Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЛ╤НКЕН ДАВ "ЗЕЛЕНЕ СВ╤ТЛО" НА УДАРИ ЗСУ ПО КРИМУ
Держсекретар США наголосив, що Укра╖на продовжу╓ боротися з РФ у Криму та Чорному мор╕.


САМ╤Т МИРУ У ШВЕЙЦАР╤╥: ОЧЕВИДНЕ ТА НЕСПОД╤ВАНЕ
П╕сля сам╕ту все ч╕тк╕ше проглядаються зм╕ни геопол╕тично╖ конф╕гурац╕╖ у св╕т╕. Наближа╓мося до...


В╤ЙНА В ОБ’╢КТИВ╤
Св╕тлини знят╕ в р╕зний час в╕д початку повномасштабного вторгнення ╕ по сьогодн╕…


НАРОДНИЙ ЩОДЕННИК ╤З ПЕКЕЛЬНОГО 22-го
Книга «Укра╖на: пекельний 22-й» - це ун╕кальний щоденник ╕ водночас моза╖чна картина...


АПОКАЛ╤ПСИС В╤ЙНИ
На його св╕тлинах – апокал╕псис в╕йни крупним планом через призму камери звичайного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 16.02.2024
ЯК ЗРОЗУМ╤ТИ ╤ ПОЛЮБИТИ ЕКОНОМ╤КУ

10 лютого в ки╖вськ╕й книгарн╕ «Р╕д╕т» в╕дбулася презентац╕я книги «Популярна економ╕ка» в╕домого економ╕ста ╕ пол╕тика В╕ктора Пинзеника. П╕дзаголовок видання: «Як зрозум╕ти ╕ полюбити економ╕ку».

 У передмов╕ автор поясню╓: «Спочатку хот╕в обмежитися розпов╕дями про загальн╕ економ╕чн╕ реч╕. Але в ход╕ викладу зрозум╕в необх╕дн╕сть прив’язки матер╕алу до реальних процес╕в нашого економ╕чного життя, оц╕нки наявних у нас проблем ╕ з’ясування причинно-насл╕дкових зв'язк╕в. Бо ми ╓ св╕дками й учасниками п╕дручникових речей, того, що треба робити, ╕, на жаль, того, що не т╕льки не треба, а й не можна робити. Тому довелося використати багато фактичних даних ╕з нашого життя. Неможливо було уникнути спроб дати в╕дпов╕дь на запитання, що принципово ма╓ бути зроблено в нашому дом╕, щоби почати стаб╕льно економ╕чно зростати, дати кожному з нас таке потр╕бне в╕дчуття майбутнього? Воно не викладено в певному структурованому план╕ д╕й. Однак лог╕ка необх╕дних д╕й викладена. Найб╕льше привернуто увагу до проблеми, яка так ╕ не полишила нас, - досягнення незворотност╕ ф╕нансово╖ стаб╕льност╕. До т╕╓╖ фундаментально╖ проблеми, без остаточного й незворотного розв’язання яко╖ розмови про ╕нвестування в наше економ╕чне п╕днесення так ╕ залишаться розмовами. А нам потр╕бн╕ ╕нвестиц╕╖, а не багатор╕чн╕ розмови про них».

 Дал╕ В╕ктор Михайлович пише: «У ц╕й книжц╕ я хот╕в дати поштовх читачев╕ в╕дчути економ╕ку, зрозум╕ти ╖╖ як живий орган╕зм, ус╕ системи якого пов’язан╕ та вза╓мод╕ють м╕ж собою, невпинно знаходити лог╕ку в економ╕чних процесах, оц╕нювати причинно-насл╕дков╕ зв’язки й набути розум╕ння необх╕дност╕ усунення причин, а не вестися на насл╕дки. Под╕бне розум╕ння й мислення не приходять в╕дразу. Не прийшло воно в╕дразу й до мене. На це п╕шли роки. Спод╕ваюсь, що ця книжка комусь допоможе скоротити час на досягнення такого розум╕ння. Спод╕ваюся також, що багато з нас стане дещо ╕накше дивитися на все довкола, пробуючи збагнути чи все, до чого ми звикли ╓ правильно орган╕зованим, чи не можна знайти кращ╕ р╕шення, нав╕ть, якщо таких р╕шень н╕де б╕льше не застосовують».

 П╕сля прочитання ц╕╓╖ книжки в читача в╕дкри╓ться новий погляд на так╕ запитання: Що таке грош╕? Що таке ринкова ц╕на? Чому ростуть ц╕ни? Для чого потр╕бен НБУ? М╕жнародний валютний фонд – руйн╕вник чи пом╕чник? Як упоратися з бюджетним деф╕цитом? Чим заробляють та чому хвор╕ють ╕ помирають банки? Податки: покарання чи оплата послуг? Що таке податок на додану варт╕сть?

 В╕ктор Пинзеник знаходить п╕дстави для оптим╕зму в недалекому минулому: «Дивлячись на переповнен╕ прилавки укра╖нських магазин╕в, багато кому з нас важко пов╕рити, що були часи, коли ц╕ прилавки були порожн╕ми. Тим, хто народився п╕зн╕ше, це можуть п╕дтвердити старш╕ покол╕ння наших родин. Важко пов╕рити, що ще не так давно намагалися будувати заправки за кошти бюджету. Важко пов╕рити, що в╕д замовлення держави колись сахалися, як чорт в╕д ладану. У голови нового покол╕ння важко вклада╓ться ╕нформац╕я про те, що за операц╕╖ з обм╕ну валюти була крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть ╕ нав╕ть найвища м╕ра покарання. ╤ не нин╕шня найвища – 15 рок╕в, а розстр╕л. Розстр╕л за те, що сьогодн╕ ╓ буденним елементом нашого життя. Кра╖на зм╕нилася. ╤ ми багато в чому зм╕нилися. Ми нав╕ть не допуска╓мо думки про потребу тримати в наших дом╕вках м╕сячн╕ запаси продукт╕в, а в гаражах – сотн╕ л╕тр╕в пального. За деякими винятками, ми не робили цього нав╕ть в умовах во╓нного часу. Бо ледь не ц╕лодобово можемо придбати все необх╕дне, не потребуючи звичного колись слова «блат». Адже ми зна╓мо, що на прилавках наших магазин╕в щодня знайдемо хл╕б, молоко, м'ясо, с╕ль, каву й багато такого, про наявн╕сть чого колись ми нав╕ть гадки не мали. ╤ все це робить не держава, не державн╕ чиновники. Це робимо ми сам╕, ╕ робимо добре. Навчилися це робити, хоча б╕льш╕сть ╕з нас н╕коли не проходила спец╕ально╖ п╕дготовки. Що для цього було потр╕бно в╕д держави? Ув╕мкнути св╕тлофори, як╕ вкажуть кожному ╕з нас, куди кому ╖хати, що й ск╕льки везти. ╤ ц╕ «св╕тлофори» (компром╕сн╕ ц╕ни, або ц╕ни р╕вноваги), особливо, коли вони «горять» б╕льш-менш стаб╕льно, ╓ гарним ор╕╓нтиром для повед╕нки ус╕х нас, забезпечуючи наповнен╕сть прилавк╕в ус╕м, чого душа забажа╓. Перша вкрай важлива частина здорово╖ економ╕чно╖ ситуац╕╖ в нас ╓. Треба т╕льки «по руках бити» тих, хто не покида╓ спроб «поправити» св╕тлофор, а насправд╕ – з╕псувати ор╕╓нтири для правильно╖ повед╕нки людей».

 Але потр╕бн╕ грош╕ – т╕ «квитанц╕╖», як╕ дають можлив╕сть побачити в магазин╕ на них не вищу ц╕ну, а б╕льшу к╕льк╕сть потр╕бного товару. ╤ тут ╕нвестором може бути кожний ╕з нас. Це не означа╓, що кожний повинен стати б╕знесменом. Для орган╕зац╕╖ ╕ ведення б╕знесу необх╕дн╕ особлив╕ якост╕. В╕ктор Пинзеник ╓ пасивним ╕нвестором, тримаючи депозити в банку. До таких ╕нвестор╕в В╕ктор Михайлович зарахував нав╕ть тих пенс╕онер╕в, як╕ отримують м╕н╕мальн╕ пенс╕╖, якщо ╖хня пенс╕я на к╕лька дн╕в затриму╓ться в банку, формуючи ресурс для кредитування нац╕онально╖ економ╕ки. Тут я не погоджуся з доктором економ╕чних наук. Якщо пенс╕онерам затримувати м╕н╕мальн╕ пенс╕╖, то це означа╓ виморювати цих пенс╕онер╕в голодом. Якщо вже треба затримувати виплату пенс╕й, то це треба робити з тими пенс╕онерами, як╕ отримують по к╕лька десятк╕в тисяч.

 В. Пинзеник наголошу╓, що ╕нвестором ста╓ ╕ той, хто купу╓ невелику суму акц╕й укра╖нських компан╕й.

 Дал╕ В╕ктор Михайлович стверджу╓: «Нам не треба боятися тих, хто ╕нвесту╓ в економ╕ку велику суму кошт╕в. Ма╓мо не забувати, що зрештою на вив╕сц╕ яко╖сь новостворено╖ велико╖ приватно╖ компан╕╖ ╓ т╕льки пр╕звище власника. Але така компан╕я виробля╓ нац╕ональний продукт, да╓ роботу й зароб╕ток нашим громадянам, сплачу╓ податки до укра╖нського бюджету. Що б╕льше виника╓ в Укра╖н╕ нових компан╕й (великих, середн╕х, др╕бних), то б╕льше нових робочих м╕сць. Б╕льший попит на залучення прац╕вник╕в. А це те, що ма╓ насл╕дком зароб╕тки. Бо потреба в залученн╕ нових прац╕вник╕в веде до позитивно╖ динам╕ки в оплат╕ прац╕. Веде, адже в людей з'явля╓ться виб╕р роботи, а в╕дпов╕дно й р╕вня оплати».

 Але необх╕дно усунути ризики, пов’язан╕ з нестаб╕льн╕стю, з надм╕рним втручанням державних орган╕в в економ╕чну д╕яльн╕сть, ╕з зарегульован╕стю економ╕ки, корупц╕йн╕ ризики, ризики ╕з можлив╕стю отримання справедливого судового захисту в раз╕ порушення ╕нтерес╕в.

 В╕ктор Пинзеник впевнений в перемоз╕ Укра╖ни, а отже в швидкому розвитку нашо╖ Батьк╕вщини. До цього треба готуватися. Для цього в╕н ╕ написав «Популярну економ╕ку».

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25829

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков