╕д ╕ Сх╕д + нейтральн╕), бо мотивац╕╖ у багатьох ╕з цих кра╖н р╕зн╕ й протир╕ччя м╕ж кра╖нами в середин╕ цих груп ╓ колосальними, а скор╕ше деструкц╕ю полярно╖ модел╕ як тако╖. Сам╕т став можливим саме на тл╕ ц╕╓╖ деструкц╕╖, бо в╕н продемонстрував заявку на альтернативну полярн╕й тегерано-ялтинсько-постдамськ╕й парадигм╕ - ╕нклюзивну з широким залученням, а не клубну, де долю людства вир╕шу╓ клуб наддержав. Безумовно, Китай вкрай був би вкрай зац╕кавлений у тому, щоби у св╕т╕ ╕снували три або два з половиною полюси. Але ми бачимо, що його потуги (китайська п╕дробка формули миру) не злет╕ли. Йому не вда╓ться згуртувати навколо себе проактивну коал╕ц╕ю. А просто об'╓днання дек╕лькох незгодних кра╖н (РФ, КНДР, ╤ран), а також тиск на ╕нших (Глобальний П╕вдень)... Вибачте, але назвати це альтернативним полюсом вкрай складно”.

САМ╤Т МИРУ 2.0: ПРОГНОЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Глава МЗС Швейцар╕╖ ╤гнац╕о Касс╕с уже натякнув, що другий Сам╕т миру може в╕дбутися до президентських вибор╕в у США в листопад╕. Наск╕льки це реально — питання. Як ╕ те, де цей другий Сам╕т миру в╕дбудеться. Володимир Зеленський пов╕домив, що вже ╓ кра╖ни, як╕ висловили бажання його прийняти, ╕ що з ними ведуться перемовини. Але що це за кра╖ни — не сказав. Вт╕м додав: “На наступному Сам╕т╕ миру ми повинн╕ заф╕ксувати к╕нець в╕йни... задля справедливого та тривалого миру”.

А ще — низка св╕тових л╕дер╕в заявили, що участь у наступному Сам╕т╕ миру повинна також взяти й Рос╕я. Канцлер ФРН Олаф Шольц: “Перемовин з РФ все ж таки не оминути, але на умовах Укра╖ни й св╕тового сп╕втовариства”.

Що ж, в Оф╕с╕ президента Укра╖ни ймов╕рну участь РФ не виключають. Проте за певно╖ умови: якщо кра╖ни, як╕ под╕ляють сп╕льний план, розроблений Укра╖ною та союзниками, будуть готов╕ доносити це до кра╖ни-агресора ╕ вона не диктуватиме сво╖х умов, а слухатиме сп╕втовариство.

Тож як╕ загалом перспективи та прогнози?

“Сам╕т миру №2 за к╕лька м╕сяц╕в... Насправд╕ це довол╕ амб╕тна ц╕ль, однак, маю певний скепсис щодо ╖╖ практично╖ реал╕зац╕╖. Оск╕льки не певен, що як м╕н╕мум по трьох пунктах, а як максимум по десяти, якщо ми беремо до уваги слова Зеленського про ф╕ксац╕ю к╕нця в╕йни, знайдуть сп╕льний консенсус кра╖ни, як╕ взяли на себе в╕дпов╕дальн╕сть працювати в робочих групах Сам╕ту миру. На мою думку, ц╕ заяви скор╕ше за все направлен╕ на те, щоби пришвидшити партнер╕в та продемонструвати серйозн╕сть ╕ р╕шуч╕сть укра╖нських нам╕р╕в. Поруч з цим — щоб задати високий темп д╕яльност╕ згаданих робочих груп для того, аби не дати змоги китайсько-рос╕йському тандему реал╕зувати як╕сь контрзаходи”, - коменту╓ Олег Саакян.

Його скепсис розд╕ля╓ Володимир Фесенко: “Проведення наступного сам╕ту миру до вибор╕в в США... Ну, в цей терм╕н не вдасться досягнути жодних вагомих результат╕в. Восени кер╕вництву США буде не сам╕ту миру, Байден та його команда будуть зосереджен╕ на власн╕й виборч╕й кампан╕╖. До цього часу навряд сутт╓во зм╕ниться во╓нна ситуац╕я в Укра╖н╕ й м╕жнародна ситуац╕я навколо в╕йни м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною”.

А ще пол╕толог заклика╓ не жити ╕люз╕ями, що Рос╕ю «поставлять перед фактом» ╕ вона погодиться на укра╖нську Формулу миру.

“Щоб Рос╕я погодилась на реал╕стичний мирний процес ╕ переговори, в яких треба буде враховувати ╕нтереси й позиц╕╖ Укра╖ни, ╖╖ треба примусити до переговор╕в, в першу чергу, зупинивши ворога на фронтах в Укра╖н╕, максимально зб╕льшивши ц╕ну в╕йни для агресора — ╕ у во╓нний спос╕б, ╕ шляхом санкц╕йного економ╕чного тиску на Рос╕ю”.

В цьому раз╕ дипломатичний фронт матиме додаткове значення.

“В╕н ма╓ ф╕нал╕зувати зусилля во╓нного ╕ санкц╕йного тиску на Рос╕ю. Коли для Укра╖ни буде можлив╕сть вести переговори з позиц╕й сили, тод╕ варто проводити наступний сам╕т. Велик╕ сам╕ти доречн╕ на початку мирного процесу, що в╕дбулося зараз, ╕ на його завершенн╕. На м╕й погляд, нам треба готуватись, що шлях до миру буду тривалим ╕ складним. За мир нам ще доведеться повоювати ╕ на полях в╕йни, ╕ на дипломатичному фронт╕”, - резюмував Володимир Фесенко.

Мирослав Л╕скович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26134

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков