Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4554)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4244)
Українці мої... (1709)
Резонанс (2286)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1863)
Крим - наш дім (1348)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (448)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (261)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СУХОСТ╤Й
Наш╕ традиц╕╖


НА ГОСТИНИ ДО ╤РИНИ
Наш╕ традиц╕╖


МОВЧАЗНИЙ МАРКО
Наш╕ традиц╕╖


ЩОБ ДОПОМОГТИ УКРА╥Н╤
Французька мисткиня по╓дну╓ фотодокументал╕стику, живопис ╕ благод╕йн╕сть…


28 МР╤Й МАР╤УПОЛЬЦ╤В У DOMA
Про повернення, любов ╕ мир…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 08.09.2023
ПРИЙШЛИ ДОЩ╤- БЕРИ ПЛАЩ╤!

8 вересня (тепер, за оновленим церковним календарем – 26 серпня) церковне свято Андр╕ана-мученика та великомучениц╕ Натал╕╖. У народн╕й традиц╕╖ – Наталин день.

На ╖╖ ╕менини ще трива╓ молоде бабине л╕то, коли у перш╕й декад╕ вересня встановлю╓ться довол╕ тепла погода. Прохолодн╕ росян╕ ноч╕ враз зм╕ню╓ сонячний ранок. А в об╕дню пору небесне св╕тило пече, пригр╕ва╓, наче у липн╕. Земля у пол╕, на город╕ перетворю╓ться на суц╕льну кам’яну брилу. Якщо викопу╓ш картоплю лопаткою, а не виорю╓ш ╖╖ плугом, то хоч кирку з╕ собою бери, бо лопатку год╕ встромити у засохлу землю. Не один селянин подумки просить: «Хай би тр╕шечки випало дощу, щоб земля розм’якла. Але трапля╓ться, що пот╕м такому проханню ╕ сам не радий, бо як задощить, то задощить надовго.

Народн╕ прикмети:

-Якщо на Натал╕╖ випав рясний дощ, тим паче, якщо лило весь день – дощова погода збережеться аж до Друго╖ Пречисто╖ (свята Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕).

-На Натал╕╖ прийшли дощ╕ – бери плащу!

-На Натал╕╖ земля промокла, то п╕сля Друго╖ Пречисто╖ встановиться тепла погода аж до Покрови.

-Ранок у цей день холодний – до ранньо╖ ╖ холодно╖ зими.

-Теплий ранок, погожий день – на тривале тепло.

 

ЧУДО МИХА╥ЛА

6 (19) вересня – свято Михайла Чудотворця, або ж Спогад про Чуда Архистратига Миха╖ла у Колосах.

З церковно╖ ╕стор╕╖ дов╕ду╓мося, що у IV стол╕тт╕ язичники хот╕ли затопити християнський храм Святого Миха╖ла у Колосах та спрямували до нього бурхлив╕ потоки двох г╕рських р╕чок. Але явився Архистратиг Миха╖л й ударом свого жезла розколов величезний кам╕нь б╕ля храму. Утворилася велика й глибока ущелина-пр╕рва, куди потекла вся вода. Храм було врятовано! Тому цей день у народ╕ називають Михайловим Чудом.

З дня Михайла (Михайла) Чудотворця у м╕стах ╕ селах широко в╕дзначають храмов╕ (престольн╕) празники. ╤ це здеб╕льшого(!). Такий час вибрано не випадково. Адже завершилися жнива, з╕брано хл╕б, заготовлено на зиму б╕льшу частину городини. Тому селянин м╕г тр╕шечки перепочити, посвяткувати. Звичайно, справляли престольн╕ празники ╕ вл╕тку, але головним чином у велик╕ церковн╕ свята, насамперед, Пресвято╖ Тр╕йц╕, Р╕здва ╤вана Хрестителя, Петра ╕ Павла, Преображення Господнього…

Традиц╕йно престольне свято зб╕га╓ться  з днем освячення церкви. Для в╕дзначення под╕╖ на храмов╕ свята прибувають священики з ╕нших параф╕й, гост╕, проводиться урочиста в╕дправа з водосвяттям. У давн╕ш╕ часи не т╕льки для священик╕в, а й для вс╕х гостей готували сп╕льний святковий об╕д – канун.

 П╕сля церковних урочистостей господар╕ запрошували прибулих родич╕в, знайомих додому ще й на св╕й храмовий об╕д. У день храму обов’язково пригощали вбогих та старц╕в. Давали ╖м т╕ ж страви, що ╖ли сам╕. Подати щось г╕рше  вважалося гр╕хом.

 

СЕМИПОГ╤ДНИЦЯ

8 (21) вересня – свято Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕.

Культ Д╕ви Мар╕╖ здавна мав особливу пошану в укра╖нському народ╕. Наприклад, Десятинна церква, збудована Хрестителем Укра╖ни-Руси Святим князем Володимиром Великим, була найменована саме на честь Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕.

Це свято, як й ╕нш╕ Богородчанськ╕ – Введення, Благов╕щення,  Усп╕ння, становлять ╓диний цикл, який символ╕зу╓ початок шляху людства до Спас╕ння ╕ В╕чного Життя.

У народ╕ Р╕здво Пресвято╖ Богородиц╕ називають Другою Пречистою. Але збер╕глася ще одна, щоправда, маловживана назва – Семипог╕дниця ╕ пов’язана вона з народним синоптичним календарем. Бо цього дня погода може зм╕нитися с╕м раз╕в на день: в╕д ясно╖ сонячно╖ – до дощово╖, ╕ навпаки. До реч╕, дощ на Другу Пречисту називають «сльозами Божо╖ Матер╕». Вона плаче ╕ молиться за нас гр╕шних…

Народн╕ прикмети:

На Другу Пречисту пада╓ дощ, то може задощити на тиждень.

Як на Другу Пречисту задощить, то дощ год╕ зупинити.

П╕сля Друго╖ Пречисто╖ в╕дл╕тають у вир╕й шпаки. Але якщо вони не посп╕шають в╕дл╕тати, то ще встановиться тепла погода. Перед в╕дльотом шпаки збираються у згра╖, як╕ можуть нал╕чувати до двох тисяч пернатих. Часто нав╕дуються у виноградники ╕ ласують ягодами. Можуть вмить спорожнити кущ╕.

На Другу Пречисту бджоли перестали бути активними – в╕дчувають наближення похолодань; зима прийде рано.

На Другу  Пречисту багато барвистих метелик╕в – не посп╕шай взуватися у валянки, ще буде тепло.

Друга Пречиста тепла – може бути теплою ╕ Покрова.

Хоч Друга Пречиста дощем полива╓, але землю п╕д озим╕ пос╕ви благословля╓.

До Друго╖ Пречисто╖ поле ма╓ бути чистим. Посп╕шай з╕брати врожай городини.

 

ДОБРЕ ЗБИРАТИ ГОР╤ХИ…

11 вересня (до оновлення церковного календаря) в╕дзначали свято Ус╕кновення Голови ╤вана Предтеч╕-Хрестителя. Але у цьому допис╕ будемо дотримуватися фенолог╕чного календаря.

У церковн╕й традиц╕╖ цей день вважа╓ться строгим п╕сним. Саме свято належить до великих церковних, але ф╕зична праця на Ус╕кновення дозволя╓ться (якщо це не нед╕ля). Адже потр╕бно вчасно з╕брати врожай городини. Змарну╓ш мить – буде голодним увесь р╕к. Зв╕сно, як наголошують священики, насамперед не потр╕бно забувати про молитву, Службу Божу у храм╕, а вже пот╕м братися до прац╕.

У давнину вважали, що саме з дня ╤вана Головос╕ки (так у народ╕ називають це свято) час заготовляти гор╕хи – л╕щинов╕ (л╕сов╕), волоськ╕. ╥х сушать ╕ збер╕гають аж до наступного «гор╕хового врожаю».

Обряди щодо збирання л╕щинових гор╕х╕в у день Головос╕ки нагадували д╕йства у свято Нерукотворного образа ╤суса Христа (Трет╕й Спас, Спас на полотн╕, Гор╕ховий Спас, (16) 29 серпня). Зокрема жменьку л╕сових гор╕х╕в залишати на пеньку ╕ тлумачили: це – гостинець для б╕лочки на зиму; щоб наступного року добре вродила л╕щина; плата Л╕совику – духу ╕ господарю л╕с╕в, аби добрим ╕ прихильним був до людей. Не чинив ╖м збитк╕в…

Водночас спостер╕гали:

-Гор╕хи вродилися рясно – на врожай хл╕ба в наступному роц╕; буде багато сн╕гу й вродить озимина.

-Багато гор╕х╕в – наступного року буде багато гороху (╕ навпаки).

-Багато гнилих гор╕х╕в – зима буде з в╕длигами; доброго врожаю не чекай.

-Рано опадають гор╕хи – на ранню зиму. (Так само жолуд╕).

-Б╕лка робить на зиму велик╕ запаси гор╕х╕в ╕ жолуд╕в – зима буде холодною, затяжною

-Гор╕х╕в багато, а гриб╕в мало – на холодну зиму.

У народн╕й медицин╕ особливо корисними вважаються молод╕ («молочн╕») гор╕хи, як╕ ще не зовс╕м досп╕ли. А жовту шк╕рку з ядер молодих гор╕х╕в ╕ перетинки використовують для приготування настоянки. Нею л╕кують шлунков╕ захворювання.

 

ПОЛОЖЕННЯ

13 вересня вшановують преподобних отц╕в Геннад╕я ╕ Купр╕яна. Але за старим» сх╕дним церковним календарем найважлив╕ше свято цього дня Положення Чесного  поясу Пресвято╖ Богородиц╕. На в╕дм╕ну в╕д ╕нших Богородчанських свят воно не належить до великих церковних. Його урочисто в╕дзначають лише у тих м╕стах ╕ селах, де справляють храмов╕  празники, тобто церкви освячен╕ (назван╕ на честь само╖ под╕╖.

Цей день не оминув традиц╕йного старого календаря укра╖нц╕в. Спостер╕гали:

Якщо на Положення встановилася тепла (як для осен╕) погода, то люди ще довго т╕шитимуться теплом, але й дощ╕ неминуч╕.

Мочить дощ – картоплю доведеться викопувати з грязюки, проте жовтень буде сухим.

На Положення сухо – зима буде гострою.

До цього дня лягло багато листя – зима буде ранньою.

Сильн╕ в╕три, а волога пов╕тря висока – невдовз╕ випадуть рясн╕ зливи.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25448

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков