"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2023 > Тема "Резонанс"
#46 за 17.11.2023
РОС╤Я НЕ ЛИШЕ ВЧИНЯ╢ ЗЛОЧИН ГЕНОЦИДУ, А Й РОБИТЬ ЦЕ В╤ДВЕРТО ТА НАХАБНО
Техасець Кр╕стофер Етвуд роками досл╕джу╓ пол╕тику пострадянських кра╖н, а в╕днедавна зосередив свою увагу на питанн╕ геноциду укра╖нц╕в, який нин╕ зд╕йсню╓ Рос╕я. В╕н сп╕впрацю╓ з пров╕дними досл╕дниками з ц╕╓╖ теми та к╕лькома неурядовими орган╕зац╕ями, зокрема з м╕сцевою волонтерською орган╕зац╕╓ю «Разом за Укра╖ну». Сп╕льно з ╕ншими експертами й досл╕дниками в╕н п╕дготував допов╕д╕ про геноцидн╕ д╕╖ Рос╕╖ в Укра╖н╕. Його мета – «допомогти людям зрозум╕ти», що повномасштабне рос╕йське вторгнення ╓ порушенням Конвенц╕╖ про запоб╕гання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалено╖ в грудн╕ 1948 року на Генеральн╕й Асамбле╖ ООН.
РОС╤ЙСЬК╤ НАРАТИВИ ПРО УКРА╥НЦ╤В ЗАВЖДИ М╤СТИЛИ ГЕНОЦИДНИЙ П╤ДТЕКСТ
- Кр╕стофере, ви займа╓теся питанням геноциду укра╖нц╕в з боку Рос╕йсько╖ Федерац╕╖… Чому вас зац╕кавила ця тема?
- П╕сля зак╕нчення ун╕верситету я пере╖хав до Укра╖ни, а пот╕м деякий час жив ╕ в Рос╕╖. Бував у Москв╕ та ╢катеринбурз╕, у Ки╓в╕ та Донецьку. Тож я жив у столицях та в рег╕ональних м╕стах обох кра╖н. ╤ чим довше часу я проводив в Укра╖н╕, тим б╕льше розум╕в динам╕ку й напружен╕сть, як╕ ╕сторично мали м╕сце у в╕дносинах м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною, бачив, що деяк╕ наративи, як╕ виходили з Рос╕╖, не мали аналог╕чно╖ в╕дпов╕д╕ в╕д укра╖нц╕в.
Наприклад, рос╕яни могли говорити негативн╕ реч╕ або робити дуже широк╕ узагальнення про укра╖нц╕в. Але укра╖нц╕ не обов’язково в╕дпов╕дали тим самим щодо рос╕ян, вони радше вбачали проблему в рос╕йськ╕й систем╕ правл╕ння чи рос╕йському дом╕нуванн╕ в рег╕он╕.
Отже, коли в╕дбулося повномасштабне вторгнення, одразу стало очевидно, що за риторикою, яка призвела до в╕йни, хова╓ться щось набагато б╕льше, н╕ж просто слова ╕ судження.
Я прожив у Донецьку р╕к. Тому, коли у 2014 роц╕ почалося вторгнення, воно дуже сильно мене зачепило. Хот╕лося зрозум╕ти, чому Рос╕я так зац╕кавлена в окупац╕╖ Донецька, Луганська, Криму, Харкова, Одеси ╕, зрештою, вс╕╓╖ Укра╖ни. Перше питання, яке виникло в мене: чи ╓ ця в╕йна геноцидом? Напевно, що так. Згодом мен╕ пощастило опинитися серед пров╕дних експерт╕в у ц╕й галуз╕, коли ми разом працювали над зв╕тами, щоб сформулювати це на правов╕й основ╕, а не лише керуючись ╕нтелектуальними чи моральними п╕дходами.
- Ви, напевно, знайом╕ з ╕сториком Т╕мот╕ Снайдером, який також досл╕джу╓ рос╕йський геноцид в Укра╖н╕…
- Я зустр╕чався з ним к╕лька раз╕в, коли ми робили наш перший зв╕т. Професор Снайдер значиться одним з автор╕в цього зв╕ту.
Я ж був радше рег╕ональним, культурним та л╕нгв╕стичним експертом. Тобто я розум╕ю рос╕йську, укра╖нську, можу тлумачити та ╕нтерпретувати наративи так, щоб наш╕ м╕жнародн╕ юристи з прав людини могли пот╕м визначити, чи можна ╖х квал╕ф╕кувати як п╕дбурювання до геноциду. Частина мо╓╖ роботи полягала в п╕дтриманн╕ контакт╕в з пров╕дними експертами по всьому св╕ту, як╕ знають цей рег╕он, а не т╕льки з м╕жнародними юристами з прав людини. Я зв’язався з Т╕мот╕ Снайдером, щоб поговорити про зв╕т ╕ отримати його думку. ╤ обговорював з ним конкретно цю тему к╕лька раз╕в.
Також я сп╕лкувався з багатьма ╕ншими фах╕вцями.
ЗАГРОЗА ГЕНОЦИДУ ТА П╤ДБУРЮВАННЯ ДО НЬОГО – ТЕЖ ЗЛОЧИН
- Що саме, на вашу думку, да╓ п╕дстави вважати, що Рос╕я вчиня╓ злочин геноциду?
У рос╕йських державних ЗМ╤ риторика виходить за вс╕ рамки здорового глузду. Вона жахлива. Вона ╓ безпосередньо геноцидною
- ╤сну╓ к╕лька п╕дход╕в до тлумачення геноциду, але загалом ╕деться про намагання знищити народ. ╢ також дуже вузьке юридичне визначення геноциду. Конвенц╕я ООН про запоб╕гання злочину геноциду та покарання за нього забороня╓ к╕лька геноцидних д╕й та ╕нших злочин╕в, пов’язаних ╕з ними. Тобто цей документ забороня╓ не лише власне злочин геноциду, а й ╕нш╕ реч╕, зокрема п╕дбурювання до нього. Наприклад, коли пол╕тичний, в╕йськовий чи культурний л╕дер виходить на публ╕ку й каже людям: «Ви повинн╕ п╕ти й убити вс╕х член╕в певно╖ етн╕чно╖ групи»… Нав╕ть якщо натовп не п╕де нищити цю групу, то це все одно п╕дбурення до геноциду.
Отже, з юридично╖ точки зору, сл╕д починати з Конвенц╕╖ про запоб╕гання геноциду. Визначення геноциду м╕ститься в ╖╖ статт╕ 2. А в статт╕ 3 названо п’ять незаконних д╕й, за як╕ сл╕д притягувати до в╕дпов╕дальност╕: власне геноцид; змова з метою вчинення геноциду; пряме ╕ публ╕чне п╕дбурювання до вчинення геноциду; замах на вчинення геноциду; сп╕вучасть у вчиненн╕ геноциду.
Кожна з цих п’яти д╕й оголошена поза законом ╕ заборонена Конвенц╕╓ю.
Коли ми говоримо про рос╕йський випадок, то ма╓мо почати з ус╕х цих заборонених д╕й. Найочевидн╕шим ╕ найлегшим для доведення, особливо для зах╕дно╖ аудитор╕╖, ╓ справа про пряме й публ╕чне п╕дбурювання Рос╕╖ до вчинення геноциду.
У рос╕йських новинах по державному телебаченню чи в державних газетах риторика виходить за вс╕ рамки здорового глузду. Вона жахлива. Вона ╓ безпосередньо геноцидною. Публ╕кац╕╖ в рос╕йських державних ЗМ╤ ╓ прямим п╕дбурюванням до геноциду, адже в них стверджу╓ться, що Рос╕я ма╓ знищити укра╖нц╕в.
Наприклад, вони пор╕внюють укра╖нц╕в з комахами, а «спецоперац╕я» – це н╕би свого роду зачистка. Така мова, коли ви пор╕вню╓те ц╕лий народ з комахами й пропону╓те позбутися ╖х, ╓ в╕дверто геноцидною. Це прямий геноцид.
Тому неможливо юридично захистити чи виправдати таку риторику, особливо коли вона по╓дну╓ться з д╕ями рос╕йських в╕йськових чи поводженням Рос╕╖ на окупованих територ╕ях.
Ми бачили докази того, що рос╕йськ╕ солдати отримували вказ╕вки вбивати цив╕льних. Рос╕йськ╕ в╕йськов╕ керуються п╕дходом: якщо ти укра╖нець, то тебе можна знищити. ╢ чимало доказ╕в цього. Тож, гадаю, п╕дбурювання до геноциду – це найвагом╕ший аргумент, тому що в╕йськов╕ д╕ють, керуючись риторикою державно╖ влади в Рос╕╖. ╤деться про державн╕ ЗМ╤, пол╕тик╕в, в╕йськове кер╕вництво. ╤ нав╕ть рел╕г╕йних оч╕льник╕в. Думаю, це найб╕льший, найочевидн╕ший доказ того, що Рос╕я щонайменше намага╓ться зд╕йснити геноцид в Укра╖н╕.
Наш╕ останн╕ зв╕ти ми опубл╕кували в липн╕ цього року. Там ми розгляда╓мо кожен ╕з п’яти злочин╕в геноциду, передбачених статтею 2 Конвенц╕╖: убивство член╕в групи; запод╕яння серйозних т╕лесних ушкоджень або псих╕чних травм членам групи; навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на повне або часткове ф╕зичне знищення; запровадження заход╕в, спрямованих на запоб╕гання народженню д╕тей у груп╕; насильницька передача д╕тей з одн╕╓╖ групи в ╕ншу групу.
Насильницьке перем╕щення д╕тей – ще один найочевидн╕ший аргумент, який можна використати, аби переконати людей на Заход╕, що Рос╕я зд╕йсню╓ в Укра╖н╕ геноцид.
Коли ви показу╓те ╖м риторику, яку використову╓ Рос╕я, а надто специф╕чну риторику щодо укра╖нських д╕тей, та ще й демонстру╓те ╖м д╕╖, як╕ Рос╕я вчиня╓ проти цих д╕тей, то для багатьох людей докази геноциду стають очевидними.
Працюючи з «Разом для Укра╖ни», я певний час допомагав ╖хн╕й адвокац╕йн╕й команд╕, аби домогтися в╕д р╕зних громадських д╕яч╕в визнання того, що повномасштабне вторгнення ╓ геноцидом. ╤ найефективн╕шим способом допомогти людям зрозум╕ти, що насправд╕ в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, було показати ╖м риторику ╕ злочини проти д╕тей. Саме так╕ меседж╕ сприяли тому, що к╕лька в╕домих американських громадських д╕яч╕в ╕ пол╕тик╕в визнали, що повномасштабне вторгнення ╓ геноцидом.
- Незалежна м╕жнародна ком╕с╕я ООН з розсл╕дування под╕й в Укра╖н╕ не змогла знайти достатньо доказ╕в того, що Рос╕я зд╕йсню╓ геноцид проти укра╖нц╕в. Як ви вважа╓те, чому так сталося?
- П╕дозрюю, що тут ╓ к╕лька причин. ╢ пол╕тичн╕ м╕ркування, як╕ впливають на таке р╕шення. Органи ООН не хочуть в╕дштовхувати Рос╕ю, вони розглядають ╖╖ як партнера.
╤нший цин╕чний п╕дх╕д поляга╓ в тому, що на Заход╕ ╓ спод╕вання на д╕алог м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю. А якщо вони визнають повномасштабне вторгнення геноцидом, то це зменшить шанси на мирний д╕алог. Звичайно, така лог╕ка ╕гнору╓ позиц╕ю Укра╖ни ╕ припуска╓, що укра╖нц╕ були б не проти поговорити з Рос╕╓ю.
З ╕ншого боку, ООН як орган╕зац╕я розум╕╓ свою роль ╕ вагу сво╖х сл╕в. Щоб прийти до повного розум╕ння геноциду чи його визнання, потр╕бно багато працювати. А без доступу до вс╕х справ укра╖нсько╖ Генерально╖ прокуратури щодо злочин╕в проти окремих укра╖нц╕в деяка нер╕шуч╕сть м╕жнародних орган╕зац╕й н╕бито може бути виправдана.
╢ й ╕нш╕ п╕дводн╕ теч╕╖...
Уже в нашому першому зв╕т╕, який ми опубл╕кували тор╕к (ця новина потрапила на першу стор╕нку The New York Times), висновок полягав у тому, що Рос╕я передус╕м порушу╓ Конвенц╕ю через п╕дбурювання до геноциду. П╕дбурювання до геноциду не означа╓, що геноцид мав м╕сце. Це означа╓, що ╕сну╓ система заохочення та провокування геноциду.
Ми також д╕йшли висновку, що ╓ серйозний ризик геноциду. А це все ключов╕ положення Конвенц╕╖ про запоб╕гання геноциду та покарання за нього. Адже слово «запоб╕гання» буквально сто╖ть на першому м╕сц╕ в назв╕ документа. Мета Конвенц╕╖ про геноцид – спочатку запоб╕гти геноциду, а пот╕м покарати за нього.
Зг╕дно з Конвенц╕╓ю про геноцид, держави мають юридичний обов’язок робити все, що в ╖хн╕х силах, для запоб╕гання геноциду. Гадаю, у цьому найб╕льша проблема – вони не вбачають загрози та ризику геноциду.
- Якщо пор╕вняти цей геноцид з ╕ншими геноцидами, в╕домими в ╕стор╕╖ – Голодомором, Голокостом, знищенням тутс╕ в Руанд╕, Сребреницею у Босн╕╖, ситуац╕╓ю з уйгурами в Кита╖ – що сп╕льного ╕ в чому його особливост╕?
- Зазвичай сторона, яка чинить геноцид, хоче приховати це. Тобто не бажа╓, аби люди це бачили. У таких випадках усе заперечують: «Н╕, ми не чинимо геноцид». Ц╕ особи не д╕ють так в╕дверто й нахабно.
А те, що робить Рос╕я, ╓ в╕дкритим геноцидом. По рос╕йському державному телебаченню говорять про те, що Укра╖ну треба знищити.
Коли ми працювали над другим зв╕том, то змушен╕ були припинити вишукувати нов╕ докази, джерела, тому що ╕нформац╕╖ було б╕льше н╕ж достатньо. ╤ вона наст╕льки приголомшлива... Безл╕ч доказ╕в, безл╕ч св╕дчень... Багато чого знято на в╕део.
У цьому, гадаю, весь жах ╕ особлив╕сть рос╕йського вторгнення.
- Ви були в Укра╖н╕ п╕д час в╕йни, под╕л╕ться, будь ласка, сво╖ми враженнями.
- Люди знають, що переживають ╕сторичний момент. Вони живуть сво╖м повсякденним життям, але з особливим в╕дчуттям. Мовляв, ми зна╓мо, з чим стика╓мося, зна╓мо, що йдеться про виживання, але нас це не зупинить, ми продовжуватимемо роботи сво╓ й н╕коли не в╕дступимо… ╤ це вража╓.
Тор╕к я в╕дв╕дав Ки╖вську область – через к╕лька м╕сяц╕в п╕сля ╖╖ зв╕льнення. Я мав можлив╕сть посид╕ти з м╕сцевими жителями ╤рпеня та Буч╕ й поговорити з ними про те, що сталося. Я одразу в╕дчув себе зобов’язаним допомогти донести ц╕ укра╖нськ╕ реал╕╖, св╕дчення та все пережите до р╕зно╖ авдитор╕╖, до яко╖ зможу д╕статися, особливо у США.
Я захоплююся хоробр╕стю та опором. Мене також надихають ус╕ т╕ маленьк╕ реч╕, як╕ роблять люди. Нав╕ть те, що вони перемикають мову свого телефону з рос╕йсько╖ на укра╖нську чи англ╕йську, щоб ╕ таким чином протистояти спробам Рос╕╖ знищити укра╖нську культуру та ╕дентичн╕сть. Це дуже, дуже надиха╓.
НАЙКРАЩЕ ПЕРЕКОНУЮТЬ СВ╤ТОВУ СП╤ЛЬНОТУ КОНКРЕТН╤ ╤СТОР╤╥ ПРО РОС╤ЙСЬК╤ ЗВ╤РСТВА
- Що, на вашу думку, потр╕бно зробити, аби м╕жнародна сп╕льнота визнала д╕╖ Рос╕╖ геноцидом?
- Думаю, потр╕бн╕ скоординован╕ зусилля, як╕ допомогли б показати т╕ зв╕рства, як╕ чинить Рос╕я.
На Заход╕ люблять говорити про системи озбро╓нь, пол╕тику та про вс╕ляк╕ ╕нш╕ реч╕. Наприклад, про членство в НАТО… Це, зв╕сно, все дуже важливо. Нам потр╕бно пост╕йно наголошувати на тому, що Укра╖н╕ необх╕дн╕ вс╕ наявн╕ системи озбро╓нь, аби забезпечити максимальний усп╕х контрнаступу. Укра╖на ма╓ точно знати, що ╖╖ м╕сце на Заход╕. ╤ два найкращ╕ способи показати це – забезпечити членство в НАТО ╕ ╢С.
Але законодавц╕ люблять так╕ розмови тому, що вони дуже загальн╕. Якщо ми говоримо з публ╕чними пол╕тками чи ╕нтелектуалами, то, на мою думку, найефективн╕ший спос╕б зачепити ╖х – це перевести розмову в ╕нше русло: вказати на те, що намага╓ться робити Рос╕я, ╕ на зв╕рства, як╕ вона чинить.
У нашому останньому зв╕т╕ ми розпов╕ли про укра╖нську д╕вчину, яку в╕дправили до ф╕льтрац╕йного табору в окупованому Криму. На н╕й була кофта з написом «Слава Укра╖н╕». Охоронц╕ наказали зняти ╖╖. Коли вона в╕дмовилася, вони порвали кофту. Знищили ╖╖ так, як би хот╕ли знищити Укра╖ну, принаймн╕ показати це т╕й д╕вчин╕.
Коли ви д╕литися такими ╕стор╕ями ╕з зах╕дною аудитор╕╓ю, вона почина╓ розум╕ти, по-перше, те, що витворя╓ Рос╕я, а по-друге, роль рос╕йського колон╕ал╕зму, ╕мпер╕ал╕зму в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖. Це все обов’язково змушу╓ держави серйозно долучатися до дискус╕╖ про геноцид.
Думаю, вс╕ ц╕ реч╕ фундаментально пов’язан╕. Держави розум╕ють, що Рос╕я чинить геноцид в Укра╖н╕, але для того, щоб визнати це, ╖м потр╕бно щось робити з╕ сво╖м сприйняттям Рос╕╖ в ц╕лому. Вони мають розум╕ти, що рос╕яни здатн╕ на таке.
Треба забезпечити, щоб майбутн╓ ╢вропи було таким, де рос╕яни не могли б зд╕йснювати под╕бн╕ зв╕рства.
КАРАТИ ТРЕБА НЕ ЛИШЕ ПУТ╤НА, А Й РОС╤ЙСЬКУ ДЕРЖАВУ
- А яким ма╓ бути покарання винуватц╕в? Чи може статися так, що Пут╕ну це все з╕йде з рук?
- По-перше, я в╕рю ╕ спод╕ваюся, що Пут╕н та його сп╕льники отримають максимальне покарання, передбачене м╕жнародним правом. При цьому я погоджуюся з м╕жнародними юристами-правозахисниками, з якими т╕сно сп╕впрацював у цьому питанн╕. Вони неодноразово наголошували публ╕чно: необх╕дно зосередитися на в╕дпов╕дальност╕ держави значно б╕льше, н╕ж на особист╕й в╕дпов╕дальност╕. Бо, на ╖хню думку, якщо Пут╕на повалять, ╕ в╕н потрапить до Гааги, то це не допоможе в╕дбудувати Укра╖ну.
Важливо передбачити державну в╕дпов╕дальн╕сть, адже повномасштабне пут╕нське вторгнення ╜рунту╓ться на рос╕йських колон╕альних наративах, на ╖хн╕х ╕мперських амб╕ц╕ях, у ф╕лософських концепц╕ях.
Конвенц╕я про геноцид найкраще да╓ можлив╕сть юридично об╜рунтувати рос╕йське вторгнення в Укра╖ну. Але все лежить значно глибше за незл╕ченн╕ акти геноциду, як╕ ми спостер╕гали п╕д час цього конкретного повномасштабного вторгнення. Сл╕д пам’ятати, що Рос╕я намага╓ться знищити укра╖нц╕в ще з час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, коли видавалися документи на кшталт Емського указу. Ц╕ д╕╖ в╕д самого початку мали на мет╕ знищити укра╖нську культуру та укра╖нську ╕дентичн╕сть.
Рос╕я завжди сприймала укра╖нц╕в як загрозу. Тому вважаю, з точки зору покарання за цей геноцид, рос╕йська держава повинна взяти на себе повну в╕дпов╕дальн╕сть. Необх╕дна ц╕лковита культурна розплата всередин╕ само╖ Рос╕╖. Рос╕яни повинн╕ повн╕стю в╕дкинути ╕мперськ╕ та колон╕альн╕ п╕дтексти сучасного рос╕йського про╓кту, сучасно╖ рос╕йсько╖ держави, сучасно╖ рос╕йсько╖ культури та сучасно╖ рос╕йсько╖ ╕дентичност╕. Рос╕яни мають багато роботи…
Боюся, якщо ми дозволимо окремим злочинцям зняти тягар з рос╕йсько╖ держави чи рос╕йського пол╕тичного про╓кту, то зробимо ведмежу послугу не лише укра╖нцям, а й ус╕м народам, ╕снуванню яких Рос╕я продовжуватиме загрожувати. Рос╕йський колон╕ал╕зм та ╕мпер╕ал╕зм не почина╓ться ╕ не зак╕нчу╓ться в Укра╖н╕. Рос╕я хот╕ла б знищити багато ╕нших народ╕в навколо не╖ ╕ всередин╕ не╖. Щоб запоб╕гти цьому, необх╕дно покласти в╕дпов╕дальн╕сть безпосередньо на державу, на державн╕ органи ╕ на Рос╕ю як концепц╕ю.
- Пут╕н спод╕ва╓ться на зм╕ну влади в США, маючи на уваз╕, що наступний президент США зм╕нить св╕й п╕дх╕д до п╕дтримки Укра╖ни. Як американське сусп╕льство ставиться до тако╖ перспективи?
- Значна б╕льш╕сть американц╕в однозначно п╕дтриму╓ Укра╖ну, визнаючи, що Рос╕я скою╓ во╓нн╕ злочини. 68% американц╕в вважають, що Рос╕я намага╓ться зд╕йснити геноцид в Укра╖н╕, серед них – 85% демократ╕в, 58% незалежних ╕ 55% республ╕канц╕в. Нав╕ть б╕льш╕сть республ╕канц╕в, на яких Рос╕я нин╕ найб╕льше нац╕лена дез╕нформац╕╓ю та пропагандою, вважають, що вона чинить геноцид в Укра╖н╕.
Але ми бачили, що спроби Москви п╕дтримати якогось кандидата мали неоднозначн╕ результати. Не завжди виходить так, як вони хочуть. Байден не був бажаним кандидатом для Рос╕╖ на попередн╕х виборах ╕ перем╕г. Тож нема гарант╕й, що буде обрано саме ту людину, яко╖ вони хочуть.
Проте нав╕ть коли Трамп був обраний на св╕й перший терм╕н, в╕н не зм╕г зм╕нити курс американсько╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики. В╕н зм╕г спов╕льнити його, зм╕г стати непри╓мн╕стю, також зм╕г змусити наших союзник╕в поставити п╕д сумн╕в нашу в╕ддан╕сть демократ╕╖ ╕ нашим зобов’язанням. Але цього було недостатньо, щоб повн╕стю зм╕нити напрям нашого пол╕тичного процесу. Тому, думаю, важко спрогнозувати, що саме президентство Трампа означатиме для Укра╖ни ╕ для ц╕╓╖ в╕йни.
Важливо, що коли розмовля╓ш з республ╕канцями у Вашингтон╕, з пол╕тичними експертами, як╕ ╓ республ╕канцями, то однозначно ╖хня критика на адресу адм╕н╕страц╕╖ поляга╓ в тому, що США роблять недостатньо для п╕дтримки Укра╖ни.
РОЗМОВИ ПРО «ХОРОШИХ РОС╤ЯН» НЕБЕЗПЕЧН╤: СУЧАСНА РОС╤ЙСЬКА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ ╢ ╤МПЕРСЬКОЮ
- В укра╖нському сусп╕льств╕ трива╓ дискус╕я про ставлення до рос╕ян загалом, про те, чи бувають «хорош╕ рос╕яни». Наск╕льки, на вашу думку, рос╕яни як нац╕я винн╕ у розв'язанн╕ ц╕╓╖ в╕йни?
- Коли чую, як укра╖нц╕ говорять про «хороших рос╕ян» ╕ про те, чи ╕снують «хорош╕ рос╕яни», я вбачаю в цих розмовах визнання того, що, приймаючи рос╕йську ╕дентичн╕сть, ви неминуче ув╕чню╓те певний тип ставлення, який ╓ небезпечним для народ╕в у Рос╕╖ та навколо не╖.
Реальн╕сть, на жаль, така, що сучасна рос╕йська ╕дентичн╕сть ╓ ╕мперською. ╤сну╓ колон╕альне ставлення до народ╕в на перифер╕╖ Рос╕╖ та в межах рос╕йських кордон╕в. Нав╕ть якщо завтра вона програ╓ в╕йну й виведе з Укра╖ни сво╖ в╕йська, то все одно залишатиметься ╕мперським про╓ктом.
Чеченц╕ не хочуть бути частиною Рос╕╖. У РФ ╓ багато народ╕в, котр╕, якби дати ╖м можлив╕сть повного суверен╕тету без помсти з боку Кремля, прийняли б його.
Тож Рос╕я все ще залиша╓ться ц╕лком ╕мперським про╓ктом. Власне, це остання ╕мпер╕я, як╕й не дали розпастися. ╤ поки вона не розвалиться, думаю, рос╕яни мали б фундаментально в╕дкидати сучасний пол╕тичний стан Рос╕╖, сучасну ╕дею Рос╕╖ та сучасн╕ кордони Рос╕╖.
Пам’ятаю розмови з деякими рос╕янами, яких зустр╕в у Амстердам╕ багато рок╕в тому, ще до повномасштабного вторгнення. Вони були нажахан╕ вторгненням 2014 року. Вони роздумували над тим, що означа╓ бути рос╕янами, обурювалися тим, що сам╕ вони називали ╕мперським ментал╕тетом. ╤ не могли зрозум╕ти, де почина╓ться ╖хня ╕мперська ментальн╕сть ╕ де вона зак╕нчу╓ться.
Мен╕ важко в╕д╕йти в╕д уявлення того, що ця в╕йна ведеться Рос╕╓ю ╕ рос╕йськ╕стю. Тому що сучасна Рос╕я потребу╓ ц╕╓╖ рос╕йсько╖ ╕мперсько╖ ╕дентичност╕. Рос╕йський колон╕ал╕зм н╕коли не вмирав, рос╕йська ╕мпер╕я н╕коли не розпадалася. Я вважаю, що, зрештою, ця в╕йна ведеться в╕д ╕мен╕ кожно╖ окремо╖ людини, яка прийма╓ будь-який елемент чи будь-який аспект рос╕йсько╖ ╕дентичност╕.
Отже, думаю, ми повинн╕ усв╕домити, що це набагато б╕льше, н╕ж конкретний режим чи конкретна пол╕тична система. Це питання про те, як рос╕йський про╓кт д╕йшов до того, чим в╕н ╓, як може зм╕нити курс ╕ що можемо зробити ми, аби майбутн╓ рос╕йського пол╕тичного про╓кту ╕ концепц╕╖ Рос╕╖ було позбавлене колон╕ального п╕дтексту.
Володимир ╤льченко, Нью-Йорк
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2023 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25607
|