Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 22.10.2004 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 22.10.2004
ЛУКАВИМ БРАТАМ МОЇМ...
Валентин БУТ

На моє глибоке переконання, найбільшою проблемою пострадянських народів, українського народу в тому числі, є довготривале політичне отупіння, що межує
з байдужістю раба. Глибоко врізане у підсвідомість гулагівське щеплення - тавро звіра ще й досі, як бачимо, дається взнаки. Воно в твердому переконанні, що політика - то брудна справа, від якої треба триматися якнайдалі, що демократія - огидна повія, яка так і норовить впіймати в свої тенета невинні душі, що там, НАГОРІ, все знають, все контролюють, все вирішать за нас, а отже, нічого собі й голову сушити над тим, що не вашого ума діло.
Чи треба говорити, що влада всіма силами підтримує такі погляди! Воно й зрозуміло - куди як просто керувати отарою овець, які на кожне "гей" слухняно повертають у потрібний бік і, в гіршому випадку, здатні хіба що на жалібне мекання, коли їх стрижуть чи ріжуть.
На жаль, навіть після того, як доля дала нам унікальний шанс вибратися з болота стагнації, ми, замість того, щоб зробити широкий крок уперед, продовжували тупцяти на місці, безпорадно чіпляючись за уламки розбитого корита. Нічому не навчило нас навіть те, що колишні наші високоідейні пастирі дружно перефарбувались і, тепер вже не приховуючи вовчих вух, відкрито взялися до свого зарізяцького ремесла.
О, вони добре показали, чого варті їх людинолюбні ідеї! Країною наче моровиця пройшла. Кожен відчув і продовжує відчувати те на власній шкурі. А проте ж і сьогодні, по тринадцяти роках грабунку та нищення, знаходяться ще такі, які, попри зідрані три шкури, самовіддано мекають на підтримку існуючого ладу, виводять "многая лєта" пожираючому їх хижаку.
Лукаві раби? Ваша тупість, байдужість та лінощі - ось справжня причина занепаду краю. Це вашою зрадливістю тримається при владі кримінальний режим, бо ж щоразу продасте свій голос як не за пляшку горілки чи пару юдиних срібняків, то за дурний страх, за дим спаплюженої вчорашньої ідеї, за братоненависницькі фобії, які так леліє ця влада.
"Розділяй і владарюй" - таким було і таким є сьогодні кредо тиранів. Вени розділяють нас на східняків і западенців, на комуняк і бандер, на російськомовних і націоналістів. Брудом цих фобій аж захлинається сьогоднішній теле- та радіоефір. І ми ведемося. Ведемося попри те, що як на заході, так і на сході, на півночі, на півдні життя зведене до животіння і "русскоязычных" ґвалтують аж ніяк не менше, ніж впертих хахлів.
Згадаймо, як цинічно та брутально повела себе влада під час минулорічного візиту Віктора Ющенка на Донеччину. Чи не діючий прем'єр радив тоді нашоукраїнцям запасатися памперсами, в яких, щоправда, сам нещодавно мав велику потребу. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі вважається великим злочином і карається відповідно. А як же щодо тих, хто роздмухує полум'я протистояння всередині єдиного народу?!
Але всьому буває край. Кінцем панування злочинної влади мають стати вибори Президента. Недаремно влада так потерпає, недаремно робить все можливе й неможливе, аби скомпрометувати опозицію. Згадаймо "п'ятихвилинки ненависті", ведені протягом цілого року майстрами брудних інтриг Джангіровим та Корчинським, згадаймо "Епіцентр" крутійства й олжі єлейного пана Піховшека (хоча який з нього пан? Дивлячись на такого, мимоволі згадуються слова Ж. Тара про те, що людина давно позбулася хвоста, проте звичка крутити ним у багатьох збереглася...). Але, то що! Вовчі вуха влади видно в справах куди серйозніших, таких, як спроба узурпувати владу силовим шляхом під час мукачівських виборів, як незаконне шпигування її вже не лише за лідером опозиції, а й, як виходить з його власної заяви, за Головою Верховної Ради. Справа доходить до прямих замахів на життя. Щоправда, цього разу безвідмовний досі "камазний" метод не спрацював. Тепер ми запитуємо себе: чи була "хвороба" Ющенка випадковою, а чи мало місце злочинне діяння щодо його здоров'я, чи могло це бути замахом на життя? Перебігом цієї безпрецедентної в наш час справи переймається європейська спільнота. Скоріше за все, довести причетність влади до тої "хвороби" навряд чи вдасться, але вже сам факт того, що владу підозрюють у цьому, що більшість пересічних людей вірять у таке, характеризує владу відповідно.
Справді, хіба б не годилося діючому Президенту, незалежно від його власних симпатій чи антипатій, засвідчити потенційному наступнику глибокі співчуття з приводу дивного раптового захворювання? Чи для глибокого співчуття треба, аби в тебе влучили "тупим предметом", схожим на куряче яйце?
Схоже на те, що перестрашена влада сприймає звичайні вибори як особисту образу, а отже, і поводиться відповідно. Галасуючи про знавіснілих націоналістів, що рвуться до влади, вона сама на кожному кроці порушує не лише етичні, а й конституційні норми, порушує закон. Це проявляється і в недопущенні опозиційних кандидатів до засобів масової інформації. І знавісніле шельмування, в тому числі і силами так званих технічних кандидатів, чиє завдання, схоже, не стільки йти до задекларованої мети, як моською плутатися під ногами у того, на кого вказує хазяйська рука і гавкати, гавкати до хрипоти. Це також пропагування бюджетним коштом, а отже, за рахунок виборців, свого єдиного, чий світлий образ, щиро кажучи, вже добряче намуляв очі. До сліз розчулюють московські розглядини, на які возив нещодавно діючий Президент діючого кандидата від влади. Це що - реалізація права першої ночі, новочесна політична ініціація чи акт елементарного холуйства? Де ще президенти незалежної держави возять кандидата - можливого наступника на затвердження до керівника сусідньої держави?
На жаль, сусіди, попри безсторонність на словах, на ділі не приховують свого вибору. Вибору на користь того, хто радо чіпляє на себе лахи васала, підданця, хто ладен знову підпрягти Україну до мальованого новими фарбами старого імперського тарантаса. Хіба не в цьому напрямку накручують російські соціологи рейтинги неймовірного росту популярності провладного кандидата? А як вчасно російська військова прокуратура дістала із запиленої полиці, напевно ж єдиний на всю Росію, випадок хабарництва вищих офіцерів своїх Збройних Сил! Хто б ще підтримав нав'язлі вже в зубах намагання Генеральної прокуратури України звинуватити в розтлінні невинних чиновницьких душ одного з лідерів опозиції, що входить в ненависний блок! Треба згадати, що сама Генпрокуратура взялася за ту стару жуйку виключно через притаманне тому органу особливо загострене відчуття справедливості. Лише запеклі циніки наважуються стверджувати, що в цьому випадку Генпрокуратура більше схожа на того, хто в базарний день голосніше за всіх кричить: "Тримай злодія!" Ні, ні! Черговий "наїзд" на пані Тимошенко, звісно ж, жодним чином не пов'язаний зі звинуваченнями опозиції на адресу діючої влади, МВС та Генпрокуратури за ґвалтування закону в окремо взятому містечку М. Співпадіння в часі випадкове, причинно-наслідкові зв'язки відсутні.
Хотілося б лишень спитати, чому ця святая святих справедливості замовчує багато років інші, реальні справи, такі, як справа про замовне вбивство Георгія Гонгадзе, чи карну справу № 66540, порушену проти податкової міліції Євпаторійського ВДПІ, по якій я сам проходжу потерпілим? Дозволю собі нагадати, що більше трьох років тому податкова міліція, виконуючи замовлення, незаконно конфіскувала збудовану мною вітрильно-моторну яхту "Мрія ІІІ".
Судно було розграбовано і затоплено. Незважаючи на те, що Апеляційний суд АРК ще 28 грудня 2001 року скасував незаконне рішення Євпаторійського суду, жодного відшкодування я не отримав і досі. Де ж в цьому випадку вславлена справедливість, принциповість відомства пана Васильєва? Де українське правосуддя? Якщо суддя першої інстанції Чорноморського суду має по декілька разів звертатися до Печерського суду столиці з проханням допитати представників Державної скарбниці (яку чомусь вперто називають Казначейством), але у печерській Феміді, видно, зав'язані не лише очі, а й вуха, бо ж і через півроку вона не вважає за потрібне надати хоч якусь відповідь. Між тим, і я, і моя сім'я терпимо важкі матеріальні і моральні збитки. Кримінальна влада намагається розтоптати, розчавити мій світ, майбутнє моїх дітей. Але ж хіба така наруга чиниться щодо однієї моєї сім'ї?!
Тож маємо покласти край кримінальній владі. Вибори Президента України - такий шанс. Не втратьмо його, брати мої, не ховаймо голову в пісок! Не забуваймо, що ще Станіслав Єжи Лєц писав, що той, хто носить шори, має знати, що в комплект входять вудила й батіг.
З вірою в мій народ - Валентин БУТ.
с. Міжводне Чорноморського району в Криму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 22.10.2004 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2545

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков