Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«БЕЛЬБЕК» У ВОГН╤…
На «Бельбеку» внасл╕док удару вражен╕ два л╕таки М╕Г-31, комплекс С-400 та склад ╕з...


ЗАХОПЛЕННЯ КРИМУ: ДЕПУТАТУ ДЕРЖДУМИ РФ ШЕРЕМЕТУ ОГОЛОСИЛИ П╤ДОЗРУ
Йому загрожу╓ дов╕чне позбавлення вол╕…


У КРИМУ КАСАЦ╤ЙНИЙ «СУД» ЗАЛИШИВ ЧИННИМ ВИРОК ЖУРНАЛ╤СТЦ╤ ╤РИН╤ ДАНИЛОВИЧ
Вона неодноразово заявляла про тиск ╕з боку сп╕вроб╕тник╕в ФСБ РФ, тортури та залякування…


У КРИМУ РАКЕТАМИ АТАКУВАЛИ БАЗУ ППО НА АЙ-ПЕТР╤
Знищили командира в╕йськово╖ частини…


БУЛО ЗНИЩЕНО Ц╤Л╤ РОДИНИ
У День пам'ят╕ жертв геноциду кримськотатарського народу можна написати лист пол╕тв'язню…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2023 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2023
У КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ – УКРА╥НСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ

Ск╕льки в Криму тих, хто живе з Укра╖ною в серц╕ й робить, що може, аби наблизити день, коли п╕востр╕в повернеться п╕д контроль Укра╖нсько╖ держави? Таких людей тисяч╕, десятки чи сотн╕ тисяч – н╕хто зараз не може сказати точно. Та ми зна╓мо, що все част╕ше у р╕зних м╕стах, селах п╕вострова з'явля╓ться укра╖нська символ╕ка. Що в Криму розбивають автомоб╕л╕ з л╕терами Z. Що на п╕востров╕ лунають укра╖нськ╕ п╕сн╕, а рос╕йськ╕ силовики намагаються схопити чи не кожного, хто ╖х викону╓. Що т╕, кого незаконно затримують, мужньо проходять ус╕, нав╕ть найскладн╕ш╕, випробування ╕ не схиляють голови перед окупантами. Пиша╓мося вами, нескорен╕ кримчани, укра╖нц╕. Зна╓мо, що прийде час, ╕ над Кримом майор╕тимуть укра╖нськ╕ прапори.

СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРОТЕСТ БОГДАНА З╤ЗИ

«Прив╕т, Мамо. Мене в╕д╕брали у Тебе, запевняли, що Ти не можеш упоратися. Ти в╕двернулася тод╕ та п╕шла, не вимовивши й слова. Я довго сердився, був спантеличений, як Ти дозволила ╥й так просто забрати мене. Мамо, мен╕ дуже соромно за сво╓ мовчання. Бачу, ск╕льки болю та нещасть Тоб╕ ним спричинив. Але я намагаюся виправитися, Мамо! Знай, я б╕льше н╕коли Тебе не покину, що б ╕ хто не казав.

- Але ж, Богдане, ми думали, ти – сирота, твоя мама мертва.

- Моя Мама жива, як н╕коли, моя Мама – безсмертна. Моя Мама – Укра╖на!»

Так зворушливо, як до сво╓╖ матер╕, звернувся у лист╕ до Укра╖ни митець ╕з Криму Богдан З╕за. Свого листа в╕н передав у вересн╕ минулого року ╕з с╕мферопольського С╤ЗО. Юнак потрапив у жорна рос╕йсько╖ тотал╕тарно╖ машини в Криму за те, що облив фарбами кольор╕в укра╖нського прапора окупац╕йну адм╕н╕страц╕ю у ╢впатор╕╖ та кинув п╕д двер╕ запалену сум╕ш. Близьк╕ й родич╕ Богдана вважають, що до нього застосовували тортури та погрози, в результат╕ цього в╕н записав в╕деозвернення, вибачившись за св╕й вчинок.

Богдан усе сво╓ св╕доме життя прожив у ╢впатор╕╖. В╕н сирота ╕ дитинство пров╕в ╕з бабусею, щоби доглядати за нею, власне, й лишився в Криму п╕сля окупац╕╖. Хлопець захоплювався вуличним мистецтвом, малював, фотографував, писав в╕рш╕, в╕в св╕й ютуб-блог, мандрував Кримом. Як розпов╕дала сестра Богдана Олександра, його емоц╕йний стан значно пог╕ршився, коли стало в╕домо про зв╕рства рос╕ян на Ки╖вщин╕. Це, ймов╕рно, й п╕дштовхнуло його висловити св╕й гн╕в ╕ протест.

Богданов╕ – 27 рок╕в, ╕ рос╕я готу╓ йому страшну долю. Хлопцев╕ ╕нкрим╕нують чотири статт╕ крим╕нального кодексу рф, три з яких – тероризм. Тобто юнака хочуть кинути за ╜рати на 15 рок╕в. Нин╕ Богдан З╕за перебува╓ у Ростов╕-на-Дону (рос╕я), куди його незаконно етапували ╕ де мають винести незаконний вирок.

АНТИВО╢НН╤ ЛИСТ╤ВКИ ОЛЕКСАНДРА ТАРАПОНА

Олександр Тарапон – перший, кого притягли до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за статтею крим╕нального кодексу рф «про дискредитац╕ю збройних сил рф», за якою доти в╕дкривали лише адм╕н╕стративн╕ провадження. Олександра ж в╕дправили до колон╕╖ – за поширення лист╕вок.

Олександр Тарапон разом ╕з дружиною Адель ще до псевдореферендуму в 20214-му роц╕ в Криму та впродовж ус╕х рок╕в окупац╕╖ протистояли рос╕йськ╕й пропаганд╕. П╕сля повномасштабного вторгнення вони д╕зналися, що родич дружини служить у росарм╕╖. Олександр розкле╖в у сел╕, де мешка╓ той родич, лист╕вки ╕з написом “Тут живе Vо╓нний злочинець, вбивця д╕тей”. Дружина Олександра п╕сля початку повномасштабного вторгнення надавала психолог╕чну п╕дтримку укра╖нцям, як╕ перебували в зон╕ бойових д╕й.

Олександра Тарапона затримали у н╕ч на 31 березня 2022 року. Тод╕ ж силовики погрожували ╕ його дружин╕, яка перебувала в ╕нш╕й квартир╕.

У вересн╕ алуштинський «суд» вин╕с «вирок» стосовно Олександра – 2,5 року колон╕╖ суворого режиму.

«До такого результату призвела ваша позиц╕я у справ╕, в╕домо яка», – сказав п╕д час оголошення «вироку» окупац╕йний суддя, який дав Олександров╕ на п╕в року б╕льший терм╕н, ан╕ж вимагав «прокурор».

У грудн╕ Тарапона етапували до колон╕╖ в Махачкал╕ (Дагестан, рф).

Його родина пов╕домля╓, що з ним важко зв’язатися, половина лист╕в не надходить. Також чолов╕ков╕ не надають медично╖ допомоги, яко╖ в╕н потребу╓.

ВИРОК, ЯКИЙ ВИ ВИНЕСЕТЕ, – НЕ НАМ, ЦЕ ВАШ ВИРОК: СПРАВА НАР╤МАНА ДЖЕЛЯЛА

В╕н народився в Узбекистан╕, куди були депортован╕ його батьки. До Криму Нар╕ман Джелял повернувся разом ╕з родиною у дев'ятир╕чному в╕ц╕. Навчався в Одеському ун╕верситет╕, працював телеведучим на канал╕ "ATR", журнал╕стом газети "Авдет", викладачем ╕стор╕╖ та правознавства у С╕мферопольськ╕й м╕жнародн╕й школ╕. У листопад╕ 2013-го року став заступником голови Меджл╕су кримськотатарського народу.

«З початку окупац╕╖ Криму ╕ до мого арешту минуло с╕м ╕з половиною рок╕в. Весь цей час я був у Криму. Хоча про те, залишитися чи ви╖хати, думав не раз.

Уперше ми обговорили це з дружиною на початку окупац╕╖. Вона тод╕ спитала мене, чи не краще нам ви╖хати. Я нагадав ╖й, як ми плакали, коли у Ки╓в╕, на ╤нститутськ╕й снайпери розстр╕лювали хлопц╕в. У них стр╕ляли, а вони йшли вперед, витягаючи поранених та вбитих з-п╕д обстр╕лу.

Нам не можна ╖хати, сказав я, ╕ дружина погодилася», – писав Нар╕ман в одному з╕ сво╖х лист╕в.

Джелял став ╓диним учасником сам╕ту Кримсько╖ платформи в╕д 23 серпня 2021 року, який весь час проживав у тимчасово окупованому Криму. П╕сля сам╕ту в╕н знову повернувся на п╕востр╕в. 4 вересня на св╕танку до його будинку в Первомайську вдерлися 13 силовик╕в.

«П╕сля обшуку в мо╓му будинку та затримання я сид╕в на ст╕льц╕ у наручниках з м╕шком на голов╕ в якомусь нап╕вп╕двальному прим╕щенн╕. ╤ чекав, коли пролуна╓ головне.

- Х╕ба тебе не попереджали? – запитав грубий голос.

- Про що?

- Що не треба було ╖хати на Кримську платформу», – перепов╕дав Джелял розмову з одним ╕з силовик╕в.

За п╕в року п╕сля цього, коли Нар╕мана тримали у кримському С╤ЗО, помер його батько. Чолов╕ков╕ не дозволили з ним попрощатися. Нар╕мана, а також Аз╕за й Асана Ахтемових звинуватили в н╕бито «диверс╕╖» на газопровод╕ в сел╕ Перевальне. Чолов╕к заявляв, що на нього ╕ св╕дк╕в по справ╕ тиснули, а покази так званих засекречених св╕дк╕в, на яких базувалося обвинувачення, ╓ хибними. Вирок у ц╕й справ╕ «Верховний суд Криму», п╕дконтрольний рос╕йським окупантам, вин╕с 21 вересня минулого року. Нар╕ману Джелялу дали 17 рок╕в колон╕╖ суворого режиму, Асану Ахтемову – 15, Аз╕зу Ахтемову – 13 рок╕в.

«Вирок ви винесете не нам. Це ваш вирок. Бо в судний день вам не допоможуть жодн╕ фальсиф╕кац╕╖ та лжесв╕дчення. ╤ коли справедлива кара за вашу несправедлив╕сть вас наздожене, можливо, ви згада╓те наш╕ ╕мена. А швидше, набагато б╕льше ╕мен», – казав Джелял у сво╓му останньому слов╕.

Нар╕мана Джеляла та брат╕в Ахтемових нин╕ продовжують утримувати у с╕мферопольському С╤ЗО. Нар╕ман веде щоденник, пише листи. Його дружина Лев╕зе каже, що в╕н трима╓ться добре, р╕шуче налаштований у сво╖й боротьб╕. Вдома Нар╕мана оч╕кують четверо д╕тей.

FREEDOM IS OUR RELIGION: СПРОТИВ ╤РИНИ ДАНИЛОВИЧ

Нар╕ман Джелял писав, що минуло╖ осен╕ з ж╕ночого корпусу с╕мферопольського С╤ЗО лунала п╕сня «Я в╕льний». Виконувала ╖╖ незаконно затримана ╤рина Данилович, як╕й загарбники створювали нестерпн╕ умови утримання, не надавали медично╖ допомоги, коли ж╕нка майже втратила слух через хворобу вуха.

╤рина до 2014-го року працювала медсестрою, а п╕сля окупац╕╖ Криму, коли рос╕яни зачистили його мед╕апрост╕р в╕д незалежних ЗМ╤, почала паралельно займатися громадянською журнал╕стикою. Вона висв╕тлювала суди щодо кримськотатарських актив╕ст╕в, розпов╕дала про проблеми з охороною здоров'я у Криму. Зокрема, висв╕тлювала мах╕нац╕╖ з прем╕ями феодос╕йського “м╕ськздоров’я”, проводила розсл╕дування про фальсиф╕кац╕╖ окупант╕в щодо к╕лькост╕ померлих в╕д коронав╕русу тощо.

Така д╕яльн╕сть не залишилася поза увагою загарбник╕в. ╤рину к╕лька раз╕в затримували на адм╕нкордон╕ материково╖ Укра╖ни з Кримом, викликали до фсб на «бес╕ди», ж╕нка заявляла, що за нею стежать. А 29 кв╕тня минулого року ╖╖ викрали на вулиц╕.

Упродовж двох тижн╕в про ╖╖ м╕сце перебування н╕чого не було в╕домо, та п╕зн╕ше вона розпов╕ла, що впродовж цього часу ╖╖ утримували у п╕двал╕ фсб у С╕мферопол╕. Там до не╖ застосовували погрози ╕ тортури, змусили п╕д тиском п╕дписати як╕сь документи, порожн╕ бланки. П╕сля цього ╖й пов╕домили, що ╖╖ п╕дозрюють у виготовленн╕ та збер╕ганн╕ саморобного вибухового пристрою, а в ╖╖ сумочц╕ н╕бито знайшли вибух╕вку. «Суд» одразу ж обрав запоб╕жний зах╕д у вигляд╕ тримання п╕д вартою. Над ╤риною Данилович окупанти провели в╕дверто сфальшований «судовий процес», ╕з в╕дмовами у допит╕ вс╕х св╕дк╕в захисту, лжесв╕дченнями понятих тощо. Як результат – ж╕нку «засудили» до 7 рок╕в в'язниц╕.

У ╤рини на ши╖ ╓ татуювання – надпис «Freedom is our religion». Банер ╕з цими словами свого часу закривав згор╕лий фасад Будинку Профсп╕лок на Майдан╕ Незалежност╕ в Ки╓в╕. ╤рина розпов╕дала, що ця фраза мотиву╓ на боротьбу ╖╖ та вс╕х, хто лишився в Криму ╕ протисто╖ть окупантам.

СОЛ╤ДАРН╤СТЬ СЕРВЕРА МУСТАФА╢ВА

«Пригноблення, як╕ продовжуються, нас ╕ще б╕льше зм╕цнюють, п╕дносять нашу в╕ру та дають високий ╕ правильний урок покол╕нням. ╤ я спод╕ваюся, що незабаром ми побачимося на вол╕", – сказав Сервер Мустафа╓в у сво╓му зверненн╕ до сп╕вгромадян п╕д час судилища, яке влаштували над ним окупанти 29 листопада 2021 року.

Рос╕йськ╕ окупанти засудили його до 14 рок╕в колон╕╖ суворого режиму «за участь у д╕яльност╕ терористично╖ орган╕зац╕╖». Сервер Мустафа╓в був одним ╕з координатор╕в громадського об'╓днання «Кримська сол╕дарн╕сть». П╕сля окупац╕╖ п╕вострова в╕н надавав юридичну, матер╕альну, ╕нформац╕йну допомогу с╕м’ям пол╕тв’язн╕в Криму, а також с╕м’ям безв╕сти зниклих ╕ викрадених. Також Сервер був громадянським журнал╕стом.

Силовики ув╕рвалися в його д╕м у Бахчисара╖ вранц╕ 21 травня 2018-го року. Провели незаконний обшук та одразу арештували чолов╕ка. У Сервера та його дружини Май╓ – четверо д╕тей, на момент обшуку найменшому було два м╕сяц╕.

«В╕н завжди казав: роби красиво – красиво буде», – розпов╕дала його дружина.

«Чесн╕сть, порядн╕сть – ось за як╕ риси його дуже поважали. ╤ це не те, що ми кажемо. Це нам кажуть люди, як╕ з ним працювали», – говорила мати Сервера Венера.

Робоча група Ради ООН з прав людини встановила, що позбавлення вол╕ Сервера Мустафа╓ва ╓ необ╜рунтованим та порушу╓ м╕жнародне право. Робоча група Ради ООН з прав людини закликала рос╕ю скасувати незаконне покарання й виплатити пол╕тв’язню компенсац╕ю.

ПРОТЕСТ АНДР╤Я Б╤ЛОЗЕРОВА

У вересн╕ минулого року розпочалася ╕стор╕я спротиву викладача Б╕лог╕рського техн╕куму Андр╕я Б╕лозерова. У ст╕нах навчального закладу чолов╕к ув╕мкнув п╕сню «Байрактар», за що його зв╕льнили й арештували на 13 д╕б. У Б╕лозерова також забрали документи, в╕н в╕дтод╕ так ╕ не зм╕г влаштуватися на роботу.

Наприк╕нц╕ листопада окупанти знову склали протокол на Б╕лозерова – «за використання нацистсько╖ символ╕ки». Приводом стала публ╕кац╕я в соцмереж╕ з п╕снею «Червона калина». У публ╕кац╕╖ йшлося: «Невинних д╕тей ╕ ж╕нок Укра╖ни на Донбас╕ 8 рок╕в бомбили зс рф, повертаючи гармати з передово╖ у б╕к Донецька, а останн╕ п╕в року знову ж таки зс рф бомблять укра╖нськ╕ м╕ста ╕ вбивають укра╖нських мешканц╕в».

Б╕лозеров розпов╕дав, що рос╕йськ╕ силовики приходили в гуртожиток, де в╕н мешка╓. «Мене поклали обличчям на п╕длогу, фактично без одягу, одягнули кайдани ╕ почали бити ногами по нирках, по животу, грудях. Куди потрапили, туди потрапили», – описав Б╕лозеров сво╓ затримання.

Чолов╕к зазначав, що окупанти ╕н╕ц╕юють стосовно нього крим╕нальну справу. «У Криму склалась нездорова ситуац╕я, коли того, хто п╕дтриму╓ в╕йну, поважають, а того, хто не п╕дтриму╓ обстр╕ли м╕ст ╕ с╕л Укра╖ни та вбивства мирних мешканц╕в, жорстко пресу╓ «влада», силовики», – казав в╕н.

Нин╕ Б╕лозеров – п╕д домашн╕м арештом, який загарбники вже вкотре продовжують.

ДЖЕМ╤ЛЬ ГАФАРОВ: «Н╤КОЛИ НЕ СМ╤ЙТЕ ПАДАТИ НА КОЛ╤НА»

В╕н народився у депортац╕╖ в Узбекистан╕ 31 травня 1962 року. ╤з родиною повернувся до Криму в 1997 роц╕. Довгий час доглядав батьк╕в. Одружився, разом ╕з дружиною Раз╕╓ виховував трьох д╕тей. «Ми з дружиною взяли оп╕ку над сиротою, виховали та виростили його», – розпов╕дав Джем╕ль Гафаров.

Його близьк╕ кажуть, що чолов╕к мр╕яв в╕льно жити ╕ творити в Криму. ╤ впродовж останн╕х рок╕в боровся за це право.

Джем╕ля Гафарова разом ╕з 23 кримськотатарськими актив╕стами незаконно затримали у березн╕ 2019 року. Його звинуватили у причетност╕ до ╕сламсько╖ пол╕тично╖ парт╕╖ «Х╕зб-ут-Тахр╕р». Ще до затримання Гафаров мав третю групу ╕нвал╕дност╕, у в'язниц╕ проблеми з╕ здоров'ям загострилися. В╕н перен╕с ╕нфаркт, мав хворобу нирок, потребував д╕ал╕зу. Натом╕сть у С╤ЗО йому давали лише вал╕дол. 11 с╕чня його та ще чотирьох кримськотатарських в'язн╕в суд у Ростов╕-на-Дону (рф) засудив до 13 рок╕в ув'язнення. П╕сля цього адвокат Ем╕ль Курбед╕нов казав, що пол╕тв'язень не може п╕днятися на ноги, скаржиться на б╕ль у грудях. Попри це, його етапували до С╤ЗО в м. Новочеркаськ (рф).

Джем╕ль Гафаров помер у рос╕йському сл╕дчому ╕золятор╕ 10 лютого. У день його смерт╕ начальник рос╕йського С╤ЗО над╕слав в╕дмову надати пол╕тв'язню медичне обстеження.

У сво╖х останн╕х листах Джем╕ль Гафаров писав: «Усе мо╓ життя минуло в прагненн╕ досягнути хорошого, важливого, потр╕бного. Я хот╕в бути корисним сусп╕льству, р╕дним, односельчанам, простим людям». Перед смертю в╕н сказав сво╖м д╕тям: «Жив╕ть так, н╕би я поруч ╕з вами. ╤ н╕коли не см╕йте падати на кол╕на».

Джем╕ля Гафарова поховали 15 лютого у сел╕ Строган╕вка п╕д С╕мферополем. На його похорон з усього Криму з'╖халися сотн╕ людей.

P.S. ╤стор╕й спротиву загарбникам у Криму – набагато б╕льше. Ми розпов╕ли лише деяк╕ з них.

Валентина Рингель

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2023 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24951

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков