Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВИВЕЗЕН╤ В РОС╤Ю УКРА╥НСЬК╤ В’ЯЗН╤ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА БАТЬК╤ВЩИНУ
Рос╕яни пропонували колишн╕м укра╖нським в’язням рос╕йськ╕ паспорти й аг╕тували воювати...


╤СТОР╤Я БОЙОВОГО СОКОЛА
В ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я книги А. Харука «Бойовий...


ПОГОДА НА МОКРИНИ
Наш╕ традиц╕╖


МИТЦ╤ ВОЮЮТЬ МИСТЕЦТВОМ
В╕дображення спадко╓мност╕ геро╖чних традиц╕й укра╖нського народу в живопису Марини Соченко…


ХРЕСТИТЕЛЬ
15 липня – День Хрещення Укра╖ни-Рус╕ й вшанування пам'ят╕ Святого р╕вноапостольного князя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2024
НА СИРЕ Л╤ТО…

7 (20) лютого вшановують Святого Партен╕я, ╓пископа Лампаска, праведного мужа, чудотворця, який жив у IV стол╕тт╕. ╤ тепер, як стверджують церковн╕ джерела, б╕ля мощ╕в достойника стаються дива зц╕лення хворих, зв╕сно, через щиру молитву.

У давнину, ще як в╕дгом╕н язичницьких в╕рувань та язичницько╖ культури, з цього дня починалися так зван╕ «веснян╕ д╕ди» - час поминання померлих. Щодо християнсько╖ традиц╕╖, то вони нав╕ть передували початку Великого посту, коли також поминають померлих, замовляють у церквах заупок╕йн╕ Служби Бож╕, а на цвинтарях, готуючись до Великодня, прибирають могили…

Народн╕ прикмети:

На свято Партен╕я сиро – на сире л╕то.

Зб╕льшуються на деревах та кущах – прискориться прих╕д весни.

За фенолог╕чними спостереженнями, якщо лютий був в╕дносно теплий, з частими в╕длигами, то птахи вже р╕дше нав╕дуються до год╕вничок, покидають «насиджен╕» зимов╕ м╕сця поблизу людського житла, самотужки шукають корм, зокрема, збирають тор╕шн╓ опале нас╕ння рослин, а то й мають поживу з перших комах, як╕ прокинулися в╕д зимового сну, личинок…

Проте, так╕ випадки у природ╕ довол╕ р╕дк╕сн╕, аномальн╕. Лютий не завжди не завжди т╕шить теплом. Тому про пернатих ще потр╕бно подбати. Ось-ось, та ╕ нав╕даються вони до год╕внички, принаймн╕, за звичкою…

 

СЛИЗЕНЬ

За церковним календарем, 9 лютого вшановують преподобного Никифора. А ось у народному календар╕ укра╖нц╕в цей день чомусь називають «Слизнем». Безперечно, не у вс╕х етнограф╕чних рег╕онах, але в Галичин╕ така назва почасти зустр╕чалася…

Зв╕дки вона походить – важко здогадатися догадатися; з’ясувати достеменно – погот╕в. Аж н╕як не стане оправданням, що на Слизня дороги вкрива╓ ожеледиця. Було потепл╕ння, з╕ сн╕гу потекли струмки тало╖ води, аж враз вдарив мороз. Ось ╕ вкрилися дороги льодом, перетворилися на суц╕льну ковзанку, н╕ пройти, н╕ про╖хати. Але ж таке може трапитися будь-якого дня лютого, та й взагал╕ протягом ус╕╓╖ зими, ранньо╖ весни. Не обов’язково чекати дня Слизня. Ще кажуть, що на дорогах у лютому тод╕ ста╓ слизько, коли весна наступа╓, а зима не в╕дступа╓. Може, ╕ ця верс╕я ма╓ право на ╕снування…

Проте, цей день у народному побут╕ укра╖нц╕в свого часу був сповнений багатьох пересторог та марнов╕рств. Наприклад, лихо, коли хтось на Слизня необачно пролив на п╕длогу ол╕ю, а ще г╕рше, коли послизнувся на н╕й ╕ впав. Тод╕ буде падати весь р╕к (в╕д Слизня до Слизня), а це до добра не призведе. Спаси ╕ сохрани, Боже, в╕д такого!

На Слизня господин╕ готували з вершк╕в сметани масло («бовтали у маслянках»). Вважалося, що воно буде надзвичайно смачним, жирним ╕ довго збер╕гатиметься.

Народн╕ прикмети:

- Якщо у цей день ожеледиця, а сн╕гу на полях було мало, або взагал╕ розтанув, то можуть пропасти озим╕ пос╕ви.

- Сн╕гопад – до мокрого початку весни.

 

ЗАСКОЧИВ НАС ВЛАС

11 (24) лютого вшановують священомученика Влас╕я, ╓пископа Севаст╕йського, якого язичники стратили у 316 роц╕. У народ╕ його називають Святим Власом.

На ╕конах цього достойника Церкви зображають сидячим на кон╕, поруч нього теж кон╕, а в далечин╕ – зелен╕ поля. За народними в╕руваннями, Святий Влас – покровитель домашн╕х тварин, особливо коней та кор╕в. Тому колись у цей день селяни служили у дворах молебн╕, вносили ╕кони Святого Влас╕я у хл╕в, де стояла худоба, кропили ╖╖ свяченою водою та обкурювали ладаном, «щоб тварини добре плодилися ╕ не хвор╕ли».

За фенолог╕чними спостереженнями, день Святого Влас╕я знамену╓ початок останн╕х м╕цних зимових мороз╕в.

У народ╕ кажуть:

- Прийшов Влас – прийшли ╕ Власов╕ морози.

- Заскочив нас Влас, а ми не взяли рукавиц╕ про запас…

- До Власа не продавай кожуха!..

- Мороз на Власа – весна не забариться.

- Багато сн╕гу на Власа – на багате зб╕жжя.

- Влас сн╕гу нам╕та╓ – для худоби пашу запаса╓.

- До Власа – на санях, п╕сля Власа – на воз╕.

- Не ст╕й на Власа на мороз╕!

 

ДИВНИЙ ДЕНЬ

До тринадцятого дня будь-якого м╕сяця року у давнину марнов╕рн╕ люди ставилися з неабиякою пересторогою, вдавалися до вс╕ляких безглуздих оберегових д╕й. Та найб╕льше боялися дати – 13 лютого високосного року. Цей день, як ╕ 29 лютого вважався особливо важким, небезпечним. Нав╕ть боялися виходити з хати. Та це все пусте!

13 лютого, коли у церквах вшановують преподобного Мартин╕яна, навпаки, може бути дивним, прекрасним днем.

Народн╕ прикмети:

Сонце св╕тить ╕ легкий морозець прип╕ка╓ – весну в╕тають.

Цей день без в╕тру – на тихий березень.

Сорока скрегоче за сонячно╖ погоди, перестрибу╓ з г╕лки на г╕лку, перел╕та╓ з дерева на дерево, не сидить на м╕сц╕ – буде потепл╕ння. Це вона прийма╓ «сонячну ванну». Якщо сердито скрегоче – на похолодання, але нетривале. Мовчить, насупившись – перед холодною погодою.

 

У народ╕ кажуть…

КРИВ╤ ДОРОГи

-Малий лютий, та дошкульний.

-Лютий – крив╕ дороги. То замет╕л╕, то п╕дступн╕ в╕длиги, то вкрита панцером (морозом) земля.

-Коли лютий не студений, то березень про це погано дума╓…

-С╕чень, Пилипе, сн╕гом сипле; лютий, Миколо, голками коле; березень, Андр╕ю, то дощем, то сн╕гом с╕╓.

-Сн╕г у лютому – перевертень.

-Сн╕г – р╕дний брат р╕чок ╕ грунтових вод.

-Лютий зиму видува╓, а березень лама╓.

-У лютому м╕цн╕ криги – до п╕зньо╖ весни.

-У лютому стр╕мку потоки – перш╕ весни кроки.

-Лютий один б╕к ведмедю студить, а другий гр╕╓.

-Добрий лютий з╕ сн╕гом, а кв╕тень добрий з теплом.

-У лютому н╕ саньми про╖хати, н╕ колесом прокотити.

-У середин╕ лютого горобц╕ купаються у калюжах – зима ще повернеться.

-Лютий ╕ зиму не в╕дпуска╓, ╕ весну на пор╕г не пуска╓.

-Лютий – м╕сяць семи пог╕д…

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25815

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков