Версiя для друку Обговорити в форумi

19 лютого вшановують Святого Архипа, одного з 70-ти Христових учнів, єпископа Колосів у Малій Азії, мученика за Христову віру. Він загинув від рук язичників у І столітті (після 65 року). У народі цей день називають – Білого Архипа. І не тільки тому, що зима ще не відступає, може випасти сніг, кущі та дерева посріблить іній… Річ у тім, що церковний календар протягом року, у різні місяці згадує ще кількох достойників на ім’я Архип. Отож, є Весняний, Осінній… Архипи.

Народні прикмети:

-У цей день зима ще може принести лиха, буде міцний мороз. Зате весна прийде рано.

-Якщо яскраво світить сонце, капає зі стріх вода – на щедрий медозбір.

-Мерехтять багряні зорі – на посилення вітру; яскраво і чисто світять – на мороз.

-Мокрий сніг на Архипа – до врожаю озимини.

-Зайці ховаються у стіжках соломи (залазять під стіжки), які залишилися на полі, - бояться, що вуха відмерзнуть. Буде мороз.

-Наприкінці лютого вранці на зорі почули токування глухарів – це вони ранню весну закликають. (так само про тетеруків).

-Куріпки не лізуть під сніг (не ховаються у снігу) – на потепління.

НА НЕБОСХИЛІ

20 лютого – день вшанування преподобного Лева (Льва) Катанського. Він жив у VIII столітті. Помер 780 року. Служив єпископом міста Катанія в Сицилії.

З цим днем у побуті українців пов’язане дивне вірування. Якщо хвора людина у ніч на Лева (Льва) побачила зірку, яка падає з неба, то вважалося, що помре у цьому ж році. У недолугу прикмети вірили настільки, що, замість того, аби надати людині моральну підтримку, розрадити добрим словом, приходили до хворого прощатися, як до приреченого. Були впевнені, що це впала зірка хворого і невдовзі забере його душу. Адже у кожної людини є своя зірка. Тільки-от, спробуй відшукати її на небі…

Можливо, це вірування виникло на основі асоціації прізвища Катанський, яке нагадує дієслово – котитися. Ось і народилися прикмета та повір’я про зірку, яка котиться (падає) з неба.

Є й легенда про походження зірок на небі і причину їх падінь. Згідно неї, зірки – це небесні Божі свічки. Дияволові також кортить, щоб і його свічки горіли на небосхилі. Ангел, який пильнує за Божими свічками, як тільки відвернеться на мить, лиходій відразу ставить свою свічку. Однак Ангел все одно побачить справи нечиситого і скине його свічку-зірку з неба. Тому так й тлумачать люди, чому падають зірки неба…

У народі кажуть…

ТЕПЛА ПОСМІШКА З МОРОЗОМ…

-У лютому вдень сонечко сміється, а вночі мороз пече.

-Лютий на погоду брехунець…

-Не жди «правильної» погоди у лютому.

-У лютого два сини – мороз і сонце.

-У лютого два обличчя.

-Лютневі заметілі – хліб буде при ділі!

-У лютого тепла посмішка з морозом.

-У лютому морози – у серпні спека; у лютому мокрий сніг, часті дощі, відлиги – на мокрий серпень.

-Скільки у лютому сніжних днів – стільки у серпні дощів.

-Непередбачуваний лютий: слово дав і слово забрав.

-Тріщать дерева – мороз посилиться.

-Якщо наприкінці лютого зацвіли підсніжники – поворот на весну.

-Якщо сонце у тумані і почалася завірюха – у далеку дорогу краще не вирушати.

-У лютому як вночі не замете, то вдень намете.

-Тихий лютий – тихий початок весни; бурхливий лютий, з вітрами та заметілями – бурхлива весна.

-Весна прийде у лютому, то й літо рано настане.

-Лютий здатний псувати дороги і погоду.

-У лютому дерева довго перебувають у сніговому полоні – ранньої весни не чекай.

-У лютому часто випадає пороша – зима ще буде хороша.

-Лютий – місяць куций, зате злісний.

-Вже у лютому думай про весну (готуйся до польових робіт).

-Лютий снігом трусить, але на весну чекай.

-Не буде весни без лютого.

-Як лютий мине, то і весна прийде.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2024 > Тема "Душі криниця"