Версiя для друку Обговорити в форумi

Як відомо, у чиновників є дві вади - хабарництво й безграмотність. Щодо останнього, то окремі екземпляри - просто "взірці". Навіть найвищі.
За час своєї президентської кампанії Віктор Янукович зробив дві відомі речі - підняв мінімальні пенсії і змінив назву своєї посади на "прємьєр-міністр". Тоді політично просунутий люд два тижні не міг заспокоїтися, що прем'єр робить по дві помилки в одному слові. Як виявилось, це була лише вершина айсберга. "Українська правда" отримала ксерокопію "Анкети кандидата на пост Президента" Віктора Януковича, заповненої ним власноруч і поданої до Центрвиборчкому. Звичайно, "людині властиво помилятися". Але щоб настільки?!
Перші три рядки анкети кандидат заповнив правильно. Він знає, що висунутий Партією регіонів, що звуть його Янукович Віктор Федорович, що народився він 9 липня. А далі починається "формєнний бєспрєдєл".
Місце свого народження Янукович визначив як "м. Енакієво, Донецькой обл. Україна".
Орфографічний словник української мови С.І.Головащука, М.М.Пещак 1994 року на 214 сторінці засвідчує, що слово "Енакієво" пишеться як Єнакієве. Знову дві помилки в одному слові.
Далі - прикметник "донецький" у родовому відмінку жіночого роду має закінчення -ої, а не -ой. А сама фраза мала б писатися або як "м. Єнакієве, Донецька обл., Україна", або як "м. Єнакієве, Донецької обл. України".
І це при тому, що освіта кандидата, як свідчить анкета, вища - Донецький політехнічний інстітут (саме так, а не нормативне "інститут"), який він закінчив 1980 року в місті "Донецк". Можливо, Янукович і поставив у назві міста м'який знак, але дуже вже дрібний, неозброєним оком не видно.
А ще Янукович учився в Українській академії зовнішньої торгівлі. Саме там він, напевно, й отримав науковий ступінь - "доктор экономічних наук". Взагалі-то літери "э" в українській мові немає. Але, напевно, академіку трьох академій видніше. ТОМУ ЩО "ПРОФФЕСОР". Саме так написав своє вчене звання Янукович - "проффесор".
Про всяк випадок нагадаємо норму з параграфу 89 "Україн-ського правопису": "у загальних назвах іншомовного походження приголосні, звичайно, не подвоюються". Якщо, звісно, Віктор Федорович не відносить вчене звання до географічних назв.
Зауважимо, що "професор" і в англійській, і в німецькій так само пишеться з однією "ф".
Пункт одинадцятий (місце роботи) виглядає вже звично - "прємьєр-міністр". Єдина радість - він знає, що в словосполученні Кабінет Міністрів України всі три слова пишуться з великої літери.
А от в написанні решти своїх посад Янукович знову помилився, зазначивши, що є членом "презідії" Національної академії наук України, головою Національного "олімпійсьго" комітету та нагороджений орденом "За заслуги" "трьох ступенів".
Окрім цього, Янукович помилився в написанні по-батькові власної дружини, написавши її, як Александрівну. Що дивно, ім'я старшого сина написано правильно - Олександр.
У тексті з 90 слів кандидат в Президенти зробив 12 грубих помилок. Це при тому, що, як написано в анкеті, українською мовою він володіє вільно. От англійською, то "із словником". Не грубо, але краще писати "зі словником". ТОМУ ЩО милозвучніше.

* * *   

На початку дев'ятнадцятого століття президентами в Сполучених Штатах переважно були генерали, люди військові і не дуже освічені. Був президентом і генерал Ендрю Джексон. Є в англійській мові два слова: "ALL CORRECT", які значать - усе правильно, цілком правильно. Президентові Джексону приносили на підпис закони. Він візував їх двома буквами: "о.k.", думаючи з неграмотності своєї, що пишеться так, як чується. Так і з'явилось через президентсько-генеральську безграмотність слово "о'кей", внесене тепер у словники.
Якщо, перейнявши американський взірець, українські чиновники так підуть за Януковичем, то Інституту української мови НАНУ доведеться переписати весь український правопис. Утім, росіяни знайшли кращу панацею. У Санкт-Петербурзі створили спеціальний словник для чиновників. Посібник невеликий, приблизно на 800 слів (справедливості ради нагадаємо, що у Еллочки-"людоїдки" з безсмертних "Дванадцяти стільців" Ільфа і Петрова словниковий запас був набагато скромніший і становив десь зо три десятки слів). Біля кожного слова - необхідна інформація: транскрипція, варіанти вимови тощо. Росіяни сподіваються, що з виходом нового словника чиновний люд змінить, нарешті, своє державне "мЫшление" на звичайне "мышлЕние".
Але ж, як казав Іван Франко, говорячи про вовка, скажемо і за вовка. Напевно, в Єнакієвому у 1960-ті не було української школи. Так само, як, напевно, не були у місцевій колонії особливо зачитаними твори Тараса Шевченка і Лесі Українки.
Нещодавно член парламентського бюджетного комітету Євген Жовтяк зазначив, що за часів Януковича безграмотність українських чиновників "сягнула апогею". Можливо, він не знав, але філологи вважають, що "тюремний сленг, агресія іноземних слів, просторіччя, безграмотність - це, на жаль, не тільки наслідок низької культури, це - сутність нашої сучасності. Відома істина: криміналізація суспільства викликає криміналізацію мови".
І ще: стаття 9 закону "Про вибори Президента України" передбачає, що "Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років".
На жаль, там не сказано, скільки помилок слід зробити, щоб отримати оцінку "не володіє".
"Українська правда".

ВІД РЕДАКЦІЇ. Зазначимо, що уряд В. Януковича став першим в історії України, за діяльності якого просвітницький державномовний посібник для кримчан - газета "Кримська світлиця" на 12-му році існування вперше позбавлена належної державної фінансової підтримки. Як співають сусіди-росіяни - "то ли еще будет - ой-ой-ой"...
І ще одне. Чи не здається вам, шановні земляки, що над всіма нами в оці останні передвиборні місяці проводиться якийсь дивний експеримент - до речі, геніально описаний ще Г.- Х. Андерсеном в одній з його казочок. Поважні й авторитетні люди, державні діячі, працівники культури, академіки, професори (навіть ті, що знають, як пишеться це слово) дружно й безсоромно підносять на щит те, що просто зачекалося безсмертної фінальної фрази андерсенівського хлопчика.
Забули якої?
Та поважаймо ж себе!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 01.10.2004 > Тема "Резонанс"