Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВЕСЬ Р╤К...
Наш╕ традиц╕╖


Я ЖИВУ УКРА╥НОЮ
Це в╕рш Василя Головецького ╕з його ново╖ зб╕рки «Мамо, я убитий в ╤рпен╕!»


ВИЗНАЧЕНО ЛАУРЕАТ╤В ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ЗА 2022 Р╤К
Цього разу на здобуття прем╕╖ над╕йшло 13 твор╕в.


ХРОН╤КА ПОВНОМАСШТАБНО╥ В╤ЙНИ
У планах колективу – продовжити роботу над «Хрон╕кою» до перемоги…


БЛИЖЧЕ ДО ВЕСНИ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2023
ЙОРДАНСЬКЕ ВОДОСВЯТТЯ

18 с╕чня — Надвеч╕р'я Богоявлення Господнього, а 19 с╕чня — вже саме велике Богоявленське свято, яке у народ╕ називають Йорданом, Водохрещем, Хрещенням ╤суса Христа. Церквою воно в╕дзнача╓ться з VI стол╕ття ╕ знамену╓ зак╕нчення дванадцятиденного пер╕оду Р╕здвяних святок, нагаду╓ про Хрещення ╤ваном Хрестителем-Предтечею нашого Спасителя у р╕чц╕ Йордан, появу б╕лого голуба (символ Святого Духа) ╕ почутий Божий Голос з Небес.

Водохреще ув╕брало в себе багато язичницьких ╕ християнських обряд╕в, центральне м╕сце серед яких займають д╕йства з╕ свяченням води.

Надвеч╕р'я Богоявлення (Друга кутя, Голодна кутя, Голодний Святий веч╕р) немовби повторюють обряд Святого вечора перед Р╕здвом Христовим, але дещо в спрощеному вар╕ант╕. Вдень, 18 с╕чня, також дотримуються суворого посту. Надвеч╕р ╕дуть до церкви, де в╕дбува╓ться Богослуж╕ння з освяченням води. (За народною традиц╕╓ю, його називають першим, попередн╕м освяченням).

Прин╕сши в глечику освячену воду, господар кропить нею вс╕х член╕в с╕м'╖, хату, подв╕р'я, криницю, пас╕ку, св╕йських тварин. На одв╕рках, дверях д╕ти малюють крейдою хрестики, на в╕кнах (скл╕) л╕плять паперов╕ хрестики-витинанки, сн╕жинки у вигляд╕ хрестик╕в з б╕лого паперу. Т╕льки оп╕сля с╕дають до столу, де також ма╓ бути дванадцять п╕сних страв. П╕сля вечер╕ виносять з хати д╕духа ╕... «проганяють кутю» , що також символ╕зу╓ завершення Р╕здвяних свят. Неодм╕нно щедрують, оч╕кують на гурти щедрувальниць, як╕ ось-ось нав╕даються до осел╕. Цю м╕с╕ю виконують виключно д╕вчата.

Наступного дня саме свято Водохреща , п╕сля церковного Богослуж╕ння, мало продовжуватися  на р╕чц╕, озер╕, ставка, або б╕ля струмка. У м╕сцевостях, б╕дних на природн╕ водойми, воно в╕дбувалося б╕ля церковно╖ або громадсько╖ криниц╕.

Ще напередодн╕ Водохреща з льоду, що вкривав водойму, вирубували великий хрест, пробивали ополонки. Кульм╕нац╕йний момент свята - занурення священиком хреста у воду, п╕сля чого вона вважа╓ться освяченою. Бувало, священик зумисне опускав хрест на дно водойми, а см╕ливц╕ п╕рнали в ополонку ╕ д╕ставали його. Це д╕йство у багатьох м╕сцевостях (наприклад, у Карпатах) супроводжувався стр╕ляниною з мисливських рушниць, випусканням голуб╕в. Таких пташок нав╕ть зумисне купували на ринку, аби пот╕м випустити у Небо.

Освячен╕й йорданськ╕й вод╕ приписують чудод╕йн╕ властивост╕. Вона здатна зц╕лити в╕д багатьох недуг (це й доведено науковими досл╕дженнями), оберегти помешкання в╕д стих╕йного лиха, повен╕, пожеж╕, спричиненою блискавкою. Тому п╕сля йорданського водосвяття ╖╖ п'ють натще (щойно повернувшись з церковно╖ в╕дправи), окроплюють хати...

 

ЗАБРАВ СВЯТА НА ПЛЕЧ╤...

Ось ╕ минули Р╕здвян╕ свята з урочистими церковними Богослуж╕ннями, д╕духами, кутею, колядками, щедр╕вками, щирими в╕ншуваннями, вертепними д╕йствами, зустр╕ччю Старого Нового року, йорданським водосвяттям, подарунками, гостиною... ╤ так хочеться, щоб вони продовжувалися... Але всьому св╕й час! Тепер чекайте Р╕здвяних свят аж до наступного року.

Проводи Зимових (Р╕здвяних) святок в╕дбувалися 20 с╕чня - у день Собору ╤вана Хрестителя-Предтеч╕. ╤ хоч це свято не належить до великих церковних, все ж на Зимового ╤вана люди намагалися не працювати. ╥ли те, що залишилося в╕д святкових приготувань (насамперед, м'ясн╕ страви), ходили один до одного в гост╕. Могли нав╕датися у шинок, бо в часи самих святок таке вважалося гр╕ховним, недоречним, п╕ддавалося громадському осуду.

У Галичина збереглася приказка-жарт: «Прийшов ╤ван Предтеча, забрав свята на плеч╕, пон╕с ╖х до Риму, а принесе аж на наступну зиму...».

Наступний день (21 с╕чня) у народ╕ називали П╕в-╤ваном. Насправд╕ ж у цей день церкви сх╕дного обряду вшановують преподобних Юр╕я Хозев╕та, Ем╕л╕яна та Домн╕ку. Господин╕ мили посуд, прибирали у хат╕. У господаря були сво╖ нагальн╕ справи. Майстри бралися до прац╕. Не марнували часу ковал╕, тесл╕, шевц╕, кравц╕, ткал╕...

Допоки не розпочався Великий п╕ст, не настала пора весняних польових роб╕т, молодь ще активно збиралася на вечорниц╕.

Народна прикмета:

- На Зимового (С╕чневого) ╤вана Предтеч╕ холодно, мороз - ще будеш довго тулитися до печ╕.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков