Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 29.03.2024
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК

2 кв╕тня – свято Микити.

У давнину наш╕ предки вважали, що саме цього дня п╕сля тривалого зимового сну прокида╓ться Водяник – господар ус╕х водойм: р╕чок, озер, ставк╕в… А на берег в╕н виходить разом з русалками – сво╖ми названими дочками. Водяника просили, щоб не насилав паводк╕в та повеней, не випускав з берег╕в р╕к, не рвав гребл╕, не п╕дтоплював хати, не псував водяних млин╕в. Для цього власники млин╕в приносили йому пожертву у вигляд╕ червоного п╕вня. Щойно зарубаного птаха кидали поблизу млину.

Рибалки у сво╓ свято (день Петра ╕ Павла) також приносили сво╓р╕дну пожертву. Ж╕нки спл╕тали ╖м в╕нки з петрового батога (цикор╕ю), в╕нчали ними чолов╕кам голови, а пот╕м т╕ пускали ╖х по вод╕.

До водойм приходили й пас╕чники. Вони теж задобрювали Водяника. Кидали в р╕чку чи озеро мед ╕ в╕ск. Робили це для того, щоб уберегти вулики в╕д повеней.

В╕рили, що Водяник дозволя╓ людям ловити рибу, але не п╕д час нересту. Не брати б╕льше улову, н╕ж потр╕бно. Маленьку рибку наказу╓ в╕дпускати. (Зрештою, цього вимагають сучасн╕ природоохоронн╕ закони). За так╕ порушення Водяник може строго покарати – заховати рибу у та╓мних або недоступних м╕сця, порвати с╕тки, перекинути човен чи пошкодити його, а людину нав╕ть утопити.

Все ж народн╕ прикмети, як╕ завбачають погоду, стосуються церковного свята Микити. Кажуть:

- На Микити тепло оманливе, але дал╕ кв╕тень буде гожий.

- Бува╓, що на Микити ще потр╕бно кожуха пошити. Тод╕ довго тепла не чекай.

- За добро╖ погоди на Микити посадиш ранню картоплю – хороше (добре) вродить.

- Рясно розпустилася верба – вже не буде холоду.

 

ПОС╤╢Ш ВЧАСНО…

Що, де, ╕ коли с╕яти, садити весною?.. Що краще садити ╕ с╕яти кожно╖ окремо╖ весни, а що взагал╕ не с╕яти ╕ не садити?.. ╤накше – праця буде марною…

У давнину в╕дпов╕д╕ на ц╕ питання (погодьтесь, довол╕ складн╕, але завжди нагальн╕ для «пос╕вного календаря») селяни шукали у народних прогностичних прикметах та багатов╕кових фенолог╕чних спостереженнях за погодою ╕ зм╕нами у природ╕. Так╕ глибок╕ народн╕ знання, та ще й перев╕рен╕ практикою, взят╕ з власного досв╕ду й ╕нших господар╕в, передавалися усно в╕д покол╕ння до покол╕ння. Головне – у них знаходили в╕дпов╕д╕ ╕ поради! Та й тепер деяк╕ селяни, особливо представники старшого покол╕ння, часто ор╕╓нтуються на них. Отак ╕ сформувався аграрний (пос╕вний) календар укра╖нц╕в.

Дещо з народних практичних порад, щоб було вдосталь хл╕ба ╕ до хл╕ба:

-Жайворонок засп╕вав – виводь плуг у поле.

-Дн╕ красн╕ – с╕й пшеницю.

-Жито с╕й в золу.

-Овес с╕й у кожус╕, а жито в брил╕.

-Земля з╕гр╕лася – с╕й ярину.

-Весна холодна – для в╕вса; тепла – для гречки.

-Коли зацв╕туть яблун╕ – с╕й овес. (Яблун╕ цв╕туть ╕ наста╓ приходить похолодання).

-Голобл╕ обмокли при с╕янн╕ жита – полишай працю ╕ йди додому.

-Ячм╕нь кидай в березн╕, коли на пол╕ болото.

-Гречку с╕й, коли трава добра ╕ роса добра.

-Гречку треба с╕яти, пропустивши сорок мороз╕в (похолодань) п╕сля Сорока святих 9 (22) березня.

-Не с╕й гречки, допоки соловейко не засп╕вав.

-Прилет╕ли ласт╕вки – час с╕яти просо.

-Льон с╕й, коли цв╕те горобина.

-На в╕льс╕ багато бруньок – буде врожай на овес. (Можна с╕яти).

-Горох с╕й в перш╕ дн╕ нового (молодого) м╕сяця.

-Пос╕╓ш горох при п╕вн╕чному в╕тр╕ – буде кволий; при зах╕дному ╕ п╕вденно-зах╕дному – др╕бний, червивий. Отож чекай сх╕дного в╕тру!

-П╕дсн╕жники ледве спалахнули  р╕знокольоровою райдугою – настав час пос╕ву в прим╕щеннях овоч╕в (пом╕дор╕в, перцю…).

-Верба козяча зацв╕ла – пора с╕яти моркву, кр╕п, редиску ╕ петрушку.

-До весняного дощу не сади картоплю, аж п╕сля перших дощ╕в.

-Картоплю добре садити, коли цв╕те черемха, сп╕ва╓ соловейко, а перед тим випали дощ╕.

-На п╕щаних грунтах ╕ в посушливих рег╕онах картоплю садять, коли розтанув сн╕г (добре, якщо його було багато) ╕ земля тр╕шечки прогр╕лася. Там ╕ ран╕ше збирають врожай картопл╕.

 

У народ╕ кажуть…

НА МАН╤ВЦ╤…

У березн╕ погода непередбачувана. ╤ то здеб╕льшого. Вона може зм╕нитися с╕м раз╕в на день. Березень хоч весну заклика╓,але зима ╖╖ ще на пор╕г не пуска╓.

Коли у березн╕ вируша╓ш у дорогу, то, вважай, що йдеш на ман╕вц╕, навмання. Не зна╓ш, чи то валянки, чи то чоботи, чи то черевики взути; чи то буде сн╕г, чи мороз, чи то дощ ╕ болото.

Баба казала: «Перебула не печ╕ зиму, а на марець виставлю на дв╕р палець». Виставила ╕ замерзла.

- Якщо лютий воду п╕дпустить (в╕длига), то березень п╕дбере (заморозить).

- Березень хл╕б похоронить у земл╕ (ранн╕ весняний зас╕в), а серпень забере (завершення жнив).

- У березн╕ заквакали жаби, то зима вже не ступить на пор╕г.

- Березень грак╕в прилет╕ти змусить – весн╕ бути!

- Прилет╕ли лелеки й журавл╕, то ще похолодання (сн╕ги ╕ морози) на крилах принесуть, але весн╕ дорогу дадуть.

- Рано прилет╕ли дик╕ качки ╕ с╕ли на водойми – м╕цних мороз╕в уже не буде.

- Чим п╕зн╕ше прилетять дик╕ качки – тим п╕зн╕ше прийде тепла весна.

- Якщо на початку березня м╕сяць не виходить з туману, то оч╕куй тривалих сн╕гопад╕в з мокрим дощем.

- Мокрий березень, вологий кв╕тень ╕ мокрий травень (май) – чекай достатку, буде врожай.

- У березн╕ земля мокра, у травн╕ волога – городина восени заповнить льох.

- Що пос╕╓ш ╕ посадиш весною, те будеш ╖сти зимою.

- За╓ць шубу зм╕нив – березень наступив (прийшов).

- Береза плаче т╕льки весною!..

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25943

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков