Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВБОГ╤ ТЕКСТИ: П╤СНЯ БЕЗ МОВИ, МОВА – БЕЗ П╤СН╤
Вбог╕ тексти сучасних п╕сень нав╕ть страшно публ╕кувати, бо зразу впада╓ в оч╕ нав╕ть не...


Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 15.10.2004 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 15.10.2004
НЕЗІВ'ЯЛЕ ЛИСТЯ "ЛЕСИНОЇ ОСЕНІ"
Світлана КОЧЕРГА.

Десята "Лесина осінь" знайшла своє місце в календарі напрочуд рано - на початку вересня. Але, на жаль, початок оксамитового сезону в Ялті здивував всіх похмурою негодою, що, здавалось, заблукала, переплутавши вересень
з листопадом. Традиційний "Осінній вінок до пам'ятника Лесі Українки", з якого починається свято, проходив під дощем, але навіть він не злякав вірних прихильників свята. Тепер вже можна безпомилково констатувати, що ними виявились студенти Кримського державного гуманітарного інституту та їхні викладачі. Втім, світ мистецтва завше найбільше притягує магнітом до себе молодь та інтелігенцію.
Програма ювілейного свята "Лесина осінь" запропонувала розмаїтий вибір мистецьким гурманам. Його вступною увертюрою стало відкриття художньої виставки народної художниці України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Марії Приймаченко, яку вдало доповнила виставка кераміки з відомого гончарями села Опішня Полтавської області. Химерні образи і віковічна традиція, що так органічно переплелись на виставці, створили ілюзію справжньої мандрівки "до джерел", якої так потребують сучасники, занурені у вир насущного, де чомусь перед-усім нас агресивно атакує дріб'язкове і скороминуще. Поцінувачі пластики, барв, орнаменталізму народної фантазії отримали незабутні враження, які надовго асоціюватимуться у них з образом щедротної Лесі Українки.
Офіційне відкриття свята відбувалось в Ювілейному театрі, де на сцені розцвітали чотири пори року невмирущої Мавки. Тут  Раїса Недашківська натхненно читала "Лісову пісню" Лесі Українки в супроводі симфонічного оркестру Кримської державної філармонії (диригент - Михайло Мороз). Ім'я Раїси Недашківської свого часу зробило улюбленим для широких кіл виконання ролі Мавки у кіно. Але і через роки народна артистка України не зрадила цьому образу, знайшовши оригінальну форму подачі і засвідчивши себе майстром перевтілення. Глядачі стали свідками народження на їхніх очах феєричного полотна, яке різьбила художниця барвозвуком свого колоритного голосу.
Естафету вдалого дебюту підхопили наступні дні свята - п'ятниця та субота. В них своє верховенство продемон-струвало класичне мистецтво. Як не бути вдячним організаторам фестивалю за можливість побачити і почути унікальні таланти, якими по праву пишається Україна. Серед них ансамбль "Київська камерата", скрипаль Дмитро Ткаченко, солістка Національної опери Оксана Дика, яких
вже відкрила для себе витончена публіка європейських театрів. І в міському культурному центрі, і в Ювілейному залі (на закритті) професіоналізм майстрів сцени не залишав байдужим зал. Миттєвості катарсису, відкриття, естетичної насолоди, які чимало юних глядачів переживали чи не вперше так гостро і яскраво, ще довго зберігатимуться "десь на дні серця" як найдорожчі скарби пам'яті. Логічною крапкою святкової програми стала знову ж таки "Лісова пісня" - фрагмент балету з однойменною назвою ялтинцям подарували столичні артисти.
Одна із засад концепції свята "Лесина осінь" - суцвіття жанрів і стилів.
І на цей раз керівник проекту та його незмінний режисер, заслужений діяч мистецтв України Василь Вовкун подбав про своєрідність обличчя свята, яке віддзеркалює багатство інтересів Лесі Українки. Моновистава заслуженої артистки України Галини Стефанової "Польові дослідження з українського сексу" (розрахована виключно на дорослу аудиторію) за однойменним романом Оксани Забужко дещо вирізнялась своєю провокативністю у переліку заходів. Не секрет, що мистецтво минулого, пройдене крізь фільтр часу, дає нам радість гармонії, "впізнавання", а відтак і втіхи. Художній витвір сьогодення, ускладнений дезорієнтацією людини в хаосі буття, інколи сучасники принципово відкидають, підсвідомо шукаючи ясності і простоти. Свого часу Леся Українка скаржилась, що вона є "почитаєма", але "нечитаєма". Оксана Забужко для  вітчизняного загалу має іншу репутацію: її читають, але почестями не обдаровують, а кількість рецензій не свідчить, що її відомий роман був по-справжньому прочитаний. Галина Стефанова стверджує, що в Ялті вона мала вдячну аудиторію, яка змогла побачити її героїню не лише епатажною, але й трагічною. Моновистава внесла вельми важливий тон в загальну програму "Лесиної осені", оскільки відкрила завісу перед внутрішнім світом сучасника, "заклятого Лесею" (за О. Забужко) та іншими духовними світочами нації.
Відлуння століть досить виразно також пульсувало в прем'єрі, яку запропонував для ювілейного фестивалю "Лесина осінь" студентський ексклюзив-театр "Сім муз" (режисер Тетяна Павлюк) та ансамбль "Чарівний спів" (керівник Ірина Куровська). Перфоманс "Камінний господар" за мотивами драми Лесі Українки відбувався безпосередньо на сходах, що ведуть до музею поетеси. Вперше так щільно цей храм Лесиної музи був у прямому сенсі обплетений її невмирущим словом. Під відкритим небом надвечір'я, по якому тривожно пливли дощові хмари, по-особливому сприймалось костюмоване дійство, що переходило з майданчика на майданчик різних рівнів і завершилося появою Командора на даху. Глядачі гідно оцінили оригінальний проект семимузівців, де ефект досягався завдяки синхронному творенню образів артистами візуального ряду (пластика) і аудіоряду (озвучення), що органічно доповнювала іспанська музика середньовіччя у виконанні "Чарівного співу" на балконі музею. Очевидно, навіть через роки ми будемо згадувати, що "Камінний господар" став унікальною культурною подією ювілейної "Лесиної осені" в Ялті. І нема сумніву, що радість "дихання" у світі шедевру Лесі Українки надовго запам'ятається студентам, які доклали чимало зусиль, щоб їхній голос був почутий серед визначних майстрів сцени на очікуваному святі.
Протягом трьох днів культурно-мистецького свята тривали і науково-практичні заходи. Семінар директорів музеїв України працював над актуальною темою: "Роль та місце музеїв у сучасних соціально-культурних процесах". Його учасники стали посланцями "Лесиної осені" до Балаклави, де нещодавно відкрито пам'ятник Лесі Українці. Сподіваємось, що надалі одна зі струн свята щорічно буде простягатись від Ялти до Севастополя. Літературознавці в рамках "Лесиної осені" провели конференцію "Античність в творчості Лесі Українки". Святкову ноту до конференції додала презентація книги "Наче з арфи золотої..." Українські письменники про Крим" (Сімферополь: Бізнес-інформ, 2004), яку упорядкували Оксана Івасюк та Валентина Бузинська. На завершальному "круглому столі" науковців, що проходив у Музеї Лесі Українки, була запропонована нова концепція проведення конференцій дослідників творчості поетеси на кримських теренах. До складу оргкомітету увійшли такі авторитетні вчені: доктори філологічних наук Ярослав Поліщук (Польща, Краків), Тетяна Мейзерська (Одеса), Віктор Гуменюк (Сімферополь), докторант Наталія Малютіна (Одеса).
За традицією, на "Лесиній осені-2004" пройшов концерт і майстер-клас в Ялтинській музичній школі № 1, де засвічувались нові зірочки сцени на конкурсі читців ім. Лесі Українки. А в кулуарах у спілкуванні народжувались нові ідеї, нові плани, обговорювались гострі проблеми.
З висоти зір, ймовірно, можна було побачити світлу ауру ялтинського свята. Принаймні, хочеться в це вірити, оскільки у вірі ми черпаємо наснагу, яка необхідна нам, щоб повернутись від свята до буднів, у лоні яких буде визрівати "Лесина осінь-2005".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 15.10.2004 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2517

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков