Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2024 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 26.01.2024
В╤ТАЛ╤Й СКАЛЬСЬКИЙ: «УКРА╥НСЬКА РЕВОЛЮЦ╤Я НЕ ЗАЗНАЛА ПОРАЗКИ»

16 с╕чня в ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» ╤гор Стамбол пров╕в презентац╕ю книги кандидата ╕сторичних наук, директора Укра╖нського науково-досл╕дного ╕нституту арх╕вно╖ справи та документознавства В╕тал╕я Скальського «160 дн╕в Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки».

 Книга висв╕тлю╓ нетривалий (160 дн╕в), але насичений под╕ями та ╖хн╕ми ╕нтерпретац╕ями пер╕од в ╕стор╕╖ Укра╖ни – в╕д 20 (7 за старим стилем) листопада 1917 року до 29 кв╕тня 1918 року, упродовж якого ╕снувала перша у ХХ стол╕тт╕ укра╖нська державн╕сть – Укра╖нська Народна Республ╕ка. Автор не лише розгляда╓ переб╕г пол╕тичного життя в УНР чи стан само╕дентиф╕кац╕╖ у сусп╕льств╕, а й зверта╓ увагу на перех╕д Укра╖ни на григор╕анський календар та сх╕дно╓вропейський час, похорони крутянц╕в ╕ жертв «горожансько╖ в╕йни», пол╕тичн╕ арешти ╕ вбивства, а також на ╕нш╕, лише на перший погляд, неважлив╕ под╕╖ та процеси.

 В Рос╕╖ б╕льшовики скинули Тимчасовий уряд ╕ захопили владу. В Ки╓в╕ б╕льшовики невдало спробували захопити владу. Серед укра╖нських пол╕тик╕в виникла ╕дея проголосити Укра╖ну народною республ╕кою, що й було зроблено ухваленням ╤╤╤ Ун╕версалу 20 (7) листопада 1917 року. До складу Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки ув╕йшли Ки╖вська, Волинська, Под╕льська, Черн╕г╕вська, Полтавська, Харк╕вська, Катеринославська, Херсонська ╕ Тавр╕йська (без Криму) губерн╕╖. Було заявлено, що Укра╖на не в╕докремлю╓ться в╕д Рос╕╖, але вся влада в Укра╖н╕ в╕дтепер належить лише Центральн╕й Рад╕ та Генеральному Секретар╕ату (так називали Уряд). На адресу Центрально╖ Ради знову, як ╕ в перш╕ м╕сяц╕ революц╕╖, надходило безл╕ч в╕тальних лист╕в ╕ телеграм, а укра╖нськ╕ газети рясн╕ли пов╕домленнями про п╕дтримку ╤╤╤ Ун╕версалу територ╕альними громадами, р╕зноман╕тними зборами, з’╖здами, громадськими орган╕зац╕ями, профсп╕лками та радами. Подекуди ╤╤╤ Ун╕версал сприйняли як проголошення незалежност╕. ╤нформац╕йне агентство «Рейтер» пов╕домило, що Укра╖нськ╕ Установч╕ збори проголосили незалежн╕сть Укра╖ни. Цю зв╕стку опубл╕кували в газет╕ «Свобода» (США) 20 листопада 1917 року. В Одес╕ Революц╕йний ком╕тет ухвалив в╕тати «встановлення Укра╖нсько╖ республ╕ки». У Полтав╕ Ун╕версал оприлюднив голова «Ради революц╕╖» ╢вген Терлецький. 25(12) листопада в╕дбулося урочисте проголошення УНР у Бердичев╕, де переважало ╓врейське населення, був один ╕з найб╕льших в Укра╖н╕ католицьких монастир╕в ╕ перебував штаб П╕вденно-Зах╕дного фронту. У Севастопол╕ про ╤╤╤ Ун╕версал ╕ проголошення УНР д╕зналися вранц╕ 21(8) листопада. Уже ввечер╕ у м╕сцевих газетах опубл╕кували телеграму з текстом Ун╕версалу. Урочисте проголошення призначили на 25 (12) листопада. Це р╕шення п╕дтримала севастопольська рада.

 О 8-й ранку вс╕ корабл╕ у севастопольському порту п╕дняли укра╖нськ╕ прапори ╕ просигналили прапорцями «Слава Укра╖нськ╕й Народн╕й Республ╕ц╕!» Через 2 години на Нах╕мовськ╕й площ╕ проголосили Ун╕версал. Пот╕м в╕дбувся молебень, п╕сля якого лунали численн╕ в╕тальн╕ промови в╕д виконкому севастопольсько╖ ради, мусульман, молдован, рос╕ян. Свято завершилося укра╖нською демонстрац╕╓ю м╕стом.

 12 грудня (29 листопада) ╕ 15 (2) грудня обговорення ╤╤╤ Ун╕версалу в╕дбулося в Харк╕вськ╕й м╕ськ╕й дум╕. Думськ╕ фракц╕╖ та групи пропонували сво╖ про╓кти резолюц╕й, як╕ демонструють ставлення р╕зних пол╕тичних парт╕й (власне,╖хн╕х харк╕вських орган╕зац╕й) до цього акта, загалом до Центрально╖ Ради, укра╖нського нац╕онально-визвольного руху та ╕де╖ укра╖нсько╖ державност╕. Ц╕ постанови стали акумульованим в╕дображенням громадсько╖ думки мешканц╕в Харкова. П╕сля тривалих дебат╕в дума п╕дтримала ╤╤╤ Ун╕версал. Аналог╕чн╕ постанови ухвалили й в ╕нших м╕стах, пов╕тах ╕ губерн╕ях.

 За час ╕снування УНР Центральна Рада ухвалила важлив╕ закони. Серед найб╕льш знакових ╤V Ун╕версал, який проголосив повну самост╕йн╕сть Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Важливими також були закони, спрямован╕ на утвердження нац╕онально╖ державност╕. “Про зм╕ну назв земельних ╕нституц╕й», «Про умови обсаджування ╕ порядок обрання судд╕в Генерального та Апеляц╕йного суд╕в», «Тимчасовий закон про флот УНР», «Про прокурорський нагляд на Укра╖н╕», «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових б╕лет╕в», «Закон про громадянство УНР», «Закон про покарання вс╕х учасник╕в в╕йни проти Укра╖нсько╖ Держави», «Закон про запровадження укра╖нсько╖ мови у банк╕вськ╕й ╕ торгов╕й сфер╕». Затверджено державний герб ╕ державну печатку. У лютому 1918 року Укра╖на перейшла на новий стиль л╕точислення та середньо╓вропейський час.

 Влада УНР протягом листопада 1917 – кв╕тня 1918 року перебувала в стан╕ трансформац╕╖ у складних умовах св╕тово╖ в╕йни та революц╕йного п╕днесення.

 Перебудова державного апарату, успадкованого УНР в╕д попереднього ладу, в╕дбувалася пов╕льно. А в раз╕ негайно╖ л╕кв╕дац╕╖ старо╖ структури орган╕в влади ╕ створення ново╖ настав би брак досв╕дчених чиновник╕в. Адже нав╕ть на посади пов╕тових ком╕сар╕в не знаходилося достойних кандидатур.

 Б╕льшовики, д╕ючи як ззовн╕, так ╕ всередин╕ держави, сильно дезорган╕зували владний апарат Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки.

 Внасл╕док б╕льшовицько╖ агрес╕╖ на меж╕ 1917-1918 рок╕в Уряд УНР втратив контроль над б╕льш╕стю сво╖х територ╕й ╕ в╕дновив його в лютому – кв╕тн╕ за допомогою запрошених н╕мецьких ╕ австро-угорських в╕йськ.

 Кульм╕нац╕йними моментами першо╖ антиб╕льшовицько╖ в╕йни стали б╕й п╕д Крутами та ╕нш╕ под╕бн╕ бо╖. Укра╖нц╕ д╕зналися, що таке зрада, до чого призводять прагнення нейтрал╕тету ╕ ризикован╕ компром╕си з непримиренним ╕деолог╕чним ворогом.

 Було укладено Берестейськ╕ мирн╕ угоди з Н╕меччиною, Австро-Угорщиною, Болгар╕╓ю та Османською ╕мпер╕╓ю – перш╕ мирн╕ договори п╕д час Велико╖ в╕йни, як╕ засв╕дчили м╕жнародну правосуб’╓ктн╕сть Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Однак трим╕сячний альянс ╕з застар╕лими ╓вропейськими монарх╕ями завершився ф╕аско молодо╖ демократично╖ республ╕ки. На зм╕ну ╖й прийшов авторитарний режим обрамлений шатами давньоукра╖нсько╖ гетьмансько╖ традиц╕╖ ╕ п╕дпертий м╕л╕арною силою тих самих союзник╕в.

 Окремий розд╕л книги В╕тал╕й Скальський назвав «Ставлення до УНР нац╕ональних меншин». Основн╕ нац╕ональн╕ меншини в УНР були рос╕яни, ╓вре╖ та поляки. Однак етн╕чна належн╕сть не спричинила сусп╕льного розколу.

 Сусп╕льство на той час под╕лялося ╕ за л╕н╕╓ю «м╕сто – село». Село загалом проявляло прихильн╕сть до укра╖нського в╕йська та Центрально╖ Ради, яку селяни вважали сво╓ю р╕дною, укра╖нською владою. ╤нша ситуац╕я склалася у великих м╕стах, значною м╕рою мультиетн╕чних: там укра╖нц╕ почувалися чужими. Велик╕ м╕ста в Укра╖н╕ здеб╕льшого населяли неукра╖нц╕. Тому влада УНР мала там надто хиткий грунт. Виняток становила Полтава, що, за висловом Дмитра Дорошенка, «найб╕льше зберегла сво╓ нац╕ональне обличчя серед низ╕в», а отже була потужним осередком укра╖нського нац╕онально-визвольного руху. Певним зам╕нником великих м╕ст в укра╖нському нац╕онально-визвольному рус╕ стали м╕стечка.

 Ставлення нац╕ональних громад до УНР було неоднор╕дним – в╕д повного в╕дторгнення до ц╕лковито╖ прихильност╕.

 В╕тал╕й Скальський в╕дпов╕в на численн╕ запитання учасник╕в презентац╕╖ ╕ заявив, що не вважа╓ Укра╖нську революц╕╓ю такою, що зазнала поразки. Адже б╕льшовики мусили визнати Укра╖нську Радянську Соц╕ал╕стичну Республ╕ку, хоча й мар╕онеткову. На мап╕ з’явилася Укра╖на, позначена окремим кольором ╕ з кордонами. Постала укра╖нська держава, хоча й п╕д владою Москви, але ╕з сво╓ю столицею ╕ прапором, хоча й не синьо-жовтим, а червоно-лазуровим, але окремим. Пот╕м ╕ в середин╕, ╕ наприк╕нц╕ ХХ стол╕ття укра╖нськ╕ патр╕оти посилалися на досв╕д нац╕онального державотворення Укра╖нсько╖ революц╕╖.

 Анатол╕й Зборовський

На презентац╕╖.  Зл╕ва направо: модератор заходу ╤гор Стамбол, В╕тал╕й Скальський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2024 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25776

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков