Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2024
КАРТИ НАШО╥ ╤СТОР╤╥

Музей ╕сторичного центру м╕ста Ки╓ва розробив ╕сторико-просв╕тницький про╓кт «Terra Ucrainorum» («Земля укра╖нц╕в»). Виставка з такою назвою експону╓ться нин╕ у вестибюл╕ станц╕╖ Ки╖вського метропол╕тену «Золот╕ Ворота».

 Еп╕графом до виставки взято слова Зб╕гн╓ва Бжез╕нського, колишнього радника з нац╕онально╖ безпеки президента США, як╕ в╕н виголосив 15 червня 2004 року: «Тому, хто хоч якось зна╓ ╕стор╕ю ╢вропи, в╕домо, що Ки╖в ще 1000 рок╕в тому був центром ╓вропейсько╖ культури, центром осв╕ти, думки… Ки╖в був одним з центр╕в ╓вропейсько╖ пол╕тики».

 На виставц╕ представлен╕ ╕сторичн╕ карти укра╖нських земель (ориг╕нали деяких карт знаходяться в фондах Нац╕онально╖ б╕бл╕отеки Укра╖ни ╕мен╕ В.╤. Вернадського). Першою з карт експону╓ться карта «Сх╕дна ╢вропа до к╕нця Х╤╤╤ стол╕ття за «Л╕тописом руським», де показано меж╕ найб╕льшого розширення держави Русь (столиця Ки╖в) з центрами земель – княз╕вств ╕ уд╕льних княз╕вств: Ки╖вська земля, Переяславська земля, Волинська земля, Галицька земля, Черн╕г╕вська земля, Полоцька земля, Новгородська земля, Смоленська земля, Ростово-Суздальська земля, Муромо-Рязанська земля.

 Карту уклав Леон╕д Махновець. В╕н також автор перекладу, коментар╕в ╕ наукового апарату. Ця робота зайняла 37 рок╕в ╕ була в╕дзначена Державною прем╕╓ю ╕мен╕ Тараса Шевченка у 1990 роц╕.

 На картах ХV╤╤ стол╕ття Укра╖на – це ц╕л╕сн╕сть ╕ сукупн╕сть земель, що перейшли п╕д владу козак╕в – того лицарського стану, який перейняв державн╕сть у Рус╕, тим самим ствердивши, що виключно Укра╖на ╓ спадко╓мцем давньо╖ Рус╕.

 Найвидатн╕шими картограф╕чними працями ХV╤╤ стол╕ття, що мали визначний вплив на картограф╕ю Укра╖ни також ╕ в ХV╤╤╤ стол╕тт╕, ╓ карти французького картографа Г╕йома Левассера де Боплана. Боплан виконав карти на п╕дстав╕, проведених ним особисто топограф╕чних вим╕р╕в. На карт╕ з’явилася назва Укра╖на.

 В╕домий французький ╕сторик, картограф ╕ космограф Н╕кола Сансон створив с╕м карт укра╖нських земель. В╕н ╓ першим ╓вропейським картографом, який в 1674 роц╕ надрукував карту з назвою «Укра╖на – земля козак╕в».

 За гетьманування ╤вана Мазепи наприк╕нц╕ ХV╤╤ ╕ на початку ХV╤╤╤ стол╕ть в Укра╖н╕ були розпочат╕ топограф╕чн╕ прац╕ для картографування територ╕й окремих козацьких полк╕в. Багато з цих карт збереглося в Б╕бл╕отец╕ Г╕дрограф╕чного департаменту морського флоту ╕ в Географ╕чному в╕дд╕л╕ Нац╕онально╖ б╕бл╕отеки в Париж╕.

 Давн╕ карти ╢вропи св╕дчать, що держави п╕д назвою Рос╕я не було, а була Москов╕я. ╢вропа сприймала Москов╕ю як продовження Золото╖ Орди. Бо Москов╕я як княз╕вство виникло 1277 року за наказом хана Менгу-Тимура, було улусом Золото╖ Орди та платило данину спочатку Чинг╕зидам, а пот╕м спадко╓мцям роду Чинг╕зид╕в кримським Г╕реям аж до 1700 року.

 22 жовтня 1721 року московський цар Пьотр ╤ присво╖в соб╕ титул ╕мператора, а московське царство, на картах позначене як Moscovia, назвав Рос╕йською ╕мпер╕╓ю. Загарбавши назву Русь, п╕д якою ╢вропа знала Укра╖ну, Москов╕я присво╖ла соб╕ здобутки культури, цив╕л╕зовано╖ держави з давньою ╕сторичною традиц╕╓ю, з в╕зант╕йсько-ки╖вською церковною метрикою.

 ╤сторичн╕ карти спростовують химери «руского м╕ра» про «╕конно руск╕╓ земл╕».

 На карт╕ 1720 року засновника н╕мецько╖ школи видання атлас╕в Йогана Гоммана зображена Укра╖на – земля козак╕в. Тут Укра╖на максимально наближена до сво╖х тод╕шн╕х етн╕чних меж в╕д Слобожанщини до Перемишля.

 Серед експонат╕в виставки представлено коп╕ю видано╖ в Харков╕ г╕потетично в 1918 роц╕ двомовно╖ (укра╖нською ╕ рос╕йською мовами) «Карти Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки», ориг╕нал яко╖ експерти вважають сенсац╕╓ю. Бо карта виявлена в ╓диному прим╕рнику та ╕нформу╓ про особливо широк╕ кордони Укра╖ни. На ц╕й карт╕ територ╕я УНР певною м╕рою в╕дпов╕да╓ кордонам, затвердженим Берестейським мирним договором 9 лютого 1918 року ╕ кр╕м Волинсько╖, Ки╖всько╖, Черн╕г╕всько╖, Полтавсько╖, Под╕льсько╖, Катеринославсько╖ та Харк╕всько╖ губерн╕й, вона включа╓ Холмщину, п╕вденну частину П╕дляшшя, п╕вденну частину Пол╕сся (Берестя, П╕нськ, Мозир), п╕вн╕чну частину Тавр╕╖ (без Криму). До складу УНР на карт╕ включено укра╖нськ╕ етн╕чн╕ земл╕, належн╕сть яких до Укра╖ни догов╕р не визначав: п╕вденн╕ частини Курщини (Путивль, Рильськ, Суджа, Б╕лгород, Короча, Новий Оск╕л), частину Бессараб╕╖. Карта збер╕галася в родинному арх╕в╕ с╕м’╖ Голубченк╕в у Сумах У серпн╕ 2005 року с╕м’я передала карту на збер╕гання до Державного арх╕ву Сумсько╖ област╕.

 В СРСР карти Укра╖ни 1918 року ц╕леспрямовано знищували, а за ╖хн╓ збер╕гання загрожувало 10 рок╕в позбавлення вол╕.

 П╕сля зак╕нчення Першо╖ св╕тово╖ в╕йни (1914-1918) у с╕чн╕ 1919 року розпочалася Паризька мирна конференц╕я, на як╕й йшлося про створення ново╖ пол╕тично╖ карти ╢вропи. Укра╖нська делегац╕я спрямувала зусилля на те, щоб домогтися визнання незалежност╕ УНР та забезпечення ╖╖ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕.

 На конференц╕ю був представлений французькою мовою «Меморандум про незалежн╕сть Укра╖ни» з картою «Укра╖нська Республ╕ка», який надав переконлив╕ аргументи щодо незалежност╕ Укра╖ни ╕ в╕д╕грав ключову роль в ╕нформац╕йному прорив╕ Укра╖ни на м╕жнародн╕й арен╕.

 На момент роботи Паризько╖ мирно╖ конференц╕╖ Укра╖нська Народна Республ╕ка та Зах╕дноукра╖нська Народна Республ╕ка п╕дписали Акт Злуки 22 с╕чня 1919 року, п╕сля чого Укра╖на стала ╓диною державою.

 Карта становила собою територ╕альний «план-максимум» вимог делегат╕в Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Укра╖нськ╕ делегати керувалися головним критер╕╓м – наявн╕сть на цих територ╕ях укра╖нсько╖ етн╕чно╖ б╕льшост╕, заф╕ксовано╖ переписами та етнограф╕чними картами.

 На ц╕й карт╕ територ╕я УНР певною м╕рою в╕дпов╕да╓ кордонам, затвердженим Берестейським договором, а також включа╓ укра╖нськ╕ етн╕чн╕ земл╕: Холмщину, п╕вденну частину П╕дляшшя, п╕вденну частину Пол╕сся (Берестя, П╕нськ, Мозир), п╕вн╕чну частину Тавр╕йсько╖ губерн╕╖, Б╕лгород, Короча, Новий Оск╕л, Валуйки, Богучар, Ростов, Таганрог, Кубань включно з Азовом, ╢йськом, Новорос╕йськом, Туапсе, частину Бессараб╕╖, Крим.

 В 2020 роц╕ Музей ╕сторичного центру м╕ста Ки╓ва вперше за 100 рок╕в зд╕йснив переклад ╕ видав двомовний текст «Меморандуму про незалежн╕сть Укра╖ни». Презентац╕я видання та виставки «Меморандум про Незалежн╕сть Укра╖ни» в╕дбулася в Нац╕ональному запов╕днику «Соф╕я Ки╖вська».

 Ще одним документом, долученим до Паризько╖ мирно╖ конференц╕╖ була праця Мирона Кордуби «Територ╕я ╕ населення Укра╖ни. Географ╕чний ╕ статистичний огляд», у як╕й автор на п╕дстав╕ оф╕ц╕йних даних перепис╕в населення в Рос╕йськ╕й ╕ Австро-Угорськ╕й ╕мпер╕ях об╜рунтував меж╕ укра╖нських етн╕чних земель ╕ представив ╖х на «Карт╕ Укра╖ни». Карта показала, де проходить кордон Укра╖ни з б╕лорусами, рос╕янами, козаками Дону, грузинами, румунами, угорцями, словаками, литовцями. На карт╕ кордон з Рос╕╓ю проходить лише на п╕вноч╕, а сх╕д Кордуба ф╕ксу╓ як Землю донських козак╕в. А також пода╓ к╕льк╕сть населення Укра╖ни. Станом на 1914 р╕к на площ╕ 739162 квадратних к╕лометри проживало 46 612 000 ос╕б. З них укра╖нц╕ становили переважну б╕льш╕сть – 32 662 000 ос╕б, що становило 71%, рос╕яни – 11,7%, поляки – 4,5%, ╓вре╖ – 8,2%, н╕мц╕ – 1,9%, румуни - 0,9%, угорц╕ – 0,07%, ╕нш╕ народи – 1,73%.

 В 2023 роц╕ Музей ╕сторичного центру м╕ста Ки╓ва зд╕йснив переклад ╕ випустив у св╕т двомовне видання «Територ╕╖ ╕ населення Укра╖ни». Презентац╕я видання в╕дбулася в Нац╕ональному запов╕днику «Соф╕я Ки╖вська» та Дипломатичн╕й академ╕╖ МЗС Укра╖ни.

 Ще один ц╕кавий експонат – «Етнограф╕чна карта Укра╖ни», автори яко╖ В. Куб╕йович ╕ М. Кулицький, видана у 1949 роц╕ в Мюнхен╕. Вона ╓ ╕люстрац╕╓ю до статт╕ 1 тому «Енциклопед╕╖ укра╖нознавства» - першо╖ фундаментально╖ науково╖ прац╕, що м╕стить систематизован╕ знання про Укра╖ну.

 П╕д час роботи над картою В. Куб╕йович використав дан╕ перепис╕в, статистику, науков╕ прац╕.

 Це одна ╕з найкращих етнограф╕чних карт Укра╖ни, де станом на 30-╕ роки ХХ стол╕ття показано укра╖нський етн╕чний ареал.

 УКкра╖нськ╕ етн╕чн╕ терени сягали:

 -╕з заходу Н╕мана, Дорогочина, Берестя, Сяну, Перемишля, Бескид ╕ Дунайця на Лемк╕вщин╕;

 -С╕верщина на п╕вноч╕;

 -Середн╕й Дон на сх╕дн╕й Слобожанщин╕, Калитва над Д╕нцем, Таганрог, степи вздовж Манича ╕ Передкавказзя та Кубань – на сход╕.

 На ц╕й карт╕ Перемишль, Ярослав, Холм, Брест, П╕нськ, Б╕лгород, Катеринодар, Новорос╕йськ – укра╖нськ╕ м╕ста.

 На час друку ц╕╓╖ карти в 1949 роц╕ ц╕ ретельно з╕бран╕ дан╕ застар╕ли. П╕сля Голодомору 1932-1933 рок╕в ╕ зрос╕йщення картина сутт╓во зм╕нилась. Укра╖нський етн╕чний ареал, що сягав Поволжя, зменшився на третину. П╕сля 1947 року сутт╓во зменшились укра╖нськ╕ етн╕чн╕ земл╕ на заход╕ Укра╖ни.

 Серед карт Укра╖ни на виставц╕ ╓ карта невеликого кусочка територ╕╖ Укра╖ни. Це «План острова Ф╕дон╕с╕ (з показом старовинних ру╖н») 1823 року. Автор – картограф кап╕тан-лейтенант Крицький. Ф╕дон╕с╕ в переклад╕ з новогрецько╖ означа╓ Зм╕╖ний. Остр╕в в╕д╕грав значну роль п╕д час велико╖ грецько╖ колон╕зац╕╖ П╕вн╕чного Причорномор’я V╤╤╤ – V╤ стол╕ть до н.е.

 24 лютого 2022 року рос╕йський ракетний крейсер «Москва» поставив укра╖нському прикордонному загону, розташованому на остров╕, ультиматум. Того ж дня рос╕йськ╕ окупанти взяли в полон укра╖нських прикордонник╕в, як╕ перед тим послали рос╕йський в╕йськовий корабель на популярну адресу. Ця фраза стала крилатим висловом рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни.

 Вноч╕ проти 30 червня, внасл╕док нанесення вогневих удар╕в укра╖нськими ракетними та артилер╕йськими п╕дрозд╕лами по острову Зм╕╖ний, рос╕яни п╕сля 126-денно╖ окупац╕╖ евакуювали залишки свого гарн╕зону. Це означа╓ втрату загарбниками контролю над частиною акватор╕╖ Чорного моря.

 П╕сля видання прац╕ Мирона Кордуби виникла ╕дея представити етн╕чн╕ укра╖нськ╕ земл╕ на картах. Вона була вт╕лена у виставку «Terra Ucrainorum”. Для закордонних дипломатичних установ Музей ╕сторичного центру м╕ста Ки╓ва п╕дготував англомовний вар╕ант в╕ртуально╖ виставки «Terra Ucrainorum» сп╕льно з дипломатичною академ╕╓ю МЗС Укра╖ни.

 Укра╖на ╓ частиною ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖ ╕ ма╓ величезний ╕сторико-географ╕чгний спадок, п╕дтверджений картами, як╕ ╓ не лише географ╕чними, але ╕ пол╕тичними та ╕сторичними документами.

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2024 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25798

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков