Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 11.11.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 11.11.2022
ПУТ╤Н САМ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ, ЙОГО МОЖНА ЛИШЕ ЗУПИНИТИ

 Пол╕толог Антон Шеховцов – в╕домий досл╕дник зв’язк╕в ╓вропейських ультраправих рух╕в ╕з кремлем. Зараз в╕н працю╓ у столиц╕ Австр╕╖ – виклада╓ у В╕денському ун╕верситет╕ та очолю╓ Центр демократичних принцип╕в, який займа╓ться досл╕дженням впливу авторитарних режим╕в (передус╕м, рос╕╖) на демократичний порядок в ╢вроп╕.

Сво╖м баченням про те, чи ╓ в сучасн╕й рф якась ╕деолог╕я, про ╕ррац╕ональне безумство пут╕на щодо Укра╖ни, "парт╕╖" в╕йни, миру та технократ╕в, можлив╕сть антиурядових виступ╕в та палацового перевороту, а також про нин╕шн╕й вплив рос╕╖ в ╢вроп╕ Антон Шеховцов под╕лився в ╕нтерв’ю Укр╕нформу.

ОСОБИСТЕ БЕЗУМСТВО ПУТ╤НА ЩОДО УКРА╥НИ ТА БОЯЗНЬ ПОРАЗКИ З БОКУ ЕЛ╤Т

- Оголошення моб╕л╕зац╕╖ та спроби анекс╕╖ захоплених укра╖нських територ╕й ознаменувало подальшу ескалац╕ю в╕йни рф проти Укра╖ни. Що руха╓ пут╕нським режимом ╕ куди в╕н веде рос╕ю?

- Нин╕шня ситуац╕я ма╓ дв╕ важлив╕ складов╕.

Перша – це особисте безумство Пут╕на щодо Укра╖ни, яке ╓ повн╕стю ╕ррац╕ональним. В╕н реально вважа╓, що Укра╖на загрожу╓ Рос╕╖ – але не в план╕ завоювання рос╕йських територ╕й, а в сенс╕ побудови усп╕шно╖ модел╕ слов’янсько╖ держави, яка вийшла ╕з СРСР ╕ стала частиною Заходу. Цей укра╖нський про╓кт розгляда╓ться Пут╕ним як такий, що становить загрозу для його ╕сторичного позиц╕онування та його спадщини як правителя Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Це й було основною причиною того, чому в╕н розпочав свою так звану "спец╕альну во╓нну операц╕ю".

Друга складова виникла вже п╕сля 24 лютого. Поразка РФ у в╕йн╕ з Укра╖ною, ймов╕рн╕сть яко╖ все б╕льш зроста╓, ╓ принизливою для достатньо широко╖ частини правлячого класу, яка ще вважа╓ться "парт╕╓ю в╕йни". Ц╕ люди, можливо, були й не в захват╕ в╕д розв’язано╖ Пут╕ним в╕йни, але зараз вони ще б╕льш не в захват╕ в╕д можливо╖ поразки РФ. Адже розум╕ють, що вона найб╕льш негативним чином в╕добразиться саме на них ╕ всьому правлячому класу, та й сам╕й Рос╕╖. ╤, власне, тут вони не далек╕ в╕д ╕стини. Тому ц╕ люди тиснуть на Пут╕на та вимагають в╕д нього радикал╕зац╕╖ в╕йни з Укра╖ною, можливо, нав╕ть аж до застосування тактично╖ ядерно╖ збро╖. ╤ Пут╕н, принаймн╕ на сьогодн╕, демонстру╓, що в╕н готовий до ескалац╕╖. Як, власне, в╕н робив це й ран╕ше у б╕льшост╕ випадк╕в – вибирав ескалац╕ю, коли був якийсь конфл╕кт.

Нин╕шня ескалац╕я, головним чином, пов’язана з моб╕л╕зац╕╓ю в РФ. ╤ це дуже ризикований для Пут╕на зах╕д, в╕д якого в╕н довго в╕дмовлявся. Моб╕л╕зац╕я п╕дрива╓ негласний догов╕р м╕ж Кремлем та населенням, який передбачав добров╕льну в╕дмову населення в╕д участ╕ у пол╕тиц╕ та сл╕дування тому, що говорить Кремль чи кремл╕вськ╕ ЗМ╤, в обм╕н на таке соб╕ благоденство та б╕льш-менш спок╕йне життя. ╤ зараз Кремль, хоч ╕ не вперше, але нан╕с дуже сильний удар по цьому негласному договору. Хорошого життя рос╕йському населенню вже не бачити, а ймов╕рн╕сть померти за це безумство, за цей укра╖нський морок Пут╕на – велика.

У РОС╤╥ НЕМА╢ ╤ДЕОЛОГ╤╥, ╢ ЛИШЕ М╤ФОЛОГ╤Я

- Чи ╓ в нин╕шн╕й рос╕╖ якась ╕деолог╕я. Якщо так, то як ╖╖ можна охарактеризувати?

- Н╕, нема╓ там н╕яко╖ ╕деолог╕╖, хоча вони й намагаються ╖╖ зараз терм╕ново створити. На цей момент ╓ лише певна м╕фолог╕я. Наприклад, м╕ф про "велику перемогу" у 1945 роц╕. Це фактично ╓диний ╕дейний фундамент, на якому сто╖ть пут╕нський режим.

У Рос╕╖ можуть довго говорити про як╕сь скр╓пи чи традиц╕╖, але н╕хто в це не в╕рить насправд╕. Як н╕хто ╕ не готовий за це вмирати. ╢дина ╕дея, за яку ще можуть п╕ти на смерть, – це от така "в╕йна з фашистами".

Ще ╓ спроба в╕д╕грати назад розпад Радянського союзу. ╤ мова тут не про буквальне в╕дновлення СРСР, а про повернення т╕╓╖ геопол╕тично╖ потужност╕, яку в╕н мав. Зв╕дси ╕ йде ця ╕дея про "можем повторить", що напряму в╕дносить до Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, яку рос╕яни вважають "великою в╕тчизняною". Це "можем повторить" означа╓ повторно окупувати або ввести до сво╓╖ сфери впливу частину ╢вропи. Те, що зробив Радянський союз, який, власне, й отримав свою велич та геопол╕тичну м╕ць саме завдяки окупац╕╖ половини ╢вропи п╕сля 1945 року та створення величезно╖ сфери впливу. Нав╕ть б╕льшо╖, н╕ж та, про яку СРСР домовлявся з Трет╕м Рейхом у 1939 роц╕ п╕д час укладання пакту Молотова-Р╕ббентропа.

У Москв╕ хочуть в╕дновлення ц╕╓╖ геопол╕тично╖ сили. Укра╖на тут просто виявилася першою на черз╕. Без не╖ н╕якого "СРСР 2.0" не буде.

- Тут вочевидь ╓ ще й ╕нша причина, чому рос╕я хоче захопити Укра╖ну. Без Ки╓ва, "матер╕ город╕в руських", ╖м буде складно якось зрозум╕ло пояснювати свою "тисячол╕тню ╕стор╕ю"…

- Так, ╓ багато фактор╕в, чому без Укра╖ни н╕як.

Кремль, а особливо Пут╕н, нараз╕ одержим╕ ╕де╓ю-ф╕кс – укра╖нц╕в не повинно ╕снувати. Москва поверта╓ться до 20-30 рок╕в минулого стол╕ття, коли були геноцидн╕ голодомори в Укра╖н╕, ╕ ставить за ц╕ль знищення укра╖нц╕в як етносу.

Наратив, що укра╖нц╕ – "заблудшие русские", також про необх╕дн╕сть знищення укра╖нсько╖ ╕дентичност╕. А це неможливо зробити без масового вбивства укра╖нц╕в, ╖х переселення в Рос╕ю та насильно╖ асим╕ляц╕╖ там.

"РУСК╤Й М╤Р" ПУТ╤НУ НЕВАЖЛИВИЙ

- А як щодо "руского м╕ра", чи можна його вважати пануючою зараз у рф ╕деолог╕╓ю?

- Для Пут╕на ця тема абсолютно неважлива. Вона ма╓ значення для деяких людей в його, нав╕ть не найближчому, оточенн╕, для представник╕в так звано╖ "парт╕╖ в╕йни" – саме вони часто оперують ц╕╓ю ультранац╕онал╕стичною ╕де╓ю "руського м╕ра".

У Пут╕на ж ц╕ ╕де╖ в╕дсутн╕. В╕н просто використову╓ т╕ чи ╕нш╕ наративи, як╕-небудь моб╕л╕зуюч╕ м╕фи, що дають йому змогу утримувати владу та контролювати ел╕ти.

На догоду власним геопол╕тичним уявленням Пут╕н може легко здати ╕нтереси рос╕йського народу, що вже ╕ не раз було. Та й якщо поглянути на нин╕шню в╕йну проти Укра╖ни – в╕дбува╓ться знищення не лише укра╖нц╕в, але й людей, як╕ говорять рос╕йською мовою, чи й нав╕ть тих, як╕ ╕дентиф╕кують себе всередин╕ Укра╖ни як етн╕чн╕ рос╕яни. Ми бачимо, що Пут╕ну байдуже, кого вбивати. В╕н – не руськ╕й нац╕онал╕ст, а скор╕ше – рос╕йський ╕мпер╕ал╕ст.

╤ДЕНТИФ╤КАЦ╤Я ПУТ╤НА: "Я ╤ ╢ РОС╤Я"

- Що керу╓ пут╕ним – в╕дбудова ╕мпер╕╖ чи ж суто прагнення пост╕йно бути при влад╕?

- Думаю, що ран╕ше для нього головним було залишатися при влад╕ якомога довше. Але за останн╕ к╕лька рок╕в, з р╕зних причин, у тому числ╕ через ╕золяц╕ю при пандем╕╖, у нього в╕дбулася ╕дентиф╕кац╕я самого себе з Рос╕╓ю. ╤ зараз в╕н вже одержимий ц╕╓ю ╕де╓ю, що в╕н ╕ ╓ Рос╕я. До того ж його придворн╕, типу Волод╕на, пост╕йно проговорюють цю мантру: "╓ Пут╕н – ╓ Рос╕я, нема╓ Пут╕на – нема╓ Рос╕╖".

╤ тому, як мен╕ зда╓ться, зараз влада для нього вже не ╓ самоц╕ллю. Головне – ув╕йти в ╕стор╕ю як найб╕льш величний правитель Рос╕╖, щоб його ╕м’я було вибито золотими буквами в ╕стор╕╖ Рос╕╖.

- ╤ що для цього треба зробити, в його баченн╕?

- Для цього потр╕бно знищити тих, кого в╕н вважа╓ ворогами Рос╕╖, передус╕м Укра╖ну. Укра╖на повинна бути знищена.

Друга ц╕ль для нього – це, звичайно, руйнування НАТО. Пут╕н вважа╓, що Радянський союз розвалився через НАТО. Але також через л╕берал╕в, але останн╕х у Рос╕╖ в╕н вже повн╕стю знищив. П╕вн╕чноатлантичний альянс вважа╓ться переможцем у "холодн╕й в╕йн╕" ╕ тому, якщо за ц╕ль ставиться в╕дновлення геопол╕тично╖ потужност╕ СРСР, то НАТО ма╓ бути повергнуто.

САМ ПУТ╤Н Н╤КОЛИ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ

- Але вже ж н╕би зрозум╕ло, що цього не буде – н╕ знищення Укра╖ни, н╕ руйнування НАТО.

- Поки ми ще не д╕йшли до того моменту, коли можемо говорити про це з впевнен╕стю. Все ще лиша╓ться ряд зм╕нних, наприклад, та ж сама загроза застосування ядерно╖ збро╖.

Пут╕н ма╓ ц╕ль ╕ буде все робити, щоб ╖╖ досягнути. Треба розум╕ти, що це – людина, яка вже понад 20 рок╕в перебува╓ при влад╕ найб╕льшо╖ за площею кра╖ни св╕ту, з, як вважалося ще донедавна, достатньо потужною арм╕╓ю, з величезним запасом ядерно╖ збро╖. Така людина не може просто взяти ╕ сказати: "Н╕, я помилявся ╕ не зможу досягти того, що хот╕в". Сам в╕н н╕коли не зупиниться. Його можна т╕льки зупинити. ╤ зробити це грубою в╕йськовою силою.

З диктаторами так пост╕йно виходить. Для них влада – це наркотик. Як той же Лукашенко, наприклад. У нього ж нема╓ якогось бачення, що в╕н ув╕йде в ╕стор╕ю. Це – просто людина, яка п╕дс╕ла на владу як на якийсь наркотик, ╕ вже не може в╕д цього в╕дмовитися. У Пут╕на ж це не просто прагнення утриматися при влад╕, але й ще – ув╕йти в ╕стор╕ю. В╕н не може в╕дмовитися. Це майже як зробити самогубство – "я не хочу дал╕ жити, бо мен╕ не вдалося досягти головно╖ ц╕л╕ мого життя".

ПАЛАЦОВИЙ ПЕРЕВОРОТ, НА В╤ДМ╤НУ В╤Д ПРОТЕСТ╤В, ╢ ЙМОВ╤РНИМ

- Погоджуюся, що пут╕н сам не зупиниться. Чи може в╕н бути зупинений завдяки якимось внутр╕шн╕м процесам – внасл╕док такого соб╕ "палацового перевороту" чи масових виступ╕в населення. Наск╕льки реальним ╓ виникнення в рос╕╖ антиво╓нного руху?

- У н╕як╕ масов╕ антиурядов╕ протести в Рос╕╖ я не в╕рю. У недавн╕й ╕стор╕╖ Рос╕╖ в принцип╕ в╕дсутн╕ приклади моб╕л╕зац╕╖ без будь-яко╖ ╕деолог╕╖.

Зараз же Пут╕н фактично повн╕стю депол╕тизував населення ╕ д╕йшло до того, що н╕якого сусп╕льства в РФ взагал╕ нема╓. Там ╓ лише повн╕стю атом╕зоване населення, з пануючою недов╕рою один до одного. Воно не здатне на якусь масову д╕ю, вс╕ бояться, що хтось донесе та "настука╓".

Я б не виключив лише як╕сь виступи в нац╕ональних республ╕ках, таких як Дагестан ╕ Чечня. Там люди загалом не готов╕ вмирати за ╕нтереси руськ╕х: а для багатьох ╕з них ця в╕йна проти Укра╖ни сприйма╓ться саме як в╕йна руськ╕х проти укра╖нц╕в ╕ для них не зовс╕м зрозум╕ло, за що вони повинн╕ вмирати.

А щодо палацового перевороту, то в╕н – ймов╕рний. Але тут питання в тому, а хто прийде на зам╕ну? Тому що ╓ "парт╕я в╕йни", яка ще б╕льш радикальна, н╕ж Пут╕н. ╤ не можна виключати ймов╕рн╕сть, що цей "палацовий переворот" проведуть саме ц╕ радикали.

ЗАХ╤Д НЕ ГОТОВИЙ ДО СЦЕНАР╤Ю ДЕЗ╤НТЕГРАЦ╤╥ РФ

- Але ж не вс╕ сприймуть цих радикал╕в, ╕ кра╖на може почати тр╕скатися...

- Так, ╕ таке ╓ можливим. Тому в короткостроков╕й перспектив╕ прих╕д ц╕╓╖ справжньо╖ хунти до влади в РФ ╓ ч╕тко негативним сценар╕╓м для Укра╖ни, але в середньо- та довгостроков╕й перспективах це м╕г би бути позитивний розвиток под╕й. Все вир╕шуватиметься у Москв╕ та Санкт-Петербурз╕, а вс╕ ╕нш╕ повинн╕ будуть приймати власн╕ р╕шення, що робити дал╕. ╤ тут дуже важливим ╓ те, якою буде позиц╕я м╕жнародно╖ сп╕льноти, передус╕м Заходу.

Думаю, що у випадку сценар╕ю з виникненням в╕дцентрових сил у РФ, питання ма╓ ставитися таким чином, що санкц╕╖ не будуть знят╕ ╕з само╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, але на ц╕ новоутворен╕ державн╕ утворення вони не поширюватимуться. ╤, звичайно, що ц╕ нов╕ держави мають виплачувати репарац╕╖ Укра╖ни, також ма╓ бути в╕дмова в╕д ядерно╖ збро╖. Це якщо починати фантазувати щодо потенц╕йного розвитку.

- Питання в тому, а чи ╓ у Заходу, у тих же Сполучних Штат╕в чи ╢вросоюзу, стратег╕я щодо такого сценар╕ю дез╕нтеграц╕╖ рф та ╖╖ розпаду на нац╕ональн╕ держави, який ╓ ц╕лком можливий у випадку в╕йськово╖ перемоги Укра╖ни.

- Думаю, що н╕, тако╖ стратег╕╖ на Заход╕ нема╓.

- ╤ вони ще, певно, й бояться такого сценар╕ю ╕ хот╕ли б його уникнути…

- Звичайно. Зах╕д був дуже наляканий розпадом СРСР, тому що Союз був знайомим ворогом, зрозум╕лим та передбачуваним, а станом на к╕нець 80-х – ще й ослабленим. Тому розпад Радянського союзу на 15 нових держав не був виг╕дним Заходу, адже треба було зм╕нювати практично все в ус╕х сферах. А це складно зробити, якщо нема╓ спец╕ал╕ст╕в.

╤ нав╕ть нин╕шн╕ експерти щодо Рос╕╖ на Заход╕, хто вони так╕? Напевно, 95% з них – це люди, як╕ н╕коли не були в ╕нших рос╕йських м╕стах, окр╕м Москви ╕ Санкт-Петербурга. Це – спец╕ал╕сти по руськ╕й частин╕ РФ, н╕як╕ ╕нш╕ рег╕они чи нац╕ональн╕ республ╕ки вони не знають.

Так само була в╕дсутня й експертиза по Радянському союзу п╕сля його розпаду. Нав╕ть Укра╖на була незрозум╕ла американцям, чому вони тод╕ й протиснули ╖╖ в╕дмову в╕д ядерно╖ збро╖ – бо просто не знали, що таке Укра╖на, укра╖н╕ст╕в не було. ╤ це, до реч╕, продовжу╓ться до цих п╕р, коли експертами по Укра╖н╕ на Заход╕ виступають експерти по Рос╕╖. Саме ╕з цим пов’язано те, що в Укра╖ну не в╕рили ╕ не розум╕ли, чому неможливо буде ╖╖ перемогти за три дн╕.

Нав╕ть зараз, через 8 рок╕в п╕сля анекс╕╖ Криму, на Заход╕ не вистача╓ експертизи по Укра╖н╕, не кажучи вже про експертизу по нац╕ональних меншинах у РФ. Тому буде дуже жорсткий оп╕р усередин╕ зах╕дних ел╕т проти будь-якого в╕дцентрового розвитку ситуац╕╖ в Рос╕╖.

"ПАРТ╤╥" В╤ЙНИ, МИРУ ТА ТЕХНОКРАТ╤В

- Вже к╕лька раз╕в згадувалася "парт╕я в╕йни" в рос╕╖, хто ╖╖ представля╓?

- Основн╕ ф╕гури – Микола Патрушев, ╢вген Пригожин, Рамзан Кадиров ╕ В’ячеслав Волод╕н. Але не можна сказати, що це – ядро монол╕тне, сп╕впраця м╕ж ними дуже хитка. Наприклад, ╓ певна синхрон╕зац╕я м╕ж Пригожиним та Кадировим, але ╖╖ нема╓ м╕ж Патрушевим та Пригожиним. ╢ певна конкуренц╕я м╕ж ФСБ та арм╕╓ю, ФСБ та кадир╕вцями. Тобто, ця "парт╕я в╕йни", яка в основному склада╓ться ╕з силовик╕в, – не монол╕тна ╕ там також ╓ певне з╕ткнення ╕нтерес╕в.

- А "парт╕я миру" в рос╕╖ ╕сну╓?

- Умовна "парт╕я миру" склада╓ться, головним чином, ╕з топових б╕знесмен╕в, яким ця в╕йна взагал╕ не потр╕бна – тих же Абрамовича, Дерипаски, брат╕в Ротенберг╕в. Я спец╕ально не називаю ╖х ол╕гархами, бо в Рос╕╖ ц╕ люди не мають якогось свого пол╕тичного впливу. Це – б╕знесмени, як╕ сво╖м багатством зобов’язан╕ Пут╕ну. ╤ зараз ма╓мо ситуац╕ю, що в╕н н╕бито забира╓ у них ц╕ багатства.

Ця "парт╕я миру" продовжу╓ збер╕гати св╕й вплив на Пут╕на, але цей вплив – не завжди стаб╕льний ╕ може бути меншим чи б╕льшим, залежно в╕д обставин. Наприклад, саме п╕д впливом "парт╕╖ миру" Пут╕н до останнього в╕дмовлявся в╕д вмовлянь "парт╕╖ в╕йни" провести моб╕л╕зац╕ю населення.

Кр╕м того, я б ще сказав про ╕снування в Рос╕╖ тако╖ соб╕ "парт╕╖ технократ╕в", про яку мало говорять, але яка, як на мене, могла б з╕грати певну позитивну роль. Це умовна парт╕я, до яко╖ можна в╕днести людей на м╕сцях, як╕ за скорочення економ╕чних можливостей тримають Рос╕ю на плаву. При цьому роблять це без будь-яко╖ ╕деолог╕╖. Представниками ц╕╓╖ "парт╕╖ технократ╕в" можна назвати голову центробанку Ельв╕ру Наб╕улл╕ну, мера Москви Серг╕я Собян╕на, також ряд мер╕в та ╕нших бюрократ╕в.

- А шойгу ╕ герасимов, чому ╖х не було в╕днесено до "парт╕╖ в╕йни"?

- Зараз ╖х репутац╕я сильно постраждала, особливо Шойгу. За т╕╓ю невеликою ╕нформац╕╓ю, яку ма╓мо, Шойгу не у фавор╕ у Пут╕на через поганий стан арм╕╖ та в╕дсутн╕сть яких-небудь значимих результат╕в ц╕╓╖ "спец╕ально╖ операц╕╖". Те ж саме стосу╓ться ╕ Герасимова. ╥х складно в╕днести до "парт╕╖ в╕йни", тому що вони фактично вже зникли з ╕нформац╕йного простору.

- А кир╕╓нко, який в адм╕н╕страц╕╖ президента куру╓ захоплен╕ укра╖нськ╕ територ╕╖? Той же медвед╓в. Вони хто?

- Останн╕м часом Кир╕╓нко поводив себе як представник "парт╕╖ в╕йни", але в╕н – людина, яка одягла на себе во╓нний камуфляж, щоб сподобатися Пут╕ну. Однак це не означа╓, що в╕н справд╕ розд╕ля╓ т╕ ╕де╖, як╕ вшит╕ у цей камуфляж.

Те ж саме стосу╓ться ╕ Медвед╓ва. Жалюг╕дна та см╕шна людина, але в╕н входить у раж, щоб показати, що в╕н ось такий бойовий ведмедик, ╕ що в╕н готовий, якщо треба, п╕дставити сво╓ плече чи щось ╕нше. Але Медвед╓в – це просто м╕зерний персонаж, який н╕ на що не вплива╓.

РОС╤Я ЗД╤ЙСНЮ╢ ГЕНОЦИД УКРА╥НЦ╤В

- Хот╕в би ще повернутися до теми ╕деолог╕╖. Чи можна вважати нин╕шню рос╕ю фашистською державою, про що, зокрема, стверджу╓ в╕домий американський ╕сторик Т╕мот╕ Снайдер?

- Н╕, Рос╕я не ╓ фашистською, тому що в не╖ просто нема╓ н╕яко╖ ╕деолог╕╖, як вже було сказано, але ╓ лише наб╕р м╕ф╕в.

Для того, щоб Рос╕я була фашистською, необх╕дною ╓, зокрема, революц╕йна складова, яка там нараз╕ в╕дсутня. Пут╕н – антиреволюц╕онер ╕ виступа╓ проти будь-яких зм╕н. А цей революц╕йний елемент ╓ вкрай важливим для фашизму та побудови тотал╕тарно╖ держави, де все пронизано ╕деолог╕╓ю. У Рос╕╖ цього зараз нема╓. Так, там ╓ повний авторитаризм. Але нема╓ ось цього моб╕л╕зац╕йного моменту – не в план╕ моб╕л╕зац╕╖ на в╕йну, а – пол╕тично╖ моб╕л╕зац╕╖. Типу – ми буду╓мо св╕тле майбутн╓. ╤ фашисти, ╕ комун╕сти його будували. У нин╕шн╕й Рос╕╖ нема╓ нав╕ть тако╖ ╕де╖ побудови св╕тлого майбутнього. ╢ моб╕л╕зац╕я на в╕йну, ╕ люди йдуть на не╖ з р╕зних причин. Але це – не пол╕тична моб╕л╕зац╕я на побудову "граду в неб╕".

Так, ╓ характеристики, як╕ р╕днять пут╕нську Рос╕ю з фашизмом. Але вони можуть також бути частиною ╕нших ╕деолог╕й. Ця в╕йна проти Укра╖ни – вона ╕мпер╕ал╕стична. А ╕мпер╕ал╕стичн╕ в╕йни вели не лише фашистськ╕ держави, але й т╕, як╕ не керувалися якоюсь ╕деолог╕╓ю. Той же Стал╕н в╕в ╕мпер╕ал╕стичну в╕йну, але не був фашистом – в╕н був комун╕стом. ╤ в╕н не був фашистом, коли влаштовував Голодомор, масово вбиваючи укра╖нц╕в.

Мен╕ просто незрозум╕ло, а для чого використовувати цей ярлик фашизму, що потр╕бно пояснити людям з його допомогою? Те, що це – пол╕тичне зло? Ну так комун╕зм також був пол╕тичним злом. Чому б тод╕ не називати пут╕нську рос╕ю "стал╕н╕стською" чи "радянською"?

- То, може, це такий рос╕йський фашизм – "рашизм"?

- "Рашизм" – це не ╕деолог╕я, а просто лайка. Для вс╕х пол╕толог╕чних терм╕н╕в ма╓ бути смисл ╖х ╕снування. Для ╕снування терм╕ну "рашизм" нема╓ н╕якого п╕д╜рунтя.

Якщо ми говоримо, що це якась ╕деолог╕я, пов’язана виключно з Рос╕╓ю, то це вигляда╓ як пол╕толог╕чна дур╕сть. Адже якщо в якийсь момент Рос╕я почне себе вести ╕накше, чи зможемо ми говорити дал╕ про рашизм як ╕деолог╕ю конкретно само╖ Рос╕╖? Не зможемо. А тод╕ в чому сенс под╕бного найменування? Або якщо под╕бну ╕деолог╕ю будуть використовувати де╕нде, наприклад, в Угорщин╕. Ми будемо називати угорський режим тод╕ також "рашизмом" чи "рашистами?

Якщо ми хочемо показати якусь ун╕кальн╕сть режиму, який склався в Рос╕╖, то його можна назвати "пут╕н╕змом" – це ц╕лком зрозум╕лий та пояснюваний терм╕н, який застосову╓ться в пол╕толог╕╖. Як – стал╕н╕зм, лен╕н╕зм, г╕тлеризм, мао╖зм тощо.

Тобто я розум╕ю, чому люди використовують "рашизм" у якост╕ лайки, ╕ взагал╕ емоц╕йно можу зрозум╕ти, чому рос╕йських в╕йськових називають "фашистами" чи "рашистами". Але з пол╕толог╕чно╖ точки зору це неправильно.

Те ж саме стосу╓ться ╕ тероризму. Я буду не проти того, щоб Рос╕ю визнали державою-терористом. Але я не в╕рю в те, що вони займаються тероризмом. На мо╓ переконання – Рос╕я зд╕йсню╓ геноцид.

Адже тероризм передбача╓, що рос╕яни хочуть всього-на-всього залякати укра╖нц╕в. Але ж це не так! Рос╕я хоче не залякати, а знищити укра╖нський народ та укра╖нську нац╕ю ╕ тому зд╕йснила сво╓ геноцидне вторгнення. Тероризм – це коли ти береш в заручники якихось людей ╕ висува╓ш як╕сь пол╕тичн╕ вимоги. Пут╕н не висува╓ пол╕тичн╕ вимоги, в╕н просто хоче знищити укра╖нський народ.

НА ОРБАНА У РОС╤ЯН ПРОСТО ╢ КОМПРОМАТ

- Як повномасштабне вторгнення рф в Укра╖ну 24 лютого вплинуло на сприйняття рос╕╖ серед ╖╖ симпатик╕в за кордоном, передус╕м у ╢вроп╕. Чи ╓ зараз як╕сь в╕дносно впливов╕ парт╕╖ чи пол╕тики у ╢вроп╕, як╕ продовжують п╕дтримувати кремль та його в╕йну проти Укра╖ни?

- Репутац╕я Рос╕╖ за кордоном – не нульова, звичайно, але вона дуже сильно втратила тих прихильник╕в, як╕ в╕д не╖ не в╕дмовилися п╕сля 2014 року та збитого "Бо╖нгу". ╤ це дуже добре видно по голосуванню в Генасамбле╖ ООН. Втрата союзник╕в очевидна – ╕ це величезний програш рос╕йсько╖ дипломат╕╖. У Рос╕╖ лишилися лише два основних нейтральних союзники – Китай та ╤нд╕я.

Щодо ╢вропи, то там нема╓ жодно╖ велико╖ пол╕тично╖ сили, яка б в╕дкрито п╕дтримувала Рос╕ю. Пророс╕йську пов╕стку в ╢вроп╕ можуть просувати х╕ба що р╕зн╕ антисистемн╕ марг╕нальн╕ рухи, як╕ перебувають завжди в опозиц╕╖ до всього, що роблять уряд та правляч╕ ел╕ти. ╤ також лишаються б╕знес-╕нтереси окремих зах╕дних сил, як╕ готов╕ зм╕нити сво╓ ставлення до Рос╕╖ ╕з засуджуючого до нейтрального, чи нав╕ть позитивного, та повн╕стю в╕дновити вс╕ б╕знес-зв’язки.

- Ще також ╓ угорський прем’╓р Орбан, в╕домий пут╕нферште╓р в ╢вросоюз╕. У чому причина його любов╕ до рос╕╖? Що ним руха╓?

- ╤сторично так склалося, що у великих ╓вропейських конфл╕ктах Угорщина н╕коли не займала правильну сторону ╕стор╕╖. ╤ зараз ми бачимо таку ╕сторичну неперервн╕сть.

Але якщо серйозно, мен╕ зда╓ться, хоча можу помилятися щодо цього: на Орбана у рос╕ян просто ╓ компромат. ╤ по-друге, Орбан зобов’язаний Рос╕╖ достатньо довгим пер╕одом економ╕чно╖ стаб╕льност╕ ╕ низьких ц╕н на енергонос╕╖ для населення. Частина його пол╕тичного усп╕ху – завдяки Рос╕╖. ╤ тому в╕н й гра╓ таку дивну роль: з одного боку, в╕н розум╕╓, що без ╢С в╕н н╕куди, а з ╕ншого – продовжу╓ загравати з пут╕ним та Рос╕╓ю.

ЗАЛЯКУВАННЯ ╤ ШАНТАЖ ЯК ╢ДИН╤ ╤НСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ

- Наск╕льки небезпечним ╓ те, що п╕д впливом енергетично╖ кризи, ╕нфляц╕╖ та зростання ц╕н, у кра╖нах ╢С до влади прийдуть попул╕сти п╕д гаслом скасування санкц╕й проти рф, ╕ таким чином буде внесено розкол у ╓вропейську ╓дн╕сть?

- Ризик розвитку ситуац╕╖ у даному русл╕ ╓ невеликим. Не думаю, що ╓ прямий зв'язок м╕ж тиском Рос╕╖ та можливим приходом попул╕ст╕в до влади. ╤ останн╕й вар╕ант також не означа╓ автоматично якусь катастрофу чи пол╕тичну революц╕ю. Попул╕сти вже приходили до влади в ╢вроп╕, об╕цяючи також зняття санкц╕й з Рос╕╖, однак цього ж не сталося.

Справа в тому, що зараз уже дуже складно п╕ти проти ╕снуючого на Заход╕ консенсусу з приводу санкц╕й. Накласти вето на прийняття нових санкц╕й чи продовження старих – це п╕ти проти ╕нтерес╕в блоку, до якого ти належиш. Люди в опозиц╕╖ опонують ╕деям, як╕ уряд просува╓, ╕ це ╓ частиною гри. Але це не означа╓, що з приходом до влади вони п╕дуть проти консенсусу заради Рос╕╖.

- Як рос╕я зараз просува╓ св╕й вплив у ╢вроп╕? Як вигляда╓ рос╕йська "м’яка сила"?

- Зараз це лише залякування ╕ шантаж. Н╕яко╖ "м’яко╖ сили" рос╕яни б╕льше не використовують.

Ран╕ше вони намагалися говорити, що Рос╕я – може, й проблемна кра╖на, але ж в ц╕лому нормальна, така ж, як ╕нш╕. Ось у нас культура, спорт, досягнення в космос╕ тощо. Але зараз Рос╕я зрозум╕ла, що це все вже не працю╓, оск╕льки ╖╖ повед╕нка зробила ╖╖ жахливо токсичною. ╤ тому вони використовують тепер виключно палку – погрозу ядерно╖ в╕йни, шантаж припинення енергопоставок тощо.

ПЕРЕМОГА В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤ ЗА УКРА╥НОЮ

- А як вигляда╓ ситуац╕я з поширенням на Заход╕ укра╖нських наратив╕в про рос╕йське вторгнення. Хто перемага╓ в ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕?

- Перемога тут, поза всякими сумн╕вами, за Укра╖ною. Укра╖на перемага╓ на Заход╕, до укра╖нського наративу та дискурсу дов╕ра ╓ на порядок б╕льшою, н╕ж до рос╕йського.

Велику роль тут з╕грав укра╖нський креативний п╕дх╕д, нав╕ть до найб╕льш драматичних момент╕в у ц╕й в╕йн╕. Це цунам╕ креативност╕ проявлялося щоразу, коли в Укра╖н╕ в╕дбувався якийсь нац╕ональний надрив, – ╕ п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖, ╕ п╕д час Революц╕╖ Г╕дност╕.

Укра╖нц╕ не втрачають ст╕йкост╕ духу, ╕ це також виклика╓ захоплення та повагу на Заход╕ та ╓ складовою цього усп╕ху Укра╖ни в ╕нформац╕йн╕ в╕йн╕.

Кр╕м того, важливу роль з╕грав особисто Зеленський. На в╕дм╕ну в╕д Пут╕на за довгим столом у бункер╕, в╕н зустр╕ча╓ться з людьми, щодня виступа╓. Зеленський сам по соб╕ зробив революц╕ю у план╕ того, як треба вести соб╕ оч╕льнику кра╖ни, на яку напали. Н╕хто н╕коли такого ще не робив.

Водночас зах╕дн╕ партнери допомогли з п╕дготовкою само╖ атмосфери, чому Укра╖на права. Надзвичайно важливу р╕ч зробили тор╕к американц╕, пояснивши всьому св╕ту, що буде в╕дбуватися. ╤ тому п╕сля 24 лютого вже не було тако╖ ситуац╕╖, як у 2014 роц╕ – коли вс╕ думали, що ж там за "зелен╕ чолов╕чки", анекс╕я чи, може, референдум.

Американц╕ за к╕лька м╕сяц╕в до вторгнення просто розказали, що, як ╕ коли буде. ╤ тому коли 24 лютого рос╕яни вторглися, то н╕ в кого вже не було н╕яко╖ дво╖стост╕ та суперечност╕ з приводу природи под╕й. Вс╕ розум╕ли, що в╕дбува╓ться, адже були попереджен╕. Це було щось абсолютно нове, такого н╕коли ран╕ше було. ╤ американц╕ застосовують цей п╕дх╕д ╕ дал╕, наприклад, попередивши про фейков╕ "референдуми" Рос╕╖ чи про можливу в╕дпов╕дь на застосування ядерно╖ збро╖ Рос╕╖.

Ще один момент – у Рос╕╖ просто нема╓ того ресурсу, щоб перемагати в ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕. Так, RT та Sputnik мають якийсь вплив, але його недостатньо в нин╕шн╕й ситуац╕╖ – коли Рос╕я вже займа╓ться в╕двертою ф╕гнею, зд╕йснюючи неприховану агрес╕ю.

- За рахунок чого, на ваш погляд, Укра╖на перемага╓ на пол╕ бою, адже ╖╖ ресурси несп╕вставн╕ з рос╕йськими?

- На мою думку, у перемоги Укра╖ни ╓ три важлив╕ складов╕.

Перша – це укра╖нський дух. Моральний дух укра╖нц╕в, ╖х здатн╕сть та бажання перемагати, а також в╕ра в себе. ╤ це – найважлив╕ша складова укра╖нсько╖ перемоги. Це – те, чого не бачили зах╕дн╕ партнери в Укра╖н╕ достатньо довго, думаючи, що до весни Укра╖на здасться.

Друга складова – це, власне, п╕дтримка з боку Заходу, зброя та ф╕нанси.

╤ третя складова – це рос╕йська корупц╕я та як насл╕док розкрадання арм╕╖ та ╖╖ погане оснащення, а також в╕дсутн╕сть морального духу в рос╕йськ╕й арм╕╖. Багатьом рос╕йським в╕йськовим просто незрозум╕ло, за що вони мають вмирати. ╤ тому у них просто нема╓ такого бойового духу, який ╓ в укра╖нц╕в.

Василь Короткий

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 11.11.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24639

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков