Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЖКА Ц╤НА ЗА ПОВЕРНЕННЯ В УКРА╥НУ
П╕дполковник д╕╓во╖ Арм╕╖ УНР Митрофан Очеретько…


ПРЕЗИДЕНТ ╤З ДРУЖИНОЮ ПРИВ╤ТАЛИ УКРА╥НЦ╤В З ДНЕМ ВИШИВАНКИ
За роки спротиву агрес╕╖ вишиванка стала неформальним одностро╓м ус╕х, хто в╕дстою╓ людян╕сть,...


В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
У трет╕й четвер травня в Укра╖н╕ традиц╕йно в╕дзначають День вишиванки…


КОМУ НАЛЕЖИТЬ УКРА╥НА?
На виставц╕ зокрема експону╓ться альбом з фронтовими замальовками…


ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ╤ДЕОЛОГА ДЕРЖАВНО╥ САМОСТ╤ЙНОСТ╤ УКРА╥НИ
Ворог Укра╖ни той же, до боротьби з яким закликав Микола М╕хновський…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2024
РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ

 6 травня в ки╖вськ╕й книгарн╕ “╢” в╕дбулася зустр╕ч ╕з письменником Дмитром Вербичем. Модератором заходу виступила Тетяна Власова.

 Дмитро ╤ващенко (справжн╓ пр╕звище Вербича) ╕з 15 рок╕в був громадським актив╕стом. З дитинства захоплювався бойовими мистецтвами, але через травму довелося залишити тренування. Батько, який захоплювався альп╕н╕змом, “п╕дсадив” на улюблений вид спорту сина. Дмитро спочатку п╕дн╕мався на вершини Кримських ╕ Карпатських г╕р, пот╕м були Кавказ ╕ Альпи. Мандрував Румун╕╓ю, Туреччиною, Чорногор╕╓ю. Вербич працював майстром тату, а в ╤тал╕╖ каскадером, писав в╕рш╕. Був учасником Революц╕╖ Г╕дност╕. Восени 2014 року п╕шов добровольцем захищати Укра╖ну. Брав участь в оборон╕ Донецького аеропорту, П╕ск╕в ╕ Авд╕╖вки. За р╕к пройшов шлях в╕д в╕д стр╕льця до командира штурмово╖ роти.

 У 2016 роц╕ Дмитро Вербич став одним ╕з орган╕затор╕в телепро╓кту “К╕лька хоробрих хлопц╕в” — документального м╕н╕сер╕алу, створеного з метою популяризац╕╖ п╕дготовки молод╕ до служби в ЗСУ ╕ сприяння укра╖нському в╕йську. У 2018 роц╕ Вербич створив в╕деопро╓кт ╕ туристичний клуб “По азимуту” — про екстремальн╕ подорож╕ малов╕домими маршрутами Укра╖ни. Героями “По азимуту” ╓ колишн╕ во╖ни АТО, медики, волонтери. Програма розпов╕да╓ про досв╕д сп╕льноти ветеран╕в, про ╖хню реал╕зац╕ю в житт╕ ╕ реаб╕л╕тац╕ю в мандрах. Водночас Дмитро з командою показують красу й туристичний потенц╕ал Укра╖ни.

 Ще на в╕йн╕ Вербич почав робити зам╕тки. У школ╕ в╕н гарно писав твори. Робота над книгою тривала рок╕в два з гаком. У 2020 роц╕ вийшла книга про добровольц╕в на в╕йн╕ — “Точка неповернення”. Автор розпов╕да╓ про бойов╕ д╕╖ у 2014—2015 роках, про побратим╕в ╕ ворог╕в. Мета — написати правду про в╕йну. Р╕зне траплялося. Якось наш╕ во╖ни пор╕зали метал на п╕дстанц╕╖, розташовано╖ на л╕н╕╖ з╕ткнення, щоб здати ╕ купити щось для себе. Вербич говорить, що це нормальний вчинок. А от те, що наш╕ хлопц╕ ╕ншого разу постр╕ляли курей у м╕сцевих людей — це негарний вчинок.

 Добровольц╕ говорили, що воюють, щоб д╕тям не довелося воювати. Але Дмитро прогнозу╓, що коли д╕ти виростуть, то ╖м теж доведеться воювати. Багато з тих людей, з якими познайомився на в╕йн╕, вже загинули.

 Книгу написав передус╕м для себе. Вона допомогла автору переосмислити св╕й досв╕д, ╕ в╕н в╕дчув полегшення.

 У 2022 роц╕ письменнику Вербичу пропонували перекласти книгу англ╕йською ╕ видати за кордоном. Але письменник на той час брав участь в боях за Ки╖в ╕ йому було не до того. Коли почалося повномасштабне вторгнення, книга “Точка неповернення” спонукала декого п╕ти добров╕льно в ЗСУ. Вербичу прислали фото, на якому була “Точка неповернення” пробита кулями.

 Один ╕з учасник╕в зустр╕ч╕ под╕лився спогадами: “Якось ми втрьох пили вино. Один сказав, що воювати не буде, мовляв, мама його не для цього народила. В╕н звалив. Я називаю його щуром. ╤нший сказав, що воювати не буде, але буде допомагати. ╤ в╕н допомага╓ ЗСУ. А я сказав, що не п╕шов воювати у 2014 роц╕ ╕ мен╕ тяжко в╕д цього. Зокрема, книга “Точка неповернення” посприяла, що я п╕шов на в╕йну”.

 Дмитро Вербич под╕лився планами на майбутн╓: “Спод╕ваюсь, що буде к╕нець в╕йни. ╤ я буду. ╤ я напишу книгу про 22-й р╕к”.

 Анатол╕й Зборовський

На фото (зл╕ва направо): Тетяна Власова, Дмитро Вербич

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26045

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков