Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ц╤ННОСТ╤ КИ╥ВСЬКОГО ХУДОЖНИКА ╤З ОДЕЩИНИ
На виставц╕ представлено 10 рок╕в боротьби укра╖нц╕в за свою незалежн╕сть…


СИДИТЬ КВОЧКА Б╤ЛЯ К╤ЛОЧКА…
Наш╕ традиц╕╖


МАРИНА ГРИМИЧ — НАУКОВИЦЯ ╤ ПИСЬМЕННИЦЯ
У творчому доробку Марини Гримич понад 20 р╕зножанрових роман╕в…


КУЛЬТУРА У ВИР╤ В╤ЙНИ
Журнал╕сти створили сер╕ю фотограф╕й про пошкодження ╕ руйнування культурних пам’яток…


ДЕНЬ СВ╤ТЛЯЧКА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2024
У СИМОНА З╤ЛОТА ЗНАХАРСЬКА ТУРБОТА

10 травня – день Святого апостола Симона З╕лота.

Загалом, це дуже давн╓ язичницьке свято сх╕дних слов’ян. Але ╕з запровадженням християнства на Ки╖вськ╕й Рус╕ воно було встановлене саме на його честь.

До свята З╕лота дозр╕вають деяк╕ л╕карськ╕ трави. Тому традиц╕йно цього дня знахарки (виключно ж╕нки!) йшли до л╕су збирати ц╕люще з╕лля. (Тут ототожнюються слова «З╕лота», «з╕лля»). Заготовляти чудод╕йн╕ рослини сл╕д «правильно»: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а пот╕м обернутися на зах╕д ╕ з╕рвати рослину, супроводжуючи ус╕ д╕╖ певними примовляннями. ╥х знатн╕ знахарки н╕кому не розголошували, лише усно передавали сво╖м над╕йним посл╕довницям. Часто це було родинне ремесло ╕ табу. ╤ т╕льки тод╕, як вважали знахарки, з╕бране з╕лля та ще й належно засушене ╕ збережене стане пом╕чним. Ще одна умова: збирати з╕лля потр╕бно до того, як впала роса, бо оп╕сля воно вже не матиме л╕кувально╖ сили.

Повернувшись з л╕су з ц╕лющим добром, знахарки сп╕льно с╕дали до святкового столу. Увечер╕ влаштовували куп╕ль. У вод╕ запарювали частку з╕браних трав.

Народн╕ прикмети:

- Якщо на Симона З╕лота багато болота (пада╓ дощ), то дощова погода збережеться надовго.

- Сухий Симон З╕лота – на тривалу суху погоду.

 

ГЛИКЕР╤Я З ГЛЕКОМ

13 травня – вшановують праведну д╕вицю, святу мученицю Гликер╕ю, яку язичники стратили за спов╕дування Христово╖ в╕ри. Це сталося наприк╕нц╕ ╤╤ стол╕ття, у часи правл╕ння ╕мператора Марка Аврел╕я. Д╕виця мужньо прийняла смерть, чим надихнула багатьох язичник╕в стати християнами.

У народ╕, спостер╕гаючи за цим днем (власне, за погодою, зм╕нами у природ╕), казали:

- Якщо Гликера пролл╓ воду (випаде дощ), то на тривалу недобру погоду.

- Якщо Гликера вилл╓ глек води, то не оминути б╕ди; дощова погода встановиться надовго.

- Якщо на Гликер╕╖ добра трава, то корова додасть ще один глек молока.

- Рояться комар╕ ╕ сухо – на тривалу теплу погоду.

- У Карпатах. Якщо на Гликери випаде сн╕г, замете с╕м дор╕г ╕ ще вдарить мороз, тод╕ на врожай садовини не спод╕вайся.

- Мокра Гликер╕я – буде багато ранн╕х печериць.

- Цв╕те багато ф╕алок – буде добре л╕то.

- Ознака добро╖ погоди на прийдешн╓ л╕то, коли цв╕те багато конвал╕й.

- Травнев╕ дощ╕ оновлять природу, але якщо вони затяжн╕, то на негоже л╕то.

- Перед дощем замовкають соловейки ╕ шпаки.

- Ласт╕вки не л╕тають, ховаються у гн╕здах – на грозу.

 

ЩЕБЕЧУТЬ П╤Д В╤КНОМ…

Щовесни з нетерп╕нням чека╓мо на повернення з вир╕ю ласт╕вок. Прил╕тають вони здеб╕льшого в трет╕й декад╕ кв╕тня – на початку травня. В╕дразу ж беруться до справи – будують гн╕зда п╕д стр╕хами, у хл╕вах, л╕плять ╖х на ст╕нах балкон╕в чи повертаються до старих ╕ обновлюють ╖х, ремонтують. Добра, чуйна людина ще й дощечку прикр╕пить п╕д гн╕здечком, щоб не впало. ╤ т╕льки берегов╕ ласт╕вки селяться та виводять потомство у виритих на високих крутих берегах водойм н╕рках.

Ласт╕вка давно стала для нас одним ╕з символ╕в Укра╖ни. Вона осп╕вана у п╕снях, в╕ршах (насамперед дитячих). Укра╖нц╕ взагал╕ люблять пернатих. Мат╕р пор╕внюють з ласт╕вкою (часто ╕ з голубкою) за ╖╖ любов, н╕жн╕сть, лаг╕дн╕сть, турботу про д╕тей, невтомну працю.

Ц╕ птахи безкорислив╕, крихти хл╕ба чи зернятка не попросять, харчуються виключно комахами – дошкульними шк╕дниками.

У народ╕ кажуть:

- Рано прилет╕ли ласт╕вки – на тепло; п╕зно – будуть похолодання.

- Прилет╕ли ласт╕вки ╕ встановилася прохолодна погода – тепло невдовз╕ повернеться.

- Прилет╕ли ласт╕вки – весна остаточно встановилася (прийшла справжня весна).

- Чим вище берегов╕ ласт╕вки облаштовують сво╖ н╕рки – тим вище п╕дн╕меться вода у р╕чц╕.

- Ласт╕вки л╕тають низько – на дощ; високо – на погоду.

- П╕д час грози ласт╕вки не ховаються – гроза невдовз╕ вщухне.

- Ласт╕вки с╕дають на дроти «живою вервечкою» - в╕щують про наближення осен╕, готуються до в╕дльоту.

- Чим п╕зн╕ше в╕дл╕тають ласт╕вки – тим довше триватиме тепла ос╕нь.

- Ранн╕й в╕дл╕т ласт╕вок – на холодну й дощову ос╕нь.

- Ласт╕вка – пташка Богородиц╕!

Колись д╕тей застер╕гали (радше – лякали): «Зруйну╓ш гн╕здо ласт╕вки – корова не дасть молока!..». Але так ╖х виховували берегти ласт╕вок, любити усе живе.

╤ т╕льки марнов╕рн╕ люди стверджували: «Якщо ласт╕вка залетить у хату, стане битися об шибку, то принесе нещастя…».

Та ця мила пташка х╕ба може принести нещастя?!.

 

У народ╕ кажуть…

НЕМА ТРАВНЯ КРАЩЕ ТРАВНЯ…

-Травень – найгарн╕ший м╕сяць року.

-Краще травня т╕льки травень.

-Нема травня краще травня!..

-У травн╕ земля вологи просить.

-Травнев╕ дощ ╕ роса на вагу золота.

-Суха земля зерна не прийме.

-Сухий травень – хл╕б негожий.

-Прийшов май – до прац╕ ставай!

-Травневий холодок – хл╕ба в╕зок.

-У маю не спиться ╕ не сниться.

-Хоч ╕ май, але кожуха далеко не ховай.

-Що й травн╕ буя╓ – те у червн╕ дозр╕ва╓.

-Травень зеленню багатий а червень копицями с╕на.

-Весна швидкокрила не любить сонного Кирила.

-У травн╕ дуб одяга╓ться – худоба на╖да╓ться.

-Хлюпоче у травн╕ дощ сердито – добре вродить жито.

-Рано конвал╕я зацв╕ла – на ранн╓ л╕то.

-З мокрим травнем голоду не буде.

-Травень землю висушить, то л╕то не допоможе.

-Травень дерева пишно одяга╓, бо л╕то у гост╕ чека╓.

-Зозуля почала кувати – морозам б╕льше не бувати. Зозуля ку╓ – морозам прийти не да╓.

-╤волга плаче у травн╕ на дощ.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26043

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков