Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2024
УКРА╥НА НЕ МОЖЕ БУТИ В╤ЧНИМ ЩИТОМ М╤Ж ╢ВРОПОЮ ╤ РФ, ╢ВРОПЕЙЦ╤ МАЮТЬ БРАТИ НА СЕБЕ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ

16-18 лютого в Н╕меччин╕ в╕дбулася юв╕лейна, ш╕стдесята, Мюнхенська конференц╕я з безпеки. Тема Укра╖ни ╕ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни була одн╕╓ю з ключових на заход╕.

Результати конференц╕╖ Укр╕нформ обговорив ╕з членкинею укра╖нсько╖ делегац╕╖, кер╕вницею громадсько╖ орган╕зац╕╖ “Мережа нац╕ональних ╕нтерес╕в “АНТС”, головою Ком╕тету у закордонних справах Верховно╖ Ради восьмого скликання Ганною Гопко.

Вона також розпов╕ла про ефективн╕сть безпекових угод, як╕ Укра╖на уклада╓ з кра╖нами-членами НАТО, необх╕дн╕сть забезпечення як╕сно╖ роботи санкц╕йних механ╕зм╕в проти Рос╕╖ та ╕нструмент╕в компенсац╕╖ рос╕йських актив╕в, а також готовн╕сть ╢вропи актив╕зувати допомогу Укра╖нськ╕й держав╕ в умовах пол╕тично╖ кризи в Сполучених Штатах Америки.

УКРА╥НА ПЛАНУ╢ П╤ДПИСАТИ БЕЗПЕКОВ╤ УГОДИ ╤З ПОНАД 20 ДЕРЖАВАМИ

- П╕д час Мюнхенсько╖ безпеково╖ конференц╕╖ Укра╖на п╕дписала безпеков╕ угоди з Н╕меччиною та Франц╕╓ю. Ран╕ше аналог╕чний документ був п╕дписаний ╕з Великою Британ╕╓ю. Як ви оц╕ню╓те ц╕ угоди? Наск╕льки вони ефективн╕ для Укра╖ни?

- Безпеков╕ угоди передбачають довгострокову п╕дтримку Укра╖ни. Це важливий сигнал в╕д партнер╕в. Однак хот╕лося би, щоб за ними стояли практичн╕ кроки – реальна р╕шуч╕сть допомогти Укра╖н╕ просто зараз. Необх╕дно розвивати двосторонню сп╕впрацю з партнерами в питаннях зб╕льшення сп╕льного виробництва збро╖, економ╕чно╖ стаб╕льност╕, справедливого покарання агресора, конф╕скац╕╖ рос╕йських актив╕в на користь Укра╖ни. Першочергово, зв╕сно, Укра╖на потребу╓ збро╖ для перемоги над Рос╕йською Федерац╕╓ю. Безпеков╕ угоди також мають сприяти пришвидшенню надання держав╕ сучасного озбро╓ння.

Ц╕ документи п╕дписуються на виконання домовленостей минулор╕чного сам╕ту НАТО у В╕льнюс╕. Тод╕ ми не отримали формального запрошення до членства в Альянс╕, але натом╕сть була створена Рада Укра╖на – НАТО на зам╕ну Ком╕с╕╖ Укра╖на – НАТО, що  св╕дчить про зм╕цнення пол╕тичних зв’язк╕в ╕ дедал╕ вищий ступ╕нь ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни з НАТО. Нам запропонували рухатися шляхом укладання безпекових угод з кра╖нами-членами Альянсу. Зауважу, що в╕дпов╕дн╕ документи в жодному раз╕ не зам╕нюють основно╖ стратег╕чно╖ мети Укра╖ни – членства в НАТО. Це, так би мовити, п╕дготовчий етап.

Загалом плану╓ться п╕дписати безпеков╕ угоди з понад 20 державами. Наск╕льки я розум╕ю, ╕дея поляга╓ в тому, щоб п╕дписати в╕дпов╕дн╕ документи з кожною кра╖ною-членом НАТО, ╕ таким чином фактично п╕дготувати певний ╜рунт до майбутнього членства Укра╖ни в Альянс╕.

До реч╕, в Укра╖н╕ тривають дискус╕╖ щодо ратиф╕кац╕╖ безпекових угод Верховною Радою. Без ратиф╕кац╕╖ – це просто документи, що асоц╕юються з Будапештським меморандумом, який також вважали безпековими гарант╕ями, але в╕н не забезпечив нам п╕дтримку стратег╕чних партнер╕в, коли Рос╕я розпочала в╕йну проти Укра╖ни в 2014 роц╕. Не можна допустити цього знову.

- На конференц╕╖ в╕дбулась закрита дискус╕я щодо Криму. До яких висновк╕в д╕йшли учасники д╕алогу?

- Цю дискус╕ю орган╕зував американський генерал Бен Годжес. У н╕й взяли участь американськ╕ високопосадовц╕, розв╕дники, представники двох парт╕й Конгресу США, м╕н╕стерка закордонних справ Румун╕╖, представники Молдови ╕ Н╕меччини, багато анал╕тик╕в з Укра╖ни, а також заступник укра╖нського м╕н╕стра ╕нфраструктури.

У межах д╕алогу я поставила таке запитання: чи розум╕ють США ╕ НАТО, що в╕йськова операц╕я в Червоному мор╕ – це насл╕док  безд╕яльност╕ в Чорному мор╕? Це багатьох присутн╕х сколихнуло. Ми розум╕╓мо, що в ситуац╕╖ у Червоному мор╕ переважають комерц╕йн╕ ╕нтереси – ╕нтереси св╕тово╖ торг╕вл╕. Проте, я вважаю, що цього можна було би уникнути, якби десять рок╕в тому св╕това сп╕льнота конкретн╕ше реагувала на окупац╕ю Криму. У 2014 роц╕ в Укра╖ну вторглася лише Рос╕я, а зараз РФ у в╕йн╕ п╕дтримують П╕вн╕чна Корея, ╤ран, Китай. Це треба зупинити.

Укра╖нська сторона п╕д час дискус╕╖ на полях конференц╕╖ наголошувала на тому, що досить захоплюватися креативн╕стю ЗСУ ╕ ГУР у Чорному мор╕. Необх╕дно надати Укра╖н╕ б╕льше збро╖, бо╓припас╕в, протипов╕тряно╖ оборони. ╤ це буде найб╕льш реал╕стична стратег╕я просування перемоги Укра╖ни – через зв╕льнення Криму.

Але проблема в тому, що частина л╕дер╕в держав св╕ту думають, що Крим – це вже Рос╕я. Вони вважають, що в╕двоювання Укра╖ною п╕вострова ескалю╓ ситуац╕ю, призведе до застосування РФ ядерно╖ збро╖. Пут╕н це використову╓ в сво╖х ╕нтересах, зна╓, як створити страхи ╕ ман╕пулювати ними. Частина л╕дер╕в в╕дмовля╓ться давати зброю, фактично створюючи п╕д╜рунтя для виснаження Укра╖ни, натякаючи  на перемовини ╕ мирну угоду м╕ж Укра╖ною та Рос╕йською Федерац╕╓ю. А частина вважа╓, що Крим ц╕лком реально зв╕льнити в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖ вже цьогор╕ч. ╤ бажано зробити це до результат╕в вибор╕в у Сполучених Штатах Америки, щоб не мати страх╕в щодо ймов╕рно╖ перемоги Дональда Трампа. Думок багато, але результат ма╓ бути один, – перемога Укра╖ни у в╕йн╕ з РФ ╕ зв╕льнення вс╕х тимчасово окупованих територ╕й.

- Чи звучали в кулуарах Мюнхенсько╖ конференц╕╖ думки, що Укра╖н╕ треба с╕дати за ст╕л переговор╕в ╕з РФ?

- Згадаймо виступ Володимира Пут╕на на Мюнхенськ╕й безпеков╕й конференц╕╖ в 2007 роц╕, п╕д час якого в╕н фактично оголосив св╕ту в╕йну. Тод╕ це сприйняли, як риторику, а не як реальн╕ погрози ╕ д╕╖. А згодом ус╕ побачили вторгнення в Груз╕ю ╕ Укра╖ну. Уже зараз дехто готу╓ться до безпосереднього з╕ткнення Рос╕╖ з кра╖нами-членами НАТО, називають р╕зн╕ терм╕ни – два, три, п'ять рок╕в. Хоча, як на мене, це може статися дуже неспод╕вано.

Ми не побачили г╕дно╖ реакц╕╖, коли рос╕йськ╕ ракети були на територ╕╖ Польщ╕ чи Румун╕╖. Це св╕дчить про те, що НАТО хоче виграти час. Тому дехто з╕ св╕тових л╕дер╕в розгляда╓ вар╕ант перемовин м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю. Частина аргументу╓ таку позиц╕ю неможлив╕стю постачання Укра╖н╕ необх╕дно╖ к╕лькост╕ озбро╓ння для подальшого ведення активно╖ боротьби. Частина вважа╓,  що перемовини дадуть можлив╕сть виграти стратег╕чну паузу, щоб п╕дготуватись до велико╖ в╕йни з РФ. Тобто, з одн╕╓╖ сторони, дуже добре, що св╕т усв╕домлю╓ неминуч╕сть в╕йни ╕ важлив╕сть п╕дготовки, а з ╕ншо╖ – Укра╖ну не влаштову╓ вар╕ант в╕дтягування цих под╕й шляхом умовних поступок Рос╕╖.

У св╕т╕ зараз виника╓ розрив м╕ж в╕йськовими, як╕ готуються до з╕ткнення, ╕ пол╕тиками, як╕ залежать в╕д сусп╕льств. Пол╕тики не готов╕ переводити економ╕ку сво╖х кра╖н на во╓нн╕ рейки, тому що небезпеку рашизму в ╢вроп╕ не бачать так само, як не бачили небезпеку нацизму перед Другою св╕товою в╕йною.

ВБИВСТВА ПРОДОВЖУВАТИМУТЬСЯ, ЯКЩО НЕ ПОКЛАСТИ КРАЙ РОС╤ЙСЬКОМУ ╤МПЕРАЛ╤ЗМУ

- Як вплинула ╕нформац╕я ЗМ╤ про смерть рос╕йського опозиц╕онера Олекс╕я Навального на атмосферу в Мюнхен╕?

Пут╕н у 2007 роц╕ заявив св╕тов╕ про сво╖ злочинн╕ нам╕ри. ╤ це не сприйняли. Чи готовий св╕т зараз дати г╕дну в╕дпов╕дь?

- Напередодн╕ вибор╕в у Рос╕╖ Пут╕н таким чином посила╓ меседж╕ р╕зним ел╕там. П╕сля смерт╕ Навального раптово “помер” син оч╕льника “Роснафти”, в ╤спан╕╖ вбили рос╕йського п╕лота, який вл╕тку минулого року перегнав з Рос╕╖ до Укра╖ни в╕йськовий гел╕коптер. Пут╕н демонстру╓, що знищуватиме вс╕х, хто стоятиме в нього на шляху.

Це непроста ситуац╕я, тому що в╕н у 2007 роц╕ теж заявив св╕тов╕ про сво╖ злочинн╕ нам╕ри. ╤ це не сприйняли. Чи готовий св╕т зараз дати г╕дну в╕дпов╕дь? А ця в╕дпов╕дь могла би бути у створенн╕, наприклад, Навального Акту, як колись було створено Магн╕тського Акт (закон США та ╕нших кра╖н, який м╕стить перел╕к рос╕йських чиновник╕в, причетних до шахрайств, пересл╕дувань ╕ порушень прав людини, зокрема пов'язаних з╕ справою компан╕╖ “Hermitage Capital Management” та смертю рос╕йського адвоката Серг╕я Магн╕тського, передбача╓ низку санкц╕й щодо цих ос╕б – ред.).

Чи може св╕т зараз зробити Навальний Акт? Чи може це стимулювати нарешт╕ появу “пекельних” санкц╕й проти Рос╕╖, як╕ нам об╕цяли перед повномасштабним вторгненням? Чи може це призвести до того, що партнери дадуть усю необх╕дну зброю, щоб Укра╖на перемогла Рос╕ю? Св╕т нарешт╕ ма╓ жорстко в╕дреагувати на д╕╖ Пут╕на.

Коли мене питали про смерть Навального п╕д час конференц╕╖, я в╕дпов╕дала, що це однозначно сигнал демократичним державам. Але перед цим були вбивства Ганни Пол╕тковсько╖, Бориса Н╓мцова. ╤ взагал╕ Рос╕йська Федерац╕я за останн╕ 200 рок╕в свого ╕снування розпочала майже 50 во╓н, до реч╕, Кримську в╕йну 170 рок╕в тому РФ програла. Тому потр╕бно усв╕домити, що вбивства продовжуватимуться, якщо не покласти край рос╕йському ╕мпер╕ал╕зму.

Т╕ заходи, як╕ вживалися для зупинення рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни з 2014 року, не змогли зупинити повномасштабне вторгнення. ╤ зараз рос╕йська економ╕ка себе добре почува╓. Отже, треба робити висновки ╕ д╕яти р╕шуч╕ше.

╢ВРОПЕЙСЬКА БЕЗПЕКА НЕ МОЖЕ БУТИ ЗАРУЧНИКОМ ТУРБУЛЕНТНОСТ╤ В США

- П╕сля зак╕нчення Мюнхенсько╖ конференц╕╖ деяк╕ зах╕дн╕ ЗМ╤, зокрема Der Spiegel, опубл╕кували матер╕али з тезами, що для Укра╖ни цьогор╕чна конференц╕я принесла менш позитивн╕ результати пор╕вняно з попередньою. Чи в╕дпов╕да╓ це д╕йсност╕?

- У 2022 роц╕ учасники Мюнхенсько╖ безпеково╖ конференц╕╖ розд╕лилися. Частина заперечувала повномасштабне вторгнення. Частина була налякана. Частина все усв╕домлювала, але ще не знала, як забезпечити Укра╖н╕ озбро╓ння.

У 2023 роц╕ вс╕ оч╕кували, що в Укра╖н╕ навесн╕ буде усп╕шний контрнаступ. Але ми не отримали необх╕дно╖ збро╖. Тобто, були надм╕рн╕ оч╕кування.

Я би сказала, що цьогор╕чна конференц╕я була сповнена реал╕зму. Особливо на фон╕ того, що Сполучен╕ Штати Америки затягують р╕шення щодо надання Укра╖н╕ пакету допомоги на 61 м╕льярд долар╕в. Це стимулювало ╢вропу прокидатися ╕ брати б╕льше в╕дпов╕дальност╕. Л╕дерам ╓вропейських держав необх╕дно поставити допомогу Укра╖н╕ в пр╕оритет.

Також на цьогор╕чн╕й конференц╕╖ в╕дчувалося розум╕ння того, що рос╕йська загроза – уже не просто рос╕йська, а рос╕йсько-китайська. Вони об‘╓днан╕. ╤ це серйозна в╕сь зла, яку необх╕дно подолати.

- На конференц╕╖ прем'╓р-м╕н╕стерка Дан╕╖ Метте Фредер╕ксен закликала кра╖ни св╕ту зб╕льшити обсяги виробництва збро╖ для надання ╖х Укра╖н╕. Як сприйняли цей меседж л╕дери ╕нших кра╖н?

- Це був голос тверезого ╕ справжнього л╕дерства, а також ж╕ночого л╕дерства, якого браку╓. Це стимулювало обговорення, що саме такою ма╓ бути ╓вропейська в╕дпов╕дальн╕сть.

Я дуже спод╕ваюся, що це сформу╓ нов╕ сенси, що ╓вропейська безпека не може бути заручником турбулентност╕ в США.

Ус╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни мають об‘╓днатися ╕ боротися з╕ сп╕льним ворогом – Рос╕╓ю. Загроза рос╕йського фашизму – це не нова реальн╕сть. ╢вропейськ╕ в╕йськов╕ вже зрозум╕ли це ╕ готуються до в╕йни, а ╖хн╕ сусп╕льства, як ╕ перед Другою св╕товою в╕йною, зап╕зно усв╕домлюють ризики. Укра╖на не може бути в╕чним щитом, ╢вропа  ма╓ брати на себе в╕дпов╕дальн╕сть, допомогти нам виграти в╕йну. Бо з╕ткнення на територ╕╖ НАТО вже неминуче.

- ╢вропа готова актив╕зувати допомогу Укра╖н╕ в умовах пол╕тично╖ кризи в Сполучених Штатах Америки?

- Насправд╕ ╓вропейц╕ про це серйозно задумуються. ╤ ми вже бачимо не просто заяви, а реальн╕ кроки, зокрема в╕д Н╕дерланд╕в, Дан╕╖, Швец╕╖, Норвег╕╖, як╕ за допомогою найнов╕тн╕ших технолог╕й виробляють високоточну зброю.

╢дине питання: чим зараз перейма╓ться ╢вропа? Еколог╕чними стандартами, наявн╕стю профес╕йних шк╕л та ╕нженер╕в. Де ╖х знайти? На один завод треба 500 прац╕вник╕в, на ╕нший – 700. Це мають бути молод╕ люди з сучасними п╕дходами до виробництва, а б╕льш╕сть молод╕ в ╢вроп╕ зараз працю╓ в МакДональдз╕, а не в ╕нженер╕╖. Таким чином розвива╓ться конкуренц╕я за людський кап╕тал.

Ми неодноразово говорили ╓вропейським партнерам, що ма╓мо висококвал╕ф╕кованих спец╕ал╕ст╕в. В╕дпов╕дно, чим швидше зак╕нчиться в╕йна, тим б╕льше людей можна буде залучити до сп╕льного виробництва сучасного озбро╓ння. В умовах в╕йни це могло би в╕дбуватися, наприклад, на зах╕дн╕й Укра╖н╕. НАТО може забезпечити безпеку пов╕тряного простору в цьому рег╕он╕, щоб укра╖нц╕ могли виробляти нов╕тню зброю за ╓вропейськими технолог╕ями.  Ми можемо технолог╕чно виграти в╕йну з Рос╕╓ю. Для цього потр╕бно, щоб нам дали технолог╕╖ ╕ гарантували безпеку ╖х використання.

Зв╕сно, це ма╓ в╕дбуватися на засадах дов╕ри. Можливо, в Укра╖н╕ необх╕дно продовжити очищення в╕д сумн╕вних людей й агентури для того, щоб трансфер технолог╕й швидше в╕дбувся, ╕ не було жодних перешкод чи страх╕в, що ця зброя або розробки можуть опинитися у ворог╕в демократ╕╖.

- Прем’╓р-м╕н╕стр Денис Шмигаль нещодавно заявив, що Укра╖на незабаром в╕дчу╓ нарощування потужностей ╓вропейського в╕йськово-промислового комплексу. Яким чином це в╕дбуватиметься?

- Шлях Укра╖ни до членства в ╢С ╕ НАТО потр╕бно розглядати як геопол╕тичну ╕нтеграц╕ю. На Мюнхенськ╕й безпеков╕й конференц╕╖ багато говорили про критичн╕ ╕ стратег╕чн╕ м╕нерали – л╕т╕й, кобальт – тобто т╕ м╕нерали, як╕ формуватимуть новий св╕т, – св╕т на технолог╕ях штучного ╕нтелекту ╕ роботизац╕╖.

Укра╖на ма╓ бути частиною цього м╕жнародного клубу, оск╕льки вона ма╓ так╕ м╕нерали. Щоб захистити ╖х, ми заклика╓мо партнер╕в надати нам зброю. Як в╕домо, на окупованих територ╕ях Рос╕йська Федерац╕я проводить тендери ╕ намага╓ться продати наш╕ запаси корисних копалин, шукаючи сп╕впрацю з Кита╓м та ╕ншими авторитарними кра╖ни. Так╕ д╕╖ агресора можуть передувати в╕йн╕ проти всього цив╕л╕зованого св╕ту. Аби зупинити ц╕ руйн╕вн╕ процеси, Укра╖н╕ та м╕жнародним партнерам важливо продовжувати розвивати сп╕впрацю, шукати нов╕ технолог╕╖, нарощувати виробництво збро╖.

- З якими державами Укра╖н╕ важливо сп╕впрацювати для сп╕льного виробництва збро╖?

- Необх╕дною для Укра╖ни та укра╖нських в╕йськових ╓ сп╕впраця з Япон╕╓ю, яка ма╓ велику к╕льк╕сть технолог╕й та нада╓ нам дуже потужну допомогу. Також важливо сп╕впрацювати з П╕вденною Коре╓ю, Тайванем, зв╕сно – з ╢вропою. Ц╕ кра╖ни – це св╕товий клуб демократ╕╖, який не хоче, щоб новий св╕т формували Рос╕я, Китай, П╕вн╕чна Корея, ╤ран ╕ диктаторський режим Лукашенка. Тому тут треба пояснювати нашу додану варт╕сть ╕ так само переграти стратег╕чну ц╕ль. Укра╖на, наш╕ Збройн╕ сили, креативн╕сть укра╖нц╕в, наш╕ ресурси – те, що ма╓ стати частиною цього процесу.

ЦИВ╤Л╤ЗОВАНИЙ СВ╤Т РОЗУМ╤╢, ЩО БЕЗ ПОРАЗКИ РФ У В╤ЙН╤ З УКРА╥НОЮ СТРИМАТИ КИТАЙ В ГЕОПОЛ╤ТИЧНИХ АМБ╤Ц╤ЯХ БУДЕ СКЛАДНО

- На полях Мюнхенсько╖ конференц╕╖ з безпеки оч╕льник М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни Дмитро Кулеба пров╕в зустр╕ч ╕з китайським колегою Ваном ╤, п╕д час яко╖ обговорювалась участь Пек╕ну в Глобальному сам╕т╕ миру в Швейцар╕╖. Як ви оц╕ню╓те фактор Китаю на цьому заход╕?

- Для Н╕меччини було важливим запрошення представника Китаю на Мюнхенську конференц╕ю, адже зараз розробля╓ться велика стратег╕я ╖хньо╖ сп╕впрац╕. Щодо КНР нема╓ достатньо вичерпно╖ в╕дпов╕д╕, тому що, з одного боку, Н╕меччина вбача╓ загрозу в Кита╖, бо зробили висновки з ситуац╕╖, коли н╕мецька економ╕ка залежала в╕д дешевих енергонос╕╖в з Рос╕╖. Водночас дуже багато н╕мецьких п╕дпри╓мств, зокрема топ-п╕дпри╓мств, розташовуються в Кита╖, адже це великий ринок збуту товар╕в ╕ споживач╕в. КНР також ма╓ значну к╕льк╕сть критичних м╕нерал╕в, тож, очевидно, н╕мц╕ зараз не розум╕ють, як ╖м позбутися залежност╕ в╕д Китаю. Попередн╕й п╕дх╕д Н╕меччини “trade for change”, коли вони думали, що торгуватимуть ╕з Кита╓м ╕ це призведе до його демократизац╕╖, провалився. ╢вропа також розум╕╓, що Китай, надаючи Рос╕╖ все наявне озбро╓ння, може з╕грати негативну роль у питанн╕ св╕тово╖ безпеки. Саме тому ╓ р╕зн╕ ╕нструменти стримування Китаю, зважаючи на залежн╕сть китайсько╖ економ╕ки, особливо в╕д ╢С.

Сво╓ю чергою Укра╖н╕, зв╕сно, потр╕бно балансувати – працювати в тому напрям╕, щоб Китай, на в╕дм╕ну в╕д П╕вн╕чно╖ Коре╖, не надавав агресору  бо╓припаси. Увесь цив╕л╕зований св╕т розум╕╓, що без поразки Рос╕╖ у ц╕й в╕йн╕ стримати Китай в геопол╕тичних амб╕ц╕ях буде складно. Тому поразка РФ виг╕дна як сигнал Китаю, що жодна ╕нша держава не зможе соб╕ дозволити поводитись так, як Рос╕я.

Оч╕льник МЗС Дмитро Кулеба в╕д ╕мен╕ Укра╖нсько╖ держави доклав максимум зусиль п╕д час зустр╕ч╕ з китайським колегою, щоб перетягнути Китай п╕д Формулу миру Президента Володимира Зеленського ╕ таким чином показати Глобальному П╕вдню, що укра╖нський мирний план п╕дтримують багато кра╖н св╕ту, серед яких ╕ Китай. Хоча, ми зна╓мо, що КНР ма╓ свою безпекову ╕н╕ц╕ативу, хоче проведення перемовин з правом сид╕ти посеред стола, аргументуючи це тим, що вони не займали н╕ рос╕йську, н╕ укра╖нську сторону. Хоча це абсолютно не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕, тому що в ц╕й в╕йн╕ Рос╕╖ проти Укра╖ни Китай нараз╕ на боц╕ агресора.

- Як╕ аргументи потр╕бно навести уряду Китаю, щоб схилити державу до укра╖нсько╖ позиц╕╖?

- Це мають зробити наш╕ зах╕дн╕ партнери, тому що вони мають так╕ важел╕ впливу, як╕ дадуть можливост╕ вплинути на економ╕ку Китаю. Коли Китай зрозум╕╓, що ╖хня внутр╕шньопол╕тична ситуац╕я може призвести до питань порушення ╖х нац╕онально╖ безпеки, тод╕ вони, можливо, стануть на сторону справедливост╕, а не агрес╕╖.

Сво╓ю чергою Китай може накласти багато санкц╕й проти Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, але вони так само, як ╕ ╤нд╕я, зац╕кавлен╕ отримувати дешев╕ газ ╕ нафту, тому що це для них важлив╕ше за глобальну безпеку, порядок, верховенство права ╕ права людини.

М╤ЖНАРОДН╤ ПАРТНЕРИ ЗАРАЗ М╤РЯЮТЬСЯ ╤ ХВАЛЯТЬСЯ ПАКЕТАМИ САНКЦ╤Й ПРОТИ РФ, А ПОТР╤БНО – ╥Х ЕФЕКТИВН╤СТЮ

- Днями журнал╕сти CNN випустили новину про вплив санкц╕й на Рос╕ю: валютн╕ резерви РФ зб╕льшилися до 37 м╕льярд╕в долар╕в, експортували нафтопродукт╕в до США на суму 1 м╕льярд долар╕в. Це св╕дчить про низьку ефективн╕сть м╕жнародних санкц╕й. Як зробити санкц╕йний ╕нструмент д╕йсно д╕╓вим?

- Зах╕д ма╓ вийти з лог╕ки “ми запроваджу╓мо так╕ санкц╕╖, як╕ комфортн╕ нам ╕ не шкодять наш╕й економ╕ц╕”. Наприклад, санкц╕╖ щодо “Росатому”. Сполучен╕ Штати Америки залежать в╕д урану Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ми бачимо, що нема╓ пол╕тично╖ вол╕ в╕д США на санкц╕╖ проти “Росатому”, який критично важливий для Рос╕╖. Америка ма╓ зд╕йснити нарешт╕ диверсиф╕кац╕ю, вибудувати коал╕ц╕ю Канада - Австрал╕я - Казахстан, щоб ╖хня ядерна галузь не залежала в╕д РФ.

На жаль, м╕жнародн╕ партнери зараз м╕ряються ╕ хваляться пакетами санкц╕й, а потр╕бно – ╖х ефективн╕стю на рос╕йську економ╕ку. Ще одна проблема санкц╕й – ╖х поступов╕сть. Це абсолютно неправильна лог╕ка, адже вона дозволя╓ Рос╕╖ адаптуватися до накладених на не╖ санкц╕й та обмежень.

Водночас Рос╕я продовжу╓ використовувати технолог╕чну базу зах╕дних кра╖н, особливо США, Швейцар╕╖, Н╕меччини, Япон╕╖, Тайваню та ╕нших кра╖н для сво╖х ракет, БПЛА та ╕ншо╖ в╕йськово╖ техн╕ки. Зах╕дн╕ компоненти в рос╕йськ╕й збро╖ дозволяють агресору продовжувати нарощувати виробництво ╕ знищувати Укра╖ну.

- Як ви оц╕ню╓те ефективн╕сть процесу передач╕ Укра╖н╕ заморожених актив╕в РФ? Що робить укра╖нська влада та дипломат╕я для його пришвидшення?

- Наш М╕жнародний центр укра╖нсько╖ перемоги (ICUV) та мережа “АНТС” вже два роки займаються питанням компенсац╕йного механ╕зму ╕ передач╕ заморожених актив╕в РФ Укра╖н╕. Ми зробили десятки анал╕тичних матер╕ал╕в. ╤ зараз, коли Сполучен╕ Штати Америки не дають в╕йськову та ф╕нансову допомогу Укра╖н╕, ми бачимо певний прогрес на р╕вн╕ G7. Ми вже понад п╕вроку проводимо кампан╕ю на м╕жнародних майданчиках, зокрема й на Мюнхенськ╕й конференц╕╖, яка ма╓ назву “Make Russia pay”. На конференц╕╖ я роздавала м╕жнародним л╕дерам футболки з цим лозунгом.

Також ми як представники Укра╖ни наголошу╓мо на тому, що необх╕дно, аби м╕жнародн╕ партнери надавали наш╕й держав╕ не лише в╕дсотки з надприбутк╕в, як╕ вони отримали в╕д заморожених актив╕в РФ. Очевидно, що Укра╖на потребу╓ б╕льшо╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки для забезпечення миру.

Ще одна ╕дея, яку ми представили в Мюнхен╕, в╕дгукнулась дуже багатьом пол╕тикам. Вона стосу╓ться того, щоб частину з конф╕скованих актив╕в агресора направити на закуп╕влю зерна в укра╖нських фермер╕в ╕ в╕дправити його в Африку. Рос╕я розв'язала цю в╕йну ╕ намагалась пропагандою показати, що Укра╖на винна в тому, що кра╖ни Глобального П╕вдня голодують. Ми ма╓мо показати, що хочемо т╕льки справедливого правосуддя для во╓нних злочинц╕в ╕ тих, хто п╕дтриму╓ цей режим. ╤ це покарання можливе також через конф╕скац╕ю актив╕в, але частину грошей ми готов╕ витратити на закуп╕влю зерна у наших фермер╕в ╕ передати тим, хто в╕дчува╓ на соб╕ вимушений голод через рос╕йську агрес╕ю. Про це зазначено в розробленому нами policy papers щодо конф╕скац╕╖ рос╕йських актив╕в.

Марина Шикаренко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25836

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков