Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВИВЕЗЕН╤ В РОС╤Ю УКРА╥НСЬК╤ В’ЯЗН╤ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА БАТЬК╤ВЩИНУ
Рос╕яни пропонували колишн╕м укра╖нським в’язням рос╕йськ╕ паспорти й аг╕тували воювати...


╤СТОР╤Я БОЙОВОГО СОКОЛА
В ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я книги А. Харука «Бойовий...


ПОГОДА НА МОКРИНИ
Наш╕ традиц╕╖


МИТЦ╤ ВОЮЮТЬ МИСТЕЦТВОМ
В╕дображення спадко╓мност╕ геро╖чних традиц╕й укра╖нського народу в живопису Марини Соченко…


ХРЕСТИТЕЛЬ
15 липня – День Хрещення Укра╖ни-Рус╕ й вшанування пам'ят╕ Святого р╕вноапостольного князя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 17.11.2023
МАР╤УПОЛЬ ЗАЛИША╢ТЬСЯ В СЕРЦ╤

На Хрещатику, головн╕й вулиц╕ Ки╓ва, експону╓ться на банерах виставка «Наш Мар╕уполь». Вона розпов╕да╓ про ╕стор╕ю та геро╖чну оборону м╕ста на берез╕ Азовського моря.

Пол╕тика укра╖нсько╖ колон╕зац╕╖ земель сучасно╖ Донеччини бере в╕дл╕к з початку ХV╤ стол╕ття. Земл╕ заселяють козаки. Виника╓ Кальм╕уська паланка – одна ╕з адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць В╕йська Запорозького Низового. Назву отримала в╕д р╕чки Кальм╕ус.

Рос╕йська ╕мпер╕я захопила П╕вн╕чне Причорномор’я ╕ П╕вн╕чне Приазов‘я та л╕кв╕дувала в 1775 роц╕ Запорозьку С╕ч. П╕д ширмою «захисту в╕д утиск╕в татар» Петербург переселив ╕з Криму в степову Укра╖ну м╕сцеве християнське населення. Це мало послабити Кримське ханство ╕ прискорити колон╕зац╕ю степу Укра╖ни. В 1778 роц╕ командувач Кримського корпусу О. Суворов переселив 31 386 християн. Б╕льш╕сть ╕з них були греки, решта – в╕рмени, грузини й волохи. Кримськ╕ греки оселилися на м╕сц╕ колишнього запорозького форпосту Кальм╕уса. Греки назвали сво╓ поселення Мар╕уполь – м╕сто Мар╕╖. За одн╕╓ю верс╕╓ю, на згадку про ╖хн╓ поселення Мар╕ум (Ма╕рум) поблизу Бахчисарая в Криму, за ╕ншою верс╕╓ю, на честь нев╕стки Катерини ╤╤ Мар╕╖ Федор╕вни, дружини спадко╓мця престолу ╕ майбутнього ╕мператора Павла ╤.

Але про козак╕в ╕ нин╕ нагадують назви Кленова та З╕нцева балки, П╕дг╕р’я тощо.

Наприк╕нц╕ Х╤Х стол╕ття в Мар╕упол╕ завдяки американцям ╕ бельг╕йцям будуються велик╕ заводи.

М╕сто було багатонац╕ональним, але дом╕нувала грецька громада.

Розвива╓ться культура м╕ста. На сценах м╕сцевих театр╕в гастролювали театральн╕ трупи М. Кропивницького та ╤. Карпенка-Карого. Згодом актив╕зуються укра╖нський, грецький ╕ ╓врейський нац╕ональн╕ рухи. Одними з найпом╕тн╕ших д╕яч╕в укра╖нського нац╕онального руху в Мар╕упол╕ були С. Липк╕вський – учасник Мар╕упольського укра╖нського товариства, викладач м╕ського ╓парх╕ального училища та ╤. Коваленко – член м╕ського громадського виконавчого ком╕тету.

У 1917 роц╕ авангардом укра╖нського руху в м╕ст╕ були м╕сцеве товариство «Просв╕та», укра╖нськ╕ гуртки на заводах «Н╕кополь» та «Пров╕данс» ╕ видання «Мар╕упольське слово».

24-й запасний п╕ший полк, який дислокувався в Мар╕упол╕, радо зустр╕в процес укра╖н╕зац╕╖ в╕йськових частин. У полку також почали формуватися грецьк╕ сотн╕.

В 1920-╕ роки Мар╕уполь став центром динам╕чного розвитку нац╕ональних культур, передус╕м грецько╖. Але в 1930-╕ роки б╕льшовики репрес╕ями зупинили культурний ренесанс грецько╖, укра╖нсько╖, ╓врейсько╖ ╕ н╕мецько╖ сп╕льнот.

Водночас Мар╕уполь став великим ╕ндустр╕альним м╕стом.

З нападом нацистсько╖ Н╕меччини на СРСР по Мар╕упольщин╕ прокотилася хвиля репрес╕й проти н╕мц╕в.

Н╕мецьк╕ окупанти, захопивши Мар╕уполь, вбили, за р╕зними даними, в╕д 8 до 12 тисяч м╕сцевих ╓вре╖в. Попри небезпеку бути розстр╕ляними разом з ус╕╓ю родиною, були мар╕упольц╕, як╕ рятували ╓вре╖в. Нараз╕ в╕дом╕ ╕мена 23 праведник╕в народ╕в св╕ту ╕з Мар╕уполя.

В 1967-му роц╕ в Мар╕упол╕ працювала бригада монументал╕ст╕в на чол╕ з Аллою Горською та В╕ктором Зарецьким.

У 1948 роц╕ Мар╕уполь отримав назву Жданов – за пр╕звищем соратника Стал╕на, уродженця м╕ста Андр╕я Жданова, який прославився кампан╕╓ю проти д╕яч╕в культури.

13 с╕чня 1989 року на вимогу населення м╕сту повернули назву Мар╕уполь.

9 березня 1990 року мар╕уполець Любомир Гудз (1931 – 2015) п╕дняв укра╖нський прапор п╕д час святкування у драмтеатр╕ дня народження Тараса Шевченка.

В 1990-╕ роки в╕дбува╓ться пог╕ршення економ╕чно╖ ситуац╕╖. Вих╕д знайшли поступово залучивши великий приватний кап╕тал. Водночас мар╕упольський морський торговельний порт ста╓ одним ╕з найб╕льших лог╕стичних хаб╕в п╕вдня Укра╖ни.

В 2010-х роках в╕дбуваються багатотисячн╕ еколог╕чн╕ м╕тинги п╕д гаслами «Дайте кисню!» та «Стоп, смог!» Внасл╕док протест╕в на металург╕йних комб╕натах запроваджуються еколог╕чн╕ програми.

У 2010 роц╕ в╕дкрива╓ться одна з пров╕дних музейних установ Мар╕уполя – Художн╕й музей А. Ку╖ндж╕.

Попри значн╕ труднощ╕ дев’яност╕ та нульов╕ роки – це з╕рковий час для мар╕упольського спорту.

Федерац╕я грецьких товариств Укра╖ни влаштову╓ свою штаб-квартиру в Мар╕упол╕.

У 2007 роц╕ азербайджанська громада в╕дкрива╓ Мар╕упольську мечеть на честь султана Сулеймана Пишного та Роксолани.

У 2013 роц╕ в Укра╖н╕ почалася Революц╕я Г╕дност╕. Жител╕ Мар╕уполя виходили на м╕тинги ╕ на п╕дтримку Майдану, ╕ чинного на той час президента В. Януковича. Зважаючи на те, що влада в област╕ була п╕д контролем пророс╕йсько╖ Парт╕╖ рег╕он╕в, прихильник╕в Майдану спочатку виходило мало, але з часом ╖х к╕льк╕сть зросла.

Мар╕уполь – друге за величиною м╕сто Донецько╖ област╕ з двома найб╕льшими металург╕йними комб╕натами, десятками працюючих промислових п╕дпри╓мств ╕ великим портом. Контроль над ним дав би Рос╕╖ велику перевагу в рег╕он╕. А розташований поблизу кордон з Рос╕йською Федерац╕╓ю надав би ворогу можлив╕сть ще у 2014-му роц╕ прокласти сухопутний кордон до окупованого Криму.

13 кв╕тня 2014 року рос╕йськ╕ окупанти та м╕сцев╕ зрадники Батьк╕вщини за безд╕яльност╕ правоохоронних орган╕в взяли п╕д контроль м╕ськраду та ╕нш╕ ключов╕ об’╓кти м╕ста. Укра╖нськ╕ в╕йськов╕ та добровольц╕ утримували Мар╕упольський аеродром ╕ околиц╕ м╕ста.

На ранок 13 червня укра╖нськ╕ в╕йськовики за к╕лька годин визволили Мар╕уполь.

Випробування, як╕ випали на долю жител╕в Мар╕уполя не змогли зм╕нити проукра╖нський шлях, який обрало м╕сто. Нав╕ть жахлив╕ обстр╕ли 24 с╕чня 2015 року, коли в╕д ракет рос╕йських РСЗВ «Град» загинуло 29 ╕ було поранено 92 дорослих ╕ д╕тей, лише посилили р╕шуч╕сть м╕стян ╕ ╖хн╓ переконання, що Мар╕уполь – це Укра╖на.

Мар╕уполь став в╕триною укра╖нського Донбасу, м╕стом, яке вибрало Укра╖ну, а не «русский мир».

П╕сля початку повномасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ, загарбники швидко оточили Мар╕уполь.

Оборона Мар╕уполя тривала 86 дн╕в, 82 з них у повному оточенн╕.

За даними м╕сько╖ ради Мар╕уполя, станом на 7 кв╕тня 2022 року рос╕яни зруйнували 90 % м╕сько╖ ╕нфраструктури.

Попри вс╕ складнощ╕ укра╖нськ╕ оборонц╕ нищили ворога. У боях за Мар╕уполь було л╕кв╕довано 2 рос╕йських генерал╕в ╕ одного командира бригади морсько╖ п╕хоти.

Опорним пунктом оборони Мар╕уполя став металург╕йний комб╕нат «Азовсталь».

6 березня 2022 року Президент Укра╖ни Володимир Зеленський присво╖в Мар╕уполю почесне звання «М╕сто-герой» за подвиг, масовий геро╖зм та ст╕йк╕сть громадян, виявлених у захист╕ м╕ста п╕д час в╕дс╕ч╕ збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни.

16 травня 2022 року за наказом Президента Укра╖ни Володимира Зеленського в╕йськов╕ припинили оборону, вийшли з заводу, щоб зберегти життя ╕ здалися в полон. Рос╕я не дотриму╓ться м╕жнародних прав поводження з в╕йськовополоненими. Багато оборонц╕в Мар╕уполя загинуло в ув’язненн╕ в смт Олен╕вка Донецько╖ област╕ в н╕ч ╕з 26 на 29 липня 2022 року внасл╕док терористичного акту, вчиненого рос╕янами. Й дос╕ чимало захисник╕в ╕ захисниць нашого Мар╕уполя лишаються в рос╕йському полон╕.

Внасл╕док рос╕йських бомбардувань ╕ репрес╕й загинуло в╕д 25 до 80 тисяч мар╕упольц╕в.

Для кожного з мар╕упольц╕в ╕ мар╕упольчанок, хто вижив, хто був змушений перебратися в ╕нш╕ кра╖, Мар╕уполь, цого ╕стор╕я залиша╓ться назавжди в серц╕.

Виставку «Наш Мар╕уполь» влаштували: Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам'ят╕, ГО «Арх╕-М╕сто», Мар╕упольська м╕ська рада, Мар╕упольський кра╓знавчий музей, Нац╕ональний музей Тараса Шевченка ╕ Центральний державний ╕сторичний арх╕в Укра╖ни.

Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25615

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков