Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4397)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (4060)
Українці мої... (1639)
Резонанс (2045)
Урок української (1004)
"Білі плями" історії (1828)
Крим - наш дім (880)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (239)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (176)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
90 РОК╤В ПОТОМУ: ПАРЛАМЕНТИ 28 КРА╥Н ВИЗНАЛИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НЦ╤В
╤з них б╕льше десяти — п╕сля початку повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


СВЯТО ХРЕЩЕННЯ: В╤Д СВЯТКУВАНЬ З КИРИЛОМ ДО УКРА╥НСЬКО╥ МОЛИТВИ В ЛАВР╤
Свято Хрещення Рус╕ може бути еталонним прикладом, як Москва билася за символ╕чний кап╕тал ╕ як...


CЕНАТ ПОЛЬЩ╤ УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО ВОЛИНСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Нав╕ть найболюч╕ш╕ справи минулого не можуть перекреслити польсько-укра╖нську сп╕льн╕сть...


КОНСТИТУЦ╤ЙНА Н╤Ч, ЩО НЕ ЗАК╤НЧИЛАСЯ, АБО ЯК В УКРА╥Н╤ ПРИЙМАЛИ КОНСТИТУЦ╤Ю
Каменем спотикання стали: мова, державна символ╕ка ╕ статус Криму…


ПАРЛАМЕНТ СЛОВАЧЧИНИ ВИЗНАВ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
«Сво╓часне р╕шення, вагомий внесок у в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕ та вшанування...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 15.09.2023
МОСКАЛ╤В МИ БИЛИ ╤ Б’╢МО ЗНОВУ

8 вересня на ст╕н╕ в╕дродженого Успенського собору Ки╓во-Печерсько╖ лаври в╕дбулося урочисте в╕дкриття барель╓фу на честь видатного полководця князя Костянтина ╤вановича Острозького. У цей день 509 рок╕в тому коал╕ц╕йне формування п╕д командуванням великого гетьмана литовського князя Острозького, до якого входили вих╕дц╕ ╕з литовських, польських, укра╖нських та б╕лоруських земель, неподал╕к м╕ста Орша вщент розгромило багатотисячну арм╕ю московит╕в.

 Тод╕ московськ╕ вояки, захопивши Смоленськ, д╕сталися до околиць Орш╕, яка сто╖ть на Дн╕пр╕ в сучасн╕й В╕тебськ╕й област╕ Б╕лорус╕.

 Вноч╕ во╖ни Острозького зд╕йснили довол╕ ризикований маневр: вони форсували Дн╕про, залишивши його у себе в тилу. Якби литовсько-польське в╕йсько почало програвати, то шляху для в╕дступу в нього не було б саме через це.

 Московськ╕ во╓начальники саме на це й спод╕валися, але марно. Раптом, попри усп╕шну оборону кавалер╕я Острозького з╕м╕тувала в╕дступ. Московити кинулися навздог╕н. Але попередньо замаскована артилер╕я в╕дкрила по них вогонь ╕ змусила вт╕кати. П╕сля цього все в╕йсько князя розпочало контратаку ╕ винищило багато московських вояк╕в.

 Перемога п╕д Оршею стримала просування Москви на укра╖нськ╕ та б╕лоруськ╕ земл╕ принаймн╕ на стол╕ття.

 В. о. генерального директора Нац╕онального запов╕дника «Ки╓во-Печерська лавра» Максим Остапенко на в╕дкритт╕ барель╓фу наголосив, що так╕ потужн╕ постат╕, як князь Костянтин Острозький, можуть об’╓днувати народи ╕ через 500 рок╕в.

 У наш час, коли Укра╖на виборю╓ право на свою незалежн╕сть, велике значення ма╓ п╕дтримка ╕нших держав. У нас ╓ багато приклад╕в того, що Укра╖на ╖╖ ма╓. У цьому вкотре запевнили в сво╖х виступах Надзвичайний ╕ Поважний Посол Литовсько╖ Республ╕ки в Укра╖н╕ Вальдемарас Сарап╕нас та заступниця Надзвичайного ╕ Повноважного Посла Республ╕ки Польща в Укра╖н╕ Агн╓шка Горальська.

 Братн╕й б╕лоруський народ представляли во╖ни б╕лоруського полку ╕мен╕ Кастуся Калиновського у склад╕ Збройних Сил Укра╖ни на чол╕ з командиром Денисом Прохоровим. В╕тальне слово командир Прохоров говорив б╕лоруською мовою – укра╖нцям не потр╕бн╕ перекладач╕, щоб зрозум╕ти б╕лорус╕в. Наш╕ мови дуже под╕бн╕, ╕ у нас один ворог.

 Денис Прохоров зазначив: «Битва п╕д Оршею – це приклад, як об’╓днан╕ зусилля в╕йська Литовського (до якого входили ╕ б╕лоруси та укра╖нц╕) й Польщ╕ подолали мало не вдв╕ч╕ б╕льше московське в╕йсько. Наш╕ народи змагалися пл╕ч-о-пл╕ч ╕ перемогли. Це приклад, коли во╓нне мистецтво сильн╕ше в╕д к╕лькост╕».

 У самому собор╕, б╕ля пам’ятника Костянтину Острозькому (ктитор Ки╓во-Печерсько╖ лаври князь Острозький був тут похований) було нагороджено 3 б╕йц╕в полку за особливу звитягу на пол╕ бою. Б╕лоруси воюють в Укра╖н╕ проти рос╕ян, бо впевнен╕, що в╕д нашо╖ перемоги залежить ╕ воля та свобода Б╕лорус╕.

 Один ╕з ╕н╕ц╕атор╕в ув╕чнення пам'ят╕ Костянтина Острозького, голова Фонду «Р╕дна кра╖на» Микола Томенко зауважив, що нин╕ трива╓ св╕тоглядна в╕йна за укра╖нський св╕т, ╕ вшанування пам'ят╕ Костянтина Острозького – це один ╕з елемент╕в укра╖нсько╖ лаври. Тепер тут ╓ Острозьк╕, Шевченко, скоро буде музей ╤вана Мазепи ╕ б╕льше уваги до постат╕ Петра Могили.

 Микола Томенко сказав: «Т╕ випадков╕ укра╖ножери чи укра╖нофоби, що опинилися на територ╕╖ лаври можуть стати обм╕нним фондом, повернути ╖х на Московщину ╕ перший такий може бути Столип╕н».

 Автори барель╓фу – скульптори Борис Крилов ╕ Олесь Сидорук. Консультант ╕ куратор акц╕╖ Любомир Михайлина.

 Костянтина Острозького однаково шанують р╕зн╕ народи, в╕ддаючи належне його во╓нному ген╕ю та незламност╕. ╤стор╕я т╕сно╖ м╕жнародно╖ сп╕впрац╕ запов╕дника з литовськими партнерами щодо вшанування династ╕╖ княз╕в Острозьких трива╓ майже 10 рок╕в за ╕н╕ц╕ативи Робертаса Габуласа, голови Благод╕йного фонду «Корона княз╕в Острозьких», почесного консула Литовсько╖ Республ╕ки в Луганськ╕й област╕. Коштом ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ так╕ ж барель╓фи ран╕ше встановлено в Литв╕ та Польщ╕.

 На в╕дкритт╕ барель╓фу також були представники 25 десантно-штурмово╖ бригади ╕ представники Острозько╖ академ╕╖, де урочистост╕, присвячен╕ князям Острозьким, проведуть на початку жовтня.

 За ╕н╕ц╕ативи мецената Олекс╕я Шереметь╓ва було презентовано планшетну виставку «Орша 1514».

 Сп╕ворган╕затором заходу став Центр б╕лоруських комун╕кац╕й.

 Дещо перефразувавши в╕дому п╕сню, можна сказати: «Москал╕в ми били ╕ б’╓мо знову».

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25460

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков