Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВЕСЬ Р╤К...
Наш╕ традиц╕╖


Я ЖИВУ УКРА╥НОЮ
Це в╕рш Василя Головецького ╕з його ново╖ зб╕рки «Мамо, я убитий в ╤рпен╕!»


ВИЗНАЧЕНО ЛАУРЕАТ╤В ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ЗА 2022 Р╤К
Цього разу на здобуття прем╕╖ над╕йшло 13 твор╕в.


ХРОН╤КА ПОВНОМАСШТАБНО╥ В╤ЙНИ
У планах колективу – продовжити роботу над «Хрон╕кою» до перемоги…


БЛИЖЧЕ ДО ВЕСНИ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 13.01.2023
РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЯ, НА ВАСИЛЯ!

14 с╕чня — свято Васил╕я Великого, Старий Новий р╕к. А днем переду╓ йому Меланка, яка ходить в╕д хати до хати з вертепом — Козою. Вона ╕ приносить Щедрий веч╕р.

Як ╕ у Святий веч╕р, перед Р╕здвом Христовим, родина збира╓ться за столом. Але на стол╕ не обов'язково мають бути п╕сн╕ страви, адже минув Р╕здвяний п╕ст. Та й протягом дня майже н╕хто не дотримувався строго посту. Тому цей веч╕р ще називають Багатим. До реч╕, страви готували, розпалюючи у печ╕ «живий вогонь» за допомогою кресала, або терли пол╕ном до пол╕на.

Перед тим, як с╕дати за ст╕л, для годиться - молилися, в╕тали один одного з прийдешн╕м Новор╕ччям ╕ загадували бажання. Розмова за столом була веселою, жарт╕вливою. Не годилося сумувати у Новор╕чну н╕ч. Сид╕ли доп╕зна, до п╕вноч╕, щоб зустр╕ти Старий Новий р╕к, прив╕тати Васил╕в ╕ Василин з ╕менинами. Нав╕ть малих д╕тей не вкладали рано спати, якщо т╕ сам╕ не просилися. Для них це також було свято, розвага.

Все ж не багатий на р╕зноман╕тн╕ страви ст╕л ставав окрасою, основою Щедрого вечора, а колядки, щедр╕вки, як╕ лунали у кожн╕й хат╕. Духовн╕сть - понад усе!

Зв╕сно, для ур╕зноман╕тнення не обходилося без ворож╕нь. Наприклад, клали батьков╕ (так, щоб той не бачив) у чоботи вуглинку ╕ скибку хл╕ба. А батько мав попросити подати чи то л╕вий, чи то правий чоб╕т. Якщо натрапив на вуглинку - буде голодний р╕к, на хл╕б - багатий.

Або таке ворож╕ння. Коли на Васил╕я була зоряна н╕ч, посеред двору ставили в╕дро з водою. Якщо у вод╕ побачив в╕дображення з╕рки, сп╕ймав його долонями (зачерпнув з водою), то будеш щасливим увесь р╕к.

А ось з самого ранку 14 с╕чня, господар╕ вже мали бути «на чатах!», щоб хлопчик-пос╕вальник (полазник) не застав ╖х сплячими у л╕жку. Бо тод╕ весь р╕к проспиш, стане з тебе ледащо. Хлопчик щедро с╕яв жито, пшеницю, в╕ншував, в╕тав з Р╕здвом Христовим, Новим роком, Василем. В ус╕х старих новор╕чних пос╕ваннях, в╕ншуваннях - побажання добра, злагоди, здоров'я, достатку у дом╕, врожаю на хл╕б, приплоду домашн╕х тварин ╕ птиц╕. Ходили хлопчики (образ Нового року) пос╕вати ще до ранково╖ церковно╖ в╕дправи.

Марнов╕рн╕ люди остер╕галися, щоб на Василя першою до хати не зайшла ж╕нка, бо принесе лихо на весь р╕к. Чекали того ж хлопчика-полазника чи багатого чолов╕ка.  Н╕кому н╕чого не позичали. Вважали, що в╕д позички не буде прибутку...

Народн╕ прикмети:

- На Василя сильний мороз ╕ пада╓ др╕бний сн╕жок - на врожай, на здоров'я людей ╕ тварин; коли тепло ╕ без сн╕гу - на неврожай ╕ хвороби.

- Багато пухнастого ╕нею на деревах ╕ кущах - до доброго медозбору.

- Сн╕г випаде в цей день - буде багатий р╕к.

- Домашн╕ тварини лягають головами до сходу - на хл╕бний р╕к.

 

АНИС╤Я

12 с╕чня у сх╕дних церквах вшановують Святу Анис╕ю. Побожна християнська д╕виця була родом з м╕ста Солуни, що в Македон╕╖. Допомагала в'язням-християнам: приносила харч╕, перев'язувала рани, молилася за них. Загинула мученицькою смертю 304 року. Вона в╕дмовилася принести жертву язичницьким божкам.

Народн╕ прикмети:

- На Анис╕╖ р╕зали гусей. Якщо печ╕нка гуски була здоровою, то й р╕к буде здоровим, добрим. Хвора печ╕нка - кепський р╕к.

- На Анис╕╖ в╕тер дме з п╕вдня - р╕к буде теплий ╕ ситий.

- П╕вн╕чний в╕тер - на холодний ╕ неврожайний р╕к.

 

ОСТАНН╤Й ПРОРОК

16 с╕чня — свято Малах╕╖.

У хронолог╕чному порядку в╕н — останн╕й з менших пророк╕в. Тому Малах╕ю називають «Печаткою пророк╕в». Старий Запов╕т, у якому викладен╕ його пророцтва, та ╕нш╕ книги Святого Письма не дають жодних св╕дчень про родов╕д та життя Малах╕╖. Але, за загальною думкою богослов╕в, цей пророк мав жити за 400 рок╕в до Р╕здва Христового. У сво╖й книз╕ пророцтв Малах╕я головним чином викрива╓ гр╕хи та беззаконня ╕удейського народу, урочисто пров╕ща╓ прих╕д Мес╕╖, перед яким з'явиться Предтеча ╤ван Хреститель.

За народними пов╕р'ями, т╕льки у день пророка Малах╕╖ можна було вил╕кувати хворого на напади (еп╕лепс╕ю), «скаженого», виганяючи з нього за допомогою молитви ╕ знахарського з╕лля нечисту силу. Але, вважалося, що ця нечиста сила, виходячи з хворо╖ людини, може перейти на тварин. Знову ж, за народними пов╕р'ями, у цей день зл╕ ╕ голодн╕ в╕дьми до╖ли кор╕в до смерт╕...

 

У народ╕ кажуть...

ЛЮДИ РАД╤ СН╤ГУ...

Кожен господар бажав, щоб взимку випало багато сн╕гу, особливо, вважалося гараздом, коли щ╕льний сн╕г почав падати з друго╖ половини с╕чня ╕ до к╕нця зими. Принаймн╕, в╕н ма╓ протриматися сорок дн╕в. Це буде запорукою доброго майбутнього врожаю. Дехто нав╕ть вдавався до маг╕чних д╕й, замовлянь (зокрема п╕д час Зимових святок), запрошуючи сн╕г ╕ мороз у гост╕. Загалом, усе це породило численн╕ приказки, присл╕в'я, народн╕ прикмети, як╕ побудован╕ на багатов╕кових ретельних спостереженнях за погодою.

- У с╕чн╕ люди рад╕ сн╕гу, як бджоли цв╕ту.

- Прослався, с╕чне, добрими сн╕гами!

- Сн╕г, який випав у друг╕й половин╕ с╕чня ╕ довго затримався, додасть врожаю зерна.

- У друг╕й половин╕ с╕чня част╕ сн╕гов╕╖ - на хл╕б над╕╖.

- Тумани часто сповивають землю - на вологу весну.

- Сн╕г довго не пада╓ - на погане л╕то (до поганого року).

- Сн╕г призупинився п╕д веч╕р - погода покращиться.

- Сн╕г, що пада╓ вноч╕ та на св╕танку при слабкому в╕тр╕, в╕щу╓ сонячну погоду вдень.

- М╕сяць яскравий - до ясно╖ погоди; бл╕дий, затуманений - до сн╕гу; червонуватий - до в╕тру.

- Мухи взимку починають л╕тати у к╕мнат╕ - на в╕длигу.

- Самовар сильно гуде - на мороз.

- Якщо сн╕г у друг╕й половин╕ с╕чня ляга╓ р╕вно - л╕то буде сухе; ляга╓ гребенями - на вологе л╕то.

- Взимку сн╕гу багато - р╕к буде багатий.

- Сн╕г - селянське багатство.

- Сн╕гу багато - хл╕ба багато; води багато - трави багато.

- Сн╕гу багато в роц╕ - буде хл╕ба на тоц╕.

- З╕рки взимку блищать - до морозу; мерехтять - до хуртовини.

- Мало самого сн╕гу, потр╕бно, щоб мороз його скр╕пив.

- Не так╕ страшн╕ взимку сн╕г та мороз, як вл╕тку спека без дощу.

- Сонце взимку в╕д сн╕гу посм╕ха╓ться.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24813

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков