Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4397)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (4060)
Українці мої... (1639)
Резонанс (2045)
Урок української (1004)
"Білі плями" історії (1828)
Крим - наш дім (880)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (239)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (176)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БУДУТЬ В╤ДРОДЖЕН╤ У СЛАВ╤ ╤ СИЛ╤
П╕сля перемоги над демон╕чним московським ворогом будуть в╕дроджен╕ у «слав╕ ╕ сил╕»...


ОС╤НН╤ Л╤ХТАР╤
Наш╕ традиц╕╖


НЕСКОРЕНИЙ МАР╤УПОЛЬ
Художники в╕добразили красу дово╓нного Мар╕уполя ╕ руйнування, завдан╕ рос╕йськими окупантами…


ЛАНЦЮГ, ЯКИЙ СКЛАДА╢ТЬСЯ З НЕВ╤Д’╢МНИХ ЛАНОК
Про╓кт покликаний популяризувати ╕стор╕ю, культуру та традиц╕╖ кор╕нних народ╕в Укра╖ни…


ГЕРО╥ЗМ ╤ КРАСА НА ПОЛОТНАХ
Митц╕ в╕добразили красу природи Укра╖ни та геро╖зм ╖╖ захисник╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 15.09.2023
ЯК НА ЗДВИЖЕННЯ…

14 (27) вересня – величне свято Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього. У цей день (27 вересня, за оновленим календарем) також вшановують мученик╕в за Христову в╕ру Кал╕страта з побратимами та праведного Н╕ла.

Однак у народ╕ ╕ свято Воздвиження, ╕ весь заначений пер╕од (цикл) називали Здвиженням. Вважали, що ос╕нь уже йде назустр╕ч зим╕, зима «здвига╓ться» ближче до зими. Це час, коли почина╓ завмирати природа, хоча ╕ милу╓ людське око яскравими ос╕нн╕ми барвами, ╕нколи пот╕шить теплом. Все ж земля вже не родить, плоди у н╕й не розвиваються, а лише дозр╕вають. Останн╕ соки ╕з земл╕ беруть п╕зн╕ ос╕нн╕ кв╕ти, пом╕рно черпають силу ягоди калини, шипшини, обол╕пихи, горобини, журавлини. Можна (╕ потр╕бно!) заготовляти кор╕ння л╕карських рослин. Так, ростуть гриби. Не дивно! Ос╕нь – ╖хня пора. Окрема розмова про пос╕яну озимину, самос╕ви дикорослих рослин. Але вони чекатимуть свого часу аж до весни.

Народн╕ прикмети:

-Як на Здвиження випаде перший сн╕г, то справжн╕й сн╕г ляже на землю у свято -Кузьми ╕ Дем’яна 1(14) листопада. За народним календарем, це – передзимовий день.

-Ос╕нь прип╕знилася – зима затрима╓ться.

-Здвиження задощить – до Покрови буде мокро.

-Сухе Здвиження – суха Покрова.

-На Здвиження дощ – корова ще напасеться трави.

До Воздвиження господар╕ намагалися викопати всю картоплю, спалити хмиз, бур’ян, щоб до зими (до сн╕гу) д╕лянка була чистою. На вечерю пекли картоплю. Робили це тут же у пол╕ чи на город╕. Таке д╕йство ставало для с╕м’╖ урочистим ритуалом. Мабуть, зв╕дси й приказка: «Найсмачн╕ша картопля тод╕, коли ╖╖ копають». А спечена на жару, просякнута димом – погот╕в смачна!

 

НА РУФ╤НА ПОГОДИ ЗМ╤НА…

15 вересня вшановують преподобних отц╕в Олекс╕я, ╤вана, Федота, Антона, Маманта ╕ Руф╕на.

В Укра╖н╕ цей день називають по-р╕зному. Але найчаст╕ше згадують ╕м’я Руф╕н.

Народн╕ прикмети:

На Руф╕на любить бути погоди зм╕на – в╕д ос╕ннього тепла до похолодань та дощ╕в.

Якщо на Руф╕на п╕сля в╕дносно ст╕йко╖ тепло╖ погоди почалися дощ╕, то дал╕ ос╕нь буде м╕нливою.

П╕сля дощу на Руф╕на неодм╕нно з’являться опеньки.

На Руф╕на тепло ╕ сухо – ос╕нь ще пораду╓ теплом.

П╕сля холодного Руф╕на каптан з плечей скидай, а кожуха одягай.

Одна з давньоруських назв вересня – ревун. За фенолог╕чними спостереженнями, ц╕╓╖ пори (здеб╕льшого у друг╕й половин╕ м╕сяця) починаються гони у диких копитних, прийшла пора ╖хнього вес╕лля. Сурмлять, ревуть по л╕сах олен╕, лос╕, козул╕. Так╕ дивн╕ голоси видають т╕льки самц╕, викликають один одного на по╓динки, влаштовують сво╓р╕дн╕ «лицарськ╕ турн╕ри». До реч╕, тод╕ ц╕ тварини стають особливо небезпечними для людей…

 

СЛЬОЗОГ╤Н

Ос╕нн╕й дощ – не рад╕сть. Тим паче, коли доводиться збирати городину, звозити ╖╖ по бездор╕жжю з далеких пол╕в. Адже «восени ложка дощу, а в╕дро болота».

 Зв╕сно, ос╕нн╕й дощ також потр╕бен. Його особливо жадають господар╕, як╕ пос╕яти озимину. Але й вони «не хл╕бом ╓диним живуть». Картопля, капуста, морква, червоний буряк… також потр╕бн╕ на стол╕. Отож, якою ма╓ бути Добра Ос╕нь?..

За давн╕ми народними синоптичними спостереженнями (принаймн╕, за першою декадою вересня):

-На початку осен╕ випали дощ╕, ос╕нь заплакала, сльозами покапала – дал╕ встановиться суха погода.

-Спочатку ос╕нь поплаче, а пот╕м заспоко╖ться. (╤ навпаки: спочатку см╕╓ться, а пот╕м плаче).

-На священомученика ╢втих╕я (6 вересня) випаде дощ, то дал╕ встановиться суха погода; зима може бути сн╕жною, але це об╕ця╓ добрий врожай на майбутн╕й р╕к.

-Якщо перша половина осен╕ суха, тод╕ друга може бути мокрою.

-Приваблива ос╕нь – гарна зима.

-Багато павутиння л╕та╓ – про сух╕ дн╕ спов╕ща╓.

-Сивий (молочний) туман довго не спада╓ – буде дощ.

-Тривалу дощову погоду ранньо╖ осен╕ колись називали «сльозогоном».

 

ОС╤ННЯ ОРАНКА

Як т╕льки з╕брали зернов╕ культури, викопали городину, дбайлив╕ господар╕ прагнули якнайшвидше виорати поле. Таку працю називали ос╕нньою оранкою, а ще част╕ше – переорюванням. Максимальний терм╕н, до якого мали впоратися, перш╕ дн╕ п╕сля свята Покрови. Адже пот╕м можуть вдарити морози, випасти сн╕г. Орати замерзлу землю – кепська справа, якщо ╕ не марна.

Перед тим громадили на купи засохлий бур’ян, збирали хмиз ╕ спалювали ╖х, вивозили ╕ розкидали гн╕й по полю. Таке «добро» - хороша п╕джива для ╜рунту. За зиму вона належно просякне у землю.

За народними традиц╕ями, яких у давнину строго дотримувалися, у деяких рег╕онах Укра╖ни ос╕ння оранка нагадувала весняну ╕ весняний зас╕в. У поле йшли вс╕╓ю с╕м’╓ю, батьки брали з╕ собою д╕тей. Так у нас уже повелося, що д╕тей змалечку привчали до прац╕. До реч╕, « у дитини – легка рука, то вона ╕ почина╓». Спершу, н╕ж братися до роботи, щиро молилися, аби Всевишн╕й благословив землю ╕ працю господар╕в, а вже пот╕м дарував щедрий врожай.

Об╕дали тут же, у пол╕. За ст╕л слугувала б╕ла скатертина, розстелена на р╕лл╕.

П╕д час ос╕нньо╖ оранки влаштовували громадськ╕ толоки – безкорисливу допомогу д╕тям-сиротам, удовам, старим самотн╕м людям.

У народ╕ кажуть:

Поле орати – хл╕б на стол╕ мати.

Не виорати ╕ не пос╕яти поля – буде г╕рка недоля!

Орати поле в╕д душ╕ – будуть смачн╕ калач╕!

У ледачого ╕ поле не оране, ╕ хл╕ба нема на стол╕…

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25461

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков