Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2024
ПОЛ╤КАРП

23 лютого вшановують Святого мученика Пол╕карпа, ╓пископа Смирни в Мал╕й в Мал╕й Аз╕╖, Апостольського Отця, учня Святого Апостола ╤вана Богослова. У ╤╤ стол╕тт╕ в╕н був страчений за Христову в╕ру. Духовного отця спалили живцем. Сво╖ терп╕ння Пол╕карп перен╕с мужньо.

Колись вважали, що цього дня варто поспостер╕гати за воронами. ╥хня повед╕нка протягом зими часто зм╕ню╓ться, бува╓ непередбачуваною, але спов╕стити про погоду ц╕ пернат╕ таки здатн╕.

Народн╕ прикмети:

-Якщо ворони купаються у сн╕гу чи в калюжах тало╖ води – до негоди; каркають ус╕╓ю згра╓ю, наче хочуть перекричати одна одну – до морозу; влаштовують у неб╕ хороводи – на сн╕гопад; с╕дають на землю – до в╕длиги; вмощуються на нижн╕х г╕лках дерев – на в╕тер; облюбували верхн╕ г╕лки – буде спок╕йна погода.

-Придив╕ться до «рослинних» в╕зерунк╕в на шибц╕. Якщо ╖хн╕ пагони спрямован╕ вгору – морози триватимуть довго; а коли вниз – до в╕длиги.

 

БАБСЬКИЙ ПРАЗНИК

Цей звичай побутував т╕льки на Херсонщин╕. 25 лютого, п╕сля «власових мороз╕в» ╕ якщо не розпочався Великий п╕ст, в╕дзначали так званий «Бабський празник».

Ж╕нки у сво╓ свято намагалися не працювати. Виняток – намикати три мички з клоччя, щоб пот╕м ними «п╕дкурити корову й теля, оберегти ╖х в╕д усього лихого». А ще п╕дстригали коров╕ к╕нчик хвоста, а «волос» закопували п╕д порогом хл╕ва, щоб та вл╕тку добре паслася, не вт╕кала з╕ стада, не блукала, чемно поверталася додому ╕ давала багато молока. До реч╕, з ц╕╓ю ж метою обряду «п╕дстригання коров╕ хвоста» дотримувалися ╕ в Карпатах. Але гуцули стригли коров╕ хвоста у травн╕ перед першим вигоном.

На Бабський празник вс╕ турботи по господарству брали на себе чолов╕ки. Адже у друг╕й половин╕ дня ж╕нки йшли до корчми (чолов╕кам туди було – зась!) ╕ «замочували кор╕, щоб були лаг╕дними». Пот╕м, повернувшись додому, днищами (пристро╓м, у який застромлювали гребеня у прядку) «били сво╖х чолов╕к╕в, аби т╕ були чуйними до дружини».

Над д╕вчатами, як╕ ще не знайшли соб╕ пари, кепкували: «Олеся, на зам╕ж не ласься…». Це було сво╓р╕дним нагадуванням про наближення Великого посту, коли вес╕лля не справляють.

Народн╕ прикмети:

- Якщо цього дня в╕длига, то м╕цних мороз╕в б╕льше не буде.

- Сн╕г лежить гребенями – на в╕тряне л╕то; жито ╕ пшениця також виляжуть гребенями.

 

МАСНИЦЯ-ВЕСЕЛИЦЯ

Перед Великим постом ╓ Сиропусний тиждень, який (а особливо його нед╕лю) у народ╕ називають Масницею, Запустами, ╕нколи Проводами зими.

У ц╕ с╕м дн╕в тижня уже не вживали м’яса, а т╕льки сир, масло, сметану ╕ т╕льки з варениками чи млинцями. Найб╕льше ╖ли ╖х у нед╕лю, перед самим початком Великого посту.

Як стверджують етнографи, вареник символ╕зу╓ м╕сяць. Це «небесне св╕тило» неабияк ц╕нують хл╕бороби, адже в╕н пов'язаний з циклами родючост╕ земл╕.

╤де╓ю свята Масниц╕ ╓ рад╕сть в╕д прощання з морозами, зимою, зустр╕ччю весни.

За традиц╕╓ю, упродовж посту треба утримуватися не лише в╕д скоромно╖ ╖ж╕, а й сварок, пересуд╕в, гучних забав, не справляти вес╕ль. Тому Сиропусний тиждень в укра╖нц╕в супроводжувався святом «колодки». Колись старш╕ ж╕нки збиралися у корчм╕ ╕ с╕м дн╕в посп╕ль в╕дзначали як╕сь под╕╖ у житт╕ колодки (звичайне пол╕но, прикрашене барвистими стр╕чками). У понед╕лок вона народилася, у в╕второк хрестилася.., пот╕м помирала, ╖╖ ховали ╕ таким чином замикали у скрин╕ на час посту.

Ч╕пляли колодку й парубков╕ до ноги, якщо той ще не знайшов соб╕ пари. Аби уникнути такого сорому, парубок в╕дкуповувався в╕д дошкульних ж╕нок частуванням.

На Масницю узвича╓но ходили в гост╕, але не з порожн╕ми руками, а з подарунками. Також просили прощення один в одного за запод╕яне зло, лихе слово. ╤ першим у церкв╕ просив прощення священик перед параф╕янами.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25837

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков