"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема "Резонанс"
#37 за 15.09.2023
ЯК УКРА╥НА РАЗОМ З СОЮЗНИКАМИ ВИБИВА╢ РОС╤Ю З ЧОРНОГО МОРЯ
У н╕ч на 13 вересня сталася “бавовна” на головн╕й ремонтн╕й баз╕ Чорноморського флоту РФ в тимчасово окупованому Севастопол╕. Причина: н╕бито комб╕нований удар 10 крилатими ракетами та безп╕лотними катерами (принаймн╕, так пов╕домля╓ ворог, наш╕ — поки не коментували, що саме прилет╕ло). Попередн╕ насл╕дки: пошкоджено п╕дводний човен “Ростов-на-Дону” (нос╕й ракет “Кал╕бр”) та великий десантний корабель “Минск”.
...Процес спростування м╕фу про н╕бито “повний контроль” Рос╕╖ над чорноморською акватор╕╓ю трива╓. ╤ про це також св╕дчать ╕нш╕ важлив╕ новини.
Новина №1. 11 вересня наш╕ в╕йськов╕ повернули п╕д контроль "вишки Бойка" (буров╕ газо- та нафтовидобувн╕ платформи неподал╕к в╕д узбережжя окупованого Криму, - Ред.), як╕ РФ захопила ще у 2014-му. Дев’ять рок╕в ц╕ “вишки” ворог використовував у в╕йськових ц╕лях. Зокрема, там були розм╕щен╕ засоби рад╕олокац╕йного стеження (читай — вуха й оч╕ рашист╕в у п╕вн╕чно-зах╕дному сектор╕ Чорного моря). Тут ключове слово “були”. Операц╕я направду ун╕кальна. Особливо, якщо поглянути на не╖ кр╕зь призму попередн╕х под╕й.
23-24 серпня спецпризначенц╕ ГУР МОУ знищили ЗРК великого ╕ середнього рад╕усу д╕╖ С-400 “Тр╕умф” та зд╕йснили висадку на мис╕ Тарханкут. На думку експерт╕в, саме завдяки таким операц╕ям, вкуп╕ з╕ зв╕льненням минулого року о. Зм╕╖ний, пер╕одичним в╕дправленням корабл╕в РФ “на корм рибам”, ударами по Керченському мосту, по ворожих складах та ав╕абазах у тимчасово окупованому п╕востров╕ тощо - Укра╖на не просто посилю╓ св╕й контроль над акватор╕╓ю Чорного моря, над морськими торговими шляхами, а й упевнено руха╓ться в напрямку неминучо╖ деокупац╕╖ Криму.
Новина №2. Напередодн╕ стало в╕домо, що протягом останн╕х тижн╕в л╕таки ВПС Велико╖ Британ╕╖ патрулюють пов╕тряний прост╕р над Чорним морем. Мета, як пов╕домля╓ The Telegraph з посиланням на ╕нформац╕ю з Даун╕нг-стр╕т, — стримати агресора в╕д атак по вантажних кораблях, що транспортують зерно та ╕нше продовольство з Укра╖ни. Пряма цитата: “Ми використовуватимемо нашу розв╕дку, спостереження ╕ рекогносцировку для спостереження за д╕яльн╕стю Рос╕╖ у Чорному мор╕”.
В Укра╖н╕ прив╕тали р╕шення британц╕в: “Нам потр╕бн╕ м╕жнародн╕ гарант╕╖ безпеки та п╕дтримка партнер╕в. ╤ з британсько╖ сторони — це була одна з перших ласт╕вок”, - заявила речниця Сил оборони П╕вдня Укра╖ни Натал╕я Гуменюк.
Вт╕м, що це насправд╕ означа╓, чи варто спод╕ватися на збройний захист британськими л╕таками цив╕льних суден, як╕ везуть укра╖нське зб╕жжя — питання.
Новина №3. У США готуються ухвалити важливий для Укра╖ни закон про чорноморську безпеку (Black Sea Security Act of 2023), який, кр╕м усього ╕ншого, передбача╓ розм╕щення в╕йськового контингенту в Чорному мор╕. Пов╕домля╓ться, що цей законопроект (був поданий сенаторами Джин Шах╕н (демократка) та М╕ттом Ромн╕ (республ╕канець), що св╕дчить про двопарт╕йну п╕дтримку) ╓ доповненням до ╕ншого проекту документу – National Defense Authorization Act (NDAA), який визнача╓ витрати США на нац╕ональну оборону у 2024 ф╕скальному роц╕ ╕ який вже пройшов через обидв╕ палати Конгресу. Тепер справа за п╕дписанням його президентом Джо Байденом.
Тепер давайте по порядку.
“Вишки Бойка”: крок за кроком позбавля╓мо супротивника сил ╕ засоб╕в
Кап╕тан I рангу в запас╕, кер╕вник в╕йськових програм Центру глобал╕стики «Стратег╕я ХХ╤» Павло Лак╕йчук в коментар╕ Укр╕нформу заявив, що операц╕ю з╕ зв╕льнення “вишок Бойка” сл╕д в першу чергу розглядати не як черговий крок до зв╕льнення Криму, а як елемент в боротьб╕ за безпеку судноплавства в п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ Чорного моря.
“Захопивши в 2014 роц╕ морську ╕нфраструктуру "Чорноморнафтогазу", рос╕яни не т╕льки д╕яли як крад╕╖ та п╕рати, а й мали на мет╕ використовувати ╖╖ як платформи для розташування системи розв╕дки ╕ спостереження за пов╕тряною, надводною та п╕дводною обстановкою в наш╕й частин╕ Чорного моря”, - каже експерт.
Ракетн╕ удари по "вишкам Бойка" та зв╕льнення острова Зм╕╖ного в червн╕-липн╕ минулого року розпочали операц╕ю по "виколюванню очей ╕ в╕др╕занню вух" агресору, а повернення морсько╖ ╕нфраструктури "Чорноморнафтогазу" п╕д контроль Укра╖ни завершило цей процес, вважа╓ пан Лак╕йчук.
“Зрозум╕ло, для повного зв╕льнення нашого моря в╕д окупанта треба ще багато, але, очевидно, Сили оборони Укра╖ни мають з цього приводу ч╕ткий план д╕й ╕ крок за кроком реал╕зовують його”, - додав кер╕вник в╕йськових програм Центру глобал╕стики «Стратег╕я ХХ╤»
За словами Андр╕я Риженка, експерта Центру оборонних стратег╕й, кап╕тана I рангу в запас╕, Укра╖на поступово п╕дточу╓ бойовий потенц╕ал РФ, але говорити про контроль поки що зарано.
“Хоча загалом тенденц╕я справд╕ дуже позитивна для нас, - каже в╕н. - Окрем╕ рейдов╕ д╕╖ з нашого боку позбавляють супротивника сил ╕ засоб╕в, як╕ забезпечують його дом╕нування в п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ Чорного моря”.
В╕йськовий оглядач групи “╤нформац╕йний спротив” Олександр Коваленко повернення п╕д наш контроль “вишок Бойка” назива╓ “ун╕кальною операц╕╓ю”, якщо говоримо про т╕ умови, в яких вона в╕дбувалася, бо це — в╕дкрите море.
“Вишки Бойка” могли використовуватися рос╕йськими окупантами за р╕зними призначеннями. Починаючи в╕д самого простого — як майданчики для контролю саме цього сектору в Чорному мор╕, розм╕щення там в╕дпов╕дного розв╕дувального обладнання, обладнання зв’язку, нав╕ть комплекс╕в протипов╕тряно╖ оборони малого рад╕усу д╕╖ — хоча б говорити про п╕дрозд╕л з ПЗРК, — ╕ це вже ╓ такий соб╕ локальний майданчик ППО, ну ╕ д╕йсно ╕ншого обладнання. А також могли використовуватись для первинно╖ концентрац╕╖ груп диверс╕йно-розв╕дувального типу для висадки, ну наприклад, десь на чорноморському узбережж╕ — або Одеськ╕й, або Микола╖вськ╕й област╕.”, - каже пан Коваленко.
На думку якого полковника запасу Серг╕я Грабського, зв╕льнення "вишок" дало к╕лька ефект╕в.
“В╕йськовий, тобто ми усунули в╕йськову загрозу на цьому напрямку, економ╕чний - ми дозволили полегшити ╕ розширити можливост╕ судноплавства в цьому рег╕он╕. Ну ╕ ╕нформац╕йний пропагандистський, який теж не можна в╕дкидати в умовах г╕бридно╖ в╕йни - противник розум╕╓, що час зв╕льнення Криму вже дуже близько ╕ укра╖нськ╕ в╕йськов╕ активно д╕ють вже в безпосередн╕й близькост╕ в╕д берег╕в п╕вострова”, - розпов╕да╓ експерт.
Пан Грабський вважа╓, що так╕ рейди будуть част╕шими, ╕, можливо, один з цих зак╕нчиться остаточним визволенням Криму.
Ситуац╕я розвива╓ться так, що у раз╕ активного просування ЗСУ на п╕вдн╕ та виходу на узбережжя Азовського моря - угрупування противника в Криму фактично виявиться у блокад╕.
“Думаю, що ми робимо такий соб╕ жест добро╖ вол╕, поки дозволяючи противнику покинути територ╕ю Криму. Але, зв╕сно, ми можемо нанести ураження (Кримському мосту), як╕ в значн╕й м╕р╕ послаблять пропускну спроможн╕сть ц╕╓╖ споруди. З виходом на узбережжя Азовського моря, на перешийки Криму, фактично справа визволення п╕вострова буде справою к╕лькох тижн╕в чи м╕сяц╕в максимум”, - п╕дкреслив Серг╕й Грабський.
Андр╕й Риженко зазначив, що новину про британськ╕ л╕таки над Чорним морем не варто сприймати, як щось нове, тому що наш╕ партнери патрулювання у цьому рег╕он╕ зд╕йснюють регулярно.
“Наприклад, пост╕йно патрулюють пов╕тряний прост╕р над Чорним морем за допомогою тих же безп╕лотник╕в. Пам’ята╓те ╕нцидент з американським розв╕дувальним дроном MQ-9 Reaper, який рос╕йськ╕ винищувач╕ збили у березн╕ цього року? Зараз п╕д приц╕лом британц╕в буде зах╕дне узбережжя — там, де проходить коридор, по якому йдуть судна з/до порт╕в Одеси”, - каже кап╕тан першого рангу.
╤ не варто думати, що «патрулювання» - це якось слабувато.
“Насправд╕ це серйозний в╕йськово-пол╕тичний меседж, який адресований РФ. У такий спос╕б Велика Британ╕я каже, що ма╓ серйозний нам╕р зд╕йснювати заходи для безпеки Чорного моря”, - додав пан Риженко.
Про як╕ заходи йдеться?
“На першому етап╕, наск╕льки я розум╕ю, британськ╕ л╕таки висв╕тлюватимуть надводну обстановку в рег╕он╕. Нараз╕, ц╕ польоти не передбачатимуть якихось активних д╕й щодо захисту суден, як╕ можуть бути атакован╕ рос╕янами”, - розпов╕да╓ в╕йськовий експерт.
Але дал╕ може бути все, що завгодно.
“З часом можуть посл╕дувати й б╕льш жорстк╕ д╕╖. П╕сля того, як РФ вийшла з "зерново╖ угоди" - вона перебазувала два сво╖х ракетних катери з Севастополя до Донузлава (зах╕дна частина Криму). ╤ ц╕ катери пост╕йно знаходяться у бо╓готовност╕. Кожен може випустити 4 ракети "Моск╕т" дальн╕стю стр╕льби 180 к╕лометр╕в. Отже, загроза н╕куди не под╕лася”, - наголошу╓ Андр╕й Риженко.
А це — Павло Лак╕йчук: “Тут британц╕ трохи лукавлять. Велика Британ╕я розпочала "пов╕тряну м╕с╕ю з патрулювання пов╕тряного простору над Чорним морем" (чорноморський аналог М╕с╕╖ пов╕тряно╖ пол╕ц╕╖ НАТО в кра╖нах Балт╕╖ - Baltic Air Policing) ще у 2017 роц╕. Для цього на ав╕абазу М╕ха╖л-Когелн╕чану, що на п╕вденному сход╕ Румун╕╖, було перебазовано четв╕рку винищувач╕в Typhoon. З того часу сп╕льно з л╕таками ВПС Румун╕╖ вони патрулюють ╖╖ пов╕тряний прост╕р”.
╤нцидент╕в ╕з запоб╕ганням провокац╕ям рос╕йських л╕так╕в над територ╕альними водами Румун╕╖ було досить багато: “В серпн╕ Укра╖на оголосила тимчасов╕ коридори для торг╕вельних суден, що прямують до та з чорноморських порт╕в, як╕ пролягають через територ╕альн╕ води наших сус╕д╕в — Румун╕╖ ╕ Болгар╕╖. Отже, тепер л╕таки Корол╕вських ВПС, вил╕таючи на патрулювання пов╕тряного простору над територ╕альними водами Румун╕╖, формально зд╕йснюють ╕ "контроль та захист морських шлях╕в у Чорному мор╕".
Вт╕м, сама оф╕ц╕йна заява британсько╖ сторони про захист судноплавства в Чорному мор╕ — це позитивний момент.
“Тепер рос╕йськ╕ п╕рати десять раз подумають чи атакувати судна в межах "тимчасових коридор╕в", чи краще забиратись”, - запевня╓ Павло Лак╕йчук.
Регулярна присутн╕сть сил НАТО в Чорному мор╕ на ротац╕йн╕й основ╕: чим важливий Закон про чорноморську безпеку?
Нарешт╕, що стосу╓ться закону про чорноморську безпеку, який США можуть ухвалити найближчим часом, то про нього детально розпов╕ли експерти з Центру глобал╕стики "Стратег╕я ХХ╤" - Богдан Устименко, Павло Лак╕йчук та Михайло Гончар.
Якщо коротко, то в документ╕ м╕стяться так╕ важлив╕ для Укра╖ни положення:
– в ╕нтересах США п╕дтримувати зусилля для запоб╕гання поширенню збройного конфл╕кту в ╢вроп╕ шляхом визнання Чорноморського рег╕ону ареною рос╕йсько╖ агрес╕╖;
– чорноморськ╕ держави мають вир╕шальне значення для протид╕╖ агрес╕╖ РФ та сприяння колективн╕й безпец╕ кра╖н П╕вн╕чноатлантичного Альянсу;
– насильницьк╕ спроби РФ розширити свою територ╕ю та контролювати доступ до Середземного моря через Чорне море становлять загрозу нац╕ональн╕й безпец╕ США й НАТО;
– в ╕нтересах США зм╕цнювати економ╕чн╕ зв’язки з чорноморськими державами.
“У законопроект╕ про чорноморську безпеку США ставлять перед собою ц╕л╕: по-перше, разом з членами НАТО, розглянути питання про регулярну присутн╕сть в Чорному мор╕ на ротац╕йн╕й основ╕. По-друге, зм╕цнення економ╕чних зв’язк╕в м╕ж США та чорноморськими партнерами шляхом посилення американсько╖ присутност╕ та зб╕льшення американських ╕нвестиц╕й у цих державах. По-трет╓, Вашингтон зобов’язу╓ться шукати шляхи вир╕шення проблем з продовольчою безпекою, як╕ виникають через блокування укра╖нських морських порт╕в, оск╕льки ця проблема матиме критичн╕ насл╕дки для нац╕онально╖ безпеки США та партнер╕в”, - розпов╕да╓ Богдан Устименко.
Кр╕м того, США розглядатимуть питання про розм╕щення м╕ждержавного в╕йськового штабу в Чорноморському рег╕он╕,
“Цей штаб в╕дпов╕датиме за планування, бо╓готовн╕сть, проведення навчань та координац╕ю в╕йськово╖ д╕яльност╕ в ширшому Чорноморському рег╕он╕”, - додав експерт.
Водночас, як зазнача╓ пан Устименко, саме в╕д укра╖нсько╖ влади буде залежати, який об’╓м додатково╖ допомоги та ╕ноземних ╕нвестиц╕й Укра╖на зможе залучити на п╕дстав╕ Закону США про чорноморську безпеку.
“Перспектива прийняття в США Закону про чорноморську безпеку св╕дчить про те, що нарешт╕ в Штатах зрозум╕ли сво╖ помилки, коли протягом рок╕в основну увагу було спрямовано на забезпечення безпеки союзник╕в на Балтиц╕, залишаючи Чорноморський басейн напризволяще. Безкарн╕сть стала одним ╕з спонукальних мотив╕в рос╕йсько╖ агресивно╖ повед╕нки в рег╕он╕. Настав час виправляти власн╕ помилки. Але чи стане у нашого найб╕льшого, найвпливов╕шого союзника ╕ партнера пол╕тично╖ вол╕ активно втрутитися в рег╕ональну безпекову пол╕тику в умовах, коли Рос╕я вже вдалася до збройно╖ агрес╕╖ ╕ в╕дступати не збира╓ться, - побачимо”, - доповню╓ Павло Лак╕йчук.
Тим часом Михайло Гончар каже, що ухвалення документа, наприклад, завтра, ще не означа╓, що через тиждень у Чорне море прибуде корабельне угруповання 6 флоту.
“Або — що в╕дразу буде орган╕зована операц╕я “Freedom of Navigation” за зразком тих, що проводяться в П╕вденно-Китайському мор╕, аби продемонструвати, що Сполучен╕ Штати л╕татимуть, плаватимуть ╕ д╕ятимуть скр╕зь, де дозволя╓ м╕жнародне право (to demonstrate that the United States will fly, sail, and operate wherever international law allows). Але х╕д думок американських законодавц╕в п╕сля понад року вагань ╕ дипломатичних зусиль рушив в правильному напрямку. Тепер потр╕бно «кочегарити» дядечка Джо з Держдепом ╕ Пентагоном. А нашим ВМС нещадно нищити рашистськ╕ в╕йськов╕ «корита» по ус╕й акватор╕╖ Чорного моря ╕ завдавати удар╕в по портов╕й та енергетичн╕й ╕нфраструктур╕ ворога”, - резюмував пан Гончар.
Щодо останньо╖ фрази експерта — Сили оборони Укра╖ни протягом останн╕х двох м╕сяц╕в активно цим ╕ займаються. Причому завдають удар╕в не лише по тимчасово окупованих Рос╕╓ю територ╕ях, а й по сам╕й Рос╕╖.
Мирослав Л╕скович
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2023 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25453
|