"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2004 > Тема ""Будьмо!""
#44 за 29.10.2004
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КЛАСУ
Саша САДКОВА, учениця 10-го "б" класу ЗОШ № 37.
Ось і пролетіло тепле й квітуче літо. Промайнуло воно немов одна хвилина, і вже час збирати докупи олівці, зошити та ручки. Я ретельно підготувалась до першого вересня, і ось він - такий довгожданий день знань. Неймовірна кількість учнів, усі з квітами, усі в нарядному одязі, усі радісно посміхаються одне одному і з особливою пошаною вітають вчителів. Так само зробив і мій новий клас. Всі вже встигли познайомитися і ми разом пішли до свого кабінету. На зборах наш класний керівник Галина Михайлівна Козаренко повідомила, що у наступний понеділок всіх чекатиме презентація класу. Що саме буде, більша частина класу знала не дуже точно, але, судячи з назви, ми здогадувались, що буде щось цікаве. Проте мені пощастило більше за всіх: мене обрали ведучою разом з ще одним моїм однокласником Айдером Омеровим. Тож тепер ми можемо все розповісти. У призначений час всі учні 10-го "б" з'явилися на презентацію. Коли всі зібралися, Галина Михайлівна урочисто поздоровила усіх нас з початком нового навчального року, побажала успіхів у навчанні, міцної дружби і, особливо, віри в себе. Також вона сказала, що тепер ми на першій сходинці дорослого життя - вже у 10-му класі! Напевне, після цих слів у кожного з нас деякий час було відчуття гордості за себе і за товаришів. Ну ось привітальну промову закінчено і в кабінеті пролунали бурхливі оплески. Ведучі переходять до своєї ролі. Спочатку ми з Айдером по черзі читаємо чудові вірші про школу, за що теж нагороджуємося оплесками, а після цього класний керівник пропонує усім інтелектуальну гру "Щасливий випадок". Саме так і почалася наша презентація. До цієї гри прилучилася вся наша класна сім'я. Нас було розділено на дві команди, потім ми обрали журі і ведучий Айдер пояснив усім правила гри: кожній команді по черзі задавали по 10 питань; кожна правильна відповідь - одне очко. У кінці першого гейму очки підрахувало почесне журі, яке представляла Уріє Мірзоєва. Нарешті почався перший гейм "Далі, далі". Команди з неймовірною точністю відповідали на питання, а ведучі тільки й встигали, що задавати їх. Деякі питання були серйозними, деякі - веселими, але взагалі команди з ними впорались просто чудово. А доки журі рахувало, яка команда попереду, Галина Михайлівна оголосила музичну паузу, під час якої двоє дівчат Ганна Клімашевська і Уріє Рамазанова з 9-го "а" класу виконали запальний "іспанський" танець, за що були нагороджені нашою вдячністю та оплесками. Вони прекрасно танцювали - і це не дивно, бо вони разом виступають на всіх святах, що проходять у нашій школі. І ось нарешті журі все підрахувало і виявилося, що попереду перша команда з рахунком 8:7. Проте попереду другий гейм під назвою "Заморочки з бочки", під час якого друга команда ще має шанс підтягнутися. Умови другого гейму такі: команди дістають з невеликої бочки папірці з питаннями, а серед папірців є особлива "підкова", що одразу додає три бали. Ці питання також не завдали ніякого клопоту нашим знавцям, хоча деякі питання були не з простих. Підсумки другого гейму змінили суму балів, а лідером все одно залишилась перша команда. І, як не дивно, "підкова" попалась другій команді, отже відставання було незначним. Після другої, і не менш цікавої, музичної паузи, ми продовжили гру. Цього разу команди зачаровано дивились на дівчат з 9-го "а" класу - Мерієм Кадирову і Лілю Сулейманову. Вони виконали татарський танок. Ці дівчата також відомі у нашій школі, бо вони входять до шкільної танцювальної групи і ми часто бачимо їх на святах. "Музичний" відпочинок додав усім сил і команди пішли на штурм третього гейму. Цього разу відповідали за честь своєї команди капітани. Цей гейм так і називався "Для капітанів". Капітаном першої команди обрали Ольгу Кудріну, а капітаном другої - Ахтема Сеттарова. Ведучі вирішили, що справедливим буде, якщо опитувати почнуть з відстаючої команди. Питання третього гейму були важчими за попередні, але на більшу частину відповіли обидва капітани. І ось гру закінчено. Журі урочисто оголошує, що... бали у обох команд однакові - 25:25. Проте усі були більше раді, ніж здивовані, і разом вирішили, що цього разу перемогла дружба. Звісно, що без подарунків не обійшлося. Всі, хто брав участь у нашій презентації, отримали невеликі подарунки - шоколадки. Отож усі залишилися задоволені. Перед тим як ми розійшлися, наш класний керівник провів останній конкурс. Хоча це був не стільки конкурс, скільки висновки, які ми зробили з цього "уроку". Я хочу повністю навести ці теплі слова, бо тепер вони стали нашим девізом: "Ми багато дізнались одне про одного. Наша гра закінчилася і я вважаю, що ця класна година усім запам'ятається. Головне зараз - ділити радість і горе, завжди приходити на допомогу одне одному, і вчитися, вчитися, вчитися. Ми багато знаємо, а ще більше можемо пізнати. Все залежить від нас, від кожного. А зараз візьмемося за руки і загадаємо своє бажання. Хай всі вони збудуться". Ось так закінчилась наша перша у цьому навчальному році класна година. Вона була і справді класною, бо кожен з нас зробив для себе якесь невелике відкриття. От я, наприклад, вперше була ведучою, хтось вперше зрозумів, що таке командна гра, а хтось зрозумів, що головне - дружба. Сподіваюся, що у нас попереду ще багато таких веселих уроків, сподіваюся, що кожна класна родина завжди буде доброю, відповідальною і, особливо, дружною.
м. Сімферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2004 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2568
|