Версiя для друку Обговорити в форумi

Після оголошення вироку в травні 1847 року, Тараса Шевченка відправлено до місця відбування покарання — спочатку в Оренбург, а згодом в Орську фортецю.

В Одесі на той час мешкали друзі Тараса Григоровича, з якими він підтримував постійний зв’язок — український громадський діяч Андрій Лизогуб та князівна Варвара Рєпніна. Вони першими підтримали свого знайомого.

В 1850 році до Одеси приїхав товариш Шевченка по засланню Аркадій Венгжиновський, який тривалий час підтримував зв’язок з поетом і художником.

В 1856 році повернувся з Севастополя до Одеси земляк і на засланні ровесник Тараса Григоровича священник Арсеній Лебединцев, родина якого також підтримувала Тараса.

Варвара Репніна

Донька Полтавського генерал-губернатора М. Рєпніна, її мати була онукою останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Познайомилася з Тарасом Шевченко під час його перших відвідин України в 1843 році в Яготині.

 Варвара Миколаївна з розумінням і глибокою симпатією поставилась до творчості Шевченка, сприяла поширенню перших естампів його «Живописної України», пізніше допомагала у влаштуванні вчителем малювання в Київському університеті. Вона була закохана в молодого Тараса.

 Коли Т. Г. Шевченко потрапив на заслання, В. Рєпніна докладала зусиль, щоб полегшити долю поета, писала листи, надсилала книги, фарби, аж доки 1850 року граф Орлов (керівник III відділу) брутально пригрозив їй, і відтоді зв’язок між ними припиняється.

 Після смерті батька в 1845 р. Варвара Миколаївна з матір’ю та сестрами Олександрою та Глафірою Псьол мешкали в Одесі. Спочатку це був будинок Молодецького біля Сабанєєвого мосту, згодом на Херсонській вулиці, а на початку 1850-х - на вулиці Садовій в будинку Бальша, де зараз розташована будівля головпоштамту. Під час Кримської війни будинок було зруйновано і Рєпніни перебралися спочатку на Молдаванку, а згодом в Яготин. Коли Тарас Григорович повертався з заслання в 1858, вони бачилися з Варварою в Москві, але роки тривалої розлуки зробили своє…

Андрій Лизогуб

 Друг Т.Г. Шевченка, поміщик з містечка Седнева на Чернігівщині. Тарас Григорович і Андрій Іванович познайомилися в лютому 1846, коли поет подорожував по Чернігівщині за завданням Археографічної комісії.

 Разом зі своїм братом Іллею Андрій Лизогуб морально і матеріально підтримував поета на засланні: листувався з ним, надсилав папір, малярське приладдя, книжки й гроші. Згодом зберігав твори літературної та образотворчої спадщини Шевченка.

 В Одесі Андрій Лизогуб мешкав на вулиці Садовій.

Сини Андрія Лизогуба

Дмитро Лизогуб був прихильником народницького руху та спонсором політичного тероризму в Російській імперії. За вироком суду був страчений в Одесі у 1879 році.

 Федір Лизогуб став активним учасником українського політичного руху, а в 1918 році обіймав посаду голови Ради міністрів Української Держави.

Аркадій Венгжинський

 Секретар канцелярії Одеського градоначальництва з 1851 року. Познайомився з Тарасом Шевченком в 1849 р, будучи урядовцем Прикордонної комісії в Оренбурзі. На його адресу приходили листи від друзів Шевченка. В 1850 звільнений зі служби і в 1851 році замешкав в Одесі. Він привіз з заслання автопортрет Тараса Григоровича для Варвари Рєпніної, але не зміг його вручити.

 В 1875 році цей портрет був представлений на виставці Товариства красного мистецтва в Одесі. Вочевидь, Аркадій подарував цей портрет родичам, Владиславу і Володимиру Коженьовським, кузенам відомого письменника Джозефа Конрада. Сьогодні цей портрет зберігається у Львові, в Державному музеї українського мистецтва. В 1920 році діти й онуки Аркадія Венгжинського розстріляні більшовиками в Одесі як польські шпигуни

Арсеній Лебединцев

 Дитинство братів Лебединцевих тісно пов’язане з Тарасовим. Коли сестра Тараса Катерина вийшла заміж, то переїхала до свого чоловіка Антона Красицького в Зелену Діброву, то велика родина священника Гаврила Лебединцева була їх сусідами.

 Після смерті матері та одруження батька Тарас часто тікав від мачухи до сестри. У квітні 1825 р. батько помер, а Тарас найнявся до керелівського священика Григорія Кошиця, який був добре знайомий з Лебединцевими. От і привозив Тарас господаря в гості до сусідів. У цей час Тарас годував кобилу, водив її на водопій до ставка.

 На тій самій кобилі привозив він сина о. Григорія Яся разом з братами Арсенієм та Петром Лебединцевими на навчання в Богуслав до духовного училища, а згодом і в Київ.

Останній раз Арсеній бачив Тараса після закінчення Духовної академії в 1843 році, а через 10 років евакуював дружину і дітей з обложеного Севастополя в Зелену Діброву до матері.

Брати Лебединцеви

Брати Петро та Феофан Лебединцеви підтримували тісні зв’язки з Тарасом Григоровичем під час його відвідин України (1843-1845). Проводжав Шевченка з Зеленої Діброви в село Княже на поштову станцію Арсен Лебединцев.

Влітку 1859 року в Києві Шевченко не раз зустрічався з Петром і Феофаном Лебединцевими. У Корсунi жив наймолодший брат, священик Андрiй Лебединцев, з яким Шевченко зустрічався, коли гостював у брата Варфоломія.

Остання дорога Кобзаря

 На похороні Тараса Шевченка у Петербурзi був присутнiй один із молодших братів Лебединцевих — Данило. Коли у травні 1861 р. труна з тілом Тараса прибула до Києва, значну частину клопотів з поховання узяв на себе Петро Лебединцев. 19 травня у церкві Різдва Христового на Подолі отець Петро відслужив панахиду за покійним Тарасом. 20 травня брати Петро і Феофан проводжали земляка в останню путь до пароплава, який доставив прах Шевченка до Канева.

Нащадки Лебединцевих

Арсеній Арсенійович Лебединцев – син Арсена Лебединцева, учений гідрограф, відкрив шар сірководню в глибинах Чорного моря.

Всеволод Лебединцев – онук Арсена Лебединцева, астроном і російський терорист, страчений за участь у замаху на міністра юстиції

Георгій (Джордж) Гамов – онук Арсена Лебединцева, всесвітньо відомий фізик-теоретик і астрофізик. Автор моделі Гарячого Всесвіту.

Василь Вельможко,

член Національної спілки краєзнавців України

Одеса

Використані джерела:

Г. Зленко, Автопортрет (З книги життя Тараса Шевченка) – Шевченкіана Одещини: Зб. наук.-краєзнавчих статей. Одеса «Друк», 2006

О.В. Жуліцька. Тарас Григорович Шевченко в літописі мистецького життя Одеси ХІХ – ХХІ cт:. «Вiсник Одеського художнього музею» – 2014

Тарас Максим’юк. «Тарас Шевченко та Одеса» - https://biblioteka.od.ua/taras-shevchenko-ta-odesa-lektsiya-tarasa-maksym-yuka/

Василь ВЕЛЬМОЖКО, Тарас Григорович і його земляк-ровесник Арсеній Лебединцев. «Слово Просвіти». №9, 07.04.2014

Василь ВЕЛЬМОЖКО, Із славного роду Лебединців. «Чорноморські новини». №35, 19.04.2018.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2024 > Тема ""Білі плями" історії"