"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
#5 за 02.02.2024
КОЗАЦЬКИЙ МАРС
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком монограф╕я кандидата ╕сторичних наук Олекс╕я Сокирка «Козацький Марс. Держава та в╕йсько Козацького Гетьманату в добу М╕л╕тарно╖ революц╕╖ 1648–1764».
Книжку присвячено арм╕╖ Козацького Гетьманату – ╕нституту, котрий породив ╕ сформував козацьку державу в середин╕ ХV╤╤ стол╕ття. У фокус╕ уваги головн╕ елементи гетьмансько╖ арм╕╖ (козацьке ополчення, найман╕ формування, приватн╕ в╕йська), ╕сторичний розвиток яких розглянуто в т╕сному зв'язку з пол╕тичним устро╓м, соц╕альною структурою й економ╕кою кр╕зь призму М╕л╕тарно╖ революц╕╖ в ╢вроп╕.
Козацтво, при виход╕ на ╕сторичну арену, було дуже чутливим ╕ в╕дкритим до засво╓ння будь-яких новац╕й у в╕йськов╕й справ╕ (вогнепально╖ збро╖, , тактики степово╖ в╕йни, ведення облог тощо), максимально швидко адаптуючись до нових противник╕в (турк╕в, швед╕в, московит╕в) ╕ географ╕чно в╕дм╕нних театр╕в во╓нних д╕й. Козацька п╕хота, озбро╓на мушкетами, призвича╓на д╕яти в густих домових порядках ╕ рухомих таборах, що давало змогу по╓днати вогневу м╕ць ╕з маневром, сполучила в соб╕ найкращ╕ риси цього роду в╕йськ, який у добу М╕л╕тарно╖ революц╕╖ ста╓ ядром арм╕й нового типу. Протягом ХV╤ – середини ХV╤╤ стол╕ття козаки, безсумн╕вно, були найкращою п╕хотою у Сх╕дн╕й ╢вроп╕, не поступаючись угорським гайдукам й османським яничарам. Але щойно козаки перетворилися на пан╕вний стан, як ╖хня м╕л╕арна активн╕сть ╕ загалом мотивац╕я до в╕йськово╖ служби почала спадати. Засво╓ння нових технолог╕й ╕ практик (наприклад, картограф╕╖, лог╕стики, артилер╕йських ╕ фортиф╕кац╕йних технолог╕й), зрештою сприйняття в╕йни як науки й мистецтва, в╕йськова модерн╕зац╕я стали неможливими, блокуючись намаганнями зберегти ╕ зм╕цнити чинну арх╕тектуру станово╖ республ╕ки на шкоду ╖╖ в╕йськов╕й ╕ пол╕тичн╕й житт╓здатност╕.
Останн╕й гетьман Укра╖ни Кирило Розумовський прагнув перетворити гетьманат на спадкове «малорос╕йське княз╕вство». Забезпечити реал╕зац╕ю цього плану мала п╕дтримка козацько╖ старшини. Ця п╕дтримка мала бути зм╕цнена не лише щедрими пожалуваннями посад ╕ ма╓тностей, як ран╕ше, а й законодавчим закр╕пленням корпоративних прав старшини як верх╕вки лицарсько╖ верстви, гарант╕й ╖╖ юридичних ╕ майнових прав, а також вищост╕ над ╕ншими станами. Цю л╕н╕ю гетьман реал╕зовував посл╕довним в╕дстоюванням малорос╕йського табеля про ранги, котрий налагоджував всередин╕ укра╖нського пол╕тичного класу ╕╓рарх╕чну систему, встановлював ч╕тк╕ статусн╕ права, умови кар’╓рного просування, не залежн╕ в╕д примх ╕ вол╕ володаря.
Про╓кт династичного гетьманату був озвучений у петиц╕╖ старшинського сейму до ╕мператриц╕ ╢катерини ╤╤ восени 1763 року. Мабуть, найтривожн╕шими серед цих зм╕н для Петербурга були спроби реорган╕зац╕╖ козацько╖ арм╕╖, котр╕ ╕з часом могли призвести якщо не до повно╖, то принайме╕ до частково╖ ╖╖ модерн╕зац╕╖.
Символ╕чно, що курс на в╕дновлення р╕чпосполитсько╖ модел╕ Гетьманщини, у як╕й кер╕вну роль виконувала не шляхта, а козацька старшина, зб╕гся з початком модерн╕зац╕йно╖ реформи у Реч╕ Посполит╕й. ╥хня поступова реал╕зац╕я, особливо в пер╕од Чотирир╕чного сейму 1788-1792 рок╕в, так само створювала передумови для зм╕цнення державного орган╕зму польсько-литовсько╖ федерац╕╖, що не могло не тривожити сус╕дн╕ ╕мпер╕╖, як╕ заз╕хали на ╖╖ територ╕ю. Перспектива подальшого зм╕цнення козацько╖ знат╕ й ╕нститут╕в гетьмансько╖ держави, яка нам╕тилася в часи Розумовського, пришвидшила заходи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з л╕кв╕дац╕╖ ╖╖ автоном╕╖. Так само як десятил╕ттям п╕зн╕ше вони стануть поштовхом для зд╕йснення под╕л╕в Реч╕ Посполито╖. М╕л╕тарне л╕дерство модерн╕зованих держав ╢вропи автоматично означало й л╕дерство пол╕тичне, в╕д якого усувалися арха╖чн╕ станов╕ республ╕ки на кшталт Гетьманщини та Реч╕ Посполито╖ з ╖хн╕ми недостатньо ефективними в╕йськовими механ╕змами.
Олекс╕й Сокирко зазнача╓, що робота над книгою була тривалою ╕ значна ╖╖ частина була написана вже п╕д час в╕дбиття повномасштабного московського вторгнення. В╕н пише: «Книжка точно не побачила б св╕т, якби не геро╖чний спротив сотень тисяч захисниць ╕ захисник╕в Укра╖ни, котр╕ боронять ╖╖ в╕д рос╕йсько╖ агрес╕╖. ╥м ус╕м м╕й доземний укл╕н, вдячн╕сть ╕ шана!»
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25797
|