"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "Душі криниця"
#2 за 13.01.2023
РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЯ, НА ВАСИЛЯ!
14 с╕чня — свято Васил╕я Великого, Старий Новий р╕к. А днем переду╓ йому Меланка, яка ходить в╕д хати до хати з вертепом — Козою. Вона ╕ приносить Щедрий веч╕р.
Як ╕ у Святий веч╕р, перед Р╕здвом Христовим, родина збира╓ться за столом. Але на стол╕ не обов'язково мають бути п╕сн╕ страви, адже минув Р╕здвяний п╕ст. Та й протягом дня майже н╕хто не дотримувався строго посту. Тому цей веч╕р ще називають Багатим. До реч╕, страви готували, розпалюючи у печ╕ «живий вогонь» за допомогою кресала, або терли пол╕ном до пол╕на.
Перед тим, як с╕дати за ст╕л, для годиться - молилися, в╕тали один одного з прийдешн╕м Новор╕ччям ╕ загадували бажання. Розмова за столом була веселою, жарт╕вливою. Не годилося сумувати у Новор╕чну н╕ч. Сид╕ли доп╕зна, до п╕вноч╕, щоб зустр╕ти Старий Новий р╕к, прив╕тати Васил╕в ╕ Василин з ╕менинами. Нав╕ть малих д╕тей не вкладали рано спати, якщо т╕ сам╕ не просилися. Для них це також було свято, розвага.
Все ж не багатий на р╕зноман╕тн╕ страви ст╕л ставав окрасою, основою Щедрого вечора, а колядки, щедр╕вки, як╕ лунали у кожн╕й хат╕. Духовн╕сть - понад усе!
Зв╕сно, для ур╕зноман╕тнення не обходилося без ворож╕нь. Наприклад, клали батьков╕ (так, щоб той не бачив) у чоботи вуглинку ╕ скибку хл╕ба. А батько мав попросити подати чи то л╕вий, чи то правий чоб╕т. Якщо натрапив на вуглинку - буде голодний р╕к, на хл╕б - багатий.
Або таке ворож╕ння. Коли на Васил╕я була зоряна н╕ч, посеред двору ставили в╕дро з водою. Якщо у вод╕ побачив в╕дображення з╕рки, сп╕ймав його долонями (зачерпнув з водою), то будеш щасливим увесь р╕к.
А ось з самого ранку 14 с╕чня, господар╕ вже мали бути «на чатах!», щоб хлопчик-пос╕вальник (полазник) не застав ╖х сплячими у л╕жку. Бо тод╕ весь р╕к проспиш, стане з тебе ледащо. Хлопчик щедро с╕яв жито, пшеницю, в╕ншував, в╕тав з Р╕здвом Христовим, Новим роком, Василем. В ус╕х старих новор╕чних пос╕ваннях, в╕ншуваннях - побажання добра, злагоди, здоров'я, достатку у дом╕, врожаю на хл╕б, приплоду домашн╕х тварин ╕ птиц╕. Ходили хлопчики (образ Нового року) пос╕вати ще до ранково╖ церковно╖ в╕дправи.
Марнов╕рн╕ люди остер╕галися, щоб на Василя першою до хати не зайшла ж╕нка, бо принесе лихо на весь р╕к. Чекали того ж хлопчика-полазника чи багатого чолов╕ка. Н╕кому н╕чого не позичали. Вважали, що в╕д позички не буде прибутку...
Народн╕ прикмети:
- На Василя сильний мороз ╕ пада╓ др╕бний сн╕жок - на врожай, на здоров'я людей ╕ тварин; коли тепло ╕ без сн╕гу - на неврожай ╕ хвороби.
- Багато пухнастого ╕нею на деревах ╕ кущах - до доброго медозбору.
- Сн╕г випаде в цей день - буде багатий р╕к.
- Домашн╕ тварини лягають головами до сходу - на хл╕бний р╕к.
АНИС╤Я
12 с╕чня у сх╕дних церквах вшановують Святу Анис╕ю. Побожна християнська д╕виця була родом з м╕ста Солуни, що в Македон╕╖. Допомагала в'язням-християнам: приносила харч╕, перев'язувала рани, молилася за них. Загинула мученицькою смертю 304 року. Вона в╕дмовилася принести жертву язичницьким божкам.
Народн╕ прикмети:
- На Анис╕╖ р╕зали гусей. Якщо печ╕нка гуски була здоровою, то й р╕к буде здоровим, добрим. Хвора печ╕нка - кепський р╕к.
- На Анис╕╖ в╕тер дме з п╕вдня - р╕к буде теплий ╕ ситий.
- П╕вн╕чний в╕тер - на холодний ╕ неврожайний р╕к.
ОСТАНН╤Й ПРОРОК
16 с╕чня — свято Малах╕╖.
У хронолог╕чному порядку в╕н — останн╕й з менших пророк╕в. Тому Малах╕ю називають «Печаткою пророк╕в». Старий Запов╕т, у якому викладен╕ його пророцтва, та ╕нш╕ книги Святого Письма не дають жодних св╕дчень про родов╕д та життя Малах╕╖. Але, за загальною думкою богослов╕в, цей пророк мав жити за 400 рок╕в до Р╕здва Христового. У сво╖й книз╕ пророцтв Малах╕я головним чином викрива╓ гр╕хи та беззаконня ╕удейського народу, урочисто пров╕ща╓ прих╕д Мес╕╖, перед яким з'явиться Предтеча ╤ван Хреститель.
За народними пов╕р'ями, т╕льки у день пророка Малах╕╖ можна було вил╕кувати хворого на напади (еп╕лепс╕ю), «скаженого», виганяючи з нього за допомогою молитви ╕ знахарського з╕лля нечисту силу. Але, вважалося, що ця нечиста сила, виходячи з хворо╖ людини, може перейти на тварин. Знову ж, за народними пов╕р'ями, у цей день зл╕ ╕ голодн╕ в╕дьми до╖ли кор╕в до смерт╕...
У народ╕ кажуть...
ЛЮДИ РАД╤ СН╤ГУ...
Кожен господар бажав, щоб взимку випало багато сн╕гу, особливо, вважалося гараздом, коли щ╕льний сн╕г почав падати з друго╖ половини с╕чня ╕ до к╕нця зими. Принаймн╕, в╕н ма╓ протриматися сорок дн╕в. Це буде запорукою доброго майбутнього врожаю. Дехто нав╕ть вдавався до маг╕чних д╕й, замовлянь (зокрема п╕д час Зимових святок), запрошуючи сн╕г ╕ мороз у гост╕. Загалом, усе це породило численн╕ приказки, присл╕в'я, народн╕ прикмети, як╕ побудован╕ на багатов╕кових ретельних спостереженнях за погодою.
- У с╕чн╕ люди рад╕ сн╕гу, як бджоли цв╕ту.
- Прослався, с╕чне, добрими сн╕гами!
- Сн╕г, який випав у друг╕й половин╕ с╕чня ╕ довго затримався, додасть врожаю зерна.
- У друг╕й половин╕ с╕чня част╕ сн╕гов╕╖ - на хл╕б над╕╖.
- Тумани часто сповивають землю - на вологу весну.
- Сн╕г довго не пада╓ - на погане л╕то (до поганого року).
- Сн╕г призупинився п╕д веч╕р - погода покращиться.
- Сн╕г, що пада╓ вноч╕ та на св╕танку при слабкому в╕тр╕, в╕щу╓ сонячну погоду вдень.
- М╕сяць яскравий - до ясно╖ погоди; бл╕дий, затуманений - до сн╕гу; червонуватий - до в╕тру.
- Мухи взимку починають л╕тати у к╕мнат╕ - на в╕длигу.
- Самовар сильно гуде - на мороз.
- Якщо сн╕г у друг╕й половин╕ с╕чня ляга╓ р╕вно - л╕то буде сухе; ляга╓ гребенями - на вологе л╕то.
- Взимку сн╕гу багато - р╕к буде багатий.
- Сн╕г - селянське багатство.
- Сн╕гу багато - хл╕ба багато; води багато - трави багато.
- Сн╕гу багато в роц╕ - буде хл╕ба на тоц╕.
- З╕рки взимку блищать - до морозу; мерехтять - до хуртовини.
- Мало самого сн╕гу, потр╕бно, щоб мороз його скр╕пив.
- Не так╕ страшн╕ взимку сн╕г та мороз, як вл╕тку спека без дощу.
- Сонце взимку в╕д сн╕гу посм╕ха╓ться.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24813
|