Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 05.11.2004
ШТРИХИ ДО "ТАТАРСЬКОГО ТРИПТИХА"
Зулейха БІЛЯЛ.

Нещодавно завершилася зйомка першого повнометражного звукового кінофільму про життя, побут і традиції кримських татар. Цікаво, що сценарій до фільму під назвою "Татарський триптих" створено на основі трьох новел класика української літератури Михайла Коцюбинського, присвячених Криму і кримським татарам - "В путах шайтана", "На камені", "Під мінаретом". Не менш примітним є й той факт, що фільм знімала київська кіностудія ім. О. Довженка і вийде він на екрани одразу ж двома мовами - кримськотатарською і українською. Зйомки відбувалися у мальовничих місцях - Бахчисараї, Балаклаві, на Карадазі, під Судаком, а 90% ролей виконали актори кримськотатарського театру і відома київська співачка Ельзара Баталова. У фільмі також грали актори, яких режисер Олександр Муратов запросив з Києва, але їм у кадрі довелося розмовляти кримськотатарською мовою. Здача кінофільму у Міністерство культури і мистецтв України запланована на 15 грудня цього року. Отже, незабаром можна буде побачити "Татарський триптих" у прокаті.
А тим часом ми з'ясували, що на знімальному майданчику не все йшло гладко. Специфічність проекту обумовила певні творчі суперечки серед його виконавців. Своїми думками з цього приводу поділився виконавець однієї з головних ролей, режисер кримськотатарського театру Ахтем СЕЙТАБЛАЄВ.
- Ахтеме, скажіть, хто був ініціатором створення фільму?
- Ініціатива надійшла від українського режисера Олександра Муратова, з яким ми познайомилися більше року тому. Сценарій, який він запропонував, мені спочатку не сподобався.
- Це, мабуть, з тих причин, про які йшлося в одному з номерів кримської газети "Півострів", де у статті "Еротика по-татарськи" йшла мова про проблему доречності чи недоречності відвертих сцен, передбачених режисером
у сценарії фільму. Чому виникла полеміка і як це питання було розв'язане?
- Справа в тому, що з самого початку було встановлено певні правила гри, якими декларувалася зйомка суто автентичного і етнографічного фільму. Але скажу, що Олександр Муратов з доволі "холодним носом" поставився до справи, з чого потім і виникли ці проблеми. Розумієте, у кожного народу є свої ментальні особливості. У даному випадку оголене тіло у кадрі викликало б невідповідність кримськотатарському менталітету в цілому і тим більше не реалістично виглядало б у контексті життя кримських татар початку минулого століття, про яке йдеться у новелах. До речі, у згаданій статті є помилка: начебто я сказав, що "сільська дівчина-татарка з сім'ї людини, яка здійснила хадж, не може купатися голою у ставку". "У ставку" - то це ще терпимо, якщо дівчина дійсно розуміє, що її ніхто не побачить, але ж за режисерським задумом вона мала купатися у басейні, викопаному в дворі. А ще постпродакшеном планувалося створити село у горах, розташоване на терасах, тобто в цьому випадку усі двори, що лежать нижче, сусіди можуть все бачити як на долоні. Оце дійсно - "андеграунд".
Вирішилася ця ситуація на користь того, щоб у такий спосіб не осучаснювати Михайла Коцюбинського, у новелах якого про подібні сцени немає і згадки. Тут треба віддати належне режисеру, він пішов на контакт, а також консультантам, серед яких були відомий кримськотатарський поет Шакір Селім та Сервер Ебубекіров. Завдяки їхньому авторитету вдалося вплинути на прийняття правильних рішень. А взагалі я боюся, що подібні проблеми виникатимуть доти, доки у кримських татар не буде свого кіно. І це не докори на чиюсь адресу, це абсолютно природно, адже хто, як не самі кримські татари чи українці, зможуть показати і розкрити самобутність своїх народів у кіно чи на сцені театру.
- У чому, на вашу думку, полягає проблематика новел, і чи не здається вам, що Михайло Коцюбинський дещо односторонньо висвітлив побут кримських татар того часу, адже після читання вимальовується образ пригніченого релігією народу?
- Важко говорити про проблематику новел. Я не смію твердити, що знаю, про що хотів написати Михайло Коцюбинський, але не думаю, що його новели - прагнення писати саме про пригнічених жінок Сходу. Взагалі треба розуміти, що Михайло Коцюбинський був одним із зачинателів українського соцреалізму, жив у складну епоху, і міг перебувати під впливом проколоніального погляду на те, що відбувалося в Криму, тому нема нічого дивного в тому, що Михайло Коцюбинський писав саме так. Він приїхав сюди з певним багажем вражень інших людей, думаю, якщо б він дійсно пожив серед кримських татар, настрій його новел був би іншим. Вибачте мені, але якщо уважно почитати Коран, то побачите, що в ньому за жінками закріплено стільки прав, що дай, Боже, сучасним емансипованим представницям прекрасної статі їх мати! Однак безперечно маємо бути вдячними Михайлові Коцюбинському за те, що він був одним з небагатьох, хто написав про те, що є такий народ.
- Скажіть, будь ласка, чи можна сьогодні говорити про те, що поступово інтерес українського кінематографа до кримськотатарської тематики оформлюється у певну тенденцію (адже до "Татарсь-кого триптиха" вже був "Мамай" Олеся Саніна), чи це лише поодинокі випадки?
- Я маю надію, що поступово це ставатиме тенденцією, адже про кримських татар, навіть у нашій державі, сьогодні знають дуже мало, практично нічого, крім того, що колись цей народ було вислано, чи те, що він був частиною Золотої Орди.
А про підручники, за якими вже декілька поколінь дітей у незалежній Україні, і моя донька в тому числі, вивчають історію у найспотворенішому вигляді, де на сто-рінках і досі можна зустріти фрази "бусурмани захопили" чи міцніші вислови, сумно й згадувати. На яку толерантність у нашому су-спільстві ми можемо сподіватися при такому стані речей? Звичайно, цей фільм не має на меті розповісти все про кримських татар, для цього було б мало і 10 фільмів, але він - спроба познайомити людей з нашим народом через його особливості: національні звичаї, обряди, ритуали, адже нічого глибшого і метафоричнішого, ніж ритуал кожного народу, люд-ство ще не винайшло. Це акт, освячений віками і насущною необхідністю спілкування людини з Богом і з оточуючим соціумом. Саме через таку, відфільтровану століттями мудрість, ми сподіваємося показати наш народ як народ мудрий, як народ, який може сам над собою іронізувати, як народ, який має свої конфлікти. Ми не збираємося "пригладжувати себе за шерстю", це також неправильно, але народ не може бути дурним чи недалекоглядним. Мені хочеться сподіватися, що атмосфера фільму налаштовуватиме глядачів саме на таке його сприйняття.
Розмовляла Зулейха БІЛЯЛ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2601

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков