Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4492)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4184)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2185)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1170)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (384)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (230)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕЗВИЧАЙНИЙ ПОС╤БНИК НЕЗВИЧАЙНОГО МУЗЕЮ
Пос╕бник стане чудовим додатковим матер╕алом для виховання д╕тей на основ╕ правдиво╖ ╕стор╕╖...


ДВА З ПОЛОВИНОЮ СТОЛ╤ТТЯ ╤ П’ЯТЬ ДН╤В
6 вересня в Нац╕ональному музе╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ в╕дкрилася виставка...


СУДЖА: ╤СТОР╤Я, ЯКА ПОВЕРТА╢ТЬСЯ?
Що ми зна╓мо про м╕стечко та його укра╖нську ╕стор╕ю…


ОДЕСЬК╤ ПРАПОРОНОСЦ╤
На закритому зас╕данн╕ Ки╖вський обласний суд визнав ╖х винними у проведенн╕ антирадянсько╖...


ЯК КОМАНДУВАЧ УПА Л╤КУВАВСЯ В САНАТОР╤ЯХ ОДЕСИ
Лише п╕сля його смерт╕ радянськ╕ спецслужби д╕зналися про те, що коли вони шукали...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2024
ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

П╕сля оголошення вироку в травн╕ 1847 року, Тараса Шевченка в╕дправлено до м╕сця в╕дбування покарання — спочатку в Оренбург, а згодом в Орську фортецю.

В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний зв’язок — укра╖нський громадський д╕яч Андр╕й Лизогуб та княз╕вна Варвара Р╓пн╕на. Вони першими п╕дтримали свого знайомого.

В 1850 роц╕ до Одеси при╖хав товариш Шевченка по засланню Аркад╕й Венгжиновський, який тривалий час п╕дтримував зв’язок з поетом ╕ художником.

В 1856 роц╕ повернувся з Севастополя до Одеси земляк ╕ на засланн╕ ровесник Тараса Григоровича священник Арсен╕й Лебединцев, родина якого також п╕дтримувала Тараса.

 

Варвара Репн╕на

Донька Полтавського генерал-губернатора М. Р╓пн╕на, ╖╖ мати була онукою останнього гетьмана Укра╖ни Кирила Розумовського. Познайомилася з Тарасом Шевченко п╕д час його перших в╕дв╕дин Укра╖ни в 1843 роц╕ в Яготин╕.

 Варвара Микола╖вна з розум╕нням ╕ глибокою симпат╕╓ю поставилась до творчост╕ Шевченка, сприяла поширенню перших естамп╕в його «Живописно╖ Укра╖ни», п╕зн╕ше допомагала у влаштуванн╕ вчителем малювання в Ки╖вському ун╕верситет╕. Вона була закохана в молодого Тараса.

 Коли Т. Г. Шевченко потрапив на заслання, В. Р╓пн╕на докладала зусиль, щоб полегшити долю поета, писала листи, надсилала книги, фарби, аж доки 1850 року граф Орлов (кер╕вник III в╕дд╕лу) брутально пригрозив ╖й, ╕ в╕дтод╕ зв’язок м╕ж ними припиня╓ться.

 П╕сля смерт╕ батька в 1845 р. Варвара Микола╖вна з мат╕р’ю та сестрами Олександрою та Глаф╕рою Псьол мешкали в Одес╕. Спочатку це був будинок Молодецького б╕ля Сабан╓╓вого мосту, згодом на Херсонськ╕й вулиц╕, а на початку 1850-х - на вулиц╕ Садов╕й в будинку Бальша, де зараз розташована буд╕вля головпоштамту. П╕д час Кримсько╖ в╕йни будинок було зруйновано ╕ Р╓пн╕ни перебралися спочатку на Молдаванку, а згодом в Яготин. Коли Тарас Григорович повертався з заслання в 1858, вони бачилися з Варварою в Москв╕, але роки тривало╖ розлуки зробили сво╓…

 

Андр╕й Лизогуб

 Друг Т.Г. Шевченка, пом╕щик з м╕стечка Седнева на Черн╕г╕вщин╕. Тарас Григорович ╕ Андр╕й ╤ванович познайомилися в лютому 1846, коли поет подорожував по Черн╕г╕вщин╕ за завданням Археограф╕чно╖ ком╕с╕╖.

 Разом з╕ сво╖м братом ╤ллею Андр╕й Лизогуб морально ╕ матер╕ально п╕дтримував поета на засланн╕: листувався з ним, надсилав пап╕р, малярське приладдя, книжки й грош╕. Згодом збер╕гав твори л╕тературно╖ та образотворчо╖ спадщини Шевченка.

 В Одес╕ Андр╕й Лизогуб мешкав на вулиц╕ Садов╕й.

 

Сини Андр╕я Лизогуба

Дмитро Лизогуб був прихильником народницького руху та спонсором пол╕тичного тероризму в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. За вироком суду був страчений в Одес╕ у 1879 роц╕.

 Фед╕р Лизогуб став активним учасником укра╖нського пол╕тичного руху, а в 1918 роц╕ об╕ймав посаду голови Ради м╕н╕стр╕в Укра╖нсько╖ Держави.

 

Аркад╕й Венгжинський

 Секретар канцеляр╕╖ Одеського градоначальництва з 1851 року. Познайомився з Тарасом Шевченком в 1849 р, будучи урядовцем Прикордонно╖ ком╕с╕╖ в Оренбурз╕. На його адресу приходили листи в╕д друз╕в Шевченка. В 1850 зв╕льнений з╕ служби ╕ в 1851 роц╕ замешкав в Одес╕. В╕н прив╕з з заслання автопортрет Тараса Григоровича для Варвари Р╓пн╕но╖, але не зм╕г його вручити.

 В 1875 роц╕ цей портрет був представлений на виставц╕ Товариства красного мистецтва в Одес╕. Вочевидь, Аркад╕й подарував цей портрет родичам, Владиславу ╕ Володимиру Коженьовським, кузенам в╕домого письменника Джозефа Конрада. Сьогодн╕ цей портрет збер╕га╓ться у Львов╕, в Державному музе╖ укра╖нського мистецтва. В 1920 роц╕ д╕ти й онуки Аркад╕я Венгжинського розстр╕лян╕ б╕льшовиками в Одес╕ як польськ╕ шпигуни

 

Арсен╕й Лебединцев

 Дитинство брат╕в Лебединцевих т╕сно пов’язане з Тарасовим. Коли сестра Тараса Катерина вийшла зам╕ж, то пере╖хала до свого чолов╕ка Антона Красицького в Зелену Д╕брову, то велика родина священника Гаврила Лебединцева була ╖х сус╕дами.

 П╕сля смерт╕ матер╕ та одруження батька Тарас часто т╕кав в╕д мачухи до сестри. У кв╕тн╕ 1825 р. батько помер, а Тарас найнявся до керел╕вського священика Григор╕я Кошиця, який був добре знайомий з Лебединцевими. От ╕ привозив Тарас господаря в гост╕ до сус╕д╕в. У цей час Тарас годував кобилу, водив ╖╖ на водоп╕й до ставка.

 На т╕й сам╕й кобил╕ привозив в╕н сина о. Григор╕я Яся разом з братами Арсен╕╓м та Петром Лебединцевими на навчання в Богуслав до духовного училища, а згодом ╕ в Ки╖в.

Останн╕й раз Арсен╕й бачив Тараса п╕сля зак╕нчення Духовно╖ академ╕╖ в 1843 роц╕, а через 10 рок╕в евакуював дружину ╕ д╕тей з обложеного Севастополя в Зелену Д╕брову до матер╕.

 

Брати Лебединцеви

Брати Петро та Феофан Лебединцеви п╕дтримували т╕сн╕ зв’язки з Тарасом Григоровичем п╕д час його в╕дв╕дин Укра╖ни (1843-1845). Проводжав Шевченка з Зелено╖ Д╕брови в село Княже на поштову станц╕ю Арсен Лебединцев.

Вл╕тку 1859 року в Ки╓в╕ Шевченко не раз зустр╕чався з Петром ╕ Феофаном Лебединцевими. У Корсунi жив наймолодший брат, священик Андрiй Лебединцев, з яким Шевченко зустр╕чався, коли гостював у брата Варфолом╕я.

 

Остання дорога Кобзаря

 На похорон╕ Тараса Шевченка у Петербурзi був присутнiй один ╕з молодших брат╕в Лебединцевих — Данило. Коли у травн╕ 1861 р. труна з т╕лом Тараса прибула до Ки╓ва, значну частину клопот╕в з поховання узяв на себе Петро Лебединцев. 19 травня у церкв╕ Р╕здва Христового на Подол╕ отець Петро в╕дслужив панахиду за пок╕йним Тарасом. 20 травня брати Петро ╕ Феофан проводжали земляка в останню путь до пароплава, який доставив прах Шевченка до Канева.

 

Нащадки Лебединцевих

Арсен╕й Арсен╕йович Лебединцев – син Арсена Лебединцева, учений г╕дрограф, в╕дкрив шар с╕рководню в глибинах Чорного моря.

Всеволод Лебединцев – онук Арсена Лебединцева, астроном ╕ рос╕йський терорист, страчений за участь у замаху на м╕н╕стра юстиц╕╖

Георг╕й (Джордж) Гамов – онук Арсена Лебединцева, всесв╕тньо в╕домий ф╕зик-теоретик ╕ астроф╕зик. Автор модел╕ Гарячого Всесв╕ту.

Василь Вельможко,

член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни

Одеса

 

Використан╕ джерела:

Г. Зленко, Автопортрет (З книги життя Тараса Шевченка) – Шевченк╕ана Одещини: Зб. наук.-кра╓знавчих статей. Одеса «Друк», 2006

О.В. Жул╕цька. Тарас Григорович Шевченко в л╕топис╕ мистецького життя Одеси Х╤Х – ХХ╤ cт:. «Вiсник Одеського художнього музею» – 2014

Тарас Максим’юк. «Тарас Шевченко та Одеса» - https://biblioteka.od.ua/taras-shevchenko-ta-odesa-lektsiya-tarasa-maksym-yuka/

Василь ВЕЛЬМОЖКО, Тарас Григорович ╕ його земляк-ровесник Арсен╕й Лебединцев. «Слово Просв╕ти». №9, 07.04.2014

Василь ВЕЛЬМОЖКО, ╤з славного роду Лебединц╕в. «Чорноморськ╕ новини». №35, 19.04.2018.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2024 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25911

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков